volomoto

У випадку ТН буфер використовують як захист від тактування, як гарантоване джерело телпла для розморожування зовнішнього теплообмінника і як гідравлічний урівнювач в мультизональній системі. Найчастіше викороистовуються буфери обємом 50-200 літрів

9-12к євро

Взимку при внутрішній вологості 30% точка роси всього кілька градусів, а влітки при +25° 55% — +15°. Для кондиціонування канали не прсто мають бути утеплені, а ще й обгорнуті неперервним шаром пароізоляції поверх утеплення. І всі адатпери також мають бути паро-теплоізольовані Добавлено через 30 секунд Тут вам видніше Добавлено через 1 минуту Це зараз так, а системи будинку потрібно проектувати під більш ширші умови експлуатації.

Нібе з тим насосом-рекуператором кілька разів попадала у великі скандали, бо заявлені характеристики були дуже далеко від реальних.

Приємно таке чути Вентиляція добре вирішує проблему подачі свіжого повітря, але майже зовсім не годиться для охолодження і деякі з причин я вище навів, а деякі зараз напишу. Тепловве навантаження на будинок в теплу пору скаладається з таких осносних компонент: 1. Зовнішнє тепло через теплопровідність огороджувальних конструкцій. 2. Інфільтрація зовнішнього повітря. 3. Вентиляція. 4. Інсоляція. 5. Внутрішнє тепло від приладів. 6. Внутрішнє тепло від людей. Не важко здогадатись, що ці складові постійно змінюються в часі і змоделювати їх дуже важко. Зокрема, вентиляція працює тільки тоді, коли є люди і лиш настільки, наскільки людем потрібно. Глупо проектувати вентиляцію так, щоб вона могла компенсувати надходження тепла від інсоляціїї, бо ці процеси взагалі не корелюють між собою. Я вище навів, що складно охолодити тільки подачу і там були зовсім не враховані інші надходження тепла. Вентиляція обмежена по температурі (не можна подавати нижче +15° в теплу пору, бо є ризик конденсату на зовнішній стінці каналів) і по обєму. Замість того, щоб робити з вентиляції канальний кондиціонер і наступити на всі граблі, краще поставити канальний кондиціонер, або спліти. Вентиляціє бере свіже повітря ззовні і викидає відпрацьоване назовні. Кондиціонер працює за рахунок циркуляції внутрішнього повітря. Це концептуально різні речі і краще їх реалізовувати окремими системами. Я не знаю як з теплою підлогою досягнути холодного повітря. Гріти підлогу і в той час охолоджувати кондиціонером повітря — це трохи мартнотратство, на мою думку. Якщо підлога є основним джерелом обігріву, то прийдеться змиритися з фактом, то в перехідний період підлога буде зовсім не тепла. Хотєлкі хотєлками, а закони фізики всеодно будуть на першому місці Я б не ставив кондиціонер в кожну кімнату, а тільки туди, де найбільше людей вдень і найбільша інсоляція загалом. Це можуть бути, наприклад, вітальня і спальня, яка виходить на південь. Ну і для типової вітальні 30 кв. м інверторної 12-ки буде більш ніж достатньо, а це економія грошей, бо 9 і 12 майже в одну ціну, а 18 вже відчутно дорожче. Плюс сплітів ще в тому, що їх можна додавати поступово, якщо є потреба і витрати розтягуютьсяна довший період, а не в один день, як у випадку ТН. Це складний вибір і тут важко шось порадити, бо в мене нема можливості підключитись до газу, тому вибір падає на ТН. У вашому випадку газ+кондиціонери виглядає дуже навіть притомним варіантом. Добавлено через 3 минуты Якщо повітропроводи на проетувались на таку температуру, то на них ззовні буде багато конденсату. Вентиляційники можуть багато розказати, як вони бавляться із теплоізоляції холодної сторони канальників. Добавлено через 3 минуты Він дорогий, бо там високі вимоги корозостійкості. Якщо нагрівач використовувати як охолоджувач, то він може зігнити дуже скоро і виробник хіба розведе руками, бо були порушені умови експлуатації

