volomoto

В львівсько-волинському кліматі кондиціонер може бути потрібен кілька тижнів на рік, якщо сонце лупить прямо у вікна і мало теплоізоляції. Козирки/звіси + хороші огороджувальні контрукції + велика теплова інертність дасть змогу обійтись без кондюка

вентиляція та контроль вологостіті є ортогональними до нагріву та охолодження

якщо EC мотори, то їм пофігу, а без них я б не брав ПВУ

один сенсор для роботи, а для збору даних потрібен ще один портативний. Коли даних буде достатньо, то портативний сенсор можна віддати другу, щоб він налагодив собі систему вентиляції Не вирішує і не повинна вирішувати. Це алгоритм для простої системи без зонального котролю. Основна його ціль в тому, щоб ПВУ не працювала коли нікого нема вдома, але включалась коли є хоч якесь джерело СО2. Важливою є не перевитрата повітря в кубах, а зведена ціна такої перевитрати, але це треба рахувати для кожного контретного випадку. готове рішення — це коли є гарантія і customer service, все інше — лише експерименти

Якраз фізика там трохи інша, ніж виглядає на перший погляд. Тепла підлога не гріє повітря, вона гріє масу будинку. З іншої сторони охолоджується не повітря, а ціла маса будинку. Якщо погуглити thermally activated building structures, то можна знайти уйму досліджень, що воно працює саме так і працює дуже добре. Тепловий комфорт людини залежить не тільки від температури повітря, але й від температури оточуючих об'єктів. Мало того, повітря робить менший вклад, ніж об'єкти навково, тобто тепле повітря + холодні стіни (підлога, стеля) дає більше комфорту, ніж холодне повітря повітря + гарячі навколишні кострукції. Нерухоме повітря є комфортнішим, ніж рухоме. Тут можна побавитись калькулятором комфорту www.healthyheating.com/solutions.htm#.WrOJ9JOuzxt Холодні підлоги не створюють рух холодного повітря, який відразу відчутно, але вони прекрасно охолоджують масу будинку (якщо огороджувальні конструкції зроблені правильно) до комфотрного рівня

А може козирки над вікнами та водяня тепла підлога через яку також можна і охолоджувати?

ПВУ. Якщо є заслонки, то одним сенсором не обійдешся. Алгоритм дуже простий: В ПВУ є два режими — очікування і робота. В режимі очікування ПВУ включається на кожних 10 хв, працює 3хв і тоді відбувається замір рівня СО2 у витяжному каналі. Якщо цей рівень не перевищує задане порогове значення, то ПВУ відключається і цикл повторюється. Якщо ж спрацювує поріг, то ПВУ переходить в робочий режим і далі працює по заданому PID алгоритму, поки рівнь СО2 не впаде нижче порогового значення. Далі перехід в режим очікування. Один сенсор, 100 стрічок коду контролера, працює коректно в 99% випадків. Порогові значення та інтервали часу треба підібрати експериментальним шляхом та з допомогою історичних даних.

Це ціна для людини, яка добре в тому розбирається і готова заінвестувати в це багато часу, але не всі так можуть. Якщо брати готові рішення, то там дійсно виходить космос, тому вдома майже ніхто такого не робить. Якщо завести всі витяжки (крім кухонного зонта) в рекупуратор, то можна обійтись одним сенсором СО2 у витяжному каналі. Правда треба буде спочатку зібрати дані і скласти таблиці відповідності рівня СО2 у приміщеннях та у витяжному каналі, але це відносно просто зробити. Таке рішення коштує в рази менше, ніж зональний контроль, але в 99% випадків працює настільки ж ефективно.

Будь-який привід має два крайніх положення, які можна виставити будь-де. Крайні положення привода можуть відповідати будь-яким кутам повороту заслонок, тому можна натюнити систему на будь-який розподіл повітря в крайніх положеннях, і дійно не треба плавного регулювання. Але я вирішив відразу поставити трошки дорожчий привід, щоб в мати запас гнучкості в майбутньому

про це я вкурсі, тому буду налаштовувати систему емпіричним шляхом і в мене буде lookup table (LUT), в якій буде залежність напруги та витрати повітря

Спочатку по таймеру, а потім буде видно. Привід буде з управлінням 0-10В і я до нього кидаю виту пару. Також я розвів слабострумку в кожну зону для термостататів та можливо сенсорів СО2. Все це зводиться до модбас мастера. Там є трошки, але в межах допустимого, правда самі заслонки доволі туго ходять і треба добре поміряти зусилля, щоб не купити заслабий привід

Я свої розніс доволі далеко, а потім з'єднаю куском алюмінієвої труби із зажимами на кінцях. Це дасть можливість легко монтувати і демонтувати привід, а також легко змінювати кут між заслонками

Все так, якщо система вміє подавати в кожну зону саме стільки повітря, скільки там потрібно. Але зазвичай не заморочуються із зональним котролем, бо це складно і дорого, відповідно при відносно великій інфільтрації в будинку можуть бути приміщення з надлишковою вентиляцією, а це просто викинуті на вітер гроші. Мій коментар вище більше стосувався надмірного спрощення розрахунків енергоефективності, які відповідно дають неправильні результати. Добавлено через 3 минуты ну нехай кожен робить що йому подобається, просто реальні витрати енергії будуть суттєво відрізнятись від розрахункових

Якщо будинок не герметичний, то рекуператор —*це просто викинуті гроші. Всі ті розрахунки втрачають сенс без замірів повітрообміну n50, бо можна собі рахувати 400 кубів через рекуператор, а реально буде ще +200 через інфільтрацію

А в чому особливості кухонної витяжки в даному контексті? Якщо в системі є більше одного витяжного вентилятора, то кожен з них повинен мати зворотній клапан, бо інакше витяжка стане притоком. Добавлено через 6 минут Насправді тут багато залежить від протяжності повітропровода, наявності поворотів і забрудненості фільтрів. Якщо канал вертикальний і прямий, то можна особливо не паритись, в іншому випадку краще добре все порахувати.

