TaurosRMK

Звісно, він і називається фільтром грубої очистки, але як перша ступінь фільтрації перед тим же F7 буде краще ніж взагалі без нього. Так F7 не буде вмирати досить швидко.

А дивно якось, чому для вентиляції фільтри класу F7 коштують в рази дорожче, ніж автомобільні з кращим класом фільтрації і в декілька разів більшою площею матеріалу 🤨 Частково напевно від того, що різні матеріали використовуються і різне призначення, для двигуна і для людей. І якщо автомобільний має 99%, то це ще не значить що він фільтрує точно так як аналогічний HEPA з 99%. Можливо тоді прямо порівнювати ці фільтри також не варто.

Тут потрібно думати, чи потрібна така фільтрація, тому що F9 і вище для дому, як на мене, то трохи перебір. Якби будинок був десь біля заводів чи автостради, то інша стправа, а в моєму випадку цього всього немає, забруднень як таких немає. Також фільтруй хоть 99.99%, на вулицю вийдеш і там повітря вже не фільтрується )) Інша справа якщо був би потрібен такий високий рівень фільтрації. Тому думаю F7 для дому цілком достатньо.

В продовження про фільтри, тому що поки ще не визначився які фільтри хочу ставити на приток. Звідки взялася цифра про якісь стандартні 40Па перепаду тиску на новому фільтрі, чому так рахують? Чомусь ніхто не вказує при якому об'ємі/швидкості повітря такий перепад, просто при розрахунку опору системи на фільтр дають 40Па. Почав шукати інформацію по картинках, може якісь графіки попадуться, щоб подивитися спочатку на графіки, може щось стане зрозуміло. По запиту "f7 filter pressure drop" видаються картинки, на яких показані графіки падіння опору на фільтрі, і цікаво то що там шкала "розхід повітря" може починатися від 800-1000 кубів і до 4000-5000 кубів, а то і більше. І от на таких об'ємах мінімальний опір фільтрів починається приблизно в таких точках як 40-600Па. Тобто перепад тиску в 50Па там при умовних 800-1000 кубах повітря. Звичайно мова там напевно про великі фільтри, скоріш за все для промислових установок. І це не дає однозначну відповідь чому саме 40 Па рахують на новій системі. Ок, добре, візьмемо такий фільтр розміром 400х200мм, глибина 200мм, наче квадратне січення не часто зустрінеш в домашній вентиляції, але при великих площах все може бути. Там клас фільтрації G4, як видно по фото матеріал складений всього у дві складки у форму букви W. Знайшов приблизну площу фільтраційного матеріалу ~0,176 м2 😐 Дивлюся на графік опору і такий фільтр зі смішною площею фільтрування при 1000 кубах буде давати близько 60 Па опору, при 500 кубах десь 20 Па, а при 250 кубах (які можна сказати більш-менш середні для домашніх потреб, а для декого навіть і того багато) всього біля 10 Па 🤨 Всього 10 Па навіть не при 0.2 м2 площі. Якщо взяти такий самий фільтр розміром 600х300, то там площа матеріалу буде приблизно 0.4м2, то він буде давати при 1000 кубах навіть не 20 Па опору, а при 250 кубах десь в районі 3-5 Па. Виходить що, якщо використовувати тільки фільтр G4, то маючи площу матеріалу близько 0.5м2 на новому фільтрі опір буде не більше 3-5 Па? Де тоді той показник в 40Па, який враховують, чи може це не для класу G4? Або я щось не так зрозумів... 🧐 Інший приклад, кишенькові фільтри F7. Знову ж таки, опір фільтра вказується при об'ємах повітря, які в домашній вентиляції не зустрічаються. Попробую вирахувати приблизно який опір може бути наприклад при 200-250 кубах. Виділені позиції мають однаковий опір в 100 Па, але різну площу і відповідно різний розхід повітря. При площі 4 м2 розхід 3360 м3/год, якщо площу зменшити до 3 м2, то розхід впаде до 2814, а це приблизно на 16% менше. Якщо площа 2 м2, то розхід менший на 50% від 4 м2 і на 40% від 3 м2 матеріалу. Візьмемо ще саму меншу площу в ~1.5 м2, що менше на 25% від 2 м2, рівно на цих 25% і зменшується об'єм повітря при майже тих самих 100 Па опору. Звідси можна грубо прикинути що при 1 м2 площі фільтру опір 100 Па буде приблизно при 800-850 м3/год, а такі об'єми для дому занадто великі. Якщо розхід зменшити до більш типових 200-250 кубів, то на 1 м2 фільтрувального матеріалу опір буде в рази менший, ніж при 800 кубах. Думаю що там точно менше тих 40 Па. Якщо подивитися на ще один фільтр ВЕНТС ФБК 200-7 (клас F7), приблизна площа матеріалу там десь 0.5 м2 (всього 2 кишеньки), по графіку при 250 кубах опір близько 27 Па, а для фільтру під діаметр 315 мм приблизна площа матеріалу 0.75-0.8 м2, там взагалі менше 10 Па опору. Це якраз підтверджує розрахунок вище, що на 1 м2 матеріалу F7 при 250 кубах буде дуже малий опір. Значить що виходить, якщо замовити фільтр F7 з площею матеріалу десь 1 м2, то при моїх 250 кубах на нових фільтрах буде опір в районі 5 Па? А якщо використовувати на понижених обертах до 150-180 м3/год, то ще менше опору буде. Чи я знову щось не так порахував, чи не враховую якісь інші показники? Наче по графіках і розрахунках виходить саме так. А якщо поставити перед F7 полотно G4 для грубого фільтрування, то F7 буде довго зберігатися і фільтрувати. Можна під стандартний фільтр бокс пошити фільтр з 4-5 кишеньками, щоб мати площу ~1м2 і тим самим отримати мінімальний опір. Чому я на це звернув увагу. Планував використовувати автомобільні фільтри як в @Dmode, наче виходить площа двох фільтрів близько 6 м2, а по замірах @Dmode при чуть меншій площі фільтрів на 250 м3/год вийшов перепад тиску десь 17-18 Па, нехай при 6 м2 площі буде 15 Па. Це все рівно більше, ніж при 1 м2 фільтра F7. А "стандартну" вставку з пошитими кишеньками значно простіше зафіксувати в тому ж стандартному фільтр боксі. От і думаю тепер, чи морочитися з автомобільними фільтрами, під які потрібен своєрідний фільтр бокс і придумати як вставляти там 2-3 фільтри. Не виключно що я десь помилився в розрахунках або щось не врахував, але виглядає так, що фільтр F7 при нормальній площі не має давати великого перепаду тиску. Якось так. Знову не туда поплив? Пора зав'язувати? 🤣😁

