TaurosRMK

SCD41 від SCD40 дорожче на $5 що по ціні вже на рівні MH-Z19B, а останній дуже популярний і вважається не таким вже й дорогим для домашніх потреб 🙂

Різницю недостаючого повітря буде тягнути зі всіх можливих отворів і тд. Якщо на витяжку дати більше на 30-50 кубів, то звідки їм взятися, якщо приток дає на 30-50 менше?

Та я знаю, але саме для цього ЛДСП з двох сторін обклеюється ЕППС і по максимуму все герметизується. Також торці можна або герметиком обробити, або водостіким ПВА клеєм, при збиранні меблів кухні/ванни так обробляв якісь відкриті торці, поки що нічого не розбухло. Маю саме ЛДСП, якщо і страшно за вологу, то хіба що через торці, через ламінацію волога не має потрапляти. Тут вибір ЛДСП хіба що через то, що є залишки з яких нічого вже не зробиш, хіба що спалити )) Також є конфірмати і все що потрібно щоб нарізати точні кусочки і скріпити між собою конструкцію. Але, раз на то пішло і конструкція корпусу трохи інша, не дуже складна, може знову вернуся до того, щоб зробити основу з оцинковки і обклеїти ЕППС 🤔

А чому так мало, більше немає місця? Коли ставив собі канальні датчики РТ1000, то находив інфу якщо не помиляюся мінімум 1-1.5м від інших приладів (нагрівач, вентилятор) і бажано після датчика також прямий кусок повітровода, а не зразу поворити і тд.

Моя черга 😄 Отже все йде до того, щоб так і зробити, тільки не зовсім кімнатку. Думав над різними варіантами корпусу, але всі вони виходять як мінімум десь 700мм по ширині, при умові компактних і "закручених" каналів в середині, які буде не просто зробити в живу, а якщо більш пряміші канали, щоб легше було в реалізації, то там по ширині виходить 800-900мм. А такі розміри по ширині трохи великі, а сам корпус разом з повітроводами займе не мало місця на стіні. Тому спроектував трохи інший корпус, але думаю розмістити його на горищі, прямо в тому місці де і планував над технічним приміщенням, але встановити його на саме перекриття і відвід конденсату пустити через перекриття прямо в тепле приміщення, і вже там зробити сифон і протягнути трубку до місця зливу (поки що просто в якусь ємкість, пізніше прокину трубу до каналізації в кухні яка через стіну). А сам копус з теплообмінником обкласти навколо пінопластом на клей-піну, тобто таку собі коробку зробити. Після утеплення фасаду залишився пінопласт 150мм EPS90, декілька цілих, різні половинки, довгі куски, по об'єму десь 4-5 упаковок, має вистачити щоб корпус навколо обкласти тим пінопластом стінки товщиною 300-450мм. Ще як варіант можна зробити "камеру" між корпусом і зовнішніми стінками коробки, яку заповнити мінватою рулонною (також є якісь залишки). Думаю це вирішить питання з обмерзанням конденсату. Це як на мене простіший варіант, не потрібно тратити час на те, щоб зробити велекий отвір в перекритті і стелі, завести туди 4 повітроводи, все утеплити, підключити і закрити ту діру, що в таку пору року зовсім не розумно робити. Порівняно з цим зробити невеликий отвір на трубку для конденсату значно простіше і швидше. А хочеться зробити це саме зараз, щоб бачити чи все ок, а не чекати до наступної зими і перевіряти чи все добре зроблено, чи ніде не протікає і тд. По корпусу, раз він буде на горищі, тоді краси не потрібно і по габаритах особливих обмежень немає. Враховуючи що це буде "підлоговий" монтаж, то оптимальним буде розміщення підключень в сторони. Стінки корпусу виготовлені "будербродом" - основа ДСП 18мм (є разні залишки, теоретично має вистачити), внутрішня сторона утеплена ЕППС40мм, зовнішня ЕППС 20мм. Ще думаю всю внутрішню сторону ЕППС обклеїти або алюмінієвим скотчем, або тонким вспіненим політелиеном типу Ізолон з алюмінієвим покриттям, щоб ЕППС взагалі не контактував з вологою. У всьому іншому це просто коробка з чотирьма фланцями і теплообмнником в середині, в якості фільтрів просте полотно G4, сам бокс з фільтрами зроблю окремо на вході, щоб не збільшувати розміри корпусу під теплообмінник, бо не знаю чи вистачить ДСП Що скажете про такий корпус і розміщення його на горищі з подальшим обкладанням пінопластом?

