volomoto

Нема там ніякого RS протоколу, натомість звичайнісінька ШІМ. Сигнальним роз'ємом в цього нагрівача є DB-9, який часто використовується для RS232, але це всього навсього роз'єм. Оцей варіант дуже навіть робочий:

GSM модуль там нафіг не потрібен і ці гроші краще потратити на безпередійне живлення, де якого з тої системи толку мало. І ставити треба кульовий кран з приводом, бо соленоїдний клапан для таких задач не підходить.

Десь було в мене фото з часів ремонту, як знайду то скину. Я псіханув і зробив на кухні 4 витяжні решітки 140х350 мм, щоб в кожній була мала швидкість потоку і фільтр створював мінімальний опір. Є таке, тому в мене ПВУ і цей вузол знаходяться в гаражі, в якому температура буде підтримуватись десь 10°, тому я просто добре утеплив повітропроводи і навіть не ставив заслонок, бо нема в них сенсу.

Я собі зробив глибокі адаптери для витяжних решіток і планую туди поставити фільтри G3-G4. Таким чином суттєво зменшиться засирання і вентканалів, і теплообмінника. На притоці перед ПВУ краще поставити великий кишеньковий фільтр G4, який сильно продовжить життя автомобільним фільтрам. В мене стоїть Вентс ФБК 200 перед ПВУ, а в самій ПВУ фільтр F7

Краще пошукати місце, бо без них шум буде відчутний, особливо вночі. У вентса клієнтоорієнтованість ще в зародковій формі, тому щось знайти дуже важко, але можна Отут трохи скупа інструкція, але загалом вона дає розуміння можливостей модуля автоматики - vents.ua/uploads/download/v55_8uaa4_02preview.pdf. Окремо продається і минулого року коштувала десь 8к грн, але купити можна хіба через дилерів вентса. Крім керування швидкістю автоматика реалізує ще купа функцій, як наприклад контроль потужності тену нагрівача, продувка тенів якщо прийшла команда зупинки вентиляторів, захист від обмерзання і ще купа всього, що можна зробити на локсоні, але це треба займатися програмуванням PLC. А потім той код треба підтримувати і виправляти помилки. А21 вже має зашиті типові аглоритми для ПВУ з рекуперацією і достатньо тільки підєднати дроти і сенсори. Контроль вентиляторів там є, а от підтримки mass flow сенсорів нема. І насправді воно і не дуже потрібне для домашньої вентиляції, бо статичним балансуванням можна досягнути 95% того, що може динамічне, але зато дешево і просто. Я по роботі працюю із Industrial IoT і дуже добре знаю реальну вартість адаптивних алгоритмів і з впевненістю можну говорити, що для домашнього використання це як забивати цвяхи мікроскопом. Динамічне балансування має сенс тоді, коли змінюється характеристика системи як по лінії подачі, так і по лінії витяжки. Навіть якщо вдома реалізувати VAV, то характеристика лінії витяжки ніколи не буде змінюватися, а для лінії подачі можна зняти десять робочих точок (кожна зона окремо та їхні типові комбінації) і прошити це статично в алгоритм. Золоте правило автоматизації (і не тільки): якщо щось можна зробити з допомогою lookup table (LUT), то це треба робити з допомогою LUT НКП працює тільки з автоматикою А11 або А21, якщо такої нема, то НКУ або НК із зовнішнім регулятором. До речі, А21 може через контактор або SSR керувати теном, тому можна спокійно брати НК і економія 2-3 тис. грн на рівному місці.

Нормальний тиск дають при такій малій кількості лопастей. Для 300 кубів вистачить з головою, правда невідомо який буде шум, але глушники зі сторони будинку треба ставити в будь-якому випадку. Тільки не ESP, бо то несерйозно для такого типу задач. Я взагалі рекомендую купити вентсівську автоматику А21 і все робити через неї, а керуючий сигнал 0-10В подавати з локсона.

Поставте манометр на газову трубу перед котлом і поспостерігайте за тиском. Манометр повинен бути на кілька кілопаскалей. Я так розумію що у вас підключення по низькому тиску, тому є ймовірність фантастики.

Ну круто получилось! Мені здається чи ті вентилятори дійсно не є сильно напорними?

А для чого вночі скидати тепло якщо вночі нема сонця? Я ще розумію такий підхід якщо є 100% впевненість, що наступного дня буде достатньо сонця, щоб знову норіти бак, але це вже занадто складно для такої простої задачі як нагріти воду.

