volomoto

Мова йшла про струм, а не потужність, тому мені цікаво, який саме струм брали за номінальний. Щодо потужності, то 15600 – це максимальна потужність, яку інвертор одночасно може взяти з двох трекерів. Далі вона буде якось розподілятись між АС та зарядккою акума. Звичайно, що для того щоб брати 15.6 кВт з панелей, то пікова потужність сонця має бути більшою, але не більше 24 кВт. Тобто на цей інвертор можна спокійно вішати 24 кВт панелей, але більше 15.6 в один момент він не візьме, при цьому більший трекер має програмне обмеження в 12 кВт, а менший – 6 кВт.

Панелі не можна порівнювати з батареєю, бо панелі можуть напряму працювати на високовольтну шину, з якої нарізається синус, а з акумом завжди є DC-DC перетворювач для гальванічної розв'язки та контролю заряду. Високовольні батареї використовують в першу чергу тому, що для тої самої потужності потрібні набагато менші струми, якими легше і дешевше оперувати. При 48В також можна досягнути великого ККД, але для цього треба дофіга транзисторів паралельно і кінського розміру трансформатори, бо їх треба мотати грубим ліцендратом. Це все виливається в масу, габарити і, відповідно, ціну.

А синхронізувати його як з існуючою мережею?

Про який саме струм йдеться?

180–270В

А звідки йому взятися? Якщо напруга хоча б на одній фазі опуститься нижче заданого порогу, то інвертор переходить в автономний режим. Це нічим не відрізняється від того, коли повністю відключити мережу.

Перейде в автономний режим.

Перевести інвертор в режим напруги і зарядити акум до відповідного рівня.

І нема ніяких перетоків, якими так всіх лякають? 🙃 Типово це одна RS485 шина, але пілон має авто діскавері батарей, і напевно для цього послідовність важлива.

В них внутрішній опір буде з десяток мОм, тому струм буде менший.

Для того щоб правильно рахувати SoC, треба правильно рахувати струм і ця БМС цього не вміє. Якщо кожного дня заряджати до 100%, то воно ще більше-менш щось правильно показує, але якщо кілька днів постоїть нижче 100%, то плюс-мінус трамвайна зупинку і ніяке калібрування не допоможе. В мене є шунт від віктрона, який дуже точно рахує, і я можу порівняти їхні покази і JK часом показує дичину. Оскільки у вас нема ніякого контрольного засобу вимірювання, то вам здається, що все добре, але це просто орієнтовні дані, до яких ви звикли.

Відкалібрувати можна тільки в певному діапазоні, а тоді в іншому заміри стають неточними. Там стоїть дуже дешманський чіп фронтенду, в якого мала роздільна здатність АЦП. А також нема шунта із відповідного справу, замість нього використовуються звичайні резистори, в який великий температурний коефіціент опору.

Це неможливо, бо там проблема в залізі.

В той момент було отак:

Сьогодні чомусь відключили електрику, хоча в планах цього не було. Звичайно, що ніхто цього не помітив і продовжував користуватись електроприладами якби нічого і не було. Коли були часті відключення, то я налаштував в ХА автоматизацію, що коли пропадає мережа, то включається електрокотел на нагрів води в бойлері з обмеженням потужності в 3 кВт, щоб використовувати сонце, яке неможливо експортувати в мережу. Так от сьогодні в автономному режимі працювали наступні речі: 1. Котел 3 кВт. 2. Один кондиціонер. 3. Дружина готувала їсти на індукційній плиті. 4. Майстри надворі мили бордюри мийкою високого тиску. 5. Типове фонове навантаження. На графіках це виглядало отак: Загальне навантаження досягало 9 кВт, а на одній фазі перевищувало 5 кВт. Це 3ф Дейе 10 кВт.

ТН я зробив весною, тому даних опалення не маю, але до того багато зим обігрівав електрокотлом і маю всю статистику. Цього сезону зможу зробити детальне порівняння. Але по ГВП можу вже сказати багато: із типових 260-300 кВт*год за місяць із ЕК витрати електроенергії знизилась до 60-80 кВт*год на місяць, тобто СОР десь 4, а загальна економія за теплий сезон (квітень-жовтень) близько 1500 кВт*год. В моєму випадку я мало того що не купую ці кіловати, я їх ще й продаю по ЗТ. Прогноз на зиму такий, що за опалювальний сезон ТН зекономить мені не менше 4000 кВт*год, тобто сумарно за рік вийде 5500 і якщо середня ціна з врахуванням нічного тарифу буде 3 грн, то це десь 16к грн за рік при поточних тарифах. Якщо до того додати ще 7.5к грн за ЗТ, то мій ТН окупиться десь за 5 років.

За 5-ку і я не хотів, але переробка вийшла в 2к за сам ТН. Плюс ще коштувала врізка в систему і там треба було помахатися, щоб і опалення, і ГВП працювало від ТН. Економія відчутна, а так як в мене є зелений тариф, то з допомогою ТН я можу більше експортувати в мережу, а це ще плюс до окупності.

Я вважаю, що для нашого клімату моноблок взагалі не варіант, тому тільки спліт система, там вже ціни вищі. Я вже не варюся, бо закрив для себе це питання переробкою кондиціонера в ТН повітря-вода, який може ефективно працювати при низьких температурах. І взагалі потужність ТН не можна порівнювати з потужністю котла, бо в котла вона не залежить ні від чого, а у випадку ТН ми не просто хочемо мати якусь потужність, а ще й хороший СОР. Тут починається дикий захід, бо часто дають тільки одне число, яке стосується умов, в яких ТН практично працювати не буде. Якщо виробник не надає характеристику потужності, тобто залежність СОР від потужності на зовнішньої температури, то такі ТН треба оминати. А навіть якщо і дає, то треба дивитись на нутроші, зокрема розміри зовнішнього теплообмінника, гідравлічну схему і т.д., бо на папері може буде одне, а фактично зовсім інше.

Можна в додатку, можна інтегрувати в розумний будинок.

Я не користувався, але коли вибирав собі шунт, то дивився огляди і загалом це добрий шунт, але для себе всеодно зупинився на віктроні, бо у віктрона кращий софт і він постійно оновлюється. Віктрон відчутно точніший в сценаріях, коли акумулятор довго не заряджається до 100%. Якщо якщо кожен день або хоча б кілька разів на тиждень заряджатись до 100%, то різниця між тими шунтами не буде помітною. Тут важливо правильно підібрати шунт по струму, бо чим більший діапазон – тим менша точність на малих струмах, бо розрядність АЦП в них всіх однакова.

Ні, звичайно. Відрубиться, звичайно Напруга є напруга і з двох сторін реле вона однакова, а то, чи йде імпорт чи експорт, реле не знає.

Протокол Деє — це розширення Пілона, так як і Люкспавер та Віктрон кан. І це було зроблено умисно, щоб бути сумісними.

Я б казав на орієнтуватись на 80% сумарного струму, хоча в себе більше 75% ніколи не бачив. Ось приклад сонячного травневого дня і в мене сонце однаково освітлює схили даху о 13:40: На сході (зелена лінія) в мене два стрінги паралельно, тому струм треба ділити навпіл, відповідно виходить, що сумарний струм, якщо в б все було на одному трекері, був би десь 20А. Всі панелі однакові з Impp=13A, відповідно 20/26≈0.75.

Нічого, бо це всього лиша один із технічних параметрів при проектуванні СЕС, який не має прямого впливу на споживацькі якості СЕС.

В мене стоїть 3ф Зубр, але точну модель не пам'ятаю.