TaurosRMK

На даний момент вони точно присутні, тому що вентилятори закріплені на заводські кронштейни до тимчасового деревяного каркасу, який прикріплений до балок перекриття. Маю ось такі віброгасителі, але для них потрібно зробити якийсь металевий каркас, поки не маю часу, але пізніше зроблю і поставлю віброгаси, подивлюся що зміниться. В попередній системі вентилятори висіли на перфострічці, тому вібрацій не було.

Та щось сумніваюся )) Поки демонтовував стару систему, пару тижнів без вентиляції, щось нічого не сталося 😁 А чому обов'язково має щось полетіти? На основному комп'ютері SSD М2 нікуди не полетів, на ноутбуці також нікуди, і це за 5-7 років роботи. Та й тут думаю нічого не буде, хай працює собі. Вона і буде працювати автономно, в неї є окремий контролер. Але контролер "тупий", має екранчик і клацає релешками, типу поставив і забув, нічого толком не подивитися, ніякі графіки чи щось таке. Тому до контролера прив'язую ESP32 через Modbus і він стає "розумним" )) В тому плані що всі дані можна передати в Home Assistant і робити з ними що захочеться. Всі дії можна робити як на контролері так і в НА через ESP, дії синхронізуються. Не буде працювати НА - буде доступ до ESP, не буде ESP - є контролер. Попередня система так і працювала, правда я там тренувався це все робити. Home Assistant більше для відображення даних на графіках, зручного управління і моніторингу.

Ще одна чорна коробка, на цей раз не я робив 🤣

Мабудь воно. А все рівно щось зробити потрібно, бо поки що трохи напрягає, можливо з часом привикнеться, як до нового холодильника, а може і ні. Утепляти буду звичайною ватою, можна залишити зазор до вентиляторів і додатково добавити шумопоглинаючу, або окремо самі вентилятори шумоізолювати. Ну тут поки не знаю )) Але і до цього час дійде, якщо буде надоїдати цей звук, то прийдеться щось робити. Це точно не шум потоку повітря, а... фіг знає як об'яснити, попробую завтра записати, може телефон "почує". В старій системі вентилятори були підключені через тиристорні регулятори, то там було своє гудіння, при чому явно виражене якщо навіть трохи понизити оберти, але з часом привикли і вже не звертали увагу на гудіння. Може цього ефекту не було ще через те, що регулятором виставлялися різні оберти і вони не співпадали. Також вентилятори тоді були на відстані десь 4-5 м, а зараз чуть більше метра. А от трансформаторні регулятори дають однакову напругу на виході. Хм... а якщо яку детальку добавити, яка зовсім трохи понизить вольтаж на виході з трансформатора, то теоретично можна позбутися цього ефекту?

Про шумоглушителі. В цілому навіть саморобний буде глушити шум. У відео також говориться про то, що через гнучкі повітроводи шум проходить через стінки і ніби в середині трохи гаситься шум, але частина виходить назовні і все чути. Якраз в мене частково така ситуація, кругом вентиляторів гнучкі повітроводи, шумно трохи і це передаєтсья на ближні кімнати. Але думаю якщо повітроводи будуть в коробах з мінвати/пінопласту, то це буде гасити шум який проходить через стінки повітроводів. До речі, що це за ефект такий? Вентилятори стоять практично на перекритті на тимчасових каркасах, близько один до одного, практично над однією кімнатою (тех приміщення). Вмикаю через трансформаторні регулятори на позначку №3, на виході 130В, відчувається дивний звук, плаваючий, ледве чути але чути. При чому коли по черзі вмикати один від одного, то нічого не чути, якщо працюються два разом, то в певній точці кімнати цей звук чути. Якщо стати ближче до одного з вентиляторів, то пропадає, якщо десь по середині або однаково віддалено від обох, то чути. Думаю все що електричне (вентилятори, нагрівачі і тд) утеплити мінватою, тобто короба з мінвати, а просто повітроводи пінопластом (але ще не впевнений, може все мінватою). Чи буде цей звук гаситися стінками з мінвати чи є шанс що він так і залишиться? Напевно ще вентилятори треба шумоізолювати. На максимальних обертах не чути, тому що там потік повітря більший і чути саме цей шум, на позначках регулятора 3 і 4 трохи відчутньо, на 1 і 2 не чути, бо там дуже малі оберти.

