volomoto

про це я вкурсі, тому буду налаштовувати систему емпіричним шляхом і в мене буде lookup table (LUT), в якій буде залежність напруги та витрати повітря

Спочатку по таймеру, а потім буде видно. Привід буде з управлінням 0-10В і я до нього кидаю виту пару. Також я розвів слабострумку в кожну зону для термостататів та можливо сенсорів СО2. Все це зводиться до модбас мастера. Там є трошки, але в межах допустимого, правда самі заслонки доволі туго ходять і треба добре поміряти зусилля, щоб не купити заслабий привід

Я свої розніс доволі далеко, а потім з'єднаю куском алюмінієвої труби із зажимами на кінцях. Це дасть можливість легко монтувати і демонтувати привід, а також легко змінювати кут між заслонками

Все так, якщо система вміє подавати в кожну зону саме стільки повітря, скільки там потрібно. Але зазвичай не заморочуються із зональним котролем, бо це складно і дорого, відповідно при відносно великій інфільтрації в будинку можуть бути приміщення з надлишковою вентиляцією, а це просто викинуті на вітер гроші. Мій коментар вище більше стосувався надмірного спрощення розрахунків енергоефективності, які відповідно дають неправильні результати. Добавлено через 3 минуты ну нехай кожен робить що йому подобається, просто реальні витрати енергії будуть суттєво відрізнятись від розрахункових

Якщо будинок не герметичний, то рекуператор —*це просто викинуті гроші. Всі ті розрахунки втрачають сенс без замірів повітрообміну n50, бо можна собі рахувати 400 кубів через рекуператор, а реально буде ще +200 через інфільтрацію

А в чому особливості кухонної витяжки в даному контексті? Якщо в системі є більше одного витяжного вентилятора, то кожен з них повинен мати зворотній клапан, бо інакше витяжка стане притоком. Добавлено через 6 минут Насправді тут багато залежить від протяжності повітропровода, наявності поворотів і забрудненості фільтрів. Якщо канал вертикальний і прямий, то можна особливо не паритись, в іншому випадку краще добре все порахувати.

На мою думку, 125 мм на кухонний зонт замало. Типовий вентилятор витяжки буде давати якийсь ефект хіба на максимальній швидкості і відповідно буде дико шуміти. Я б менше 150 мм не робив

Я б не рекомендував так робити, бо в холодну пору конденсат буде стікати по стіні, в морози буде ще й намерзати. Найоптимальніше робити так:

Якщо утеплити цоколь і відмостку, то перша зона суттєво зменшиться і тоді можна зменшити товщину утеплювача під підлогою. За моїми розрахунками з допомогою смарткалька і екселя 10 см ЕППС на цоколі і 5 см на відмостці додає десь +1 до теплоопору підлоги.

та ясно, що не всі, тому є таке чарівне поле "на бурячки", яке говорить, скільки у відсотках докинути до розрахованого значення Якщо б я займався вентиляцією комерційно та ще й для великих об'єктів, то підхід до пректування був би більш канонічним, а так для себе просто накинути на бурячки.

Мені AutoCAD MEP також видав число 3.75, але я вирішив "поумнічати" При 3.75 загальне падіння тиску заменшується на 35 Па, що не так вже й суттєво і на вибір вентилатятора не впливає. Запас по продуктивності в даному випадку не зашкодить

Та будь-які підійдуть, просто питання чи є потреба повністю перекривати потік. Якщо ні, то можна обійтись заслонкою без ущільнювача. Дешевше вентса, але з функцію виконують - ventbazar.ua/drosseli-kruglye.html точно порахувати важко, найпростіше піти емпіричним шляхом і цього для будинку буде достатньо. 1. Виставити одну на 0 градусів (повністю відкрита), іншу на 80 (90 градусів — це повністю закрита). 2. Включити вентустановку і заміряти розхід в кожній гілці. 3. Якщо результати незадовільні, то підкоректували кути і перейти до кроку #2 4. Зафіксувати крайні положення, з'єднати вали і змонтувати сервопривід. 2-3 ітерацій мало б бути достатньо для задовільного результату

