volomoto

Яка може бути корпоративна політика в монополіста в корумпованій державі? Це риторчне питання, звісно.

85% – це ККД піролізника з правильною конвекційною частиною, димососом, моторизованими заслонками подачі повітря і лямбда-зондом. Шахтний котел на природній тязі і на номінальній потужності в кращому випадку буде мати 75%, але це на дуже сухих дровах. Реально менше 70. Якщо котел душити, то більше 50% нема чого очікувати.

А який діаметр? Якщо 17, то трохи мало для поливу, краще 20 і більше.

Можна, бо і одне, і друге є теплообмінником, який передає тепло з одного середовища в інше. Але теплообмінник не є тепрогенератором, тобто він може передати тільки те, що йому подали на вхід. У вас батарея підключенено до котла, який має набагато більшу потужність, ніж батарея може розсіяти, тому ви можете міняти потужність батареї шляхом зміни температури подачі. Якщо б котел у вас був не 20 кВт, а тільки 2, а батарея може розсіювати 3 кВт при температурі подачі 80 град., то ваш котел ніколи не нагріє теплоносій до 80 град., бо для цього йому потрібно мати потужність в 3 кВт. Відповідно, температура подачі встановиться десь в точці рівноваги: це темп. при якій батарея зможе розсіяти макс. потужність котла, тобто 2 кВт. Це може бути 70 град, а може й 60 — наперед важко сказати, але точно менше, ніж 80 град. З ТН у вас аналогічна ситуація: ТН дає менше тепла, ніж потрібно вашому будинку при комфортній для вас температурі повітря всередині, тому температура подачі падає до точки рівноваги. Швидкістю насоса ви можеше створити собі ілюзію, що щось краще гріє, але потік тепла фактично залишається незмінним, бо ваш теплогенератор працюює на максимумі і більше ви з нього не витиснете.

Це нейлегше зробити з допомогою електрокотла та заміру дельти подачі та обратки. З газовим котлом складніше, бо невідомо скільки і на якій потужності і на якій реальній температурі подачі та дельті він працює. Ну і звичайно що газовий котел має набагато більшу потужність, ніж ваш ТН, тому з котлом ТП може видавати більше з кв. метра. Іншими словами, ТП може віддавати все тепло, яке генерується ТН вже при температурі теплоносія 31-33 і ніяким теплообмінником ви це зможете покращити. Я пишу дуже абстрактно, бо не знаю яка у вас система і загалом там багато змінних, які між собою корелюють, і спочатку треба знати в чому проблема, а тоді вже шукати рішення. В даному випадку треба точно значи чи це неузгоджені імпенданси, чи недостатня теплогенерація.

А чому ви думаєте що це можливо? І для чого вам вища температура подачі, якщо ваша ТП може віддавати тепло і при нижчій темп. теплоносія? Температура подачі впливає на макс. потужність, яку може розсіяти ТП, але чи її фактично можна досягну з вашим теплогенератором і чи її впринципі треба стільки в даних умовах — це для вас зараз невідомі. Ви оперуєте температурою теплоносія, хоча вона мало про що говорить. Треба знати характеристику тепловіддачі вашої ТП, щоб вибрати оптимальну точку роботи теплообмінника.

А при неправильному добриво ще й безкоштовно розкидає по всій квартирі ))

Тоді ясно. Я правильно розумію, що якщо є ЕРВ та інвертор, то контроллер може тримати температуру газу якомога ближче до темп. конденсації, а темп. кипіння — до темп. атмофсери, і тим самим давати максимально можливий СОР?

Без теплоакумулятора вам важко буде зробити ТПК на виріст. А тут вже і ціна зовсім інша, та й місця в котельні треба багато. ТПК хоче працювати на потужності близькій до номінальної, і чим більше фактична потреба в теплі відрізняється від номінальної потужності, тим нагальнішою стає потреба буферизації тепла.

Тут дуже важливий імпенданс контура заземлення: чим більше навантаження, тим більший спад напруги буде на контурі заземлення і тим більше ваш нуль буде відрізнятись від реального земляного нуля. Оскільки насос підключений на одну фазу, то це приведе до сильного перекосу фаз.

Дуже схоже, що у вас проблема з нулем від мережі: він або відгорів десь на лінії, або його не підключли нормально в щитку, або у вас фактично TT і на заземлений нуль валить зі всього району. Без замірів та візуальної інспекії важко щось сказати.

Поганенький ЕППС деформується на 10% при навантаженн 100 кПа, що еквівалентно 10 тонам на квадратний метр. Розрахункове максимальне навантаження на підлогу — 400 кг/м2, сама стяжка дає ще 100 кг/м2, що сумарно дасть 5 кПа. Якщо вважати деформацію лінійною, то це дасть 0.5% деформації, або ж 0.5мм при 100мм шарі ЕППС — величина, якою можна знехнувати.

І біореактор для виробництва метану

Якщо це ТРВ, то хіба контроллер має на нього прямий вплив? Може швидше ЕРВ?

Може той, а може трохи інший. Треба дивитися яка потужність і який розширювальний клапан:

Так це і є універсерльний конроллер з аліексперсу, про який я говорив

Якщо хочеться фетишу, то є отакий варіант:

Якщо труби на зовнішній стіні, то тепловтрати суттєво зростають. Ліпити ще шар утеплювача трохи глупо, простіше труби мотати тільки на внутрішні стіни і перегородки.

