volomoto

Фреон +60С — це температура газу чи температура конденсації?

Так, але можливо навіть що і в коридорі не треба робити витяжку, а нехай все йде відразу на кухню. У вас коридор другого поверху, сходова клітка та кухня-вітальня є одним простором, по якому повітря вільно буде рухатись без ніяких перешкод. Якщо ви так зробите, то при готовці кухонну витяжку треба буде включати хіба при якійсь серйозній жарці, а поза тим достатньо включити ПВУ на макс. швидкість і ніяких запахів в хаті не буде. В мене загальна продуктивність ПВУ 400 м3/год і з них 250 витягується з кухні, а решта із санвузлів та гардеробів. Біля плити стоїть два вимикачі: один включає вентилятор зонта (сам вентилятор в техприміщенні), другий переводить ПВУ на саксимум. Так от першим я користують хіба як смажу бургери, або пад тай, або щось у фритюрі, що є відносно рідко. Якщо щось легке готується, то навіть другий не включаю і ПВУ залишається в звичному режимі (40-50% макс. продуктивності.)

Треба щоб всі з'єднання були правильно загерметизовані і щоб теплообмінник в ПВУ добре сидів на ущільнювач. ПВУ без проблем переносить вологе повітря і якщо там ентальпійний теплообмінник, то частина вологи повертається назад. Якщо є алюміній чи полістирол, то волога конденсується і стікає в піддон для конденсату.

Ну якщо ви вже вирішили, що має бути канальник і вже його купили, то значить так і буде. Тим не менше проектувальник своє завдання провалив, бо вийшло, складно, дорого і важко в налаштуванні. Я не маю ні часу, ні бажання детально розписувати по кожному пункті, бо мені там не жити і ніякої вигоди з донесення до вас правди в мене нема.

Ну красиво, звичайно, але але можна трохи спростити і відповідно зробити дешевшим. Відразу видно офісний підхід до проектування системи вентиляції, що для особняка такого розміру є надлишковим. Як сказав @shneider_vova, нема змісту робити і подачу, і витяжку в кімнатах, де потрібен невеликий (десь 100-120 м3/год) повітрообмін. Такий об'єм леко проходить через щілину під дверима. Крім того, що витяжка в кожній кімнаті додає до роботи і матеріалів, так ще й потребує балансування, що є трохи гєморно на таких малих об'ємах. Пряма витяжка із санвузлів на вулиці — це знову ж типова практика із комерційної вентиляції, де передбачається рециркуляція повітря. У вас все витяжне повітря завжди викидається назовні, тому нема змісту не підключати санвузли до рекуператора. За запахи можете не переживати, бо не буде їх перетоку, якщо руки прямі. Якщо зробити подачу тільки в кімнати, а витяжку з кухні, санвузлів, гардеробів та тех. приміщень, то з кухні можна витягувати набагто більше, ніж подається у сусідню вітальню. Це створить "підпір" кухні зі всіх сторін і запахи з кухні менше будуть розноситись по хаті. При цьому підпір буде працювати незалежно від балансування подачі, тому спокійно можна робити зональний котроль: поставити по моторизованій заслонці на гілки подачі першого і другого поверхів. Типово на ніч баланс подачі можна зміщати на другий поверх, а вдень — на перший. Тоді середня фактична продуктивніть ПВУ буде меншою, ніж при постійній повній подачі, а отже в менші втрати тепла, витрати ЕЕ і менший шум. Навіть якщо залишити нічний баланс на день, але вдень в спальнях нікого нема, то свіже повітря піде до місце найбільшої витяжки, тобто у вітальню-кухню. Глушники краще ставити 900мм, але навіть при цьому в кімнаті 1-13 буде відчутний шум. Я б взагалі рекомендував винести ПВУ в гараж, а глушники, заслонки і щит управління змонтувати в тех приміщенні. У вас по два приточних дифузори при сумарній подачі 100 м3/год, що означає, що більша відповідальність лежить на тих, хто буде балансувати. Складність балансування залежить квадратично від кількості точок подачі, тому ставити два дифузори там, де можна обійтись одним, треба із крайніх естетичних міркувань. Гляньте на лінійні дифузори gsn.net.ua/catalog/lineynyye-diffuzory/, які можна виготовити будь-яких розмірів і кольорів, і можливо вони вам більше сподобаються, ніж стандартні круглі анемостати TFF.