Хтось пробував такі датчики SCD40 / SCD41? А також що скажете про MQ-135 в якості девайсу для вимірювання СО2? Знаходив готовий код для ESPHome, там зв'язка з датчиком температури і вологості, на виході має показувати рівень в ppm. Я навіть пробував щось з того робити, але щось не виходило, якісь нереальні показники показувало, не було часу розбиратися і я то закинув. А порівняти немає з чим, чи хоть правильно буде заміряти чи ні.

Та це зрозуміло, першу партію скотчу брав коли замовляв все для вентиляції, здається взяв 3 бобіни, думав вистачить. Не вистачило )) Але той скотч був нормальним, гарно липнув і не рвався від подиху, хоть і без назви був. А дальше добирав в місцевих магазинах що вже було і там якість значно гірша була. Думав ще 2-3 максимум, і так 2-3, 2-3 і десяток набігло 😄

На флексівент скотч не потрібен, тому так мало ))) У мене гнучкі і оцинковані повітроводи, трійники і тд, це все проклеював по швах, а потім зверху ще ізоляцію проеклював. Навіть не знаю скільки пішло, десь під 10 бобін точно, якщо не більше 🤣

Використання такого скотчу для вентиляції надійне чи не дуже? Проклейка стиків труб, ізоляції і всього такого що потрібно на повітроводах. Раніше використовував алюмінієвий скотч, той тримається дуже гарно, але дуже ніжний, рветься і не підходить до не рівних поверхонь. Але це про звичайний алюмінієвий, не армований. Армований алюмінієвий не дешевий, тому дивлюся на такий сірий армований, так як скотчу треба буде не мало. Маю в наявності такий сірий, куплений в місцевому магазині декілька років тому, не сказав би що липне дуже добре, але може це саме цей скотч, інші може краще.

А це на щось впливає? )) Можна подивитися на інших швидкостях, а краще на 100%, тоді і буде видно чи в них однакові оберти.

Напевно самий правильний, не потрібно по кожній кімнаті робити заміри, потім це все додавати, можлива якась похибка по кожній кімнаті і тд. Тим більше що розхід по кімнатах вже відбалансовано дроселями. Краще зробити заміри на приточній і витяжній решітках, де якраз буде видно загальний розхід, що в принципі і потрібно знайти, щоб знати чи є баланс.

Так розводка флексівентом і наче якісь дросселі вже вставлені, значить щось відбалансовано, саме по потоках по кімнатах? Єдине чи враховані там всі складові системи повітроводів, ті ж фільтри, глушники і тд? З флексівентом не знайомий і які там принципи не в курсі, але здаєтсья щось проектант проектував, значить просто треба перевірити якусь одну кімнату на притоці і на витяжці, бажано з однаковим розходом (якщо є такі дані) і на максимальній швидкості, тоді буде видно чи є дизбаланс. Якщо є дизбаланс, наприклад на притоці менше, бо не враховані фільтри і тд, то витяжку треба придушити, або наоборот. Хоча знаєте що, краще це робити саме на приточній/витяжній решітках, які на фасаді 😄 Так саме краще буде видно чи є баланс в системі чи ні. Якщо плюс-мінус є баланс, то зменшувати оберти також потрібно пропорційно, тобто 30%/30%, 55%/55%, якщо балансу немає, то спочатку потрібно його знайти і потім вирахувати потрібні величини до яких будуть зменшені оберти на притоці/витяжці. При замірах швидкостей всі анемостати мають бути зняті, аналогічно і решітки на фасаді, хоча якщо вони абсолютно однакові, то напевно можна не знімати.