Я вибрав оцей варіант

Я не Андрій, але маю багато чого сказати на цю тему Після довгого і нудного моделювання я прийшов до висновку, що охолоджувати приточки на малих обємах повітря зовісм неоправдано, бо система стає складною і дорогою. Візьмемо такі вхідні дані: Зовнішнє повітря — +30° 60%, ентальпія 71.2 кДж/кг Внутрішнє — +22° 50%, ентальпія 43 кДж/кг Потік. — 400 м куб/год, або 480 кг/год Потужність теплообмінника охолоджувача: 480•(71.2-43) = 13 536 кДж/год = 3.76 кВт. З цих 3.76 тільки 1.1 кВт піде на явну теплоту, а решта — 2.66 — на приховану. З прихованою теплотою найбільна проблема, бо треба дуже добре потанцювати з бубном, щоб на виході мати потрібну вологість. В канальному охолоджувачі температура і вологість дуже сильно корелюють і досягнути на виході 20° 50% буде складно, якщо взагалі можливо. Внутрішній блок кондиціонера ганяє через себе то саме повітря, волога з якого потрохи конденсується, поки не досягне потрібного значення. У впадку канального охолоджувача для рекуператора охолоджувати постійно потрібно свіже повітря з повним набором вологи, при цьому час контакту повітря з теплообмінником є дуже малий, що вимагає низької температури холодоносія. Якщо йти з водяним охолоджувачем, то треба десь брати воду +7°. ТН дасть таку воду, але тільки з буфером, ну і для теплообмінника всеодно треба ставити насосно-змішувальний вузол з електронним керуванням, бо нема іншого способу контролювати темературу і вологість вихідного повітря. Тут вже намалювалось обладнання на кілобакс, якщо не більше. Канальний фреонний охолоджувач звучить краще, але зовнішній блок має бути інверторним із правильною автоматикою, ну і додається робота кондиціонерщика. В кілобакс малоймовірно що все це вкладеться. І в першому, і в другому випадку треба керувати по вологості, бо найгірше, що може статися, це грати в будинок повітря +22° 80%, а це може привести до надмірного охолодження по явній теплоті. Система стає складною, дорогою і не завжди комфортною. Найкраще залишити вентиляцію в спокої, а охолоджувати по явній теплоті через підлоги, а по прихованій — одним кондиціонером, який стоїть в найвищій, найтеплішій і найцентральнішій точці будинку. Фактично це буде комбінація холодної підлоги і осушувача повітря.

Так не обовязково помилились, а просто порахували, що поставити буфер є дешевше, ніж моделювати всі нюанси системи і потім під них підлаштовуватись.

Та звичайно, що проблема вирішується, але вимагає трохи роботи напильником, що не завжди робиться (із різних причин) при пуско-наладці. Якщо є впевненість, що автоматика правильно налаштована або є бажання і навики самому її тюнити, то взагалі не бачу проблем. Я агітую за буфер, бо це дешевий і надійний захист від кривих ручок: навіть якщо хтось десь трохи напартачив, то користувач системи цього не відчує. А клієнт вже нехай сам вирішує яким шляхом йому йти.

Дуже дякую! Я чомусь рядок про РЕ в упор не бачив

Або в мене не той мануал, або я погано його читав. Можете мене ткнути в пункт сервісного меню, який налаштовує неперевну роботу при розімкнутому контакті термостата?

Перемичку розмикає таймер, який включає котел тільки по нічному тарифу Там максимум 60 хв, тому хіба кожної години клацати перемичкою, щоб активувався вибіг насоса. Тобто агоритм такий: 1. Порівнюю температуру з кабінету з температурою в спальні 2. Якщо більше ніж 2 град, то клацаю перемичкою і переходжу в режим очікування 3. Через 60 хв переходжу до п.1 Виглядає доволі просто, але треба тепер дочекатись сприятливої погоди, щоб відлагодити

Прийшла дурна ідея пасивного вирівнювання температури в хаті, бо в зимово-весняний період в південнній частині будинку в сонячні дні суттєво тепліше, наприклад, в кабінеті +20°, а в спальнях на другому поверсі спокійно може бути +23°. Якщо включити циркуляційний насос, то теоретично тепло мало б трохи перерозподілитися, але я не знаю як на Скаті в.13 включити насос не включаючи нагрів. В когось є ідеї, як змусити скат включити насос, щоб тени гарантовано були відключеними?

А це нова система опалення? Які радіатори і труби?

