TaurosRMK

А, ну тобто фіксується температура поверхні, але видно як розподіляється тепло. Тобто при закритій кришці температуру самих пластин ТО нереально дізнатися через тепловізор?

🤔🤔🤔 Так при чому тут 150°C взагалі? Не про це мова, а про захист контактів від високої вологи і конденсату. Не важливо який датчик, хоть температура/вологість, хоть тиску, хоть чогось іншого, питання тільки як захистити контакти, а точніше всю плату. Але вище вже підказали, тому питання закрите.

А в процесі роботи, тобто при закритій ПВУ, є можливість подивитися тепловізором з боків (зліва/справа)? На скільки точно тепловізор показує інформацію? Тобто якщо на виході з ТО датчик показує +6, то тепловізором можна якось це перевірити? Якось звірити чи на виході витяжки дійсно те, що показує датчик.

Думаю це не має значення, в ТО відстань між пластинами однакова і створюють вони однаковий опір, тому не може повітря проходити між одними пластинами більше/швидше, ніж між другими.

Якщо ще раз надумаєте витягнути ТО, витягніть обережно і поверніть в сторону приточного потоку і залиште на декілька хвилин, може до пів години. Якщо з приточного каналу почне стікати конденсат, то цілком можливо що є розгерметизація між пластинами. По нормальному потоки ніяк не мають пересікатися і відповідно конденсат ніяк не перетікає в приточні канали ТО. Чисто моя думка, може хибна, але я б спробував. Приблизно ось так.

Я таки довірюся калькулятору, ніж видумовуватиму як самому це розрахувати. Думаю розробили його не першокурсники як курсову роботу, а все ж таки інженери які щось знають і не виключно що проводили якісь випробовування. Тому якщо по розрахунках показує що конденсату не буде, то може його дійсно і не буде. Інша справа що це ідеальні умови, тобто стабільний баланс потоків приток/витяжка і точні показання датчиків. Якщо десь буде дизбаланс, то це вже змінить результати в ту чи іншу сторону. Наприклад трохи більше притоку охолодить пластини більше в глибину ТО, відповідно температура витяжки в цій зоні знизиться і можливо наблизиться до точки роси. В такому випадку конденсат почне по трохи осідати між пластинами в найхолоднішій зоні і збільшувати опір витяжного потоку, що вплине на ефективність рекуперації, а це може знизити температуру на виході витяжки і холодна зона почне по трохи збільшуватися, а з нею і кількість конденсату між пластинами, яку витяжний вентилятор не зможе виштовхнути, бо можливо вже почнеться процес кристалізації. Також якщо подивитися на форму ТО і прийняти за умову що вентиляція працює, а не запускається вперше при таких умовах, то отримаємо наступне. Нехай з вулиці температура від +5°C опускається до 0°C, з будинку +18°C стабільно, потоки рухаються назустріч один одному. І в момент коли з вулиці буде 0°C повітря поступає на прогріті пластини ТО. Зверху вони більш нагріті, а сама холодніша зона (приблизно) обведена жовтим. При 0°C з вулиці на виході з витяжки температура опуститься до +2°C (по калькулятору), а в автора датчик взагалі показує майже +6°C. Датчик знаходить скоріш за все не біля самого ТО, а напевно десь дальше, але думаю максимум на відстані 30-40 см. Але навіть якщо орієнтуватися на калькулятор і його +2°C, то така температура не є точкою роси для вхідного повітря 18°C/30%, а +6°C у автора тим більше. Тут одна загадка, як дачтик витяжки на виході показує майже +6°C, якщо при вхідних 0°C і 18°C/30% (сухе повітря) вихлоп наближається до +1°C (довіримося калькулятору). А де +1°C, там недалеко 0°C, а це вже точка роси і випадання конденсату. Якщо не помиляюся то захист від обмерзання (підігрів вуличного повітря) спрацьовує при +5°C (по замовчуванню), а якщо датчик показує майже +6°C, то система думає що все добре і не вмикає підігрів повітря, а можливо там вже почався процес обмерзання. Хоча пан каже що не бачить обмерзання і датчики наче перевірив, але ТО весь у воді, що трохи суперечить одне другому, тому якась містика 😁 Ставлю на то, що або проблема з датчиком на виході з витяжки, відповідно не спрацьовує захист від обмерзання, або проблема з ТО, можливо розгерметизація і є перетік вуличного повітря прямо між пластинами, де витяжне повітря успішно конденсує.

