Vladdi

Так є ж альтернатива Вчора купили 2 тони таких...

Дві штуки , У мене їх вистачає, теж, на 100АГ, всі в робочому стані, до речі. Це я про дотримання параметрів експлуатації.

Ну, давайте порівняємо дві батареї. Щоб не було рожевих окулярів на те, що у ліфера немає залежності ємності від струму та інших параметрів. Таблиці нижче яскраво свідчать, що великої переваги від використання ліфера з точки зору навантаження не буде. Одна фронт-термінальна, гелева, 100АГ, це для монтажу в стійки 19", там їх встановлюється 4 на полицю. Такі я купляю безпосередньо у виробника вже кілька років, останню партію буквально вчора : А друга, 100 АГ LIfEPO4 12,8В в звичайному корпусі, з вбудованим BMS. Нажаль, ці батареї по-перше, неможливо встановити компактно, а по-друге, поки економіка для цього типу не спрацьовувала, тому серійно не купляли. Поточна різниця у вартості - десь 2,6 рази на користь гелевої. У звичайних умовах експлуатації економічної доцільності щодо LiFePO4 не було. Як, до речі, немає її і зараз, бо абоненту не дуже сподобається пропозиція платити півтори ціни за ту ж саму послугу. Для домашнього користування теж все не так просто. Гелева допускає початковий зарядний струм не більше 25А при заряді постійною напругою. Ліфер - до 100 короткочасно, та 30А тривало, тобто, відновити заряд можливо швидше. Це означає, що при нетривалих ввімкненнях, наприклад, 3-4 години, ліфер має перевагу, і пропрацює довше. Проте, якщо електрику подавали годин 5, і зарядний пристрій має добрий запас потужності, то свинець теж відновиться майже повністю. Проте, заплатити потрібно зараз майже втричі більше. Теж для багатьох проблема зрозуміла. Як завжди, є ще багато "але" - наприклад, ніхто не закладався на екстремальні режими заряду і не придбавав та не встановлював штатно надмірно потужні зарядні пристрої (для стандартної батареї на 48В це майже півтора кВт). Тому зараз і маємо проблеми у всіх операторів та провайдерів, адже ситуація, що склалась, нетипова та нештатна для ДБЖ.

На акумулятори БЕЗ рідкого електролиту, а саме так потрібно декларувати AGM/GEL АКБ для UPS, мито було нульове і раніше. Не знаю, чому такі танці навкруги цього. Але є ПДВ, від цього не відкараскаєшся. Правда, це для юридичних особ. Фізикам все одно порог 150 начебто.

Гена у мене на 2,5кВА. Хоч і дешманський, але холодильник навіть не помічає. А наявність ТВ, світла та Інтернету створюють необхідний мінімум комфорту на дачі. Брав для квартири, а поки проходить тестування на дачі. Я поки що задоволений. Не важкий не дуже габаритний, на коліщатках, одному можливо вивезти, зберігається в сараї, кабель живлення проклав заздалегідь. Розгортання та підготовка до пуску та ввімкнення споживачів займає 10 хвилин. Це при тому, що будинок не обладнаний генераторним вводом, доводиться кожного разу збирати схему подовжувачами "вилка-вилка".

Треба бути більш обережним з такими твердженнями, бо обов'язково потрібно враховувати миттєву потужність в конкретній схемі. Маю на увазі потужність, яку пристрій здатний віддати в навантаження, та параметри цього навантаження. Миттєва потужність у певних умовах здатна взагалі випарувати критичні точки керованого нелінійного навантаження при тому, що загальна конструкція може не те що перегрітись, а бути ледь теплою.

Я вже роки три не купляю такі. 9АГ в тому ж корпусі і в тій же вартості, розбіг буквально пару центів.

