TaurosRMK

Цей модуль не підійде мені, 4-5 датчиків PT1000, виходи на 4-20 мА, RS485 - цього тут немає. Тай тим більше контролер в мене вже є і працює в поточній системі, що з ним робити, не викинути)) Я описував в своїй темі, контролер в мене трохи "тупий", тому прив'язав до нього ESP, щоб інтегрувати в Home Assistant.

Ой, не по адресу, я зовсім не програміст, не допоможу 😄

Він взагалі може бути абсолютно чистим і навіть ніколи не замінюватися, бо перед ним стоїть ще фільтр на вході, який все забирає на себе (хіба це я маю пам'ятати? 🤣). Так що частіше прийдеться міняти той на вході, а цей що в ПВУ навіть після трьохкратного проходження своїх "мотогодин" може бути чистим. В порівнянні з ним витяжний може швидше забитися.

Як на мене, чим система простіше тим надійніша Хочете сказати Жигулі надійніше за Мерса?))

Вибираю собі схожі фільтри. Судячи з ваших замірів, то на 300 кубах при площі фільтру ~5 м2 є 28 Па опору, а при об'ємах які в мене плануються на постійно (240-250 м3) є 17 Па. Для себе підібрав фільтр AF 1609, по розмірах 316х276х70. Порахував приблизну площу фільтру, складки рахував на око )) Але судячи з ваших замірів, одна складка має приблизно 3.1-3.2мм по ширині. Враховуючи що складки менші на 10-15мм від розмірів самого фільтру, тобто сама складка приблизно 260х60, а на загальну ширину ~300мм буде десь 95 складок. Виходить приблизно 3 м2 площа одного фільтру - 0.06*0.26*2*95=2.96 м2. Планую поставити таких два на приток, а можливо і два на витяжку. Дивлюся на ваші заміри опору і хочу приблизно прикинути який буде опір двох фільтрів площею 6 м2, щоб врахувати це при розрахунках опору системи. Але щось не можу розібратися як це правильно зробити... хоча різниця в площі не зовсім велика, 17% всього, тому можна грубо прикинути що падіння тиску буде меншим на цих 17%, тобто десь 22-23 Па при 300 кубах. А наприклад при 200 кубах орієнтовно 11 Па. Для попередніх розрахунків, щоб орієнтуватися в загальному опорі системи, думаю вистачить.

В мене окремий контролер + також esp

Посиджу тут, мене тоже таке чекає, може щось дізнаюся цікавого 😁

Жили собі колись люди без цих всіх технологій і все добре було, а потім почалося, герметичні вікна, двері, будинки, проблеми з надмірною вологою, давай вентиляцію робити щоб свіже повітря було, а потім виявляється купуй зволожувачі, щоб знову вологу підняти, а туда ще й осмос, щоб воду мати ))) Надіюся на цьому цикл закінчується?))

Та воно і без фабричного ТО так буде, якщо вентиляція постійно буде працювати, повітря з вулиці поступає однакове ))

В інших кімнатах вологість також тримається на рівні приточних чи там вона нижна ніж в спальнях? По будинку вологість на якомусь плюс-мінус рівні чи по різному? На даний час в мене в приточних кімнатах вологість дуже різко падає (враховуючи що вентиляція не працює постійно), а от у витяжних кімнатах (кухня, ванна) не так сильно. В той час коли в спальнях може бути близько 40%, у витяжних лише 50%. Але може при постійній вентиляції вологість вирівняється.

А зволожувач потрібен один в кожну приточну кімнату чи вистачить 2 великих на цілий будинок щоб охоплювали по більше площі (всього близько 100м2)? Якщо система розведена приток в чисті кімнати, витяжка з грязних, то можна обійтися зволожувачами лише в приточних і волога також буде перетягуватися у витяжні зони? Хоча чим більша вологість у витяжці, тим краща ефективність рекуперації, тоді зволожувач потрібен у кожну кімнату )))

Зі шлангу 16мм внутрішній діаметр і товщина стінки 3мм не вийде зробити маленьку петлю, думаю там мінімум в діаметрі буде 100-120мм. На час коли не буде конденсату вихід можна загерметизувати пробкою ))) Ну це таке, знову ж таки як тимчасове рішення, хоча можна і сифон купити, хоть і не дешеві вони. Думав може на алі знайти, щось немає там такого.

Блін, і чому не на сонячних батареях...