Вирішив попробувати з ESP32 передавати дані через Modbus на головний пристрій, тобто зробити пристрій на ESP32 як slave. На практиці це може пригодитися якщо є якийсь DIY пристрій на базі ESP32 і потрібно передати дані по Modbus на Master пристрій. Прошивка ESPHome, код скопійований з документації, але там трохи заплутаний приклад, тому методом тику вийшло ось так. Може хтось поправить, якщо щось не правильно. Для тесту взяв ESP32 C3 Super Mini, модуль TTL to RS-485 MAX485 і датчик DS18B20. Відповідно ESP32 зчитує дані з датчика і відправляє їх на Master пристрій, чи точніше Master пристрій їх зчитує (не знаю як воно правильно працює). Дані по Modbus передаються в цілих числах, тому показання датчика множаться на 10, щоб при даних з датчика 21.7°C на виході отримувати значення 217, а не округлення до 22. Тут не знаю чи це так нормально, чи щось потрібно змінити, щоб результат відправлявся з крапкою. На Master пристрої їх потрібно помножити на 0.1, щоб отримати 21.7°C. На комп'ютері підключився через Modbus Poll, все ок, дані отримую. uart: - id: uart_modbus_server baud_rate: 115200 tx_pin: 21 rx_pin: 20 stop_bits: 1 modbus: - uart_id: uart_modbus_server id: modbus_server role: server modbus_controller: - modbus_id: modbus_server address: 0x3 # Slave ID server_registers: - address: 2 value_type: S_DWORD_R read_lambda: |- return id(ds18b20_rs485).state; one_wire: - platform: gpio pin: GPIO2 # 0xc60119373c9a4328 sensor: - platform: dallas_temp address: 0xc60119373c9a4328 id: ds18b20_rs485 name: temperature update_interval: 1s accuracy_decimals: 3 filters: - multiply: 10

А точніше?

То не мій калькулятор, всі питання до виробника теплообмінників, це їх розробка ))) Рахує він багато чого, але я не вдавався в деталі, звіряюся тільки по температурах (на скріні розширені розрахунки). Дійсно, при 300 кубах приблизно 1 л в годину і 25 л на добу набіжить. Але є нюанс, це при вологості 54% і 21°C, а ви говорили про 30% і 18°C, при таких умовах калькулятор показує що буде без конденсату. На скільки зрозумів ви про абсолютну вологість з будинку, то у випадку 54%/21°C видно що абсолютна вологість з будинку яка поступає в ТО і на виході з ТО відрізняється, значить частина вологи конденсує. У випадку 30%/18°C абсолютна вологість яка на вході, така і на виході, значить таки нічого не конденсує. І ще один нюанс, це не металеві ТО, а полістирольні, з високою ефективністю.

А звідки цифра така в 30 л на добу? Може то тепло якраз і йде на підігрів приточного повітря, тобто відбувається теплообмін між приточним і витяжним повітряними потоками? Калькулятор показує температуру повітря вже на виході, думаю що з урахуванняв всіх фізичних процесів, тобто температуру повітря яке вийде з ТО і видується на вулицю, котре вже ніяк не взаємодіє з ТО. Ось мій кейс в даний момент, трохи більше 0.5 л конденсату в годину при 160 кубах, 0°C з вулиці, 21°C і 54% з будинку. Виділяється ~1 кВт тепла і якраз ця енергія витрачається на обігрів приточного повітря з 0°C до 20°C. А на виході з витяжки ~8°C, по датчиках приблизно це і показує. Тому як повітря там може ще додатково нагрітися на 3°C незрозуміло, якщо воно просто видувається по повітроводу. Щось я тут не дуже зрозумів як ви то рахуєте. Той самий калькулятор теплообмінника при 300 кубах, 0°C з вулиці і 18°C/30% з будинку показує що конденсату не буде зовсім 🤔 Точка роси 18°C/30% приблизно 0°C і саме така температура поступає в ПВУ, але на вході в ТО температура починає збільшуватися, тому що починаєтсья теплообмін, холодне повітря зустрічається з теплими пластинами ТО. Тому щось там конденсувати наче не має, ну може зовсім трохи, декілька крапель, але точно не 36 л на добу, як ви написали. При 20°C/30% також далеко не 50+ літрів конденсату, а лише ~0.5 л/год.