Тарологи/екстрасенси/мольфари кажуть до виборів і на тому кінець, але яких...

Ага, військова допомога в цьому році... значить ще не кінець як мінімум на цей рік... що ж...

Та це все було більше жарт, ніж реальність )) Тут в будь якому випадку будуть додаткові витрати, або на догрів повітря якщо буде мала ефективність, або на зволоження повітря в кімнатах, або все разом.

Хм, тоді виходить потрібно кип'ятити і подавати пару 🤣 Збираємо конденсат в ємність, викачуємо в чайник і подаємо в приточний канал ))

Як згадував вище @yur43 - це ж не для лабораторії, якщо якісь похибки будуть, то нічого страшного )) Наче відхилення в межах заводських, максимум 2%, а по замірах навіть менше.

О, наче SHT30 десь по середині, значить має показувати правильно ))

А чому б ні? )) Якщо збільшувати вологість витяжки, то ефективність рекуперації росте. По калькулятору Zern саме так виходить, більша вологість на витяжці - більша температура вихлопу - можна зменшувати температуру вуличну і отримувати більшу на приток. Хоча не факт що воно так буде працювати 🤣

По калькулятору ефективності показує що при вологості з будинку 70% температура з вулиці може бути -10С, і на вихлопі буде десь +4С, не мало б обмерзати. І при середній вуличній температурі за місяць переднагрів напевно знадобиться всього декілька разів. Але де таку вологість взяти )) Реально треба поливати водою теплообмінник 🤣

В мене також майже у всіх кімнатах є датчики температури і вологості, але я не впевнений що до рекуператора доходить середня вологість (враховуючи що в мене є тепловтрати на холодному горищі). Наприклад в ванній вологість 65%, на кухні 50%, в інших двох витяжних приміщеннях хай буде 45%, тоді середня вийде десь 51%. Але з кожного приміщення витягується різний об'єм повітря, саме бьльше з кухні, в сумі майже так само як зі всіх інших. А також по дорозі до рекуператора повітря трохи охолоджується, можливо частина вологи конденсує в повітроводах. От і пора*** тепер яка там вологість перед рекуператором. Тому замовив датчик, так буде точніше. Буде з кожної сторони рекуператора датчик температури, а на витяжці "до" ще датчик вологості. Таким набором можна контролювати всі необхідні показники і напевно якось прогнозувати обмерзання.

