TaurosRMK

Я не прив'зуюся до замірів анемометром як до 100% вірних, тому що зробив їх тільки щоб побачити який фактичний розхід вийшов. Але сам факт того що по замірах вийшло що витяжка видає менше ніж приток трохи насторожило. Тому що попередньо знав що приток мав би давати більший опір і відповідно менший розхід повітря, на притоці 3 кімнати і більша протяжність траси, а на витяжці 4 кімнати і траса коротша. Ну в крайньому випадку опір міг би вийти плюс-мінус однаковим, і тоді заміри анемометром мали б бути також плюс-мінус рівні. А вийшло зовсім не так, при чому різниця вийшла трохи суттєва і в іншу сторону, що вже здивувало. Переміряв довжини всіх участків повітроводів, всі повороти і тд, порахував опір, вийшло так, як по ідеї мало б бути. По сумарному опору витяжка мала б видавати більше ніж приток, а фактично вийшло зовсім наоборот. Опір рахував більш-менш точно, різниця вийшла 40 Па, ну хай буде 30 Па, а це десь 10-12 м утепленого повітроводу ATCO 150 мм при 300 м³/год. І точно щось не то, але не можу зрозуміти що саме. Повітроводи до рекуператора під'єднані правильно, а в чому ще може бути причина навіть не знаю. Боюся щоб з теплообмінником щось не було, типу розгерметизації між пластинами, може в такому випадку частина повітря з витяжки йде до приточних каналів і виходить що там більше повітря, а на витяжці менше. Або може теплообмінник потрібно промити перед використанням... Не знаю. Зроблю завтра деякі заміри щоб подивитися чи з вентиляторами все ок, хоча по звуку наче обидва однаково гудять. Попробую якось без теплообмінника заміряти, або поміняти його задом наперед, чи щось зміниться. --- Стосовно замірів анемометром, я їх роблю без анемостатів, тобто на голій трубі, в чотирьох точках по краю отвору. Анемометр притиснутий до стелі, тримаю 30-60 сек поки показання внормуються і тоді записую це значення. З чотирьох точок рахую середнє, так виходить один замір. Для прикладу в одні кімнаті на притоці, 2.25+1.95+1.65+1.95 = 7.8 і середнє значення 7.8/4=1.95 м/с. Похибку можна рахувати, але якщо її рахувати то по всіх кімнатах або додавати, або віднімати похибку, але це ніяк не вплине на різницю що витяжки менше ніж притоку. Тривожить саме цей момент, що заміри анемометром показуються різницю в одну сторону, а розрахунок опору зовсім в іншу сторону. Щось не сходиться.

Тут явно щось не то... Переміряв сьогодні всі повітроводи, вручну порахував опори кожного елементу системи, вийшли такі показники по кімнатах. Опір рахував для отриманих показників, які вчора наміряв анемометром. Ну нехай буде ще якась похибка розрахунків в 10-15 Па, але точно ніяк не виходить що витяжка може давати менше ніж приток, бо на витяжці опір значно менший ніж на притоці. Якщо рахувати розхід тільки по опору, то виходить що на приток мало б бути ~290 м³/год і на витяжку ~330 м³/год, а по замірах з точністю наоборот. WTF? 🤨 Взагалі не зрозуміла фігня, і похибка анемометра тут вже ні при чому, тому що по опору рахував. Щоб опір відповідав вчорашнім замірам анемометром, потрібно щоб на притоці було на 40 Па менше, а на витяжці на 40 Па більше, а це неможливо ніяк...

По опору фільтрів, результат приблизний, але більш-менш зрозуміло. На сайті vents-selector.com/uk/fan Знайшов свої вентилятори, на графіку вибрав точку яка відповідає замірам з фільтром і без фільтру. Вийшло що на приток з фільтрами 331 м³/год це при 180 Па, без фільтрів 340 м³/год - 172 Па. Виходить опір фільтрів не більше 10 Па при 330-340 м³/год. На менших об'ємах напевно ще менше. Нагадаю що площа ~2,3 м². На витяжці кусок G4, з фільтром 291 м³/год - 224 Па, без фільтру 315 м³/год - 197 Па. Тобто кусок G4 товщиною 20 мм і площею 0.11 м² дає опір 27 Па. До речі, схема повітроводів вийшла такою, що подача и витяжка по кімнатах вийшла приблизно стільки, скільки я хотів отримати, тобто майже не потрібно буде дроселями гратися, може зовсім трохи на витяжці. Просто є трохи запас по кубах, але це навіть добре, оберти зменшити і вже буде добре.