Отут я не зовсім зрозумів що від чого більше. Мої розрахнуки завищені, а реально буде в два рази менше? П.С. Для розрахунку я використовував діаграми вентса для оцинковки. Гофри звичайно не буде

Тут є два підходи: бінарне управління і плавне. Бінарне — це коли заслонки мають тільки два положення, тобто 70% йде в одну зону, 30% —*іншу, або навпаки. Для таких випадку потрібен привіт типу Відрито/Зкрито. Це найпростіший тип приводу і він є у всіх виробників. Наприклад, привід Белімо - planetaklimata.com.ua/instr/Belimo/Belimo_LM_NM_SM_GM_Installation_Manual_Rus.pdf Плавне регулювання доволяє виставляти будь-яке проміжне положення, але для цього потрібен привід з трьохточковим, або аналоговим управліннями (0-10В) і відповідний контроллер. Ну укр ринку добре представленні приводи від Belimo, Siemens, MyCond. Напевно є й інші, але я не вкурсі. Можна ставити привід на кожну заслонку, а можна зцентрувати їхні осі і тоді достатньо одного приводу. В мене, воно виглядає так: Після трійника встановленні заслонки, а між ними буде сервопривід.

Я рекомендую розділити приточну частину вентиляції на дві зони: спальна і відпочинкова, між якими зробити переключення за допомогою двох заслонок і одного сервопривода. Розподіл можна виставити будь-який, але найоптимальніше 70/30 або 80/20. Переключати зони можна по програматору: вночі првітря йже у спальні, вдень і ввечері — у вітальню. Таким чином можна взяти установку меншої продуктивності, відповідно загальний момпентальний потім буде меншим, та й витрати на догрів зменшаться.

Витяжка має створювати потік хоча б 0.3 м/c на всмоктувальній поверхні, відповідно якщо зонт має розмір 60х60 см, то продуктивність витяжки повинна бути не менше 0.6•0.6•0.3•3600 ≈ 400 м куб. в годину. Прогнати 400 кубів через 100 мм канал можна, але краще не треба, бо швидкість повітря в 14 м/c — це вже не хухри-мухри. Без розхідно-напірної зарактеристики вентилятора важко сказати, яка буде реальна його продуктивність і може вийти так, що витяжка ніби є, але толку з неї ніякого. Але в будь-якому випадку краще порахувати падіння тиску, щоб мати хоча б порядок чисел. Наприклад, в мене всі вентканали винесені на "задню" стіну, а кухня знахоиться на протилежному кінці будинку, тому прийшлось робити довгу магістраль трубою 150 мм. Ось розрахунок втрати тиску і підбір вентилятора: docs.google.com/spreadsheets/d/1rh7PCFnsPLm9i_1yaEaJPlVUWDKVv99W2y3LhzOXRTw/edit?usp=sharing

Є дані по США - www.energystar.gov/ia/home_improvement/home_sealing/ES_HS_Spec_v1_0b.pdf www.aivc.org/sites/default/files/airbase_7556.pdf