Робити реверсну інженерію закритого протоколу інверторних кондюків — дуже невдячна справа. Краще купити готовий універсальний конроллер.

Фреон +60С — це температура газу чи температура конденсації?

Так, але можливо навіть що і в коридорі не треба робити витяжку, а нехай все йде відразу на кухню. У вас коридор другого поверху, сходова клітка та кухня-вітальня є одним простором, по якому повітря вільно буде рухатись без ніяких перешкод. Якщо ви так зробите, то при готовці кухонну витяжку треба буде включати хіба при якійсь серйозній жарці, а поза тим достатньо включити ПВУ на макс. швидкість і ніяких запахів в хаті не буде. В мене загальна продуктивність ПВУ 400 м3/год і з них 250 витягується з кухні, а решта із санвузлів та гардеробів. Біля плити стоїть два вимикачі: один включає вентилятор зонта (сам вентилятор в техприміщенні), другий переводить ПВУ на саксимум. Так от першим я користують хіба як смажу бургери, або пад тай, або щось у фритюрі, що є відносно рідко. Якщо щось легке готується, то навіть другий не включаю і ПВУ залишається в звичному режимі (40-50% макс. продуктивності.)

Треба щоб всі з'єднання були правильно загерметизовані і щоб теплообмінник в ПВУ добре сидів на ущільнювач. ПВУ без проблем переносить вологе повітря і якщо там ентальпійний теплообмінник, то частина вологи повертається назад. Якщо є алюміній чи полістирол, то волога конденсується і стікає в піддон для конденсату.

Ну якщо ви вже вирішили, що має бути канальник і вже його купили, то значить так і буде. Тим не менше проектувальник своє завдання провалив, бо вийшло, складно, дорого і важко в налаштуванні. Я не маю ні часу, ні бажання детально розписувати по кожному пункті, бо мені там не жити і ніякої вигоди з донесення до вас правди в мене нема.

Ну красиво, звичайно, але але можна трохи спростити і відповідно зробити дешевшим. Відразу видно офісний підхід до проектування системи вентиляції, що для особняка такого розміру є надлишковим. Як сказав @shneider_vova, нема змісту робити і подачу, і витяжку в кімнатах, де потрібен невеликий (десь 100-120 м3/год) повітрообмін. Такий об'єм леко проходить через щілину під дверима. Крім того, що витяжка в кожній кімнаті додає до роботи і матеріалів, так ще й потребує балансування, що є трохи гєморно на таких малих об'ємах. Пряма витяжка із санвузлів на вулиці — це знову ж типова практика із комерційної вентиляції, де передбачається рециркуляція повітря. У вас все витяжне повітря завжди викидається назовні, тому нема змісту не підключати санвузли до рекуператора. За запахи можете не переживати, бо не буде їх перетоку, якщо руки прямі. Якщо зробити подачу тільки в кімнати, а витяжку з кухні, санвузлів, гардеробів та тех. приміщень, то з кухні можна витягувати набагто більше, ніж подається у сусідню вітальню. Це створить "підпір" кухні зі всіх сторін і запахи з кухні менше будуть розноситись по хаті. При цьому підпір буде працювати незалежно від балансування подачі, тому спокійно можна робити зональний котроль: поставити по моторизованій заслонці на гілки подачі першого і другого поверхів. Типово на ніч баланс подачі можна зміщати на другий поверх, а вдень — на перший. Тоді середня фактична продуктивніть ПВУ буде меншою, ніж при постійній повній подачі, а отже в менші втрати тепла, витрати ЕЕ і менший шум. Навіть якщо залишити нічний баланс на день, але вдень в спальнях нікого нема, то свіже повітря піде до місце найбільшої витяжки, тобто у вітальню-кухню. Глушники краще ставити 900мм, але навіть при цьому в кімнаті 1-13 буде відчутний шум. Я б взагалі рекомендував винести ПВУ в гараж, а глушники, заслонки і щит управління змонтувати в тех приміщенні. У вас по два приточних дифузори при сумарній подачі 100 м3/год, що означає, що більша відповідальність лежить на тих, хто буде балансувати. Складність балансування залежить квадратично від кількості точок подачі, тому ставити два дифузори там, де можна обійтись одним, треба із крайніх естетичних міркувань. Гляньте на лінійні дифузори gsn.net.ua/catalog/lineynyye-diffuzory/, які можна виготовити будь-яких розмірів і кольорів, і можливо вони вам більше сподобаються, ніж стандартні круглі анемостати TFF.

А ніякого. Ставити каскадом ПЗВ в типовому будинку чи квартирі нема змісту. Інше діло, якщо є зони із різнимими спобами використання (наприклад жила зона і майстерня в гаражі), але тоді краще ставити по ПЗВ на кожному розгалуженні, а не каскадом. В межах жилої зони достатньо одного ПЗВ на 30 мА і при правильній проводці і справних споживачах не буде хибних спрацювань. Що і треба було довести: ми маємо дати можливість груповому ПЗВ спрацювати першим, але нема правила, яке вимагає певну послідовність спрацювання. Якщо номінали і затримки відповідають цьому пункту, але загальне ПЗВ спрацювало першим, то жодне правило і жодна вимога не були порушені.