volomoto

Це не помилка, а певне упущення, бо напруга тут є похідною. Взагалі треба говорити про іпмульси струму, які потім індукують потрібну напругу, але то вже задофіга деталей. Основна ж суть була, що PWM не зміщає робочу точку панелі до напруги батареї. Тобто такого не відбувається:

Вони різні функції виконують. Контакти АВ пробиваються на ура високою напругою і ніякого роз'єднання кола не буде.

Я ні, але багато людей це перевірили і є повно інвформації у відкритому просторі. Крім того достатньо глянути на схему, щоб зрозуміти, що PWM простий як двері, і що напруга панелі подається на баратею через buck converter: Саме тому майже всі PWM зарядки для 12/24 В батарей приймають на вхід до 50 В сонячного поля. Колись були (а може ще і є) копійчані PWM контроллери, які пікдлючали панель прямо через мосфет до батареї, відповідно робоча точка напруги панелі зміщувалась до значення напруги батареї. Для малої потужності та напруги MPPT не мають економічного сенсу, бо всередньому вони на 20% ефективніші, ніж PWM, що може ніколи не окупитись.

Це час рекції, а не час протікання струму. Так в тому то й суть, що плавкі вставки роз'єднають коло, якщо час протікання струму через ПЗІП буде великий. ПЗІП хоч і можуть пропустити кілоампери, але є певна скінченна кількість енергії, яку вони та дроти можуть поглинути, не створивши пожежі.

PWM — це DC–DC buck converter з функцією стабілізації струму. Він з високої напргуи нарізає імпульси, які потім усереднюються, щоб струм не перевищував потрібне значення. При цьому амплітуда імпульсів така, як вихідна напргуа панелі, але через те, що батарея працює тут як конденсатор, то вона згладжує оті імпульси напруги. І проблема такого підходу в тому, він хоче взяти максимальний струм з панелі, але максимальний струм не відповідає максимальній потужності, яку панель може видати в даних умовах. Наприклад, якщо напргуа панелі при максимальній потужності 36 В, а струм при цьому 10 А, то макс потужність виходить 360 Вт. Щоб всю її використати на стороні 12 В,то потрібно щоб PWM видавав 12 В на виході, а споживач міг спожити 30 А. Якщо споживач може спожити тільки 20 А (240 Вт), то 1/3 потужності не утилізується. Але не тому що напруга 36 В, а тому що потужність панелі завелика. Якщо буде панель 18 В і 20 А, то ситуація буде точно такою ж. Якщо взяти умови освітлення, при яких Vmax = 24 В, а Imax = 8 A, то це 192 Вт, що є менше, ніж 240 Вт, які може взяти споживач. Але PWM не знає, що треба відбирати тільки 8А і буде старатися, бо з точки зору сонячних панелей PWM — це резистор постійного опору. Якщо він брав 10 А при 36 В, то з 24 В він візьме тільки 6.7 А, або ж 160 Вт. Основна проблема PWM — це неузгодженість внутрішнього опору джерела (панелей) і опору навантаження. MPPT знаходить робочу точки, в якій потужність панелі є максимальною, і підлаштовує свій опір так, що напргуа і струм відповідають точці максимальної потужності. Але це тільки працює тоді, коли панель видає менше (або стільки ж), ніж може взяти споживач. Якщо ж панель перерозмірена, то частина потужності також не буде використовуватись. Я не знаю деталі даного контроллера заряду, але загалом MPPT можуть давати вищу напругу, ніж сонячне поле. Але в них завжди є мінімальне значення вхідної напруги, при якій трекер запускається, і максимальний струм сонячного поля. Відповідно чим нижна напруга сонячного поля, тим менша потужність зарядки. Наприклад, є MPPT зарядка 30-60 В і 10 А зі сторони сонця, і 12/24 В 20 А зі сторони акумулятора. Тоді вона максимум дасть 300 Вт при мінімальній напрузі, що вже є менше, ніж 480 Вт, які потрібні 24 В акуму, тому змісту працювати при нижчій напрузі сонячного поля нема ніякого. Але є зміст працювати до 24 В, якщо заряджати 12 В акуми. Повишайку теоретично можна було б поставити, але вона не збільшить потужність, бо все впирається в макс. струм сонячного поля.

Ні, PWM працює як понижайка, тому напргуа паналей має бути вищою, ніж в акума. Зазвичай Voc = 2•Vbat. Він працює в обидві сторони, але переважно повишає. В типовому гібридному інверторі MPPT із діапазону 150-450 В робить постійні 400 В, які потім інвертор нарізає в синусоїду.

1. Підключення джерел тепла із кардинально різним температурним режимом на один буфер. 2. Як ви збираєтесь гріти воду в бойлері, коли ТН працює на охолодження. 3. Для чого вам і болйер, і проточний нагрівач для ГВП? Вода в бойлері буде остивати — що її буде підігрівати? 4. Насосно-змішувальні вузли біля колекторів теплої підлоги виконані по безнапірній схемі, але в них буде "пхати" насос, той що біля фанколів, і фактично два насоси з різними режимами роботи будуть включені послідовно, що є неправильно. 5. Як контролювати потік теплоносія в кожен фанкойл?

Можна поставити паралельно, але тоді кожен насос має мати зворотній клапан. На картинці — це дешева пластикова фігня для холодної води. Для опалення воно не годиться, ну хіба ви збираєтесь обігрівати холодною водою. Ну і напірно-розхідна характеристика швидше за все буде недостатньою для системи опалення.

