volomoto

Та тут не тільки хотіння: якщо опалення теплими підлогами, то найоптимальніший спосіб ними керувати саме через зміну тепмератури теплоносія. Ну є ще прокачані ШІМ алгоритми, але для того потрібен спеціальний контроллер, а так підключив зовнішній сенсор температури до котла і маєш щастя

Я пішов саме таким шляхом, правда зробив теплі підлоги у всьому будинку, щоб найефективніше утилізувати тепло від теплого насоса, якщо його таки поставлю. В мене будинок 160 кв м і розрахункові тепловтрати 5 кВт в найхолоднішу львівську п'ятиденку, відповідно я поставив електрокотел на 9 кВт, який запрограмую на максимальну утилізацію дешевшої нічної електрики. Якщо електрика суттєво подорожчає, то доставлю тепловий насос повітря-вода

Крім вугільного фільтра і запахами практично неможливо боротись. Але таке рішення дороге, бо гранули вугілля потрібно часто змінювати, плюс потрібна дуже хороша попередня фільтрація, плюс падіння тиску дуже велике (не менше 200 Па), відповідно потрібен додатковий вентилятор. Реалістично, но неоправдано дорого

Я б сам хотів щоб було посилання на калькулятор, який порахує все точно під кожен конкретний випадок, але чудес не буває. Я потратив не менше сотні годин на навчання, щоб побудувати свій енергоефективний будинок. Ті, хто цим займаються професійно, витратили ще більше часу і горошей, тому недарма беруть за свої послуги великі гроші. Чим менше активних систем в будинку, тим він дешевший в експлуатації. Тепловий насос крім величезних капітальних затрат вимагає також обслуговування, про яке не пишуть в рекламних буклетах. Ваші батьки будуть платити мало за електрику, але за кожен виїзд спеціаліста, який просто подивиться що все добре, обійдеться в круглу суму. Електрокотел з двотарифним лічильником і тарифом електроопалення — 1к євро. Тепловий насос грунт-вода — 10к євро. Якщо у вас є зайвих 9 тисяч, то дайте їх батькам і вони зможуть платити за еелектрику і ще внукам на шоколадки залишиться.

+1 до запінювання швів. Проклейка скотчем зійде, але всеодно залишається вертикальний шов, в якому циркулює повітря, що негативно впливає на теплозбереження

Виносьте її в тех приміщення, бо між спальнями всеодно буде чути. Якщо ж нема техприміщення, то можтаж на віброопорах та 10см шумоізолюючої вати мали б нівелювати шум. Ну і не забувайте, щоб поставити глушники можливо навість на всі 4 патрубки і для цього має бути достатньо місця. Я не бачив ПВП з рівнем шуму менше 35 дБ на відстані 3 м, що дуже голосно. Крім шуму самого присторою є ще вітрації повітропродів від турбулентності потоку.

Об'єм приміщення: 30х10х3=900 м куб. Отепер виберіть собі кратність повітрообміну і пора***те швидкість повітря біля решітки, беручи до уваги її ефективну площу перерізу. На перемішування повітря в приміщення впливає дуже багато факторів, тому зверніться до спеціаліста, який вам все добре порахує.

Рекомендація така: або самому зробити приблизний проект і розрахувати потребу в теплі та свіжому повітрі, або звернутися до спеціаліста. Маючи ті два числа (насправді треба більше вхідних даних, але це мінімум), можна тоді вибирати контрекне рішення для опалення і вентиляції. Зі свого досвіду скажу, що на будинок площею 140 квадратів, в якого стіни 20 см і дах 25 см в пінопласотвому еквіваленті, максимально герметичний з ПВВ з рекуперацією буде втрачати не більше 5 кВт в найхолоднішу пятиденку. Тепловий насос в таких умовах ніколи не окупиться. При потребі тепла в 30 Вт з квадратного метра можна сміло робити всюди теплі підлоги і класти на них будь-яке покриття, бо температура поверхні в гіршому випадку буде 25 градусів. В стіни не треба ніяких труб пхати. Грунтовий теплообмінник — це брєдове рішення, бо він дорогий, і на ньому велике падіння тиску і антисанітарія. Відповідно треба ПВП з потужними вентиляторами і можливістю їх балансування у великому діапазоні, або ж ставити додатковий вентилятор на приток. А ще треба робити колодязь для доступу до зливу конденсату... Затрачені ресурси ніколи себе не окуплять. Калорифер, який буде підігрівати вхідне повітря до точки необмерзання теплообмінника, виходить дешевше.

Можливо що з флексівентом, якщо правильна кількість трубок, вийшло б стільки само. У флексівента є тільки лінійне падіння тиску, а в оцинковки ще є відводи та трійники

Одна трубка з внутрішнім діаметром 63 мм — це десь 35 кубів в годину, а далі проста арифметика. Якщо виходить дробове число, то заокруглювати треба до більшого і це для кожного приміщення, тому трубок може вийти трохи більше, ніж <загальний розхід>/35 Добавлено через 2 минуты Це тільки повітропроводи чи разом з фільтрами та глушниками?

USB там тільки для живлення, чи як інітерфейс даних?

Вночі електрокотел повністю покриває тепловтрати і вартість 1 кВт•год електроенергії є меншою, ніж 1 кВт•год від газу, відповідно опалюємо тільки електрикою. Вдень ситуація змінюється і газ стає дешевшим за електрику, якще перевести в кіловатгодини. Нафіга козі баян?