Час розморозки залежить від зовнішньої температури і від дебету тепла. Дебет тепла складається з потужності компресора і внутрішнього тепла, яке тепловий насос може перекачати в зовнішній теплообмінник, без зниження комфорту. Час розморозки має бути максимально малим, бо він впливає на комфорт і на COP. Уявімо собі ситуацію, що надворі -10° і теплообмінник обмерз. Тоді ТН має, спочатку нагріти теплообмінник до 0°, а потім ще затратити енергію на плавлення льоду. І весь цей час теплообмінник буде мати температуру, яка вища від зовнішнього середовища, що веде до додаткових тепловтрат. Це тепловтрати, які накладаються поверх тепла, яке потрібне для нагріву і плавлення льоду, і вони пропорційні до часу розморожування. Ну і очевидно, що ці тепловтрати знижують загальний СОР. Тепер про комфорт. Дуже ймовірною є ситуація, що зональний контроль закрив все, крім санвузлів, бо там зазвичай має бути тепліше. В цей момент ТН пішов на розморозку і холодний теплоносій побіг тільки в контури санвузлів, бо більше нікуди він потрапити не може. Якщо з двох санвузлів забирати 2-3 кВт тепла з підлоги, то це стане відчутно вже за 5 хв. В ідеалі на час розморожування зональний контроль мав би відкрити всі контури, але має бути прокачана автоматика, яка або є частиною автоматики ТН, або вміє з нею співпроцювати. Буфер на 50-100 літрів буде дешевшим і простішим, і його можна використати як гідрострілку.

Тут важливо чи буде зональний контроль, який може перекрити всі контури/радіатори/фанкойли. Коли ТН піде в розморозку, то йому залпово треба взяти багато тепла, і якщо нема буфера, то в цей час всі актуатори/термоголовки мають бути відкритими, бо інакше є шанс заморозити пластинчастий теплообмінник (автоматика ТН мала б цьому запобігти, але як мінімум розморозка буде тривати дуже довго), якщо система на воді. Якщо нема і не планується зональний котроль, то спокійно можна жити без буфера. В іншому випадку буфер поставити дешевше і надійніше, ніж ускладнювати алгоритм зонального котролю.

З такими вхідними даними хіба ТН, але будинок має бути добре утепленим і повністю "застелений" теплою підлогою. При цьому бажано зробити стяжку потовстіше, щоб максимально використовувати нічний тариф. За 190к грн вийде хороший ТН повітря вода на 10кВт при -7° за бортом.

Та цікаво чому тепла підлога підключена через зворотку з радіаторів

Якщо заглушити теплообмінник, то бак можна використовувати як ємність для господарчої води. А як ні, то зніміть телпоізоляцію, а решта здайте як металобрухт — ще й кілька сотень гривень повернете

Дуже просто: поставити 3-ходовий змішувальний клапан і на ньому виставити бажану температуру. Якщо є ТА, що це треба робити незалежно від схеми підключення ТА, бо в ТА теплоносій може бути і 90°, а в радіатори рідко коли треба подавати більше ніж 60°

Якщо говорити про експлуатаційні якості, то дошка шип-паз з проклейкою буде найкращим рішенням, причому як для чорнової, так і для чистової підлоги. Ну і лаги мають бути не рідше 40 см, якщо хочеться відчуття твердої не скрипучої підлоги. ГВЛ не є несучим, тому не може провисати між лагами

Не пишіть дурниць, бо ніфіга не через аварійний клапан під дією гравітації не тече. Мені якось в батьків потрібно було злити бойлер на 140 л через ту бздюльку, так от через годину часу по бойлеру взагалі не було відчутно, що хоч трохи води стекло. Мене то вкурвило і я скрутив американки і просто висверлив зворотний клапан. Жертвувати фукціональністю заради естетики можуть хіба дизайнери, яким в тому будинку/квартирі не жити.

Якщо цей мінімум менше 10 мг-екв./л, то можна лити. Той грам-два нерозчинних солей із 60 л води ні в котлі, ні в трубах погоди не зробить.

Почали з труб системи опалення, а продовжили нирками Якщо є водопровід, то спокійно можна лити з нього, бо навіть жорстка водопровідна вода має настільки мало солей, що ними можна знехтувати. Якщо нема водопроводу, то піде будь-яка демінералізована вода: дистильована, з осмосу, з космосу — що буде дешевше і простіше, то і лийте.

В мене така ж площа будинку, на обидвох поверхах ТП і ніяких радіаторів. Все працює прекрасно, зокрема через велику інерційність електрокотел працює тільки вночі, коли ЕЕ коштує вдвічі менеше, ніж вдень. Якраз це і є комфортна температура Рекомендую як утеплювач на другому використати 2 см звукоізолюючу тверду мінвату. Якщо не давати кімнаті остивати, то потім її не потрібно нагрівати.