TaurosRMK

Не думаю що переплутав датчики, але передивлюся, бо робив пізнім вечером. Хоча як тут можна наплутати... 😁 Гріти приток ніхто не може, хіба що магічним чином постнагрів без підключення до мережі 🤣 А з будинку... Є ще Sht30, той що вологість витяжки має міряти, підключу його і звірюся.

Ефективність рекуперації 100%+? 😁 Тимчасово підключив датчики які навколо теплообмінника. З наступного тижня похолодання, до +3С навіть, можна буде хоча б приблизно оцінити що і як, але більш детально напевно вже наступної осені/зими. Нічого поки що не під'єднано, тільки датчики температури біля теплообмінника і вентилятори. Т1 - 17.6С // З вулиці * Т2 - 22.1С // В будинок T3 - 21.3С // З будинку Т4 - 18.0С // На вулицю * Фактична температура з вулиці була 15,6С (по іншому датчику), але приточний вентилятор схоже що підігріває приточне повітря, на 2С так точно. Трохи зекономится на переднагріві 🤣 Що по кубах не знаю, ще не заміряв нормально, фільтри потрібно доробити, але попередній замір витяжки на позначці регулятора №3 показував приблизно 80 м³/год. Але переробив розв'язку над ванною кімнатою, на максимумі стало більше кубів, думаю і при понижених обертах також трохи більше, хай буде +/- 90 м³/год. По калькулятору Zern не рахує, у них там забито мінімальний потік ~120 м³/год для такого теплообмінника, але якщо порахувати для 120 м³/год, то показники майже співпадають. Показує ефективність 91%, а якщо по формулі рахувати, то взагалі 120% 🤣 По дорозі 2.5С загубилися і подача в анемостат 19.6С, мала швидкість для 90 м³/год і повітря остиває. Буде температура +3С...+10С, тобі подивлюся що буде показувати.

Я взагалі їх на алі замовив ще тоді, коли задумав переробляти вентиляцію, тобто десь в грудні. Тоді не задавався такими питаннями як їх підбирати і тд., замовив і все. Зараз їх маю, поставлю, а там подивлюся. В крайньому випадку підвішу вентилятори на перфострічку або буду шукати інші.

Ніби м'ягкі, руками можна трохи вигнути.

На даний момент вони точно присутні, тому що вентилятори закріплені на заводські кронштейни до тимчасового деревяного каркасу, який прикріплений до балок перекриття. Маю ось такі віброгасителі, але для них потрібно зробити якийсь металевий каркас, поки не маю часу, але пізніше зроблю і поставлю віброгаси, подивлюся що зміниться. В попередній системі вентилятори висіли на перфострічці, тому вібрацій не було.

Та щось сумніваюся )) Поки демонтовував стару систему, пару тижнів без вентиляції, щось нічого не сталося 😁 А чому обов'язково має щось полетіти? На основному комп'ютері SSD М2 нікуди не полетів, на ноутбуці також нікуди, і це за 5-7 років роботи. Та й тут думаю нічого не буде, хай працює собі. Вона і буде працювати автономно, в неї є окремий контролер. Але контролер "тупий", має екранчик і клацає релешками, типу поставив і забув, нічого толком не подивитися, ніякі графіки чи щось таке. Тому до контролера прив'язую ESP32 через Modbus і він стає "розумним" )) В тому плані що всі дані можна передати в Home Assistant і робити з ними що захочеться. Всі дії можна робити як на контролері так і в НА через ESP, дії синхронізуються. Не буде працювати НА - буде доступ до ESP, не буде ESP - є контролер. Попередня система так і працювала, правда я там тренувався це все робити. Home Assistant більше для відображення даних на графіках, зручного управління і моніторингу.

Ще одна чорна коробка, на цей раз не я робив 🤣

Мабудь воно. А все рівно щось зробити потрібно, бо поки що трохи напрягає, можливо з часом привикнеться, як до нового холодильника, а може і ні. Утепляти буду звичайною ватою, можна залишити зазор до вентиляторів і додатково добавити шумопоглинаючу, або окремо самі вентилятори шумоізолювати. Ну тут поки не знаю )) Але і до цього час дійде, якщо буде надоїдати цей звук, то прийдеться щось робити. Це точно не шум потоку повітря, а... фіг знає як об'яснити, попробую завтра записати, може телефон "почує". В старій системі вентилятори були підключені через тиристорні регулятори, то там було своє гудіння, при чому явно виражене якщо навіть трохи понизити оберти, але з часом привикли і вже не звертали увагу на гудіння. Може цього ефекту не було ще через те, що регулятором виставлялися різні оберти і вони не співпадали. Також вентилятори тоді були на відстані десь 4-5 м, а зараз чуть більше метра. А от трансформаторні регулятори дають однакову напругу на виході. Хм... а якщо яку детальку добавити, яка зовсім трохи понизить вольтаж на виході з трансформатора, то теоретично можна позбутися цього ефекту?