Це якраз то, що першим окупиться, бо утеплення не вимагає ніяких експлуатаційних затрат, в рази зменшує витрати на опалення, служить 50 років і дасть змогу продати будинок, якщо буде потреба. Крім того, утеплення впливає не тільки на тепловтрати, а й на комфорт та здоровя, бо нема холодних поверхонь, на яких випадає конденсат і заводиться цвіль. Неутеплений цегляний будинок не проходить по санітарних нормах і кількість спаленого газу тут взагалі не допоможе, бо дельта між температурою повітря і температурою стін буде завжди великою.

Це ідеальне рішення, правда і дороге, що не дуже оправдано для домашньої кухні. Я б краще такі гроші витратив на більший рекупетратор, який зможе подати більше у вітальню і витягнути більше з кухні

Це насос включається, а не вентилятор. Але навіть якщо б то був і вентилятор, то нехай хоч і годинами працює — нічо йому не буде.

Не інвертор, не пластинчастий теплообмінник, моноблок, відсутність гарантії

В мене була схожа ситуація і я вирішив її наступним чином: Витяжне повітря в рекуператор береться із санвузлів, кухні і гардеробів. Ніякої додаткової вентиляції у санвузлах тоді не потрібно, бо ПВУ буде працювати постійно, відповідно вологість постійно буде низькою і вентилятор по датчику вологості ніколи не включиться. Додатковий вентилятор в санвузлі є зайвим. Розподіл витяжного повітря приблизно такий: Санвузол 1 — 60 кубів Санвузол 2 — 40 кубів Гардероби — 30 кубів Кухня — 220 кубів. Це на максимальній потужності. 220 кубів в годину для кухні — це дофіга і 95% часу, коли на кухні щось готується, цього достатньо для відведення запахів. Зонт включаю тільки коли йде серйозна жарка і якось не задумуюсь над тим, звідки в хату прийде повітря, бо воно знайде собі дорогу. Якщо б зонт працював годинами, тоді б треба було замислитись над притоком повітря ззовні, а при епізодичних 10-20-хвилинних включеннях можна і не паритись. В мене біля плити є дві кноки: одна включає вентилятор зонта, який знаходиться в технічному приміщенні, а друга переводить вентустановку на максимальну потужність. Зазвичай достатньо тільки другої кнопки. Вихлоп із зонта краще виводити на дах, що для нового будинку зробити легко. На фасад я б виводив тільки якщо це реконструкція і новий вентканал зробити неоправдано. Ну і я б відразу задумався над вентилятором окремо від зонта, бо звук турбіни на кухні дуже неприємний. Є дорогущі дахові вентилятори для цього, а можна просто кинути повітропровід в технічне приміщення, а там вентилятор і канал на дах Добавлено через 4 минуты Кухонній витяжці не треба повертати тягу, бо вона фактично допомагає приточному вентилятору ПВУ. На час роботи зонта приток ПВУ суттєво збільшується, тому через щілини нічого не дує. Звичайно що поступає холодніше повітря і є шанс заморозити рекуператор, але в реальних умовах тим можна знехтувати

Електрокотлу не дуже важливо чи там тепла підлога чи радіатори. Нема двох однакових будинків, які експлуатуються в однакових умовах, але один має ТП, а порівнювати різні будинки нема ніякого сенсу

Це тоді не 20С, а 1/20С, тобто 0.05С. 1С — це коли акумулятор 100 А•год розряджати струмом 100 А і теоретично він має розрядитись за 1 год. Якщо ж розряджати 20 год, то струм має бути 100/20 = 5 А, тобто 0.05 від заявленої ємності. Якщо рахувати не по ємності акумулятора, а по кількості енергії, яку з нього можна витягнути, то людям стане зрозуміліше, що чудес не буває і всеодно прийдеться заплатити ті самі гроші за довгий період часу. Багатьом зараз далеко не очевидно чим відрізняється один акум 100 А•год від іншого такої ж ємності, тому вибирають дешевший.

Як витрясете пелету з голови, то тоді поговоримо, бо покищо пелета заважає вам формулювати думку і структуровано вести дискусію

Та є, але якщо до котла треба підключити тільки один зовнішній сенсор температури, то нема змісту додавати підтримку 1-wire. Контроллер в котлі і так має аналогові входи і нічого додаткового робити не треба, а 1-wire вимагає додатковий чіп і додаткове програмування, бо замість просто зчитати значення з АЦП регістру прийдеться додати підтримку якогось цифрового протоколу.