Вологість витяжки до рекуператора, саме вона впливає на температуру витяжки після рекуператора, відповідно і на можливість обмерзання. В рекуперації враховується показники "до", а після які вже будуть, такі будуть )) Я от думав може перед рекуператором поставити якусь форсунку, яка буде конденсат перекачувати і подавати на витяжку прямо на рекуператор))) Наче чим більша вологість на витяжці, тим менший ризик обмерзання, відповідно сухий теплообмінник швидше обмерзне, ніж вологий.

Вологість з будинку трохи впливає. При вологісті витяжки 35% на вихлопі буде +4С, при 50% вже +6.3С (при однакових параметрах). Як писав @Dmode що по вологості витяжки можна контролювати обмерзання теплообмінника. Виходить якщо витяжна вологість висока, то можна знижувати планку переднагріву. Але для цього потрібно все контролювати і автоматизовувати. По калькулятору Zern при вологості витяжки 35% з вулиці при -2С отримуємо на вихлопі +4С, а при вологості 50% на вихлопі +4С буде при вхідній вуличній -5.5С. Наче в обох випадках не мало б обмерзати, так щей у випадку нижчої вхідної температури маємо більшу температуру подачі на 1С. Замовив з алі датчик SHT30 в такому виконанні, буду також моніторити вологість витяжки.

Фільтри салону для авто такого типу, якщо я правильно зрозумів, то вони мають високий рівень фільтрації. Якщо порівнювати з класифікацією вентиляційних, то це десь F8-F9 і вище? Відповідно буде високий перепад тиску на таких фільтрах? Якщо перед таким фільтром ставити полотно G4, для грубої фільтрації, а після цього такий фільтр, має право на життя для вентиляції на приток? Чи все впирається лише в перепад тиску? Тут напевно при плюс-мінус однакових розмірах площа фільтрації менша, ніж у фільтрах для двигунів про які говорили на попередніх сторінках.

Той шум точно не від вентиляторів, бо їх дуже тихо чути навіть при прямій видимості 6-7 метрів, досить тихо крутяться. Так що почути їх аж на вулиці не можна, хіба що прислуховуватися. А шум саме на виході з труби, від самого потоку і об'єму повітря, відповідно і швидкості. Можливо грибок ще додає трохи шуму, але не дуже, для труби 160мм розміри грибка досить великі в діаметрі і по висоті тоже нормально. Я там швидкості заміряв, тому не сказав би що це через грибок. Чисто для порівняння, в мене анемостати підключені до труби спіровент 150мм, яка закладена через перекриття, а на горищі переходить в АТСО. Є 3 кімнати на приток, якщо зняти всюди анемостаи і лишити голу трубу, нехай розхід по 70 кубів на кімнату, нічого не буде чути, тільки легенький шум повітря, якщо стояти близько. Але якщо дві кімнати перекрити дросселями, то 210 кубів піде в одну кімнату, відповідно швидкості виростуть і шум збільшиться, і тоді вже буде шуміти. Думаю таке саме буде і на витяжці, якщо давати прямий потік повітря на швидкості 4.4-4.5 м/с, то хоть там просто гола труба буде 150мм, воно буде шуміти. Якщо зробити перехід на 200мм хоча б за 0.7-1м до виходу, от думаю трохи буде глушитися. Але прикрити отвір чимось потрібно. Ще одне повірняння по шуму, є газовий котел, коли знаходишся на вулиці і вмикається турбіна, то добре чути шум, але не турбіни, більше від потоку повітря, тому що там швидкості великі і малі діаметри димоходів.