Про шумоглушителі. В цілому навіть саморобний буде глушити шум. У відео також говориться про то, що через гнучкі повітроводи шум проходить через стінки і ніби в середині трохи гаситься шум, але частина виходить назовні і все чути. Якраз в мене частково така ситуація, кругом вентиляторів гнучкі повітроводи, шумно трохи і це передаєтсья на ближні кімнати. Але думаю якщо повітроводи будуть в коробах з мінвати/пінопласту, то це буде гасити шум який проходить через стінки повітроводів. До речі, що це за ефект такий? Вентилятори стоять практично на перекритті на тимчасових каркасах, близько один до одного, практично над однією кімнатою (тех приміщення). Вмикаю через трансформаторні регулятори на позначку №3, на виході 130В, відчувається дивний звук, плаваючий, ледве чути але чути. При чому коли по черзі вмикати один від одного, то нічого не чути, якщо працюються два разом, то в певній точці кімнати цей звук чути. Якщо стати ближче до одного з вентиляторів, то пропадає, якщо десь по середині або однаково віддалено від обох, то чути. Думаю все що електричне (вентилятори, нагрівачі і тд) утеплити мінватою, тобто короба з мінвати, а просто повітроводи пінопластом (але ще не впевнений, може все мінватою). Чи буде цей звук гаситися стінками з мінвати чи є шанс що він так і залишиться? Напевно ще вентилятори треба шумоізолювати. На максимальних обертах не чути, тому що там потік повітря більший і чути саме цей шум, на позначках регулятора 3 і 4 трохи відчутньо, на 1 і 2 не чути, бо там дуже малі оберти.

Хм, ніби непоганий варіант, є така під біти, може просто накупити по 10 різних біт і стане на довго 😁 тільки нюанс в тому, що така викрутка не залізе у всі місця. Наприклад є якась домашня техніка, де гвинти втоплені в корпус, або дуже близько до стінки, і там потрібна тонка викрутка, тримач для біт не залізе. Я боюсь людей, які шуруповертом і щити електричні збирають, і різну техніку ремонтують, і все інше крутять 😁 я розумію якісь конструкції збирати, там без шуруповерту довго і не зручно.

А із дорогих тоді що? 😁

Це ж наче тоже інструмент? )) Банальне питання, чи є якісь більш-менш нормальні викрутки за недорого? Чи вони крім логотипу і кольору нічим не відрізняються? Із того що постійно потрібно для дому, для чорних/жовтих саморізів (PH2/PZ2), також інколи для електрики, типу розетки, вимикачі, модульне обладнання, ще якась для маленьких клем, там щось типу SL3 чи щось таке. Колись купив в епіцентрі якісь Montero, PZ2 щось не довго прожила, просто тріснув наконечник, PH2 вже подихає, злизалася, SL ті що побільше поки норм, але їх не часто використовую. Для маленьких клем старий індикатор фази "підігнав", але то не діло, не завжди зручно. Чи може дорогі брендові викрутки також з часом прийдеться викинути?

Ну якщо це під стелею, то так, в цьому плані в мене на горищі з цим немає проблем )) Спочатку треба перевірити як без глушника, а потім вже як поставив його то і хай буде 😄

В теорії так, а на практиці? Може до дальніх кімнат буде глушити, а от до ближніх це вже питання. Після першого трійника на дві кімнати в мене буквально 1м повітроводу, дальше фільтр-бокс, ще 1.5 м повітроводу і вентилятор. Замість одного із цих двох кусків повітроводів ставити глушник, який або майже біля вентилятора, або десь через 1.5 метра позаді нього. Чи буде від нього там якийсь ефект чи ні... В мене вентилятори з двох сторін під'єднані через АТСО, вони замість гнучких вставок, вібрації не передаються на інші елементи. Але справа не у вібраціях, а саме в шумі в середині повітроводів. Приточний вентилятор зовсім не чути, він перед рекуператором, шум глушиться. А витяжний чути.