Я і мав на увазі втрати на внітрішньому опорі, які квадратично залежать від струму розряду. Але це миттєве значення, а якщо говорити про питомі втрати на джоуль видобутої з акумулятора енергії, то там прямопропорційна залежність: при отриманні з акумулятора 1 кВт•год енергії при струмі Х втрати будуть в два рази менші, ніж при струмі 2Х. І це враховуючи що час розряду в другому випадку буде в 2 рази менший. Якщо бути дуже точним, то не прямопропорційна і на навантажувальних графіках чітко видно нелінійність, але б не маю бажання лізти в ті дєбрі І якщо коротко, то виробник вказує ємність для конкретного струму і дуже часто це 0.1С

Це, бачу, ви не орієнтуєтеся в обладнанні крім ваших пелетних котлів. Конденсаційник + підключення газу обійдеться мінімум 80 тис. грн, а ТН повітря-вода на 10 кВт коштує 150-180 тис. Точно залишиться 6000 американців? Навіть пелетник за 3к євро не влізе в різницю. І це безсупутніх матеріалів і монтажу котельні, яка у випадку трьох котлів буде дуже дорогою. Для цього треба вкладатись в енегроефективність будинку, а не в котли, бо всі енергоресурси будуть тільки дорожчати. Замість ставити пелетник, я витратив 100 тис. грн на додаткове утеплення і поставив електричний котел, і зараз плачу за опалення 6-7 тис. грн в рік. Навіть якщо електрика подорожчає в два рази, то всеодно це буде краще, ніж возитися з ТП котлом. Зараз ТН мені зовсім не вигідний і ніколи не окупиться, а з подорожчанням ЕЕ в два рази окупиться через 10 років, тому я собі спокійно сплю, в хаті тепло і я навтіь забув, де той електрокотел стоїть. А була б можливість підключити газ, то підключив би і також забув би де котел стоїть.

Це типова схема підключення ТА, бо гнати в опалювальні прилади теплоносій високої температури нема змісту. На виході ТА завжди ставиться насосно-змішувальний вузол (або кілька вузлів якщо потрібні різні температури), на якому виставляється потрібна температура. Наприклад, в моїх батьків ТП котел гріє ТА до 85°, а в опалювальний контур подається 45-50°, бо більше не треба. При цьому на зворотці котла є 3-ходовий моторизований клапан, який підмішує подачу в зворотку, якщо та має температуру нижчу 55°. Але ТА зявився відносно недавно, бо до того котел працював прямо на систему опалення і був задушений до 50°. 12 років воно пропрацювало, а потім в один момент комин забився наглухо, що прочистити було неможливо. Прийшлось витягувати гільзу і пропановим пальником випалювати з неї креозот, бо він набув консистенції твердої смоли. Після модернізації котельні зменшилась витрата дров, чистка комина практично не потрібна, теплообмінник котла вкривається хіба легким пушком сажі, яка легко зчищається до металу щіткою. Ну і в опалювальному контурі я можу виставити собі будь-яку температуру, незалжено від температури в котлі. Що б там хто не говорив, але при неповному згорянні дров чи брикетів виділяються складні органічні сполуки і деяки з них мають низьку температуру конденсації. Тому всі нормальні котли в першу чергу намагаються повністю окислити паливо, а потім вже відібрати в газів максимальну кількість тепла. Стропува, на жаль, працює ефективно тільки в дуже специфічних умовах і в реальному житті тих умов добитися дуже важко, тому приходиться платити або низьким ККД, або засраним комином, або і тим, і другим одночасно. Є одна і тільки одна оптимальна схема дровяного котла: 1) окрема камера згоряння з контролем подачі повітря; 2) окремий теплообмінник із стабільною площею тепообміну і турбулентністю димових газів. Відхилення від даної схеми дає гірші показники. Надіюсь не треба пояснювати наскільки далеко від даної схеми стоїть Стропува.

Це хіба у фантазіях так, а в реалі підключення газу і хороший конденсаційник коштують разом як половина ТН повітря вода. Але якщо газ вже підключений, то це нема змісту городити зоопарк із котлів, особливо тягнути в хату твердопаливний котел.

А внутрішній опір акумулятора?

Безпечне, комфортне і економне опалення ТП котлом — це дорого і всяке здешевлення веде до погіршення одного або кількох показників. Безпека має бути бути на першому місці і з допомогою безперебійника ми отримуємо і безпеку і комфорт, тому при обмеженому бюджеті краще ставити безперебійник, а не ТА. Безперебійник з акумулятором, який протягне 3 год, коштує суттєво менше, ніж обвязка з ТА. А знати — не вирішить проблему тим більше. Система безпеки має бути повністю автономною і, на щастя, на ринку є достатньо хороших рішень. Якщо система безпеки вимагає якісь дії зі сторони користувача, то значить що системи безпеки нема. Добавлено через 19 минут Я шось протупив, що тема про пелетні котли Але я б до пелетника всеодно ставив УПС, бо хочеться щоб тепло і гаряча вода були, навіть якщо електроенергію відключили на довший час. Якщо знайшлися більше 2к євро на пелетник, то додаткових 300 євро за інвертор+акумулятор — не мака вже й велика плата за комфорт.

Те, що втрати пропорційні квадрату струму, вчать на шкільному курсі фізики