Я побачив скрін @shneider_vova де вказано розхід на догрів повітря, запитав чому так багато, у відповідь отримав що в морози ефективність рекуперації дає на виході не більше +15С, тому і догрівається до +21С чи скільки там. Але ж навіть по калькулятору Zern щоб отримати на подачі +15С, потрібно щоб витяжка була приблизно +16-17С, а у @shneider_vova середня витяжка десь +21.5С. Не зрозуміло чому так. На тому і затихло. У вас же такий сами теплообмінник, тому і згадали )) Це я побачив той скрін і стало цікаво чому так, бо поки тут сиджу і думаю як це все робити, про постнагрів не думав, тільки переднагрів, бо теоретично на подачі мала б бути комфортна температура. А тут скрін з нормальним таким розходом на постнагрів, я аж налякався що прийдеться ще постнагрівач ставити 😁

Хм, цікаво, не решітка і не ковпак )) Але здається така перфорація трохи буде давати опір, бо зі всіх сторін наглухо закрито, вихід тільки через перфорацію. Можливо це для невеликих об'ємів. На рахунок капельника, можна і більший випуск зробити, думаю достатньо буде 3-5 см, як це робиться з відливами. Але на відливах може бути великий потік води, а тут хіба що капати. Ще подумаю, але 10-15см то трохи багато, міні відлив вийде )) Тут наприклад капельник невеликий (я звідси змалював 😁 ) vencon.ua/ua/products/blauberg-ah-s-white-160

То що на витяжці не буде додатковий опір, це так, але нюанс в іншому, може шуміти і то добряче. Зараз витяжка виведена через дах (шиферний) діаметром 160мм і зверху такий грибок. Дуже добре чути на вулиці шум витяжки навіть вдень, не говоряти про нічний час, і це навіть не на максимальних обертах. І цей шум частково передається через перекриття в кімнату, над якою розміщенний вихід (не сильно, але трохи чути). Враховуючи що витяжка буде перенесена на бокову стіну (такий варіант через дах не самий кращий), не хочу щоб там так само шуміло, так як це буде ближче до вікон ніж зараз і напевно буде ще краще чути той шум. Тому якраз перехід на 200мм мав би трохи погасити шум, так як швидкість впаде майже в 2 рази. Думаю що буде приблизно так: на горищі йде 150мм > Заслонка > Перехід 150-200 > ~700-800мм повітровода 200мм > Ковпак. Ну не знаю, думаю що буде видувати конденсат. Решітка в цьому плані ще гірший варіант, тому що там на кожній ламелі може намерзати, якщо таки буде намерзати. Якщо ковпак, то там практично немає перешкоди руху повітря, з круглої труби виходить і під невеликим кутом направляється вниз.

Схиляюся до діаметру 200мм. Якщо на приточній решітці буде швидкість нехай 1.8 м/с, то перехід на діаметр 200мм збільшить швидкість всього до 2.5 м/с, а дальше перехід на 150мм збільшить до 4.4 м/с, але це вже буде в глибині повітроводів. По ідеї при переході з 300х300 на д200мм не мало б бути сильного опору і якогось шуму. На витяжці так само, 150мм -> 200мм -> ковпак.