На мою думку, 125 мм на кухонний зонт замало. Типовий вентилятор витяжки буде давати якийсь ефект хіба на максимальній швидкості і відповідно буде дико шуміти. Я б менше 150 мм не робив

Я б не рекомендував так робити, бо в холодну пору конденсат буде стікати по стіні, в морози буде ще й намерзати. Найоптимальніше робити так:

Якщо утеплити цоколь і відмостку, то перша зона суттєво зменшиться і тоді можна зменшити товщину утеплювача під підлогою. За моїми розрахунками з допомогою смарткалька і екселя 10 см ЕППС на цоколі і 5 см на відмостці додає десь +1 до теплоопору підлоги.

та ясно, що не всі, тому є таке чарівне поле "на бурячки", яке говорить, скільки у відсотках докинути до розрахованого значення Якщо б я займався вентиляцією комерційно та ще й для великих об'єктів, то підхід до пректування був би більш канонічним, а так для себе просто накинути на бурячки.

Мені AutoCAD MEP також видав число 3.75, але я вирішив "поумнічати" При 3.75 загальне падіння тиску заменшується на 35 Па, що не так вже й суттєво і на вибір вентилатятора не впливає. Запас по продуктивності в даному випадку не зашкодить

Та будь-які підійдуть, просто питання чи є потреба повністю перекривати потік. Якщо ні, то можна обійтись заслонкою без ущільнювача. Дешевше вентса, але з функцію виконують - ventbazar.ua/drosseli-kruglye.html точно порахувати важко, найпростіше піти емпіричним шляхом і цього для будинку буде достатньо. 1. Виставити одну на 0 градусів (повністю відкрита), іншу на 80 (90 градусів — це повністю закрита). 2. Включити вентустановку і заміряти розхід в кожній гілці. 3. Якщо результати незадовільні, то підкоректували кути і перейти до кроку #2 4. Зафіксувати крайні положення, з'єднати вали і змонтувати сервопривід. 2-3 ітерацій мало б бути достатньо для задовільного результату

Отут я не зовсім зрозумів що від чого більше. Мої розрахнуки завищені, а реально буде в два рази менше? П.С. Для розрахунку я використовував діаграми вентса для оцинковки. Гофри звичайно не буде

Тут є два підходи: бінарне управління і плавне. Бінарне — це коли заслонки мають тільки два положення, тобто 70% йде в одну зону, 30% —*іншу, або навпаки. Для таких випадку потрібен привіт типу Відрито/Зкрито. Це найпростіший тип приводу і він є у всіх виробників. Наприклад, привід Белімо - planetaklimata.com.ua/instr/Belimo/Belimo_LM_NM_SM_GM_Installation_Manual_Rus.pdf Плавне регулювання доволяє виставляти будь-яке проміжне положення, але для цього потрібен привід з трьохточковим, або аналоговим управліннями (0-10В) і відповідний контроллер. Ну укр ринку добре представленні приводи від Belimo, Siemens, MyCond. Напевно є й інші, але я не вкурсі. Можна ставити привід на кожну заслонку, а можна зцентрувати їхні осі і тоді достатньо одного приводу. В мене, воно виглядає так: Після трійника встановленні заслонки, а між ними буде сервопривід.

Я рекомендую розділити приточну частину вентиляції на дві зони: спальна і відпочинкова, між якими зробити переключення за допомогою двох заслонок і одного сервопривода. Розподіл можна виставити будь-який, але найоптимальніше 70/30 або 80/20. Переключати зони можна по програматору: вночі првітря йже у спальні, вдень і ввечері — у вітальню. Таким чином можна взяти установку меншої продуктивності, відповідно загальний момпентальний потім буде меншим, та й витрати на догрів зменшаться.

Витяжка має створювати потік хоча б 0.3 м/c на всмоктувальній поверхні, відповідно якщо зонт має розмір 60х60 см, то продуктивність витяжки повинна бути не менше 0.6•0.6•0.3•3600 ≈ 400 м куб. в годину. Прогнати 400 кубів через 100 мм канал можна, але краще не треба, бо швидкість повітря в 14 м/c — це вже не хухри-мухри. Без розхідно-напірної зарактеристики вентилятора важко сказати, яка буде реальна його продуктивність і може вийти так, що витяжка ніби є, але толку з неї ніякого. Але в будь-якому випадку краще порахувати падіння тиску, щоб мати хоча б порядок чисел. Наприклад, в мене всі вентканали винесені на "задню" стіну, а кухня знахоиться на протилежному кінці будинку, тому прийшлось робити довгу магістраль трубою 150 мм. Ось розрахунок втрати тиску і підбір вентилятора: docs.google.com/spreadsheets/d/1rh7PCFnsPLm9i_1yaEaJPlVUWDKVv99W2y3LhzOXRTw/edit?usp=sharing