Хм, ніби непоганий варіант, є така під біти, може просто накупити по 10 різних біт і стане на довго 😁 тільки нюанс в тому, що така викрутка не залізе у всі місця. Наприклад є якась домашня техніка, де гвинти втоплені в корпус, або дуже близько до стінки, і там потрібна тонка викрутка, тримач для біт не залізе. Я боюсь людей, які шуруповертом і щити електричні збирають, і різну техніку ремонтують, і все інше крутять 😁 я розумію якісь конструкції збирати, там без шуруповерту довго і не зручно.

А із дорогих тоді що? 😁

Це ж наче тоже інструмент? )) Банальне питання, чи є якісь більш-менш нормальні викрутки за недорого? Чи вони крім логотипу і кольору нічим не відрізняються? Із того що постійно потрібно для дому, для чорних/жовтих саморізів (PH2/PZ2), також інколи для електрики, типу розетки, вимикачі, модульне обладнання, ще якась для маленьких клем, там щось типу SL3 чи щось таке. Колись купив в епіцентрі якісь Montero, PZ2 щось не довго прожила, просто тріснув наконечник, PH2 вже подихає, злизалася, SL ті що побільше поки норм, але їх не часто використовую. Для маленьких клем старий індикатор фази "підігнав", але то не діло, не завжди зручно. Чи може дорогі брендові викрутки також з часом прийдеться викинути?

Ну якщо це під стелею, то так, в цьому плані в мене на горищі з цим немає проблем )) Спочатку треба перевірити як без глушника, а потім вже як поставив його то і хай буде 😄

В теорії так, а на практиці? Може до дальніх кімнат буде глушити, а от до ближніх це вже питання. Після першого трійника на дві кімнати в мене буквально 1м повітроводу, дальше фільтр-бокс, ще 1.5 м повітроводу і вентилятор. Замість одного із цих двох кусків повітроводів ставити глушник, який або майже біля вентилятора, або десь через 1.5 метра позаді нього. Чи буде від нього там якийсь ефект чи ні... В мене вентилятори з двох сторін під'єднані через АТСО, вони замість гнучких вставок, вібрації не передаються на інші елементи. Але справа не у вібраціях, а саме в шумі в середині повітроводів. Приточний вентилятор зовсім не чути, він перед рекуператором, шум глушиться. А витяжний чути.

Підкажіть по шумоглушниках, чи суттєво вони глушить шум? Описував вище, на максимальных обертах витяжного вентилятора чути шум, у двох ближніх кімнатах добряче шумить, ванна трохи дальше, але все рівно там чути. Думаю що це шум саме потоку повітря. Спасе установка шумоглушника? Діаметр 150, а довжина 900 мм з трудом влізе, але потрібно буде лишні повороти робити. А 600 мм напевно слабше глушить. Хіба що самостійно зробити який потрібно. Хоча максимальні оберти навряд будуть на постійній основі. Можливо ще шум передаться через стінки повітроводів, тут і шумоглушник не допоможе, потрібно вентилятор ззовні шумоізолювати.

Що це за ПЗ зі схемою і датчиками?

Чергові заміри 🤣 Оскільки на кожній кімнаті є дросель-клапан, то вирішив зробити так, по черзі закривати всі кімнати крім одної і на максимальних обертах робити замір по кімнатах. Потім по графіку продуктивності вентилятора знайшов при якому опорі він видає такий об'єм повітря. Результати в таблиці. По ній видно що все ж таки витяжка має більший опір, можливо тут частково впливає те, про що писав @Dmode, гнучкі повітроводи при всасуванні трохи звужуються в діаметрі, а при напорі розширюються. На додачу ще один нюанс, розв'язку на витяжці над двома дальними кімнатами (ванна, прихожа) залишив від старої системи, а вона там трохи по дибільному зроблена. Планував переробити, але по часу немає коли, залишив як було, а по факту всеж таки напевно перероблю, є краще ріщення. Плюс ще гнучкі повітроводи можна краще розтягнути, зараз вони дуже вільно прокладені, із за цього в середині є складки, які дають лишній опір.