Ну точно не занурення у воду. В теорії такий датчик може стояти у ПВУ зі сторони теплообмінника де постійно є конденсат і підвищена вологість (в зимовий період), і краплі конденсату можуть переноситися і осідати на датчку. Тому подумав чи можна якось ізолювати всі контакти.

Десь одним оком бачив, що ви при увімкненні кухонної витяжки вимикаєте витяжку в ПВУ. Як то реалізовано? Також є такий пункт в списку задач, але поки він відтермінувався. Але я думав не вимикати витяжку, а збільшувати приток, щоб рекуперація все ж таки відбувалася. Витяжка в мене звичайна побутова, 3 швидкості, і тут напевно якось потрібно для кожної швидкості збільшувати приток на відповідну величину, тому що продуктивність витяжки значно відрізняється на 1й і 3й швидкості.

Забув додати, якщо то має значення, питання про низьковольтні плати (3-5В), наприклад по типу таких чи схожих модулів. Наприклад на цьому фото, думаю було б добре щоб волога/конденсат не потрапляли на плату і спричинили КЗ. Можна припаяти потрібні дроти і все залити чимось, залишивши тільки сам сенсор (обведено червоним). Ось заводський датчик залитий чимось, на дотик тверде, наче якись епоксидний герметик, чи що. Поруч схожий датчик, але вже ніяк не захищений.

Чи є якийсь герметик, який твердіє і не боїться вологи? Тобто раз замастив і на вічно. Для прикладу треба загерметизувати датчик, який буде в умовах підвищеної вологи і конденсату, сам датчик має бути відкритим, він може бути розпаяний на платі з іншими компонентами, а всі контакти мають бути ізольовані.

У вас в кожній кімнаті датчик СО2? Це якось допомагає щось автоматизовувати чи тільки для графіків?

HU-EX6 366 - 2.2 мм В пана здається HC-EX6 366 - 2.6 мм

При вологості 35-40% конденсату настільки мало, що при нормальній роботі навіть не буде видно чи він стікає. Можна перевірити включивши на 2-3 хв витяжку на 100% і подивитися на кількість конденсату. В мене вологість більше 50%, ТО правда трохи інший і більшого розміру, при звичайній роботі на 150-160 кубів навіть не видно чи стікає конденсат, тому що там буквально декілька капель в секунду. Але коли включаю на 100%, то по прозорому шлангу помітно як конденсать тече річкою. Тобто конденсат затримується між пластинами і повільно капає в піддон, але це не заважає нормальному теплообміну. По датчиках виходять якісь дивні показники. Якщо орієнтуватися на калькулятор від виробника хоча б для звірки, то при вологості 37% і -2°C/18°C на виході показує 15,5°C в будинок і ~3°C викид на вулицю. А в пана в хату дує чуть більше 10°C, а на вулицю майже 6°C. Тому як може бути на викиді на вулиці 6°C, якщо по розрахунках показує десь 3°C, тут тоже питання. То при вологості 60% з будинку могло би бути приблизно 6°C, але пан каже що повітря сухе. Попробуйде розвернути ТО на 180 градусів, тобто вверх дном, і поспостерігати день-два, чи буде так само.