Думаю похибка якщо є, то вона є всюди, тобто у всіх точках (кімнатах) можна рахувати що є похибка, або можна її ігнорувати. Для того і робляться заміри у 4 точках повітроводу хрест-навхрест і рахується середнє значення. Не думаю що в одній точці похибка буде +0.5 м/с, в іншій -0.5м/с, але навіть якщо так, то в середньому якраз похибка нівелюється по цих чотирьох замірах.

Ну похибка це похибка, а різниця в 30 м3 це вже не похибка. Списую поки що на вітер, тому що в приміщенні показники стрибали в діапазоні 0.2-0.4 м/с, а на фасаді доходило до 0.7-0.8 м/с, значення вибирав на око

HT625A

Значить що, запустив тестово вентиляцію, щоб перевірити чи все добре з повітроводами. Підключив вентилятори через трансформаторні регулятори і все. На витяжчі ще немає жироуловлюючого фільтру (чекаю поки зроблять), тільки G4 (той що вище показував), а на притоці тільки фільтри салону, хоча додатково має ще бути G4. Також не встановлені фасадні решітки. Але вирішив заміряти що в результаті вийшло. Забігаючи наперед скажу що заміри якісь дивні... 🧐 По розрахунках в програмі виходило що приток буде давати більший опір, а витяжка менший, фактично вийшло наоборот 😐 Звичайно програма можливо рахує якісь стандартні значення опору кожного елементу, а також щоб точно порахувати в програмі, потрібно мати точні заміри повітроводів, поворотів, опору фільтрів і тд. Тому розрахунки були по великому рахунку тільки для приблизної оцінки. Отже, що вийшло в результаті замірів в кімнатах (максимальні оберти, без анемостатів, всі дросель клапани відкриті). Заміри робив фактично у восьми точках на анемостаті, міряв в чотирьох, а потім перемірював вже в інших чотирьох, тобто вийшло 8 точок по колу. На приток нарахував 331 м³/год, на витяжку 291 м³/год. Вирішив зробити замір витяжки на фасаді, там труба д200мм, вийшло 273 м³/год. Куди поділося 18 м³/год? Мало того що по розрахунках мало бути на витяжку більше ніж на приток, так щей куби кудить загубилися, хоча не мало б бути такого. Можу списати це на те, що фасад де виходить витяжка розміщений паралельно потокам вітру, фактично там сквозняк дуже часто, коли міряв сильного вітру не було, але інколи піддувало. Можливо це трохи впливало на заміри, а також під час замірів показання дуже сильно стрибали, тобто зафіксувати якесь середнє значення в точці заміру було не просто. Але поки цього не було потрібно, це просто тестовий замір для розуміння що з того вийшло. Стосовно різниці приток/витяжка, яка по розрахунках мала бути в іншу сторону. Ще немає всіх фільтрів, тому показники зміняться, так що поки не звертаю на це увагу. Заміряти приток на фасаді не було можливості, доступ туди не дуже простий, а також не знаю як правильно зробити замір на такому адаптері (фото). Його розмір 300х300 (під решітку) з переходом на д200мм. Робити заміри також в 4(8) точках по перимутру і рахувати для січення 300х300? А чи потрібно воно взагалі, ці заміри на фасаді, чи вистачить замірів по кімнатах? По такій різниці приток/витяжка, а також то що на фасаді витяжка кудись загубила 18 м³/год, спочатку думав що може десь в корпусі є переток між камерами і може цих 18 м³/год вентилятор витяжки нагнітає у приточний канал. Хоча в корпусі теплообмінник сидить дуже плотно, якщо і є якісь мікрощілини, в які навіть папір не пролазить, то вони мало на що вплинуть. А як перевірити чи є перетоки без поняття, вирішив вимкнути витяжний вентилятор і заміряти тільки з приточним. Заміри вийли практично такі самі як і з увімкненим витяжним вентилятором, тому можна сказати що перетоків немає. Все ж таки спишу на те що вітер трохи заважав і може не дуже точно записував значення, які постійно стрибали туда-сюда. Поки це і так не важливо. Ще нюанс по замірах, маю такий анемометр, діаметр робочої частини приблизно 65-67мм. Одна справа робити заміри в повітроводах д150мм, а як рахувати в д100мм? Фактично анемометр частково перекриває січення повітроводу, тому що сам практично як повітровід д100мм і виходить що є тільки одна точка заміру, яка майже