Підкажіть по шумоглушниках, чи суттєво вони глушить шум? Описував вище, на максимальных обертах витяжного вентилятора чути шум, у двох ближніх кімнатах добряче шумить, ванна трохи дальше, але все рівно там чути. Думаю що це шум саме потоку повітря. Спасе установка шумоглушника? Діаметр 150, а довжина 900 мм з трудом влізе, але потрібно буде лишні повороти робити. А 600 мм напевно слабше глушить. Хіба що самостійно зробити який потрібно. Хоча максимальні оберти навряд будуть на постійній основі. Можливо ще шум передаться через стінки повітроводів, тут і шумоглушник не допоможе, потрібно вентилятор ззовні шумоізолювати.

Що це за ПЗ зі схемою і датчиками?

Чергові заміри 🤣 Оскільки на кожній кімнаті є дросель-клапан, то вирішив зробити так, по черзі закривати всі кімнати крім одної і на максимальних обертах робити замір по кімнатах. Потім по графіку продуктивності вентилятора знайшов при якому опорі він видає такий об'єм повітря. Результати в таблиці. По ній видно що все ж таки витяжка має більший опір, можливо тут частково впливає те, про що писав @Dmode, гнучкі повітроводи при всасуванні трохи звужуються в діаметрі, а при напорі розширюються. На додачу ще один нюанс, розв'язку на витяжці над двома дальними кімнатами (ванна, прихожа) залишив від старої системи, а вона там трохи по дибільному зроблена. Планував переробити, але по часу немає коли, залишив як було, а по факту всеж таки напевно перероблю, є краще ріщення. Плюс ще гнучкі повітроводи можна краще розтягнути, зараз вони дуже вільно прокладені, із за цього в середині є складки, які дають лишній опір.

На даний час не пригадаю де це читав, але пам'ятаю з попереднього разу, коли на старій системі дійшло діло до замірів, то шукав інформацію як це робити. Профі користуються такою штукою, яка спрямовує весь потік від решітки чи дифузора прямо в анемометр. Один раз приставив, почекав і маєш результат. І тут необов'язково знімати решітки чи дифузори, можна разом з ними міряти. У випадку просто з анемометром краще без анемостатів робити заміри, хоча анемостат потім додасть трохи опору, але його можна викрутити трохи більше, щоб менший опір був. www.testo.kiev.ua/ua/testo-417-1-komplekt.html У випадку цієї штуки напевно без різниці які завихрення будуть в трубі, воронка весь потік спрямує в одну точку. А якщо просто анемометром робити заміри, то на приточних трубах, якщо це просто труба, а не якийсь пленум бокс з випрямлюванням потоку, то по 4 сторонах показники будуть відрізнятися. Тому і міряють в 4 точках і рахують середнє значення. Просто в центр труби напевно тоже можна, але анемометр буде частково перекривати потік і показання можуть бути не точними. Хіба що анемометр в якому крильчатка виносна на палочці, так вона не дуже сильно перекриває січення труби. На витяжних трубах завихрення немає, там в 4 точках показники майже однакові, а на приточних гуляють. Думаю може якусь схожу воронку зробити 😁

Добре, якщо упустити той момент, що заміри анемометром показують одне, а розрахунки по опору інше, то по датчиках температури по сторонах теплообмінника можна якось зрозуміти що є дизбаланс і в яку сторону? Хоча буду шукати причину що не так, може щось упустив, але наче ні.

Можливо ви про звичайний неутеплений, такі може й змінюються в діаметрі, можливо вони трохи відрізняються матеріалом. В мене утепелені, внутрішній рукав в них багатошаровий, не сказав би що змінюється в діаметрі, дуже не легко розірвати той рукав і спіраль дуже пружна і тримає форму.

О, такий варіант можливий, тільки немаю 200-ки, хіба що 150 як варіант, щоб отримати якісь дані.

І як правильно міряти і рахувати тут? Адаптер для решітки (решітка поки не встановлена), 300х300 з переходом на д200. Заміряти просто по перимутру в чотирьох точках і середнє значення рахувати для перерізу 300х300? Засунути анемометр в глибину до д200мм не вийде, там йде звуження і не буде можливості заміряти правильно.