Ок, дякую за підказки. Дійшло до того що я замовив ПВХ врізку в бак з різьбою 3/4, до якої прикручу таку насадку (хоча в ідеалі був би штуцер, але потрібно окремо одну позицію замовляти) і на неї натягну шланг 16мм, обіжму хомутом. Через закладну трубу запущу шланг в теплий контур і там вже під'єднаю сифон і виведу куди потрібно, тим же шлангом 16мм. Хоча на зараз і сифону не потрібно, так як вивід не в каналізацію, а просто в якусь ємкість, можна обійтися гідрозатвором, зробивши кольцо зі шлангу. Думаю цього вистачить. Закладну трубу думаю все ж таки поставити, це позволить в будь який момент без проблем демонтувати корпус з установки, якщо там щось станеться в зоні відводу конденсату, наприклад протікати буде або замінити трубу на більший діаметр. Заодно можна буде контролювати з теплого приміщеня чи не протікає/обмерзає. Варіант з 32мм тоже міг би бути, але він трохи дорожче. Все рівно до кращих часів це буде як тимчасовий злив конденсату, так як в тому приміщенні немає виводу каналізації, але в планах провести звідти 32мм до кухні, і можливо тоді щось зміниться в схемі. А поки немає там каналізації, пущу шланг у вазон, буде крапельний полив, думаю 500гр/год поглинати не проблема 🤣 Якщо на виході з теплообмінника і на подачі в приточних анемостатах буде комфортна температура, щоб обходитися без догріву, бо його немає, натомість буде переднагрів, то вентиляція буде працювати постійно, відповідно і проблем з обмерзанням не мало б бути. Я тут що подумав, а чи не буде той конденсат вентилятором затягувати в канал? Вентилятор напевно буде після теплообмінника, тільки не знаю де саме, але точно не біля самого корпусу. Від корпусу до точки викиду буде приблизно 5-6-7 метрів, десь на цьому відрізку буде вентилятор, можливо навіть перед самою заслонкою, хоча може не кращий варіант, може треба між ними якусь відстань зробити. --- Отримав два датчики РТ1000 на додачу до двох які маю, будуть в корпусі з теплообмінником. Теоретично їх можна монтувати в будь яке середовище, там ніяких схем немає, один провід. Думав ще термоусадку натягнути в місцях виходу проводу, хай буде. Два інші датчики будуть вмонтовані через верхню кришку (витяжка з кімнат і подача в кімнати), а ці два в нижніх камерах (приточна з вулиці і витяжна на вулицю). Єдине що в датчиках провід 2х0.34, чи шукати такий 0.34/0.35, чи можна обійтися 2х0.5. Мені буквально по 1.5-2м кабелю потрібно, щоб дотягнути до контролера. Ніби не має на щось вплинути. Також замовив на алі датчик РТ100 (підключу до ESP), який планую врізати в повітровід перед приточним анемостатом в основну спальню. Задача цього датчику контролювати приточну температуру безпосередньо на подачі, порівнювати з датчиком в корпусі після теплообмінника і бачити які є тепловтрати. На основі цього приймати рішення чи потрібен догрів і чи потрібно ще додатково теплоізолювати повітроводи. В подальшому по датчику можна коригувати ступінь постнагріву, якщо він буде, тобто мене цікавить фактична температура яка поступає в кімнати, щоб не було відчуття холоду, а не та, яка після теплообмінника, так як можливі тепловтрати. І ще скотч, думаю вистачить 🤣

Шо там, Ф16 до нового року так і не встигли долетіти? 😁 Чи то на 2025 залишили?

Чому кожне повідомлення починається з такої фрази? 😄

Я взагалі не зрозумів чому мова пішла про підвісні ПВУ, тотбо саме стельового монтажу? Про це десь згадувалося, чому саме на них орієнтуємося? Я ж наче не писав що в мене планується стельовий монтаж у приміщенні, якраз саме про підлоговий монтаж я не раз згадував. До чого ви саме їх згадуєте не зрозуміло. На мою думку для стельових ПВУ менший діаметр для під'єднання конденсату обумовлений тим, що вони не розраховані на великі об'єми і також якщо їх будуть "ховати" за підвісною стелею, то там ризиковано прокладати відвід конденсату каналізаційною чи якоюсь інакшою трубкою, яка буде мати з'єднання, які можуть протекти. Тому там бажано прокладати суцільною трубкою/шлангом. А мова не йшла про те, що потрібно мінімімум 32мм і ні в якому разі не менше. Але коли я вказав що хочу 32мм діаметр, то ви так написали, що 32мм це щось погане і потрібно обов'язково зменшити діаметр, бо такий діаметр ніхто не використовує у побутових ПВУ. А потім виявилося що 32мм у побутових ПВУ є, при чому у відомих брендів, а потім дійшли до того що це нормально 😄 Ну приблизно ось так, на попередній схемі, щоб довго не перемальовувати. Оранжевий це закладна труба 50мм, яка проходить через перекриття і на горищі обкладена ППС в рівень (площа такої "плити" приблизно 1000х1000, 150мм висотою мінімум), а зверху встановлюється корпус з теплообмінником від якого через закладену трубу проходить шланг для відводу конденсату, напевно в такому виконанні буде 16-20мм, щоб в трубу був вільний рух теплого повітря. І кругом корпусу ще формуються стінки з ППС 150-300мм. Відповідно шланг виходить у тепле приміщення і там буде сифон, не такий як на схемі, а з шариком, і дальше в каналізацію. Таким чином в цій закладній трубі буде продовжено теплий контур, вона повністю буде в утеплюваці, тому конденсувати не має.