На даний час не пригадаю де це читав, але пам'ятаю з попереднього разу, коли на старій системі дійшло діло до замірів, то шукав інформацію як це робити. Профі користуються такою штукою, яка спрямовує весь потік від решітки чи дифузора прямо в анемометр. Один раз приставив, почекав і маєш результат. І тут необов'язково знімати решітки чи дифузори, можна разом з ними міряти. У випадку просто з анемометром краще без анемостатів робити заміри, хоча анемостат потім додасть трохи опору, але його можна викрутити трохи більше, щоб менший опір був. www.testo.kiev.ua/ua/testo-417-1-komplekt.html У випадку цієї штуки напевно без різниці які завихрення будуть в трубі, воронка весь потік спрямує в одну точку. А якщо просто анемометром робити заміри, то на приточних трубах, якщо це просто труба, а не якийсь пленум бокс з випрямлюванням потоку, то по 4 сторонах показники будуть відрізнятися. Тому і міряють в 4 точках і рахують середнє значення. Просто в центр труби напевно тоже можна, але анемометр буде частково перекривати потік і показання можуть бути не точними. Хіба що анемометр в якому крильчатка виносна на палочці, так вона не дуже сильно перекриває січення труби. На витяжних трубах завихрення немає, там в 4 точках показники майже однакові, а на приточних гуляють. Думаю може якусь схожу воронку зробити 😁

Добре, якщо упустити той момент, що заміри анемометром показують одне, а розрахунки по опору інше, то по датчиках температури по сторонах теплообмінника можна якось зрозуміти що є дизбаланс і в яку сторону? Хоча буду шукати причину що не так, може щось упустив, але наче ні.

Можливо ви про звичайний неутеплений, такі може й змінюються в діаметрі, можливо вони трохи відрізняються матеріалом. В мене утепелені, внутрішній рукав в них багатошаровий, не сказав би що змінюється в діаметрі, дуже не легко розірвати той рукав і спіраль дуже пружна і тримає форму.

О, такий варіант можливий, тільки немаю 200-ки, хіба що 150 як варіант, щоб отримати якісь дані.

І як правильно міряти і рахувати тут? Адаптер для решітки (решітка поки не встановлена), 300х300 з переходом на д200. Заміряти просто по перимутру в чотирьох точках і середнє значення рахувати для перерізу 300х300? Засунути анемометр в глибину до д200мм не вийде, там йде звуження і не буде можливості заміряти правильно.