Не дуже він його і контролює. ДБЖ лише підтримує на батарейному вході/виході певну напругу, яка залежить від конструкції (кількості елементів в батарейному ланцюжку), а також обмежує струм за необхідності. Це залежить від потужності ДБЖ, заводських налаштувань та поточного навантаження. У потужних та дорогих ДБЖ струм заряду можливо налаштувати під певну ємність батарей. У звичайних масових моделях невеликої потужності з вмонтованими в корпус батареями, як правило, батареї працюють в умовах постійного перегріву, а це радикально скорочує їм життя. До того ж дуже часто додається трохи завищена напруга підтримки в режимі роботи від мережі. А це здатне досить швидко висушити батарею будь-якої ємності. Адже електроліту там дуже мало, він весь у "промокашках", а клапани воду та водень все ж таки випускають потроху назовні. Батарейку AGM краще трошки недозарядити, ніж тримати на верхній межі допуску по напрузі. У поєднанні із нормальною температурою (нижче 25) це сприяє довговічній роботі. Нажаль, зазвичай ДБЖ настроюються виробниками на верхню межу з однієї причини - забезпечити більш швидке відновлення. Хочу додати, що на ринку є дуже багато батарей сумнівної якості. Це пов'язано із тим, що багато китайських фабрик під замовлення навіть не дуже великої партії зроблять і шовкографію з будь-яким дивним логотипом безкоштовно, і свинцю можуть дати третину від потрібної кількості, або просто використати при виготовленні пластин нерафінований брудний вторинний свинець, в гелеву конструкцію можна недокласти загусників, а вони дорогі, це розчини кремнієвої кислоти, каучук, і т.д. Все зроблять для досягнення потрібної заданої вхідної вартості для такого замовника. А пересічному покупцю перевірити це під час купівлі неможливо. Батарейка буде працювати, але теж недовго.

Безумовно, без якогось перемикача все це дуже ризиковано. Пожар біля акумулятора та з дерев'яними поличками то така собі бомба.

Теж так думаю. Газоблок дуже крихкий матеріал, який кришиться та тріскає при дуже малих рухах конструкції. Недарма під нього треба важкий та стійкий фундамент. А як та тріщина піде по стіні, буде вон одна або з'являться ще, то ніхто не скаже. Можливо спробувати зменшити ризик, якщо дуже треба, то зварити пару рам із міцних кутників з широкою полкою, спочатку їх плотно врізати з двох боків в потрібному місці в штроби, а потім вийняти решту матеріалу отвору посередині.

Сначала будет срабатывать тепловое реле, защищающее пусковую обмотку от перегрева. Кстати, эта ситуация возникает не только при понижении напряжения, но и при повторном включении в состоянии высокого давления в системе, когда мощности пускового тока компрессора не хватает для старта. А уже после того, как сгорит пусковое реле, сгорит пусковая обмотка У старых советских холодильников, кстати, "теплушки" были ну очень выносливые, ибо в сёлах пониженное напряжение вечером было в порядке вещей, и клацали они ежедневно по нескольку часов подряд. В 2011 я выкинул такой холодильник, купленный родителями в начале 70-х со всеми "родными" реле и исправным компрессором.

Купіть просту китайську сигналізацію з оповіщенням через GSM. Вона чітко надсилає СМС при зникненні та появі живлення, та ще й здатна щось постерегти, надіслати тривожну або сервісну СМС та ще й подзвонити на кілька номерів, наприклад, при затопленні або пожежі, тощо. Я вже багато років такі використовую і вдома, і на дачі, і дуже задоволений.

А ось це не зовсім правильно. Теоретично це так повинно бути, але слід пам'ятати, що всі механічні фреонові термостати холодильників налаштовані на певний температурний проміжок, і в прохолодному приміщенні з температурою, близькою до температури в холодильній камері, можуть взагалі не спрацьовувати або спрацьовувати нестабільно. А в більш холодній атмосфері взагалі не будуть вмикатись. Із власного досвіду, температура десь у 12 градусів та нижче вже призводить до того, що холодильник може розморожуватись. Тому із переміщенням холодильника в прохолодне приміщення треба бути обережним - ефекту не буде, а харчі можна легко зіпсувати.

Скільки вже разів тут в різних гілках писали, що пристойної якості AGM/GEL 100АГ батарея то приблизно 1,2 кіловат-години потужності за умови 10ти годинного розряду з постійною потужністю. Це як раз режим живлення обладнання, яке постійно споживає певну потужність. Та ж сама батарея в режимі одногодинного розряду з постійною потужністю здатна видати лише десь 730Вт. От як хочете, так і розмазуйте ту потужність. Але більше там не буде. Для 200АГ то приблизно вдвічі більше. Наголошую також, що це справедливо для високоякісних АКБ, пристосованих до роботи в ДБЖ.

Технічної проблеми, як такої, немає. Є виключно міркування доцільності. Будь-яке більш-менш спеціалізоване або пристосоване рішення, про які тут дуже багато вже написано в різних гілках, буде набагато ефективнішим. Зрозуміло, що у безвихідній аварійній ситуації будь-яке рішення щодо збереження критичних параметрів жтиттєзабезпечення буде доцільне. Але ж ми для чого все це обговорюємо? Напевно, щоб підготуватись якомога краще. Я так розумію.