в центрі повітроводу. Якщо буквально на 1 см зробити зазор від стелі, то показники зразу змінюються, тому що січення повітроводу вже не перекривається анемометром. На притоці всі д150мм, а от на витяжці тільки на кухні д150мм, всі інші (4 анемостати) д100мм. Тому думаю що тут також можлива якась похибка в замірах, точніше може їх потрібно по іншому робити на д100мм, в результаті може та різниця в загублених 18 м³/год якраз нівелюється. Фінальні заміри потрібно більш точно робити. Також для різноманітності вирішив заміряти без фільтрів, заодно буде приблизне розуміння який опір вони дають (як вирахувати перепад тиску знаючи різницю в розході повітря?). На витяжці G4 20мм, розмір десь 430х250мм (буквою W), тобто всього 0.11 м². Різниця вийшла в 24 м³/год, доволі не мало, скільки це по опору ще потрібно розібратися. Хоча площа матеріалу дуже мала, напевно потрібно її збільшити, щоб менше кубів втрачалося. Замовив ще матеріал G4, але товщиною 10 мм, попробую переробити вставку, щоб більша площа матеріалу була. З товщини 20 мм не дуже зручно формувати в гармошку. По фільтрах салону на притоці, всього 9 м³/год різниці, що дуже мало. Знову ж таки, як це перевести в перепад тиску? По підрахунках площа цих фільтрів 4 * 0.58 м² = 2,3 м², враховуючи що при 330 м³/год різниця з/без фільтрів дуже мала, то фактично вони дають невеликий опір. --- Ефективність рекуперації. Оцінювати нема поки що по чому, ніякі датчики не підключені, тільки на вулиці є GY-21. Вирішив в приточний канал до анемостату прикрутити Zigbee датчик, просто щоб бачити яка темература на подачі. Працювало це все від 20:00 майже до 01:00, за цей час температура на вулиці впала від 15,4С до 8С, а на подачі за цей період було найменше 15,8С при вуличній 8С. Вентилятори працювали на 3 позначці регулятора, точні заміри не робив, по швидкому витяжку заміряв, вийшло в сумі майже 80 м³/год, що трохи більше ніж в 3,5 рази від максимальних обертів. Припущу що на притоці також таке співвідношення, тобто десь 90 м³/год. Попередньо оцінюю досить непогано, тому що повітроводи ще ніяк не утеплені, а при 8С вуличній в будь якому випадку є тепловтрати на горищі. По досвіду з попередньою системою, де також цей Zigbee датчик стояв на притоці для контролю подачі, то тепловтрати при вуличній 8С орієнтовно були 3-4С. Протяжність повітроводів приблизно така ж сама, тому можна врахувати такі ж тепловтрати. З іншого боку на витяжці також є тепловтрати, а які не знаю, датчики поки що не підключені. По датчиках в кімнатах середня 22С і вологість 56%, але що фактично доходить до теплообмінника, це вже інше питання, думаю менше 20С точно. Із нюансів, шумить витяжка, при чому шум не роботи вентилятора, а потоку повітря. Враховуючи що там пряма магістраль практично від вентилятора і до самих дальних кімнат, а відгалуження досить короткі, то все прекрасно чути. Навіть в ванній, до якої відстань від вентилятора десь 8 м, чути шум потоку повітря, хоча в самій ванній всього 56 м³/год на два анемостати, тобто вони шуміти не можуть, дуже малий розхід. Але це на максимальних обертах, якщо переключити на менші оберти (позначка 4), то вже тихіше, якщо на позначку 3, то практично не чути. А от притоку зовсім не чути, хоча там розхід навіть більший ніж на витяжці, але вентилятор приточний знаходиться перед теплообмінником, відповідно весь шум поглинається. А на витяжці не поглинається нічим. Частково може ще шум передається через стінки гнучких повітроводів, все таки там 25-30 мм мінвати особливо не шумоїзолюють. На попередній системі було наоборот, шумів приток, а витяжку майже не було чути, але там вентилятори буди після теплообмінника, тому гасився шум витяжки. Можливо жировловлюючий фільтр трохи буде перекривати шум, може треба десь лишній поворот магісталі зробити, щоб шум трохи гасився. Треба буде щось думати. Але в цілому максимальні оберти не на постійну основу, завеликий розхід, тому побачу що в результаті буде. Поки так. Треба під'єднювати все і робити щиток автоматизації. Далі буде.