А ніякого. Ставити каскадом ПЗВ в типовому будинку чи квартирі нема змісту. Інше діло, якщо є зони із різнимими спобами використання (наприклад жила зона і майстерня в гаражі), але тоді краще ставити по ПЗВ на кожному розгалуженні, а не каскадом. В межах жилої зони достатньо одного ПЗВ на 30 мА і при правильній проводці і справних споживачах не буде хибних спрацювань. Що і треба було довести: ми маємо дати можливість груповому ПЗВ спрацювати першим, але нема правила, яке вимагає певну послідовність спрацювання. Якщо номінали і затримки відповідають цьому пункту, але загальне ПЗВ спрацювало першим, то жодне правило і жодна вимога не були порушені.

Я до місця встановлення пральної машини підвів і холодну, і гарячу воду, то на час розводки води слюнявився на пралку з двойним підключенням. Але коли діло дійшло до покупки пралки, то вибір був одне підключення за 15к, або подвійне — за 35к. Ну ясно, що я зупинився на першому варіанті.

Де написані такі правила?

Ну я ж не з пальця ці чимла висосав І я радий, що зміг вам допомогти.

Стоїть таке на 30 мА. А після нього є ще три локальних щити (по одному на поверх і котельня) і нічо не вибиває. Що я роблю не так? Ну от воно якраз спрацювало тоді, коли і мало спрацювати.

Це таке спрощення для невеликих теплообмінників. І так, це для дельти в 5 градусів, абсолютні величини не мають значення. 30% — точно маркетинг. Такий теплообмінник дійсно трохи кращий, але це кілька відсотків.

А в чому проблема використати кронштейн?

Подача і витяжка ПВУ короткозамкнені. Канальник буде розносити запахи в кухні по всій хаті. Переріз повітропроводів явно не відповідає продуктивності канальника. П'ять моторизованих заслонок, але жодного конроллера, який би ними керував. Щит управління за 1600 грн — це якийсь жарт, для такої системи він не менше 10к коштує. Щоб було свіже повітря канальник також мусить працювати, хоча б в режимі циркуляції, але для цього контроллери ПВУ і канальника мають комунікувати між собою. Відповідного блока управління нема в списку обладнання. Не у всі кімнати є подачача повітря. Нафіга 3 кВт електрокалорифер без плавного регулювання потужності? Вони робили вам теплотехнічні розрахунки, в яких фігурує 12 кВт на охолодження? Моя рекомендація: Викиньте нафіг той канальник. Поставте ПВУ в теплому контурі, наприклад опустіть стелю над сходовою кліткою або відкрито в котельні. Зробіть подачу свіжого повітря в жилі кімнати, а витяжку із сан вузлів, кухні та технічних приміщень. Поставле один спліт на кухню-вітальню, а другий — в коридорі другого поверху десь в найвищій точці. Зекономлені гроші вкладіть в утеплення. Зокрема подбайте, щоб у вас було максимально герметичне перекриття між другим поверхом та стрихом, що буде легше зробити, якщо не буде труб, які туди-сюди ходять через перекриття.

Це погана ідея Там є фундаметнальні помилки з якими та система працювати не буде. Малював художник, а не вентиляційник.

Це ваша видумка чи ви десь про це прочитали/почули?

Про проф сегмент я не сперечаюся, бо там інші вимоги й інші навантаження, при яких працює economy of scale. Крім дешевшої телпої води є ще централізація теплогенерації, щоб досягнути максимального коефіцієнта утилізації обладнання.