Та нагрівачу нічо не буде, але якщо вулична температура буде триматися пів дня на позначці -2.5...-2С, так ще трохи нагріваєтсья поки дійде до рекуператора, то в цей момент практично немає сенсу вмикати той нагрів хоть на 5, хоть на 10 секунд раз в період (напевно 60 сек). Напевно можна погратися з уставкою, трохи зменшити, тим самим без потреби не гріти повітря, бо фактично на притоці змін по температурі майже не буде.

Якщо дивитися по температурі витяжки після рекуператора, то схоже що там розхід близько 150 кубів, але тоді мало б бути на притоці ~18-18.5С. Скоріш за все думаю тут саме дизбаланс, витяжки менше ніж притоку і приточне повітря не повністю прогрівається. Якщо рахувати по формулі, то (16.9-0.7)/(20.7-0.7)=0.81 (81%), а по калькулятору виробника теплообмінника мало б бути 87%. Хоча може це нормально 😁

Це зовсім нічого не каже, потрібно заміряти всі розходи і зробити баланс системи, тоді і ефективність можна звіряти з паспортними показниками. Показники з урахуванням похибки цих датчиків чи "що показує то і рахуємо"? ))) Як мінімум вже видно тепловтрати і можна щось думати. Якщо піти в душ і на змішувачі вмикати по черзі то гарячу, то холодну воду, щоб в результаті отримати комфортну температуру води на тілі, то це здається ШІМ. А якщо просто виставити на змішувачі одне положення і підтримувати стабільну температуру, то це вже не ШІМ 😁

А мав би не вмикатися при -2С, точніше не в такому режимі як зараз, тобто на 100% потіжності, тому що це ще не критична температура і будуть такі стрибки до +3...+5С від кородкочасного нагрівання, які фактично ні на що не вплинуть, але електроенергії на той нагрів потрібно. Все ж таки якась автоматика там проситься, щось що зможе регулювати потіжність нагріву, а не циклічно вмикати на 100% і вимикати. Для цього підійшов би якись регулятор нагріву з плавним регулюванням потужності і контрольним датчиком температури у самій ПВУ перед теплообмінником. Якщо температура по тому датчику тримається -2С, а таке може бути і пів дня, то ці циклічні включення нагріву непотрібні, але схоже що штатним регулятором таке не зробити.

Так, щоб перед теплообмінником було не нижче -3С 😄 Для цього потрібно моніторити показники і довіряти цим термометрам. Для мене це не було б критично, якщо не викликає дискомфорту. Але здається +15.5С на притоці трохи має відчуватися. Питання в тому, що ефективність чомусь низька, можливо є дизбаланс потоків, наприклад притоку більше ніж витяжки і ефективність рекуперації нижча. Бо якщо порахувати по калькулятору, то при таких показниках мало б бути на притоці приблизно +18-18.5С, а фактично не більше +17С.

А як той нагрівач взагалі гріє? Тобто він вмикається при -2С чи наоборот вимикається при -2С? Здається мало б бути якраз наоборот, при будь якій зовнішній температурі нижче уставки (-2С) він мав би гріти і підтримувати температуру не нижчу -2С, а при вище -2С не вмикатися взагалі. Виглядає що працює трохи не так як мав би, на регуляторі виставлено ~ -2С в нагрів починає працювати, гріє деякий час і вимикається і так напевно циклічно, тому і є стрибки до +5С і падіння поки він остиває, а потім знову нагріває. Начебто якщо на теплообмінник попадає температура не нижче критичної (здаєтсья -3С), то спокійно можно обходитися без переднагріву. Можливо при -1.5С на вулиці перед теплообмінником буде навіть чуть більше, може "по дорозі" повітря трохи підігрівається, в такому випадку гріти немає сенсу. Тут напевно треба перевірити при виключеному нагріві і вуличній -3...-2С яка температура буде по датчику (якщо йому довіряєте 🤣). Якщо буде більша, ніж фактична вулична, то можна трохи знизити уставку нагрівача. Але для контролю напевно потрібні більш точні датчики.