Я не прив'зуюся до замірів анемометром як до 100% вірних, тому що зробив їх тільки щоб побачити який фактичний розхід вийшов. Але сам факт того що по замірах вийшло що витяжка видає менше ніж приток трохи насторожило. Тому що попередньо знав що приток мав би давати більший опір і відповідно менший розхід повітря, на притоці 3 кімнати і більша протяжність траси, а на витяжці 4 кімнати і траса коротша. Ну в крайньому випадку опір міг би вийти плюс-мінус однаковим, і тоді заміри анемометром мали б бути також плюс-мінус рівні. А вийшло зовсім не так, при чому різниця вийшла трохи суттєва і в іншу сторону, що вже здивувало. Переміряв довжини всіх участків повітроводів, всі повороти і тд, порахував опір, вийшло так, як по ідеї мало б бути. По сумарному опору витяжка мала б видавати більше ніж приток, а фактично вийшло зовсім наоборот. Опір рахував більш-менш точно, різниця вийшла 40 Па, ну хай буде 30 Па, а це десь 10-12 м утепленого повітроводу ATCO 150 мм при 300 м³/год. І точно щось не то, але не можу зрозуміти що саме. Повітроводи до рекуператора під'єднані правильно, а в чому ще може бути причина навіть не знаю. Боюся щоб з теплообмінником щось не було, типу розгерметизації між пластинами, може в такому випадку частина повітря з витяжки йде до приточних каналів і виходить що там більше повітря, а на витяжці менше. Або може теплообмінник потрібно промити перед використанням... Не знаю. Зроблю завтра деякі заміри щоб подивитися чи з вентиляторами все ок, хоча по звуку наче обидва однаково гудять. Попробую якось без теплообмінника заміряти, або поміняти його задом наперед, чи щось зміниться. --- Стосовно замірів анемометром, я їх роблю без анемостатів, тобто на голій трубі, в чотирьох точках по краю отвору. Анемометр притиснутий до стелі, тримаю 30-60 сек поки показання внормуються і тоді записую це значення. З чотирьох точок рахую середнє, так виходить один замір. Для прикладу в одні кімнаті на притоці, 2.25+1.95+1.65+1.95 = 7.8 і середнє значення 7.8/4=1.95 м/с. Похибку можна рахувати, але якщо її рахувати то по всіх кімнатах або додавати, або віднімати похибку, але це ніяк не вплине на різницю що витяжки менше ніж притоку. Тривожить саме цей момент, що заміри анемометром показуються різницю в одну сторону, а розрахунок опору зовсім в іншу сторону. Щось не сходиться.

Тут явно щось не то... Переміряв сьогодні всі повітроводи, вручну порахував опори кожного елементу системи, вийшли такі показники по кімнатах. Опір рахував для отриманих показників, які вчора наміряв анемометром. Ну нехай буде ще якась похибка розрахунків в 10-15 Па, але точно ніяк не виходить що витяжка може давати менше ніж приток, бо на витяжці опір значно менший ніж на притоці. Якщо рахувати розхід тільки по опору, то виходить що на приток мало б бути ~290 м³/год і на витяжку ~330 м³/год, а по замірах з точністю наоборот. WTF? 🤨 Взагалі не зрозуміла фігня, і похибка анемометра тут вже ні при чому, тому що по опору рахував. Щоб опір відповідав вчорашнім замірам анемометром, потрібно щоб на притоці було на 40 Па менше, а на витяжці на 40 Па більше, а це неможливо ніяк...

По опору фільтрів, результат приблизний, але більш-менш зрозуміло. На сайті vents-selector.com/uk/fan Знайшов свої вентилятори, на графіку вибрав точку яка відповідає замірам з фільтром і без фільтру. Вийшло що на приток з фільтрами 331 м³/год це при 180 Па, без фільтрів 340 м³/год - 172 Па. Виходить опір фільтрів не більше 10 Па при 330-340 м³/год. На менших об'ємах напевно ще менше. Нагадаю що площа ~2,3 м². На витяжці кусок G4, з фільтром 291 м³/год - 224 Па, без фільтру 315 м³/год - 197 Па. Тобто кусок G4 товщиною 20 мм і площею 0.11 м² дає опір 27 Па. До речі, схема повітроводів вийшла такою, що подача и витяжка по кімнатах вийшла приблизно стільки, скільки я хотів отримати, тобто майже не потрібно буде дроселями гратися, може зовсім трохи на витяжці. Просто є трохи запас по кубах, але це навіть добре, оберти зменшити і вже буде добре.