Ви ж наче купили анемометр, робили заміри? З балансом все в порядку? Для достовірності можна зробити заміри після прочистки теплообмінника, коли все ок, і через декілька днів, коли вилізе проблема. Яка у вас вологість витяжного повітря, умовно вологість в кімнатах де є витяжні анемостати/решітки? Бо по калькулятору при таких вхідних даних навіть при 60% буде приблизно 0.5 кг конденсату в годину, що є зовсім небагато. А якщо вологість нижча, то буде ще менше конденсату. Такі об'єми мали б без проблем виштовхуватися з теплообмінника. Інша сторона питання знову залежиться від вологості, якщо у вас вологість витяжки не дуже висока, то при -2С там скоріш за все починається процес обмерзання і 150 кубів з витяжки можуть різко впасти і буде дизбаланс. В такому випадку, як згадували вище, треба автоматизувати цей процес, щоб збільшувати оберти витяжного вентилятора.

Питання в тему, яке раніше обговорювалося, але так і не було розкрито суті. В мене кругом теплообмінника стояли сенсори РТ1000, ще було потрібно два сенсори - один на постнагрів, інший на вулицю. Для вулиці не критичний, це тільки для інформації, а для постнагріву бажано мати точні показники. Але оскільки в контролері тільки 4 входи під РТ1000, то додатково 1-2 сенсори не було куди підключити. Бавився з різними конвертерами для ESP32, але там через перешкоди пропадав сигнал, тому не надійне таке рішення. Потім були DS18B20 і SHT30, і в результаті помітив що цифрові сенсори показують приблизно на 1 °C нижчі показники, ніж РТ1000, або ж наоборот РТ1000 на 1 °C вище, ніж цифрові. А де правда так і не зрозуміло. Нещодавно демонтував РТ1000 і поставив всі чотири сенсори SHT30, щоб всі сенсори були цифрові. Але при підключенні попутав дроти +/- і скоріш за все всі 4 сенсори пішли по пи***. Вони то щось показують, але не впевнений чи вірні дані, по температурі показники наче змінюються, а от по вологості таке відчуття що вже брешуть, хоча були калібровані. Тому скоріш за все під заміну всі чотири. І тепер думаю, чи ставити знову всі цифрові, чи вернути назад РТ1000. З двома додатковими РТ1000 прийдеться щось придумати як їх підключити, мабуть якісь конвертери прийдеться використовувати, в цьому плані цифрові простіше, бо підключаються напряму до контрллера хоть 4 шт, хоть 8 шт, і додатково показують вологість. Але хто з них показує правду по температурі не зрозуміло, бо різниця в 1 °C, то трохи різниця. Для прикладу показання SHT40, DS18B20 і РТ1000 в кімнаті в стані спокою.

😁

Тільки де його змонтувати? Для прикладу ось точки в яких роблять контрольні заміри і рахують середнє значення. Якщо цей датчик прикрутити до стінки повітроводу, то на протилежній стінці чи в центрі можуть бути зовсім інші показники. Так ще багато залежить від того де буде змонтовано - до/після вентилятора, після повороту, чи на прямій ділянці хоча б не менше 5 діаметрів до і після датчика.

Згадав що десь має бути вентилятор такого типу. Він малопродуктивний, але для 0.5-1 м труби 150 мм діаметру буде достатньо, щоб провести якісь заміри і звіритися з анемометром. От тільки немає до нього ніякого регулятора.

Ще ось такий сенсор зустрічається, на алі знаходиться якийсь клон чи просто розробка на тому ж сенсорі. В принципі готовий продукт, але куди його прилаштувати у вентиляції, треба ще подумати, і на скільки будуть точні показання також під питанням. Але за такі гроші є готові канальні датчики з RS485 для вимірювання швидкості. esphome.io/components/sensor/fs3000.html

До речі, в документах Sensirion є формули для розрахунку об'єму повітря, але я щось не зміг в них розібратися. Треба порахувати чи виходить хоча б те саме, що і по тій формулі яку я використовую. sensirion.com/media/documents/8B396696/667EA013/DP_AN_Measurement_Parameters_V1.0.pdf Пункт #4