У випадку піролізкика, де склад палива відомий, так, а у всеядного не так тривіально.

Ви просто не уявляєте, яка має конвекційна і гідравлічна частини котла, щоб ефективно відібрати тепло з газів температурою 1000 градусів і не закип'ятити воду. Пірролізний котел має температуру факела, яка більша ніж 1000 градусів, але вони різко охолоджуються, бо на виході є тільки вода і вуглекислий газ. У всеядного котла має бути подовжена камера із збільшеною концетрацією кисню, що доокислились всякі формальдегіди, бензоли і тому подібне. А вже потім можна охолоджувати гази.

Чим вища температура тим менше складних сполук, тому малоймовірно що будуть канцерогени, а от сполуки хлору та сірки нікуди без складних фільтрів не дінуться. В промислових масштабах це має сенс і такі котли стоять дуже близько до великих міст (наприклад у Швеції), але я не уявляю як можна тримати 1000 градусів з великою концентрацією кисню в котлі розміром 1х1х1м, який стоїть в жилому приміщенні.

Так, якщо замовити систему у виробника ТН, то він гарантує певні показники, а у вас франкенштейн, тому прийдеться самому наступати на граблі. Числа, які я навів, можна брати за відправну точку і там похибка десь 20%, що не так погано для домашнього колгоспу.

І до ПЗВ ви з'єднюєте нуль з опори із вашим контуром заземлення, а після ПЗВ нуль можна безрозривно розводити по будинку і це буде пезпечно. ПЗВ + заземлення нуля на вході дає вам фактично 100% захист від ураження струмом, якщо на нулі є якийсь потенціал. От тому нема ніякого сенсу ставити 4-полюсний автомат. Якщо дуже хочеться роз'єднати нуль, то це можна зробити з допомогою ПЗВ, який фактично є 4-полюсним розмикачем.

А шовк? А шерсть? Я майже все перу при 30-40º, бо теперішні пральні порошки і ридини нормально працюють при таких температурах. Це були копії американського підходу, де з самого початку було два входи, бо ті пралки були з вертикальною загрузкою і потребували 20-40л гарячої води. Гріти теном було довго, а де факто стандартом в кожному будинку був газовий накопичувальний бойлер на 40-50 галонів, тому гріх було не взяти вже готову гарячу воду і відразу прати. Ну і газ був і є копійчаний, порівняно з електрикою. Зараз пралки потребують суттєво менше гарячої води (10-15л за цикл), а пральні засоби набагато кращі, тому заморочуватись з двома підключеннями економічно неоправдано. Саме тому пралок з двома підключеннями настільки мало на ринку. З іншого боку, майже всі сучасні посудомийки дозволяють підключатись до гарячої води з макс. температурою 50º, бо конденсаційна сушка вимагає нагріву посуду до високої температури в кінці циклу полоскання.

Все правильно, просто розмірні одиниці трохи поплили, бо на вході були кВт•год, а на виході просто Вт. Правильніше було б написати 0.52 кВт•год

При такій дельті потрібно приблизно 0.3 м2 на кожен кіловат потужності. При 1.6 м2 виходить майже 0.2 м2 на кіловат, що з допомогою інтерполяції дає дельту 10 градусів. Без лабораторних замірів ніхто вам точно не скаже, бо моделювання дорого коштує. Не зовсім, бо певні властивості теплообмінників неможливо компенсувати потоком теплоносія. У вас труба-в-трубі, який буде гідравлчно "закупорюватись" швидше, ніж падати дельта.

Це старт-стоп, в якого є певна мінімальна дельта між подачею та обраткою. Якщо подача +55, то обратка має бути не вище +45. Якщо ж в бойлера вже +45 водна, то обратка буде точно вище +45, тоді компресос виключиться по макс. температурі конденсації.