Я не прив'зуюся до замірів анемометром як до 100% вірних, тому що зробив їх тільки щоб побачити який фактичний розхід вийшов. Але сам факт того що по замірах вийшло що витяжка видає менше ніж приток трохи насторожило. Тому що попередньо знав що приток мав би давати більший опір і відповідно менший розхід повітря, на притоці 3 кімнати і більша протяжність траси, а на витяжці 4 кімнати і траса коротша. Ну в крайньому випадку опір міг би вийти плюс-мінус однаковим, і тоді заміри анемометром мали б бути також плюс-мінус рівні. А вийшло зовсім не так, при чому різниця вийшла трохи суттєва і в іншу сторону, що вже здивувало. Переміряв довжини всіх участків повітроводів, всі повороти і тд, порахував опір, вийшло так, як по ідеї мало б бути. По сумарному опору витяжка мала б видавати більше ніж приток, а фактично вийшло зовсім наоборот. Опір рахував більш-менш точно, різниця вийшла 40 Па, ну хай буде 30 Па, а це десь 10-12 м утепленого повітроводу ATCO 150 мм при 300 м³/год. І точно щось не то, але не можу зрозуміти що саме. Повітроводи до рекуператора під'єднані правильно, а в чому ще може бути причина навіть не знаю. Боюся щоб з теплообмінником щось не було, типу розгерметизації між пластинами, може в такому випадку частина повітря з витяжки йде до приточних каналів і виходить що там більше повітря, а на витяжці менше. Або може теплообмінник потрібно промити перед використанням... Не знаю. Зроблю завтра деякі заміри щоб подивитися чи з вентиляторами все ок, хоча по звуку наче обидва однаково гудять. Попробую якось без теплообмінника заміряти, або поміняти його задом наперед, чи щось зміниться. --- Стосовно замірів анемометром, я їх роблю без анемостатів, тобто на голій трубі, в чотирьох точках по краю отвору. Анемометр притиснутий до стелі, тримаю 30-60 сек поки показання внормуються і тоді записую це значення. З чотирьох точок рахую середнє, так виходить один замір. Для прикладу в одні кімнаті на притоці, 2.25+1.95+1.65+1.95 = 7.8 і середнє значення 7.8/4=1.95 м/с. Похибку можна рахувати, але якщо її рахувати то по всіх кімнатах або додавати, або віднімати похибку, але це ніяк не вплине на різницю що витяжки менше ніж притоку. Тривожить саме цей момент, що заміри анемометром показуються різницю в одну сторону, а розрахунок опору зовсім в іншу сторону. Щось не сходиться.

Тут явно щось не то... Переміряв сьогодні всі повітроводи, вручну порахував опори кожного елементу системи, вийшли такі показники по кімнатах. Опір рахував для отриманих показників, які вчора наміряв анемометром. Ну нехай буде ще якась похибка розрахунків в 10-15 Па, але точно ніяк не виходить що витяжка може давати менше ніж приток, бо на витяжці опір значно менший ніж на притоці. Якщо рахувати розхід тільки по опору, то виходить що на приток мало б бути ~290 м³/год і на витяжку ~330 м³/год, а по замірах з точністю наоборот. WTF? 🤨 Взагалі не зрозуміла фігня, і похибка анемометра тут вже ні при чому, тому що по опору рахував. Щоб опір відповідав вчорашнім замірам анемометром, потрібно щоб на притоці було на 40 Па менше, а на витяжці на 40 Па більше, а це неможливо ніяк...

По опору фільтрів, результат приблизний, але більш-менш зрозуміло. На сайті vents-selector.com/uk/fan Знайшов свої вентилятори, на графіку вибрав точку яка відповідає замірам з фільтром і без фільтру. Вийшло що на приток з фільтрами 331 м³/год це при 180 Па, без фільтрів 340 м³/год - 172 Па. Виходить опір фільтрів не більше 10 Па при 330-340 м³/год. На менших об'ємах напевно ще менше. Нагадаю що площа ~2,3 м². На витяжці кусок G4, з фільтром 291 м³/год - 224 Па, без фільтру 315 м³/год - 197 Па. Тобто кусок G4 товщиною 20 мм і площею 0.11 м² дає опір 27 Па. До речі, схема повітроводів вийшла такою, що подача и витяжка по кімнатах вийшла приблизно стільки, скільки я хотів отримати, тобто майже не потрібно буде дроселями гратися, може зовсім трохи на витяжці. Просто є трохи запас по кубах, але це навіть добре, оберти зменшити і вже буде добре.

Думаю похибка якщо є, то вона є всюди, тобто у всіх точках (кімнатах) можна рахувати що є похибка, або можна її ігнорувати. Для того і робляться заміри у 4 точках повітроводу хрест-навхрест і рахується середнє значення. Не думаю що в одній точці похибка буде +0.5 м/с, в іншій -0.5м/с, але навіть якщо так, то в середньому якраз похибка нівелюється по цих чотирьох замірах.