Нові — це збудованні останніми роками з думкою про енергоефективність. Якщо б я замість "мали б" написав "могли б", то швидше за все моє твердження не звучало б так ніби я щось від когось вимагаю Новий будинок ще зовсім не означає, що він буде грметичним і зажди будуть хороші приклади і дуже погані. Я лиш веду до того, що деякі елементи мурованого будинку вже самі по собі є герметичними і працювати треба над вузлами, що є простіше, ніж наприклад, каркасний буднинок, який без повного обклеювання мембраною (чи агалогічних дій) сифонить по всій поверхні огороджувальних конструкцій. Є певний зв'язок між n50 і природнім повітрообміном і згрубша його можна визначити формулою: n = n50/k n - натуральний повітрообмін k - коефіцієнт, який залежить від різниці температур всередині та назовні, поверховості будівлі, кліматичної зони. В наших широтах k можна приймати за: 10 при темп -20С 12-14 при 0С 20 при + 20С А далі кожен рахує собі сам і приймає відповідне рішення. Пасів хауз вибрав значення n50<0.6, бо воно знаходиться в балансі з іншими вимогами цього стандарту. Якщо не будувати пасивний будинок, то нема ніякого змісту виривати з контексту тільки одне лиш значення 0.6 і орієнтуватися на нього. В мене будинок має об'єм 450 куб метрів, відповідно при -20С буде: Qприр = 45 куб м за год при n50=1 Qприо = 27 куб м за год при n50=0.6 Якщо перевести в енергію, то 15.6 і і 9.4 кВт•год/доба втрат через інфільтрацію. Тобто різниця в 6 кВт•год на добу в найсуворішу львівську п'ятиденку, в загалом за сезон різниця буде ще меншою, точніше майже непомітною. Відповідно якщо тест покаже n=50<1, то я на цьому зупинюся.

Можна поставити сенсор якості повітря, який включить вентилятори зимою тільки тоді, коли буде висовий рівень CO2 або VOC. Відповідно можна взяти вентилятори без таймера, але встановити імпульсні реле з таймером, які будуть керуватись як вимикачами біля санвузлів або сенсорами руху, так і сухими контактами сенсора якості повітря. 300 кубів — явно задофіга для санвузла, бо буде відчутно протяг. Краще нехай вентилятор попрацює довше на меншій швидкості, ніж із щілину під дверима буде дути холодним повітрям.

Порівнюю зі своїм ідеалом Визнаю, що трохи перебільшив, так висловлюючись, просто в моєму розумінні нові муровані будинки мали б легко досягати <2. Поштукатурена кам'яна стіна вже є герметичною, тому інфільтрація можлива тільки через погано продумані або погано реалізовані вузли (або ж і одне, і друге, що вже дуже сумно). Я для свого будинку поставив високу планку — ACH50 < 1 —*і з нею зазвичай порівнюю.

якщо будинок ще у відносно сирому стані, то результати ок А хіба внутрішнє шпаклювання чи штукатурка не закриють всі шви?

Вся краса електромоторів із зворотнім зв'язком. Мало того що в них більший ККД, так ще й контроллер тримає стабільні обороти незалежно від навантаження

Я не читав всю тему спочатку, але ACH50=4.15 – це якась доволі дирява хата. Дим показав куди куди саме втікаю повітря?

Ось напорна характеристика тої установки: Звідти виходить, що 200 кубів буде при тиску 50 Па, що є дуже мало, бо тільки на глушнику буде падіння десь 15-20 Па, 3-5 Па на кожному коліні, 4 Па/м лінійні втрати в 125 мм гладкому повітропроводі, в гофрі і то більше. Тут гарно показаний розрахунок падіння тиску - vents.ua/cto-takoe-potera-davlenia

Розмір повітропроводів є похідним від об'єму повітря, який потрібно прокачати, допустимого падіння тиску та допустимого рівня шуму. Для термінальних гілок (тих, які підключені безпосередньо до решіток чи дифузорів) не бажано перевищувати швидкість в 3 м/c. Для магістралей — не більше 5 м/c. Відповідно якщо магістраль 125 мм, то маємо до 220 м куб./год В кожному відгалуженні діаметром 100 мм — до 80 м куб./год Ну і обов'язково потрібно балансувати систему по гілці з найбільшим падінням тиску. Інакше на нафкоротшому відгалуженні буде основна витрата повітря, а далеким родичам мало що залишиться. Найпростіший спосіб балансування — це різьбові дифузори, але вони шумні, найкращий — дросельні заслонки на початку термінальних відгалужень. Чим більша швидкість повітря, тим більші лінійні втрати тиску і тим більший шум. З шумом можна боротися хорошою шумоізоляцією, в тиску можна нагнати потужнішим вентилятором. В будь-якому випадку конкретну систему треба розраховувати і саме розрахнуки мають сказати, який діаметр повітропроводів використовувати.