"Площу ділити на 10" — це нормально для тусовок домогосподарок, а людям, які займаються проектуванням систем опалення, таке треба викинути з голови і ніколи більше не згадувати. Тепловтрати настільки легко рахуються, що будь-хто з початковими знаннями екселя та шкільного курсу фізики може зробити це за один вечір Це просто вирішується бойлером більшого об'єму. При бочці на 300л і потужності нагріву 6 кВт, можна приймати ванну кожну годину Ні не вас, це відчуття після прочитання багатьох тем на цьому форумі

можна таке зробити, але де економія?

Із багатьох аргументів складається враження, що при відключенні котла на кілька годин в хаті все покриється інієм, а у ванні замерзне вода Котел 18 кВт в будинку 100 кв м — це дикість для мене. Якщо добре утеплитись (а це треба робити в будь-якому випадку), то на опалення буде достатньо 4 кВт в найхолоднішу п'ятиденку Добавлено через 1 минуту Якщо зробити інерційну систему опалення, то ти не будеш знати чи котел працює в півсили, чи не працює взагалі, але в будинку буде комфортно

Для чого і електрокотел, і ще електричні нагрівачі в кожну комнату? Радіатори від котла не зможуть нагріти приміщення?

Це дуже великий струм на одну фазу і малоймовірно, що дадуть на таке ТУ. Я не бачив електрокотлів більше 9 кВт, які підключаються на одну фазу

Це все рахується фізикою за 8-й клас і не треба нічого гадати. Можна порахувати за допомогою проги від Valtec, але туди треба внести переметри своїх пирогів стін, вікон (зокрема інфільтрації) і т.д., і получиться достатньо точний результат. Не треба забувати, до в крім котла в будинку є ще багато інших джерел тепла і при хорошому утепленні вони вносять вагомий вклад

Забув вказати, що на вході є додатковий великий кишеньковий фільтр і тен з автоматичним підігрівом до приблизно -3 С. Я бачу, що треба зробити тему з детальним описом своєї системи вентиляції Добавлено через 2 минуты Брав спеціально ПВУ без вбудованого підігрівача, бо в них дуже просте управління. Ті, що з тенами, мають закритий протокол, що мені не дуже подобається

та от щойно поставив і хіба наступної зими буду знати результат Добавлено через 1 минуту Я перед тим розрахував детально всі тепловтрати, тому результат прогнозований

В мене будинок на приблизно на 170 квадратів + гараж 25 кв м, в якому я не буду допускати замерзання. Теплоізоляція стін 22см в пінопластовому еквіваленті, перекриття — 30 см. Будинок максимально герметичний, ПВУ з рекуперацією та підігрівом, опалення тільки теплими підлогами. Поставив з із запасом електрокотел 9 кВт

Звичайними побутовими кімнатними зволожувачами. Я всі перегородки зробив з 15 см газобетону Д500, гіпсова штукатурка, паропроникна фарба і ніяких шпалер — це зробить будинок максимально вологоінерційним Я взяв собі Вентс ВУТ 400 Г ЕС з управлінням по 0-10В. Керувати нею буде розумний будинок, але які саме алгоритми будуть найкраще працювати покаже експеримент

Це ентальпійна мембрана, вона ж полімеризована целюлоза. Отут гарно описана фізика і математична модель - citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.566.3904&rep=rep1&type=pdf Через саму мембрану перетоку нема, якщо вона не бракована, але він може бути в місцях склейки листів теплообмінника. На якомусь форумі була тема, де користувачі лоснеївських ентальпійних теплообмінників жалілися на перетік запахів між витяжним та припливним потоками. Але це проблема не матеріалу, а якості виробництва, тому висловлювання "целюлозні теплообмінники диряві" не є коректним. З іншої сторони ефект від ентальпійної мембрани, якщо порівнювати із полістиролом чи алюмінієм, дуже залежить від клімату. Найбільшим він (ефект) є в переважно кондиціонованих регіонах. Дифузія набагато краще працює, коли волога передається від "теплого та вологого" повітря до "гарячого та сухого". Із зниженням температури проникність мембрани зменшується і при певних умовах випаде конденсат, бо волога просто не встигає проходити через мембрану. Завичай тоді автоматика вимикає припливний вентилятор, а приточний в цей час сушить та прогріває теплообмінник. Мокрий ентальпійний теплообмінник працює зовсім по-іншому, ніж сухий. Я для себе вирішив, що ефективніше встановити рекуператор із "твердим теплообмінником", завести туди всі витяжки і взимку зволожувати повітря при потребі

Найбільша дурня на світі —*це взяти однофазний асинхронний двигун, регулятором зменшити йому потужність і залишити його працювати в такому режимі 99% відсотків часу. Якщо по розрахунках достатньо 125, то треба брати 125. Якщо в проектувальника любов до 160, то це фетишизм, а не професіоналізм

В мене є дістаровські насадки на 125 мм і на 230 мм, які без проблем сідають на Хітачі 125 мм та на ДеВолт 230 мм. Для всмоктування використовую WD 6 P від Кархера, для якого докупив ще кілька метрів м'якого спірального шлангу із внутрішнім діаметром 32 мм. Незначна частина пилу всеодно втікає поза насадку, але нічо з тим не зробиш і прийдеться з тим жити