До речі, прикинув по схемі ПВУ як у @МакДо, орієнтовно ширина внутрішнього каналу 50 мм, максимум 55 мм. Глибина, судячи з розміру фільтра, 265 мм, підключення д125 мм. Рахуємо тих же 300 кубів, максимальних на які розрахована установка. Канал йде майже по всій висоті корпусу, лише зверху переходить на круглий канал. д125 - 6.79 м/с 265х50мм - 6.29 м/с, падіння тиску 6.6 Па/м.п. 265х55мм - 5.72 м/с, падіння тиску 5.0 Па/м.п. Я так розумію там максимальна продуктивність вказується при 100 Па опору повітроводів і всього решту? Виходить що виробник для 300 кубів ставить підключення 125 діаметром і внутрішні канали приблизно такого ж січення робить. В мене фактично такий же об'єм буде, тільки підключення д150 мм, і глибина більша, тобто швидкості ще менші будуть, відповідно і шум менший. Тому я і питав на попередніх сторінках як по шуму ці ПВУ, чи чути потік повітря. Враховуючи що в мене в корпусі не буде вентиляторів, то шуму саме від моторів не буде, залишиться шум від потоку повітря. Звичайно можна збільшити ширину корпусу в півтора-два рази, якщо розмістити підключення в один ряд як ви зробили, але яку користь то дасть у моєму випадку? Зменьшиться опір внутрішніх каналів на тих півтора-два Па, це суттєво ні на що не вплине. А широкий корпус потребує відповідної жорсткості конструкції, займає багато місця і потрібно більше матеріалів для виготовлення. Якщо грубо прикинути таку компоновку як у вас, то 4х150мм + зовнішні стінки і перегородки по 40мм, загальна ширина вийде 800мм. При висоті десь 600мм і глибині 430мм (350+40+40) це буде величенька коробочка, для якої потрібно місце. А які це дасть переваги, крім того що опір внутрішніх каналів впаде майже до нуля і будуть мінімальні швидкості? Інша справа якби там були вентилятори, пару фільтрів і все інше, тоді так, для цього всього потрібне місце, а для одного теплообмінника такі габарити якісь не раціональні. Можливо я в чомусь помиляюся, тому і питаю тут, щоб потім не жаліти що зробив щось не так. *** Хоча я тут трохи переробив модель попереднього корпусу, ширина вийшла 720 мм, що вже недалеко до 800 мм 🤣