Що ж, бачу в цій темі я залишився сам на сам з вентиляцією... Знову буду щось вигадувати, а потім переробляти 🤣 Тим не менше, останні штрихи з повітроводами. Чорний ящик в студію.

Якось так, для порівняння самий простий 3-камерний профіль зі звичайним склопакетом 24мм і 32мм з теплою рамкою, різниця в 2 рази. Звичайно нове вікно зі склопакетом хоча б 42-44мм і вище буде ще краще, але ціна на нові вікна + демонтаж/монтаж + матеріали для теплого монтажу + відкоси переробляти прийдеться, вийде в декілька разів дорожче і довше по часу, ніж заміна склопакетів. Все просто, запросити прорахунок на нові вікна і окремо на склопакети, і дальше буде зрозуміло яка різниця в ціні і в ефективності обох варіантів.

А може й влізе, профіль в якому 24мм склопакет цілком ймовірно може тримати 32мм, залежно який профіль. Потрібна тільки заміна штапика на вужчий. Треба знати який профіль, щоб розуміти що він може і чи можна зараз під нього виготовити штапики. Якщо знімали штапик, то можна зняти склопакет, там зазвичай є наклейка з назвою профілю. Декілька років назад також було таке питання, що робити з вікнами, міняти всі чи тільки склопакети. Всюди стояли звичайні вікна з 24мм склопакетом, які постійно покривалися конденсатом. В результаті вивчення теми дійшов висновку що всі вікна буду міняти (вибрав REHAU Synego, склопакет 44мм), а в коридорі і ванній вікна невеликі, плюс там недавно було зроблено ремонт, тому залишив профіль той що був, замінив лише склопакет на 32мм (двокамерний з енергозберігаючим склом і теплою рамкою). Різниця є, тільки я її не виміряю у витрачених грошах на опалення, а в тому що після заміни ніякого конденсату на вікнах не було, тільки в дуже сильні морози трохи в нижніх кутах. При дотику склопакет 32мм теплий, а 24мм був холодний, відповідно і випадав конденсат. В цілому склопакет 32мм значно кращий, якщо варіантів заміни вікна немає, то можна обійтися заміною склопакету. Тільки потрібно добре подумати, тому що в деяких ситуаціях краще замінити вікно, наприклад якщо площа склопакету велика, відповідно вага буде значно більша від 24мм склопакету, а штапик той що під 32мм дуже тонкий і може не втримати велику вагу.

Самий простий варіант - через стіну і на вулицю?

Одна з частин роботи підходить до завершення, змонтував приточні канали, витяжні практично на 90%, чекаю ще муфту спіровент для одної розв'язки, і ще потрібен якийсь фільтр-бокс на витяжку, думаю може жировловлюючий фільтр поставити, щоб захистити вентилятор. Залишиться тільки решітки на фасад прикріпити і з повітроводами завершено. Наступна частина робіт це збірка щита управління. В щиті до старої системи в цілому було все ок (начебто, перший раз робив), але деякі нюанси мене бісили, от як нагрівання котушок контакторів для комутації вентиляторів, заміню їх на реле ETI 24V. Також добавилося декілька датчиків, нагрівач для постнагріву (взяв аналогічний як на переднагріві, канальний Вентс НК-150-1.2 кВт, без регуляторів), а також багато буде зав'язано на ESP + Home Assistant, тому щит буде перероблятися. Поступово виникають деякі питання. Наприклад, як комутувати нагрівач? Стара схема така, там не все показано, але основна частина має бути зрозміла. Точної схеми всього щита немає, частково щось креслив, переробляв, але потім закинув ту справу і робив з голови, без схеми. Коротко словами щоб схема стала більш зрозумілою. На кабелі нагрівача стоїть двохполюсний автомат С10 (кабель ВВГнгд 3х1.5). Фаза йде на контакт контактора КМ3, після нього на ТТР, дальше до нагрівача, але там проходить через термореле (термозахист), які вмонтовані в нагрівачі. Ноль, якщо не помиляюся, йде на котушку контактора КМ3 і також на сам нагрівач. З іншої сторони котушка контактора заживлена від КМ1, тобто від приточного вентилятора. Наче все. Суть цього всього в наступному: Нагрівач буде працювати при умові якщо працює приточний вентилятор і увімкнений автоматичний вимикач нагрівача. Тобто якщо спрацював контактор КМ1 (в новій схемі це буде реле) і запустив котушку КМ3. Це як перший захист нагрівача. Управління нагрівом через ТТР і контролер в парі з датчиком РТ1000, в новій схемі буде ТТР 4-20 мА, тобто буде плавне регулювання і підтримка потрібної потужності нагріву. Якщо спрацює якесь одне з термореле в нагрівачі, то також не буде відбуватися нагрів. Це ще один захист нагрівача. Тобто, не працює приточний вентилятор, або спрацював автоматичний вимикач на лінії нагрівача, або спрацював термозахист нагрівача, або перевищення допустимої температури по датчику РТ1000 - живлення на нагрівач не подається. Не забагато цього всього чи нормально? В новій системі вже два нагрівачі (переднагрів / постнагрів), думаю по такій же схемі їх підключати, обидва будуть прив'язані до приточного вентилятора, а дальше кожен окремо, тобто на своєму ТТР. Відповідно чи можна залишити лише один контактор КМ3, на одну групу контактів завести переднагрів, на іншу постнагрів?