Ну... якщо вона буде достатньо ізольована, то чому там має бути конденсат? 🧐 От прямо товстенним шаром ізоляції, прямого контакту з зовнішним повітрям взагалі не буде. Наприклад так, є перекриття через яке буде прокладена труба 50мм, над перекриттям буде виступати 150-200 мм. Потім під розміри корпусу буде сформована плита з ППС, приблизно 1000х1000мм, висотою в рівень з закладеною трубою (150-200мм). В подальшому корпус з під'єднаним шлангом для зливу конденсату буде поставлений на цю плиту, зафіксований і зі всіх сторін ще додатково будуть стінки з ППС 150-300мм. Так що та прокладена трубка ніяк не буде контактувати з холодом і конденсату там не має бути. Як варіант можна невелику "шахту" 100х100мм з ГКЛ сформувати, замість трубки, і аналогічно її утеплити, але там більше бавитися треба. Всі скрішоти з мануалів саме побутових ПВУ 250-350 кубів, і вони якраз підвісні, монтуй хоть на мінамально допустимій від землі висоті, хоть під саму стелю доки позволяє мануал. Я ж проектую корпус під побутову систему вентиляції, навіщо мені дивитися мануали і характеристити промислових? )) Ось моделі: Thesslagreen AirPack4 300h, Zehnder ComfoAir Q350, DucoBox Energy Comfort D325, Jablotron Futura L, Maico WS 320 То значить Zehnder, Maico та інші вдомі виробники халтурять, бо ставлять різьбу під 32мм діаметр? 😁 Я ж ніде не сказав що 16мм не достатньо і обов'язкого треба 32мм мінімум. Фактично там і 8мм може вистачити, так як немає постіного потоку води і вона не буде встигати проходити через малий діаметр. Мій теплообмінник буде конденсувати приблизно 0.5 кг/год в таких параметрах, це може навіть через 5мм трубку стікати за цей проміжок часу, точніше навіть не стікати, а капати. Значить що, можна 5-8мм трубку використати? 😄 Звісно, а ще такі труби можна використати для прокладки кабелю, аналогічно як звичайну кабельну гофру можна використати для дренажу, а що, вода стікати буде. Так само як і водопровідні труби ППЕ/ПНД/Металопласт, всі можна використати для дренажу. Але то вже інша історія. Так я наче те і написав... якщо почнеться обмерзання, то спочатку на стінках утвориться лід і дальше поступово прохід буде звужуватися.

Та щось я не впевнений що то тепло туди доходить в такій кількості, щоб якись ефект від того був. Старе перекриття, орієнтовна товщина десь 120-150мм, щось типу жовта глина з тирсою, якась така суміш. Зі сторони приміщень дранка також глиною затягнута, чи яка там технологія була. Але цей пиріг закритий ГКЛ, який має деякий опуск відносно старих стель, тому що вони були не дуже рівні. Думаю якраз стеля з ГКЛ і прошарок повітря блокує обіргів самого перекриття. А кабель можна і закласти, дякую за підказку. Прийшла ідея що можна через перекриття закласти грубшу трубу, наприклад 50мм, і зробити прямий вихід з теплого контуру аж до самого рекуператору, а зверху зробити вхід тільки під дренажний канал, і можна то все утеплювати і герметизувати. Так дренажний канал буде в теплому контурі, бо в тій трубі постійно буде тепле повітря з приміщення. Відповідно дренажний канал буде меншго діаметру, нехай 16-20мм, і теоретично не мало б бути проблем з обмерзанням. Хм, треба подумати над цим ))

Я мав на увазі саме каналізаційні/дренажні трубки, які для цього призначені. А так то можна навіть трубки від старих карнизів використати, вони 10-12мм, але... Мова взагалі про різні моделі. Маю на увазі що коли буде процес обмерзання, то він почнеться від стінок і до центру отвору. В такому випадку 16мм швидше обмерзне і закупориться ніж 32мм.