Авжеж, ні. Але давайте порахуємо. Щоб створити 500Вт потужності, нам потрібно 42А струму напругою 12В. Тобто, спочатку треба знайти відповідне надійне місце (можливо, просто з акумулятора, бо все інше точно не для такого), потім якось приладнати блок інвертора, що в сучасній машині теж не дуже зручно, бо то не ГАЗ-21, де під капотом можна було відро сховати, зараз там все до сантиметрів забито. А потім ще й врахувати, що на холостих обертах генератор не віддасть потужності, треба десь до 2000 розігнатись, інакше то просто живлення від АКБ буде.

Да и проводок нужен тоже соответствующего сечения, это ведь не один метр. Иначе на выходе линии получится половина от ожидаемого, а остальное успешно нагреет воздух.

Чтобы 40 отобрать, нужно еще правильное место найти А то окажется, что розетка через предохранитель на 20А включена...

И так, и не так. Последние лет 25 автомобильная "зарядка" заряжает АКБ постоянным напряжением, и ток на АКБ её, в принципе, не интересует. При этом мощность генератора делится между всеми потребителями по факту. Т.е. днем, когда работает только двигатель и вентилятор салона, на АКБ подается весь остаток мощности генератора, а мощность может быть не так уж и мала, это зависит от комплектации. У меня, например, генератор выдает честные 900Вт. Другое дело, если это холод, снег/слякоть, включены фары и габариты, дворники, обогревы лобового и заднего стекла, зеркал, подогрев задницы (а то и двух-трех!), вентилятор шурует на повышенных оборотах чтобы разогнать теплый воздух, а мы едем плавно и небыстро, на оборотах 1500-1800 в потоке таких же счастливцев. В этом случае на зарядку АКБ может вообще ничего не остаться, и иногда в такой ситуации АКБ может ещё и немного отдавать заряд, если включено всё выше описанное. Следует добавить еще и стремление всех автоматов поднимать передачи и убавлять обороты для экономии топлива. Поэтому "в среднем" АКБ в авто в коротких поездках оказываются слегка недозаряженными.

Розрахунок неправильний. При споживанні приблизно 300Вт, при послідовному ввімкненні батарей, без врахування ККД та току перетворювача, ми вже маємо 12,5А. Це начебто майже відповідає 8-ми годинному режиму розряду до 1,70В, але далеко не всі батареї однакові за якістю. З іншого боку, Ви будете вимушені використовувати якийсь інвертор, а це означає, що ємність батарей вичерпається набагато раніше, ніж за 8 годин.

Жир то щось на кшалт такого:

АВР (он же ATS) в стандартном (читаем, недорогом, но полнофункциональном) исполнении обычно имеет 2 входа, сеть и резерв (генератор), а также контактные группы для управления внешними цепями (запуск генератора) и индикации состояния. В соседних ветках темы таких примеров накидано множество, не будем повторяться. Промышленный мощный АВР может иметь три ступени, обычно это 2 ввода от двух отдельных независимых линий трансформаторов и секцию (вторая ступень), это генератор. Пример такого девайса есть на моем фото тоже в соседних ветках. Питание потребителей от ИБП через АВР не является стандартным решением, поскольку в обычных проектах ИБП сам есть потребитель питания через АВР. Хотя, с использованием нескольких недорогих типовых ATS, можно соорудить схему, подающую питание на некоторые группы потребителей и возвращающихся в исходное состояние при восстановлении сети или переключающиеся на питание от генератора. Здесь важно не перемудрить, т.к. придется кромсать и сильно увеличивать по размерам весь домовой щит. С другой стороны, я не считаю солнечные панели достойной альтернативой, т.к., как правильно было сказано выше, солнце и его энергия почти всегда есть тогда, когда в ней нет большой надобности, а когда она бывает очень нужна, её как раз и нет. Таким образом, получаем простой алгоритм. Для начала обозначить критичные потребители энергии, без которых нельзя обойтись долгое (считаем, сутки и больше) время. Затем пытаемся найти возможные варианты решения по уменьшению мощности потребления или их оптимизации по каждому потребителю отдельно. Пример для водоснабжения описан выше (ГА). Для освещения - минимизация точек. И т.д. У каждого есть свой список хотелок и условий. Кому-то обязательно нужен ТВ, а кому-то будет достаточно и ЛЕД-лампочки для чтения. Обязательно в него попадут котёл и насосы системы отопления, "минимизировать" потребление которых вряд ли удастся. В конечном итоге получим ту самую критически необходимую мощность. И она окажется не так уж и велика, что позволит во-первых, "перекрыть" её генератором вменяемой стоимости, а во-вторых, разумеется, добавив денег, купить ИБП с батареями, достаточными для обеспечения некоторого времени работы (а это уже строго пропорционально размеру кармана). Здесь важен еще момент, а именно тот, что не все генераторы малой мощности нормально питают довольно капризные схемы котлов. По этому вопросу, к счастью, здесь есть люди, способные дать профессиональную консультацию и совет.