Ну похибка це похибка, а різниця в 30 м3 це вже не похибка. Списую поки що на вітер, тому що в приміщенні показники стрибали в діапазоні 0.2-0.4 м/с, а на фасаді доходило до 0.7-0.8 м/с, значення вибирав на око

HT625A

Значить що, запустив тестово вентиляцію, щоб перевірити чи все добре з повітроводами. Підключив вентилятори через трансформаторні регулятори і все. На витяжчі ще немає жироуловлюючого фільтру (чекаю поки зроблять), тільки G4 (той що вище показував), а на притоці тільки фільтри салону, хоча додатково має ще бути G4. Також не встановлені фасадні решітки. Але вирішив заміряти що в результаті вийшло. Забігаючи наперед скажу що заміри якісь дивні... 🧐 По розрахунках в програмі виходило що приток буде давати більший опір, а витяжка менший, фактично вийшло наоборот 😐 Звичайно програма можливо рахує якісь стандартні значення опору кожного елементу, а також щоб точно порахувати в програмі, потрібно мати точні заміри повітроводів, поворотів, опору фільтрів і тд. Тому розрахунки були по великому рахунку тільки для приблизної оцінки. Отже, що вийшло в результаті замірів в кімнатах (максимальні оберти, без анемостатів, всі дросель клапани відкриті). Заміри робив фактично у восьми точках на анемостаті, міряв в чотирьох, а потім перемірював вже в інших чотирьох, тобто вийшло 8 точок по колу. На приток нарахував 331 м³/год, на витяжку 291 м³/год. Вирішив зробити замір витяжки на фасаді, там труба д200мм, вийшло 273 м³/год. Куди поділося 18 м³/год? Мало того що по розрахунках мало бути на витяжку більше ніж на приток, так щей куби кудить загубилися, хоча не мало б бути такого. Можу списати це на те, що фасад де виходить витяжка розміщений паралельно потокам вітру, фактично там сквозняк дуже часто, коли міряв сильного вітру не було, але інколи піддувало. Можливо це трохи впливало на заміри, а також під час замірів показання дуже сильно стрибали, тобто зафіксувати якесь середнє значення в точці заміру було не просто. Але поки цього не було потрібно, це просто тестовий замір для розуміння що з того вийшло. Стосовно різниці приток/витяжка, яка по розрахунках мала бути в іншу сторону. Ще немає всіх фільтрів, тому показники зміняться, так що поки не звертаю на це увагу. Заміряти приток на фасаді не було можливості, доступ туди не дуже простий, а також не знаю як правильно зробити замір на такому адаптері (фото). Його розмір 300х300 (під решітку) з переходом на д200мм. Робити заміри також в 4(8) точках по перимутру і рахувати для січення 300х300? А чи потрібно воно взагалі, ці заміри на фасаді, чи вистачить замірів по кімнатах? По такій різниці приток/витяжка, а також то що на фасаді витяжка кудись загубила 18 м³/год, спочатку думав що може десь в корпусі є переток між камерами і може цих 18 м³/год вентилятор витяжки нагнітає у приточний канал. Хоча в корпусі теплообмінник сидить дуже плотно, якщо і є якісь мікрощілини, в які навіть папір не пролазить, то вони мало на що вплинуть. А як перевірити чи є перетоки без поняття, вирішив вимкнути витяжний вентилятор і заміряти тільки з приточним. Заміри вийли практично такі самі як і з увімкненим витяжним вентилятором, тому можна сказати що перетоків немає. Все ж таки спишу на те що вітер трохи заважав і може не дуже точно записував значення, які постійно стрибали туда-сюда. Поки це і так не важливо. Ще нюанс по замірах, маю такий анемометр, діаметр робочої частини приблизно 65-67мм. Одна справа робити заміри в повітроводах д150мм, а як рахувати в д100мм? Фактично анемометр частково перекриває січення повітроводу, тому що сам практично як повітровід д100мм і виходить що є тільки одна точка заміру, яка майже в центрі повітроводу. Якщо буквально на 1 см зробити зазор від стелі, то показники зразу змінюються, тому що січення повітроводу вже не перекривається анемометром. На притоці всі д150мм, а