Я тоже на таке дивився, але там довжина не позволить закріпити через стінку товщиною близько 100мм. Тоже думав щоб закріпити врізку в конструкційний матеріал, а вже поверх обклеювати ЕППС і герметизувати щоб не протікало поза врізку. Це просто на схемі )) Намалював схему, щоб було розуміння про що пишу. Представимо що каналізаційна трубка через перекриття намертво зафіксована, є просто отвір. Тоді виходом з корпусу установки потрібно попасти рівно в той отвір і зафіксувати саму установку, щоб в процесі монтажу/експлуатації не зрушити установку і зламати трубки. На рахунок сифонів з кулькою, дякую за підказку, думав то просто "фішка" щоб дорожче продати ))) Але так то злив зі сторони витяжки на вулицю, тому при нормальній герметизації в приток не має перетягувати запахів. Звісно, там не буде "гуляти" повітря, тільки я думав корпус поставити на ніжки, простір під корпусом повністю заповнити ППС на клей-піну. По плану буде невелика коробка зі стінками з ППС 150мм, може навіть в 2 шари, тобто 300мм, в середині якої вже буде розміщено сам корпус з теплообмінником. Тобто коробка в коробці. Поки буду все вивчати, то весна настане )) Тим не менше, чому 32мм багато? Я за останній місяць передивився багато інструкцій/фото ПВУ європейських брендів (Zehnder, Thessla Green, Maico, Jablotron та ін), у більшості вихід конденсату саме 32мм, рідко буває 25мм. В моєму випадку думав що більший діаметр має менший ризик обмерзнути (якщо таке все ж таки відбудеться), тобто менший ризик що прохід закупориться, якщо піде процес обмерзання в камері корпусу. І менших діаметрів жорстких труб немає, все що нижче 32мм, то гнучкі шланги, не враховуючи ППР/ПНД, але вони все ж таки не для дренажу призначені. Хіба що використати таку ж врізку в бак, але з іншого кінця під'єднати гнучкий шланг, який пустити через перекриття і в теплому контурі поставити сифон. Цей гнучкий шланг обмотати утеплювачем, щоб він взагалі не контактував з навколишнім середовищем в холодному контурі. Але все рівно, діаметр напевно мінімум 25мм.

У вас цей фітінг спочатку зафіксований на фанері, а поверх нього поклеєний ЕППС? Здається по ваших фото у піддоні просто невеликий отвір, фітінга там не видно. Мені якраз з ось цим і треба розібратися, як зробити перехід від піддону назовні, щоб там зробити підключення. Нюанс ще в тому, що сам сифон хочу розмістити вже у теплому контурі, тобто приблизно десь 500-600мм буде пряма трубка. Але просто напряму випустити трубу з піддону не варіант. Знайшов таку штуку, трубка д32мм, що якраз піде в каналізаційну трубку 32мм. Але робити такий прямий перехід як на картинці тоже не кращий варіант, тому з'єднати корпус і каналізаційну трубку потрібно через щось, напевно через сантехнічну гофру, яка також 32 діаметру. Наприклад такі варіанти у багатьох ПВУ. Але залишати гофру на холодному горищі щось не дуже хочу, боюсь там буде накопичуватися конденсат і може замерзнути, хоча буду утеплювати по максимуму, щоб цього не було. Варіант зробити вертикальний злив виглядає кращим в простішим в утепленні. Тобто хочу щоб на холодному горищі було менше трубок з водою.

Я от не розумію, раніше тоже в таких масштабах пи*дили гроші чи ні? Чи раніше замилювали очі різними процесами, а зараз нема чим задурити голову, а бабло розпилити треба. Але воно все вилазить по трохи...

Підкиньте їдею, з чого зробити злив конденсату з піддону. Тобто сам перехід через стінку і вивід для підключення, скоріш за все твердостінної ПВХ трубки д32мм. Хоча може і ПВХ шлангу 16-20мм вистачить. Треба подумати з чого це зробити, так як приблизно 30-40см трубки буде переходити через перекриття у тепле приміщення, і саме цей кусок напевно буде з твердої трубки, потрібно буде утеплити нормально. Ну і щоб то було герметично. Враховуючи що стінка корпусу буде товщиною 80-100мм. Наприклад ось цей виробник робить щось схоже як у звичайних умивальників, принаймні так виглядає )) Звичайно там знизу є підключення шлангу, але в середині наче умивальник. Зазвичай стандартні дренажні патрубки розраховані на тонкі стінки, а на 80-100мм потрібно щось своє придумати. Паяти не дуже хочу, краще щоб на різьбі було.

В моєму випадку не постійний через обмерзання зливу конденсату, низьку ефективність теплообмінника, і як результат затрати кВт на догрів повітря. При недавніх морозах -15...-20С взагалі пару днів не працювала вентиляція, вікнами провітрювалося... Якраз в планах це все виправити і по можливості запустити і протестувати ще в цю зиму. Теплобмінник куплений, ще щось добираю на перший час і буду починати з корпусу, потім зі зміни схеми повітроводів, а дальше автоматизація і запуск системи. Подивимося що з того вийде, головне щоб не було затяжних морозів, бо працювати на холодному горищі не дуже хочеться.