Вам потрібно відбалансувати систему: радіатори, які ближче до котла, потрібно "піджати" нижніми кранами, які накриті білими ковпачками. Найкраще спочатку взагалі закрити ближні батареї і дочекатись, коли дальні прогріються, а тоді по пів оберта відкривати ближні, слідкуючи щоб дальні не стали остивати. Насос там не потрібен, бо він більше пробле створює, ніж вирішує.

Це тоді РЕМівець має приїхати і вручну включити?

Великий коефіцієнт гармонічних спотворень. Подивіться на напругу осцилографом і все стане зрозуміло.

А чому б не запитати в своєму місцевому РЕМі?

Бо це вже не безперебійник, а інвертор з ручним запуском. Це те саме, що й генератор з ручним запуском, для якого потрібен або 1-0-2, або ATS з функцією пріоритету.

А зробити якийсь утеплений бокс для акумів не варіант? При заряді і розряді виділяється тепло, якого явно було б достатньо, щоб всередині акумів було хоча б +10, якщо зі всіх сторін буде по 50+ мм ефективного утплювача.

Такою постановкою задачі ви нівелюєте саму сутність безперебійника. Якщо ви вимкнули безперебійник кнопкою, то що вам заважеє тією ж рукою (а можна й іншою) виткнути з нього вилку ноутбука і вткнути її в мережеву розетку? Є напргуа в мережі — заряджається ноут, нема — не заряджається. Треба працювати, коли нема напруги в мережі, — вткнули вилку в упс і натиснули кнопку увімкнення. Якщо ж лінь перетикати вилку, то прийдеться робити щось схоже на автоматичний ввід резерву із пріоритетним джерелом. Шось таку такого www.aliexpress.com/item/4000944514981.html

Це ваше трактування, яке нічим не підтверджене. З такою логікою земля може відвалитись від шини PEN. Це є принципова схема, а не монтажна, бо відповідно там упускаються певні деталі, які прописані у відповідних нормативних актах. Зокрема, щоб дві шини можуть стати однією, якщо їх правильно між собою з'єднати.

Звичайно, що приходить PEN, бо з нас за нормами індивідуальні будинки підключаються тільки по TX, де Х може бути Т або N, але це вирішується на стороні вводу, а на стороні трасформатора нейтраль завжди заземлена, значить це PEN. Це само собою розуміється, тому всі опускають PEN і говорять просто N. Далі на стороні вводу вирішується чи це TT чи TN-C-S, але вони мають однакові компоненти: шина PE локально заземлена і шина PEN, до якої приєднується PEN провідник з мережі. У випадку ТТ це дві окремі шини та опер заземлення до 30 Ом, а у випадку TN-C-S між шинами PEN та PE є перемичка і опір контура заземлення — до 4 Ом. Відповідно для TN-C-S PEN і PE — це одне і те ж. Ота перемичка і є розділенням, хоче технічно це з'єднання. Через ту ж перемичку контур заземлення підключений до PEN. Оце мені не зрозуміло: нуль має висіти в повітрі? Як тобі підключати однофазне навантаження? Якщо ж мається на увазі робочий нуль, то до шини PEN (вона ж PE), жоден споживач не підключений. Для споживачів є окрема N шина, яка хоч і з'єднана з PEN, але є нюанс — ПЗВ. І цей нюанс дуже важливий, бо якщо тепер закоротити N та PE, то спрацює ПЗВ. Ось власне це і реалізовано: Тут швидше питання що неправильно в моїй схемі? Все, що ви описали, саме так і реалізовано на схемі, але ви це назвали кашею.

Другий абзац ви не прочитали

Тобто поміряти RMS і порівняти його з пороговим значенням — це ой яку потрібно швидкодію. З точки зору захитсу від пренапруги, недонапруги і хтось бавиться рубильником на підстанції між стабом і РКН мінімальна різниця. Але стаб однозначно комфортніший, бо не вирубується все і треба чекати на включення. Але в стаба є проблема з гармоніками, які виникають при комутації (якщо говорити про ступінчасті пристрої), тому виробники стараються мінімізувати число комутацій. Саме для цього там потужний проц і прокачані алгоритми аналізу мережі. Але це не робить такий стаб більш безпечним ніж, РКН.

Якщо ви не розбираєтесь в умовних позначеннях і не побачили повторного заземлення, то зрозуміло, що для вас на схемі "каша". А що від неї має виходити? Ну і на схемі чітко видно, що то не робочий нуль, бо жоден споживач до цієї шини не підлключений. Зелена перемичка між шинами PEN і PE про щось вам говорить? А окрема шина N після ПЗВ? А він повинен бути в індивідуальному будинку?

Екофлов — це великий персональний повербанк, який має використовуватись там, де є люди. Я не відповідаю за тих, то хто використовує речі не за призначенням.

Оце речення і оце: говорять, що ви не маєте поняття, що робите. Схема опалення у вас фундаметнально не робоча, тому або просвітіть себе трохи в цьому напрямі, або зверніться до спеціаліста.

В них нема сенсу, бо коли є мережа треба робити танці з бубном. Краще взяти на 220 В з частотним керуванням.

Для цього типу двигунів рівно пофіг чи то синтетика, чи мінералка. В теперішньому маслі атикорозійні та миючі добавки, а також емульсифікатори, мають більше значення, ніж технологія отримання основи масла.

Це як доповнення. ПЗІП захищає від гармонічних викидів напруги, так як @goga777 показав на картинці. Швидкодія майже миттєва, повністю посивне виконання. РКН захищає реагує на RMS напруги, тобто лінійне або фазне значення напргуги. Активний пристрій із мікроконтроллером, в якому можуть бути реалізовані різні алгоритми аналізу напргуи і реакції на неї. Час реакції — від десятка до кількох десятків мілісекунд.