В найближчі дні буду починати робити корпус, з ним наче розібрався, залишилося відкритими два питання - по приточній і витяжній решітках, і фільтр-боксах. На рахунок фільтр-боксів ще подумаю, все рівно бокси скоріш за все потрібно буде під замовлення виготовляти, з оцинковки. Потрібно тільки вибрати варіант розміщення фільтрів і як їх в тому боксі закріпити, щоб не пропускали повітря повз фільтри. На даний час думаю над тим що поставити на забір/викид повітря. Є в наявності така решітка 300х300, планував її поставити в поточній системі на приток замість звичайного пластикового ковпака, діаметром 150мм, який трохи давав шум, але з часом до нього привиклося. Забір повітря буде переноситися на протилежний фронтон і заодно цю решітку там змонтую. Під решітку потрібен адаптер, тому думаю замовити такий як на скріншотах. Порахував приблизну площу живого січення решітки, наче вийшло 5 "проходів" розміром 30х300мм, що в сумі дає загальну площу 150х300мм. При такому січенні і розрахунковому максимальному розході повітря 280 кубів має бути швидкість 1.73 м/с. А дальше постає питання як перейти з квадратового на круглий діаметр, точніше на який діаметр переходити. Основна магістраль в мене 150мм. Із варіантів зробити адаптер для решітки: 300х300 -> 250мм + кусок повітроводу 200-250мм щоб перейти через фронтон, дальше перехід 250->150, після цього заслонка 150мм і все інше. 300х300 -> 200мм, дальше аналогічно як в першому варіанті. 300х300 -> перхід зразу на 150мм. Третій варіан самий простіший, тому що перехід зразу на потрібний діаметр 150мм, від якого залишилися залишки труб і можна відрізати кусок 200-250мм, щоб пройти через фронтон (утеплювач 150мм + цегла 120мм). У випадку діаметрів 200мм і 250мм потрібно буде купити 1м повітроводу потрібного діаметру щоб зробити перехід через фронтон де потрібно всього 200-250мм повітроводу, а потім ще перехід на 150мм, тобто дві додаткові деталі. Але варіант переходити зразу на 150мм напевно буде не дуже оптимальним, тому що буде давати додатковий опір. Тому все ж таки дивлюся на то, щоб з решітки переходити на діаметр 200мм або 250мм, а потім вже на 150мм. Питання чи буде нормально 200мм, наче швидкості невеликі при 200 діаметрі, чи гулять так гулять і бахнути 250мм? )) Аналогічне питання по витяжці. Можна замовити таку ж решітку і зробити те саме що і на притоці, але по формі решітка не дуже підходить для викиду повітря, її потрібно трохи інакше зробити, щоб потому там бурульки не намерзали на фасаді. Так ще плюс один адаптер порібен. Подумав що на витяжку краще підійде ковпак, але в продажі ковпаки в основному під діаметри максимум 150-200мм і ті пластикові. Звичайно є з нержавійки, але по ціні літака. А от якщо потрібен ковпак під 250 діаметр, то тут тільки під замовлення. Змоделював такий варіант, наче не виглядає складним у виготовленні. Лише тут також потрібно визначитися з діаметром, по аналогії з притоком. Робити під діаметр 150мм, чи 200-250мм? Сам ковпак складається з 4 деталей, які в зібраному вигляді складають дві деталі - монтажна рамка і накладка. Монтажна рамка вставляється в круглий повітровід, який буде виведено в рівень зі стіною, фіксується на герметик і можливо по кутах на дюбелі до пінопласту. А поверх рамки кріпиться накладка на гвинти в гайку-заклепку на рамці. Знизу ковпака є капельник, щоб конденсат не стікав по фасаді. Думаю щоб цей ковпак виготовили з нержавійки, якщо в тому є потреба, щоб з часом десь не почала іржа по фасаді стікати. Хоча може вистачить з бляхи в кольорі як решітка, це здається бляха з якої роблять профнастил та інші вироби, колір RAL 7016 якщо не помиляюся. Так то приточна решітка буде на фронтоні, а витяжний ковпак на на боковій стіні, якщо будуть відрізнятись матеріалом, то не проблема. Якщо коротко, то основне питання які діаметри робити? На адаптері решітки з 300х300 на який переходити, аналогічно і на ковпаку витяжки. Головне щоб не шуміло сильно і не давало великий опір.

Ну не знаю, калькулятор показує що вологість витяжки хоть 30% не дуже сильно змінює ефективність, температура притоку після рекуперації не сильно впаде. Вологість витяжки 30% і 60% дає різницю притоку лише 1С. А от велика залежність температури притоку після рекуперації саме від температури витяжки до рекуперації і при середній +21-21.5С точно не мало б бути максимум +15С на притоці в морози. Цікаво як у вас виходить не більше +15С, можливо якісь інші фактори впливають на це.

Тут потрібно пробувати відрегулювати анемостат. В залежності на скільки викручена тарілка, більше чи менше, повітря може розприділятися в сторони або вниз. Але також залежить від швидкості повітря, тобто від фактичного розходу. Якщо подавати 30 кубів і 90 кубів то швидкості будуть різні і повітря по різному буде рухатися. Як на мене приточні анемостати мають бути саме приточними, а не як виробник хоче зробити універсальний. Наприклад в приточних форма тарілки приблизно така, або навіть така як на другому фото, тобто потік повітря практично завжди в сторони, а не вниз.

Так а яка різниця яка вулична температура, якщо все рівно є переднагрів до потрібної? Теоретично перед рекуператором буде підтримуватися однакова температура, відповідно і на виході з нього також плюс-мінус однакова. Щоб на виході була +15С, то це десь при витяжці з будинку +16-17С і низькій вологості, але ж наче середня витяжки по графіку +21-21.5С. Або я щось не розумію, як після рекуперації може бути всього +15С 🤔