Так я не про сенсори, а про опір анемостатів. Вони в мене викручені майже на максимум, точніше в кімнатах де більше притоку майже на максимум, а в кімнаті де менше притоку, трохи закрутив більше, щоб умовно вирівняти їх опір. Звісно це на око і пристрою для замірів поверх анемостатів в мене немає, щоб їх відрегулювати на потрібний об'єм по кімнатах. Але на максимальних обертах сенсори з та без анемостатів показують різницю всього в 5 м³/год, відповідно на менших швидкостях анемостати практично не дають опору. Ось це я мав на увазі. Хм... А якщо поглянути не на похибку, а на фактичні показання в кубах? Умовно менше 50 м³/год то окремий випадок, таку цифру зустрічав в декотрих заводських датчиках на базі диф сенсорів, де вказується мінімальний вимірюваний об'єм в 50 м³/год. Але якщо подивитися на показання вище 50 м³/год, то там різниця в кубах всього 9-13 м³/год. Так, на фоні загального об'єму до 90-100 кубів це трохи велика похибка, але розхід до 100 кубів на цілий будинок це зовсім мало, тому і похибка на такому діапазоні не критична, бо такий сценарій малоймовірний і якось без різниці буде там 50 чи 70 м³/год. Мінімальний режим встановив на 120 м³/год і то його не використовую, це так для майбутніх автоматизацій. Основний діапазон 150+ м³/год. На рахунок щільності повітря, якщо ви вже зробли табличку, можете підставити ці дані, заодно буде видно чи сильно вплине щільність повітря? А як тоді використовуються VAV клапани, фото яких вище, якщо їх встановлюють на кімнати чи зони, де розхід повітря якраз невеликий? Принцип той же самий, заміри перепаду тиску і розрахунок об'єму повітря. Не думаю що в кімнату/зону подається 300+ кубів. Хоча, ось текст з даташиту одного з таких клапанів. Навіть в заводскому виконанні вказуєтсья що допустима похибка до 9% на малих швидкостях і до 5% зі збільшенням швидкості. Тобто це цілком нормально навіть для заводського пристрою, з відкаліброваними трубками і напевно відкоригованою формулою розрахунку. Я знайшов таку фомулу і там немає ніяких поправочних коефіцієнтів, тільки можна коригувати по щільності повітря. Але в даташитах заводських зондів зустрічав формули з поправочними коефіціентами, де вони відрізняються від типу зонду, його довжини і тд. Але як ті коефіцієнти розрахувати, тут без поняття. Тому поки що використав саму просту формулу. І якщо подивитися на заміри анемометром і показання сенсорів, то не така й велика різниця, дуже близько до правди. Червоним обведено показання сенсорів, збоку від них сума по замірах анемометром. Але це показання сенсорів орієнтовні, тому що вони трохи плавають і в момент замірів вони могли бути вище/нижче тієї цифри. Раніше на графіку показував як плавають показання на притоці по відношенню до витяжки, тому і планую перенести зонд "перед" вентилятором, щоб був так як витяжний. Видно що при 145 м³/год похибка трохи збільшилася, але хоча б видно що зберігається баланс, навіть якщо умовно я виставлю 150 м³/год, а фактично буде 135-140 м³/год (-10%), то не сильно критично, тут головне підтримувати баланс. Я би вмонтував трубки у вентилятор, але де це зробити, якщо це канальний вентилятор і фактично там перехід з круглого каналу зразу на корпус вентилятора? Умовно там розширення каналу 150мм діаметру до розмірів корпусу вентилятора, як там калібрувати взагалі не зрозуміло. Фактично це буде діаметр каналу, але в безпосередній близкості до вентилятора, і як ви кажете що тиск там буде більшим, то показання будуть відрізнятися від тих, які отримую просто в каналі. Тому потрібен якийсь поправочний коефіцієнт, яке як його розрахувати це інше питання. Виробники зондів рекомендують монтувати їх мінімум за 1D до входу у вентилятор (на скріншоті вище показано). Взагалі планую купити трубу відповдного діаметру і зробити щось схоже як оті VAV клапани, тобто кусок труби ~300 мм, ближче до одного краю змонтувати трубки навхрест, і змонтувати це перед вентилятором. Трубки будуть приблизно на 1.5D перед вентилятором, що мало б показувати однаково точні дані бо буде приблизно однаковий тиск. А дальше буде видно як то все відкоригувати, щоб зменшити похибку.