от на витяжці тільки на кухні д150мм, всі інші (4 анемостати) д100мм. Тому думаю що тут також можлива якась похибка в замірах, точніше може їх потрібно по іншому робити на д100мм, в результаті може та різниця в загублених 18 м³/год якраз нівелюється. Фінальні заміри потрібно більш точно робити. Також для різноманітності вирішив заміряти без фільтрів, заодно буде приблизне розуміння який опір вони дають (як вирахувати перепад тиску знаючи різницю в розході повітря?). На витяжці G4 20мм, розмір десь 430х250мм (буквою W), тобто всього 0.11 м². Різниця вийшла в 24 м³/год, доволі не мало, скільки це по опору ще потрібно розібратися. Хоча площа матеріалу дуже мала, напевно потрібно її збільшити, щоб менше кубів втрачалося. Замовив ще матеріал G4, але товщиною 10 мм, попробую переробити вставку, щоб більша площа матеріалу була. З товщини 20 мм не дуже зручно формувати в гармошку. По фільтрах салону на притоці, всього 9 м³/год різниці, що дуже мало. Знову ж таки, як це перевести в перепад тиску? По підрахунках площа цих фільтрів 4 * 0.58 м² = 2,3 м², враховуючи що при 330 м³/год різниця з/без фільтрів дуже мала, то фактично вони дають невеликий опір. --- Ефективність рекуперації. Оцінювати нема поки що по чому, ніякі датчики не підключені, тільки на вулиці є GY-21. Вирішив в приточний канал до анемостату прикрутити Zigbee датчик, просто щоб бачити яка темература на подачі. Працювало це все від 20:00 майже до 01:00, за цей час температура на вулиці впала від 15,4С до 8С, а на подачі за цей період було найменше 15,8С при вуличній 8С. Вентилятори працювали на 3 позначці регулятора, точні заміри не робив, по швидкому витяжку заміряв, вийшло в сумі майже 80 м³/год, що трохи більше ніж в 3,5 рази від максимальних обертів. Припущу що на притоці також таке співвідношення, тобто десь 90 м³/год. Попередньо оцінюю досить непогано, тому що повітроводи ще ніяк не утеплені, а при 8С вуличній в будь якому випадку є тепловтрати на горищі. По досвіду з попередньою системою, де також цей Zigbee датчик стояв на притоці для контролю подачі, то тепловтрати при вуличній 8С орієнтовно були 3-4С. Протяжність повітроводів приблизно така ж сама, тому можна врахувати такі ж тепловтрати. З іншого боку на витяжці також є тепловтрати, а які не знаю, датчики поки що не підключені. По датчиках в кімнатах середня 22С і вологість 56%, але що фактично доходить до теплообмінника, це вже інше питання, думаю менше 20С точно. Із нюансів, шумить витяжка, при чому шум не роботи вентилятора, а потоку повітря. Враховуючи що там пряма магістраль практично від вентилятора і до самих дальних кімнат, а відгалуження досить короткі, то все прекрасно чути. Навіть в ванній, до якої відстань від вентилятора десь 8 м, чути шум потоку повітря, хоча в самій ванній всього 56 м³/год на два анемостати, тобто вони шуміти не можуть, дуже малий розхід. Але це на максимальних обертах, якщо переключити на менші оберти (позначка 4), то вже тихіше, якщо на позначку 3, то практично не чути. А от притоку зовсім не чути, хоча там розхід навіть більший ніж на витяжці, але вентилятор приточний знаходиться перед теплообмінником, відповідно весь шум поглинається. А на витяжці не поглинається нічим. Частково може ще шум передається через стінки гнучких повітроводів, все таки там 25-30 мм мінвати особливо не шумоїзолюють. На попередній системі було наоборот, шумів приток, а витяжку майже не було чути, але там вентилятори буди після теплообмінника, тому гасився шум витяжки. Можливо жировловлюючий фільтр трохи буде перекривати шум, може треба десь лишній поворот магісталі зробити, щоб шум трохи гасився. Треба буде щось думати. Але в цілому максимальні оберти не на постійну основу, завеликий розхід, тому побачу що в результаті буде. Поки так. Треба під'єднювати все і робити щиток автоматизації. Далі буде.