...По скважине единственное оптимальное решение - гидроаккумулятор с емкостью, соответствующей экономному потреблению в течение ХХ часов (нужное вставит заказчик). Ибо предмет этот не совсем дешев, но как долговременный демпфер источника водоснабжения в условиях отсутствия сети очень даже хорош. Можно сказать, идеален. И насосу надолго жизнь продлит заодно, меньше запусков. Это значит, что один головняк уже отпал. Бойлер... Вот это я не совсем понимаю. Греть воду аккумуляторными батареями? Как на мой взгляд, это даже круче, чем топить печку купюрами. Здесь нужно какое-то другое решение.

ИМХО. В Вашем (уже во многом подготовленном) случае (гидроаккумулятор) для ИБП естественные "клиенты" первой очереди это котел и аварийное (частичное и небольшой мощности) освещение. Возможно, еще пара мелких нагрузок вроде зарядок телефонов, питания ТВ, WiFi и модема, (два последних, кстати, можно вообще запитать от 12В батареи и забыть про них надолго). Холодильник, особенно современный, пару-тройку часов и так протянет без питания, особенно если отключение в ночное время, когда в него не заглядывают. В этом случае он и до утра без проблем доживет. Вместе с котлом и насосом отопления. Что получаем в результате? Если электричество пропало в условно "дневные" часы, на короткое время, то задача ИБП сохранить "жизнь" критичным потребителям и существенно не осложнить жизнь обитателям дома. Если отключение длительное, то все равно без генератора не обойтись. По крайней мере он должен поработать до того момента, когда люди уйдут спать, и у ИБП останутся только нагрузки критичных систем. Если утром свет не включится, то гену придется запускать снова, если и не сразу, то через какое-то время, и на период, позволяющий восполнить запас воды, набрать холод холодильнику и подзарядить батареи. К сожалению, бытовые вопросы резервирования никогда не бывают "экономически целесообразными". Любое резервирование - это всегда немалые затраты на приобретение и содержание инфраструктуры, которая нужна лишь для того, чтобы жилище иногда не превращалось, условно говоря, в собачью будку (хотя я видал и будки, не уступающие иным домам). Идя на такого рода затраты можно обоснованно рассчитывать на отдачу, строго пропорциональную своим возможностям выделения материальных ресурсов на покупку (и содержание!) таких устройств. Другое дело, что классические "катастрофоустойчивые" жилища в последние десятилетия были непопулярны по причине их кажущейся архаичности (наличие твердотопливных печей большого объема и проектирование основных жилых помещений вокруг них, специальная топология отопления, способного работать в гравитационном режиме, и т.д.). Все эти решения отработаны давным-давно и не представляют абсолютно никаких сложностей. Запрятать трубы отопления в простенки и полы это, конечно, эстетически приятно, а теплые полы еще и эффективны, но увы, в условиях последовательного, нарастающего жесткого ограничения ресурсов жизнеобеспечения (пропало электричество, нет топлива, и т.д.), все красивые, полезные и модные штучки превращаются в головняк, требующий значительных дополнительных затрат на поддержание своей работоспособности. Кстати, в условиях локальных блекаутов районного масштаба, минут через 30-40 мобильный телефон вместе с WiFi модемом от местного провайдера тоже превращаются в бесполезное железо, БС и мелкие узлы обычно тоже не располагают батарейками существенной емкости, а тем более генераторами.

Отсутствует самая главная составляющая - для какого времени резервирования и какой нагрузки делался расчет емкости батарей? Если это 1500Вт, то батареек хватит гораздо меньше, чем на полтора часа. Стоит ли такая овчинка выделки - большой вопрос. ИБП это достаточно дорогой способ резервирования, их удел - "сглаживание" кратковременных провалов сети на самом критичном оборудовании. Вряд ли насос при приличном гидроаккумуляторе к таким относится.