Та ні, у них на сайті є модель HRV1.35 Q Plus для 217 кубів з габаритами 600х430х285мм, наступна модель HRV1.6 Q Plus вже для 360 кубів, габарити 600х505х353мм. Компонування в них абсолютно однакове, лише по висоті різниця і трохи по глибині, так як теплообмінник трохи глибший. Фактично тільки за рахунок висоти трохи збільшується січення внутрішніх подаючих каналів. Майже на 150 кубів збільшення, а збільшення внутрішніх каналів не велике, так як ширина залишилася та ж. Це так, але я вже неодноразово згадував, є деякі обмеження по доступному місцю, можу у висоту хоть від підлоги аж до стелі, якщо то потрібно, а по ширині треба мінімально можливий розмір, бо там ще збоку має бути щиток автоматики, а також якись відступ від кута стіни. Тому якраз по ширині стараюся не сильно розганятися, глибина і так буде фіксована, по висоті можна, якщо треба. Допустимо є підключення повітроводами д150 мм, беремо 300 кубів розхід, отримуємо швидкість 4,72 м/с. Глибина теплообмінника 350 мм, тому внутрішній канал можна робити на всю глибину, аналог д150 мм буде мати розміри 350х50мм. Враховуючи що протяжність такого каналу буде не більше 400-500 мм, це щось критичне? Падіння тиску такого каналу буде майже 4 Па/м.п., або всього 2 Па на 500мм довжини. Якщо розмір каналу збільшити до 75 мм, то швидкість впаде до 3.2 м/с, а втрата тиску на 500 мм довжини буде 0.6 Па, при цьому габарити корпусу збільшаться на 50 мм по ширині. Якби не сильно зросли габарити, але питання в тому різниця в падінні тиску зовсім смішна, а враховуючи що 300 кубів то скоріш за все максимум на який я можу розраховувати, а оптимальний розхід буде на рівні 240-250 кубів, то цифри будуть ще менші. Можна на тих 50мм збільшити ширину, але що в результаті виграємо, як на мене то майже нічого, щось суттєво у внітрішній компоновці там не зміниться. Хіба що показники шуму трохи менші будуть, але знову ж таки, може і при розмірах 350х50 мм нічого чути не буде, так як рядом будуть повітровіди д150 мм, які будуть аналогічно шуміти.

Дякую всім за підказки. Таке відчуття що реально проектую на якусь сертифікацію, хочу продумати всі нюанси і запхати в маленькі розміри весь функціонал 🤣

Рік новий, питання не змінні 🤣 Дивлюся на таку ПВУ і подобається її компактність, але як згадували вище, місця куди подаєтсья повітря дуже малого січення, половина де вхід нормальна, а половина сильно вузька. На практиці це чим шкідливо, не правильно буде розприділятися потік повітря по теплообміннику? Але такі ПВУ випускаються і виходить що виробник впевнений що все буде працювати як має бути. Також канали які витягують після ТО досить малого січення і знову ж таки, виробник такі зробив, значить все ок. Чи не ок? Хоча думаю що оскільки це витяжні канали (ті які йдуть після ТО), то швидкість може бути рівна як і в підключених повітроводах. Чи чим менша швидкість тим краще? Тут маю на увазі не в плані шуму, а інших параметрів. От думаю гнатися за тою компактністю, чи не варто. Є деякі обмеження по габаритах і просто практично не хочеться зробити великий корпус при умові що там один теплообмінник. Щось проектую і все рівно виходить не компактно. Попробую повторити такий варіант, може не вийде дуже габаритним. Залишу тільки один теплообмінник, фільтри розміщу окремо в боксах, а тут хіба що такі вставки з полотна G3-G4, як вже згадували, що можливо це більше для вирівнювання потоку.

Хаха, точно, сам недавно їх монтував 🤣

Я ще доповнив питання на рахунок приклейки ЕППС, якраз в момент коли ви відповіли )) Але по фото бачу що там піна, значить клеїли його на клей-піну і до корпусу і між собою? А якщо до оцинковки, то щось сумніваюся на рахунок клей-піни.

А підкажіть яка товщина фанери і як її між собою кріпили? Конструкція тримається купи, тріщин немає, чи все там герметично і взагалі як себе показала? І ще, чим клеїли ЕППС між собою і до фанери, клей-піна чи щось інше? Думаю над варіантом коробка з оцинковки чи чогось іншого, а наповнення з ЕППС, і чим то все зклеювати між собою і до оцинковки. Між собою ЕППС напевно на клей-піну самий кращий варіант, а до інших матеріалів, тої ж оцинковки, напевно клей-піна не буде нормально липнути. Як варіант поліуретанові клеї по типу Sikaflex-11 FC+, бо клей-піна також поліуретанова (наприклад Sika Boom-582 Foam Fix), тільки в піни може бути розширення, а в клею-герметику ні, можна тоненьким шаром наносити і зклеювати.