Продам ВКМ150, щей запас буде 🤣

Чи принципово де буде розміщений витяжний вентилятор? В обох випадках вентилятор "перед" теплообмінником, але просто на різній відстані. На схемі верхній варіант це як планувалося, а нижній як фактично може бути. Так як планував в цілому можна зробити, але там мало місця, тому що дах вже низько і коли це все ще буде утеплено, то туди взагалі буде важко зайти. Тому думаю вентилятор з фільтр-боксом змістити трохи "назад", а гнучким повітроводом просто обійти корпус з теплообмінником. Так до вентилятора і фільтра буде доступ. Порахував по опору в програмі, ніби без різниці, опір вийшов на 5 Па більшим, що не дуже критично. Але може критично інше, якщо вентилятор розмістити там, то потрібно трийник змістити також, фактично два трійники (150 і 125) будут з'єднані через перехід, а зразу після них буквально через 300-400 мм буде фільтр-бокс і вентилятор. Підозрюю що можливо в цій розв'язці буде трохи шуміти і це буде чути в тех приміщенні і можливо в кухні. тому що там короткі відгалуження. Хотілося б щоб вентилятор був подальше від трійників, в ідеалі взагалі практично перед самим корпусом, тобто там де і приточний. Але при такому розміщенні вентилятори будуть один над одним, тому що в реальності корпус має входи які розміщені вертикально, а не як на схемі. Приточний вентилятор практично на "підлозі" і буде закріплений на антивібраційні вставки, а витяжний буде над ним, його або підвішувати до конструкції даху на перфострічку (чого не дуже хочу), або зварити якийсь каркас, щоб також на антивібраційні вставки закріпити.

Подивлюся коли то того дійде, може не буде потреби. Вентилятор 100Вт.

О, а це варіант. Можна придумати повозку, якщо біля дому, то взагалі має бути без проблем. Я схожу придумав для генератора, щоб його вручну кожного дня не таскати (минулу зиму приходилося). Я б не сказав що вона хоче меншого, спочатку казала що хоче 10-12л по типу таких бюджетних китайських. Але коли почали дивитися що сам такий обприскувач важить 5-6 кг, плюс 10л розчину, то вже трохи важко буде навіть на спині носити. Вихід хіба що не наливати повний, а тільки половину, в сумі 10-11 кг буде легше. Почав дивитися що є до 10л, той Макіта на 5л попався, подивився відео, наче не поганий, тому і запитав тут чи хтось такими користується. Але як бачу всі хто відповів користуються 10-16 літровими. Дружина ніби не проти 5л, але каже задорого як для обприскувача. В цілому я згоден що не дешево для 5 літрового і без акумуляторів, але дивлячись на ті 10-16 літрові, які зроблені на одному заводі і лише кольором відрізняються, то відгуки переважно негативні - акумулятор не тримає заряд, рвуться ремені, штанга пропускає, протікає бачок і може затікати у відсік до акумулятора, все що в середині може триматися на соплях, дехто щей доробляє такі обприскувачі. І це щось не дуже спонукає прямо зараз взяти і купити один з таких обприскувачів, щоб потім вилізли проблеми. Поки думаю.

Хм, а нащо мені лампочка яка горить 24/7? 🙂

З моменту покупки 4.5 роки, поки наче не швидко розряджаються. Поки немає потреби в великій кількості акумуляторного інструменту, щоб переходити на 18В, тільки шуруповерт на акумі і його вистачає.

Ходіння туди-сюди це не кілометри, всі дерева і кущі на невеликій ділянці біля будинку, далеко ходити не потрібно. Про дозування, можна розвести розчин в каністрі 10л і залити 2 бачки. Як на мене не виглядає проблемою на яку потрібно багато часу. А якщо китайця 16л і важко всі 10л носити, то все рівно потрібно ділити розчин на 2 заправки, не одне і те саме виходить? Це ж не змагання хто швидше використає 10л розчину, пауза на дозаправку 5+5л якраз буде як відпочинок в порівнянні з тяганням 10л в одному бачку.

А що заважає 2-3-4 заправки зробити і використати хоть всі 50 літрів роблячи невеликі паузи?

Я чомусь думав що дроселі тільки для балансування. Тобто якщо при запуску системи буде розхід 250 кубів, знаючи скільки і в яку кімнату потрібно подати/забрати, то дроселями просто цих 250 кубів розприділяються між кімнатами. А якщо по розрахунку потрібен розхід 200 кубів, а фактичний 250, то балансується по фактичному розході, але додається по декілька відсотків на кімнату, щоб різницю розділити між усіма кімнатами, а потім регулятором оберти знижуються поки не отримаємо розрахункові 200 кубів. Виходить можна просто більше дроселі закрити, щоб без зниження обертів отримати потрібний розхід. Це все змінює, думаю різницю в 20-30 кубів таким способом можна придушити.

Ок, я вам повірю, але напевно краще зніму контролер, все рівно щиток керування треба переробляти, через контролер точно безпечніше і буде видно при яких показниках почнеться шум, якщо він буде.

Тобто просто на вхід реле подати 0-10В? Гарантію даєте? ))) Маю понижуючий модуль напруги (такі як для ардуіни), можна з 12/24В понизити до 10В і пробувати? Страшно 🤣

Та я це розумію, але маємо що маємо, АС вентилятори і ступінчасте регулювання трансформаторним регулятором. Були б вентилятори ЕС або якісь модні регулятори, від яких би не гуділи вентилятори на малих обертах, тоді питань не виникало б. Тому хочеться плюс-мінус однаковий опір мати хоча б по розрахунках, а там що буде, то буде. Хіба що якось в трансформаторних регуляторах можна отримати оберти між двома ступенями, тобто додатково зменшити напругу на пару вольт, але без поняття як. Або вернутися назад до тиристорних регуляторів, або ж твердотільних реле, і регулювати плавно, але буде побічний ефект гудіння мотору. До речі, якщо на кожній кімнаті є дросель-клапан і якщо вийде так що витяжка дає на 20-30 кубів більший розхід при відкритих дроселях, то дроселями можна трохи "задушити" витяжку і отримати більший опір? Фактично збільшить опір і зменшиться об'єм на тих самих обертах вентилятора? Ще думав що можна заслінкою трохи опір збільшити, на приводі Belimo CM230 є обмежувач відкривання кута заслінки, тобто можа не на всі 90 градусів, а трохи менше. Це як самий простий варіант. Або нічо з того не вийде і прийдеться вибирати, або гудіння вентиляторів і плавне регулювання, або ступінчасте регюлювання без гудіння. --- Вже маю ТТР 4-20 мА, яке планується для нагрівача, можна попробувати як буде з вентилятором працювати, чи не буде гудіти. Але зараз всі дроти від контролера обрізані і перевірити через контролер з виходом 4-20 мА не має можливості. Вручну якось можна задати 4-20 мА щоб реле працювало?

Чи реально при такій схемі повітроводів зменшити опір на 20-25Па? Цікавить саме частина повітроводів "після" теплообмінника (приток), тому що все що є "до" фактично вже без змін буде, тай змінювати там немає що. До першого трійника на самій довшій вітці вже виходить 33 Па, хоча там буквально 3 м повітроводу, але є переходи, дросель клапан, анемостат і тд. Наприклад якщо розприділити розхід повітря трохи по іншому, то вже на 10 Па буде менше, але це не вихід. Хочеться щоб хоча б рівний опір був на притоці і витяжці, або навіть на притоці менший на пару Па, але щось не бачу варіантів як зменшити приток, хіба що витяжку спеціально "душити", щоб вирівняти.