Mr. D

Бачив такий тип батарей тільки у LogicPower )

Фарба, можливо, якась особлива, але клей, здається, можливо використовувати звичайний для звичайної плитки (такий, щоб підходив для зовнішнього застосування). Яка у вас приблизно площа фасаду закрита таким матеріалом?

Який клей Ви використовували для приклеювання листів Phomi?

До речі, виробник вказує, що цей матеріал паропроникний, але ж зверху рекомендують вкрити чимось подібним лаку, тоді паропроникності, мабуть, не буде. Дякую за практичний відгук.

Виробники розділяють батареї на Gel, MG (MultiGel), AGM та інші. Gel, MG та AGM можливо використовувати у будь-якому положені, наскільки я розумію. Ці три варіанти батарей герметичні та мають клапан-запобіжник надмірного тиску. Чим Gel відрізняється від MG не дуже зрозуміло.

Знайшлася ще одна особливість сонячного інвертора Must. ) У разі використання сонячного інвертора у якості звичайного ДБЖ без використання фотоелементів, струм заряджання батареї обмежено. У моєму випадку 20 A або 30 A, хоча якщо фотоелементи під'єднані, струм заряджання може бути до 80 A. Це значно подовжує час заряджання батареї в режимі звичайного ДБЖ, адже моя батарея підтримує струм як заряджання, так й розряджання 80 A. Й це стає зрозуміло вже після вивчення інструкції користувача детально (параметри #11 та #13).

Будь-який варіант свинцево-кислотних батарей у буферному режимі буде працювати пару років або навіть більше. Думаю, все ж треба брати до уваги розрахункову глибину розряджання й від неї формувати потужність батареї, щоб батарея змогла працювати деякий час в режимі заряджання пару раз на добу. Хоча ніхто ніяких прогнозів стосовно можливих графіків відключення не дає, тому складно сформувати кількісну потребу наразі. Та загалом вважаю особисто, що краще купив би все ж LFP одразу, все одно якісні свинцево-кислотні батареї достатньо дорогі та кількість циклів заряджання у навіть найкращих свинцево-кислотних батарей достатньо мала. ) До речі, прості ДБЖ, які розроблені під свинцево-кислотні батареї часто не мають налаштувань верхньої та нижньої напруг. Такі налаштування вже з'являються в сонячних інверторах. Це на мою думку, каже про те, що сценарії користування закладені виробниками не такі, які багато людей хотіли б отримати.

CSB традиційно вважаються гарної якості, але CSB, мабуть, раза у два дорожче. CSB достатньо часто бувають у якості оригінальних батарей для APC. Та загалом свинцево-кислотні батареї в традиційних ДБЖ завжди були розраховані на періодичні вимкнення електропостачання раз, скажімо, на місяць. Режим роботи, який був частину минулої осені та зими не підходить для свинцево-кислотних батарей. Автомобільні SLI батареї розраховані на генерацію великого струму короткостроково або постійне живлення малим струмом різних автомобільних систем. Автомобільні AGM постійно запускають ДВЗ двигуни, але й одразу заряджаються. Тому маючи теж батареї типу AGM, все ж дивлюсь LFP варіанти, хоч й такі варіанти значно дорожчі. До речі, маю в роботі Asterion HRL 12-350 W та автомобільні Exide EK820. На мою думку, найважливіше для таких батарей - це як найшвидше зарядити ці батареї.

Нагадайте, будь ласка, по такім питанням. Інвертори Must у разі від'єднання батареї втрачають свої налаштування? Та коли батарея під'єднана знову, треба знову налаштовувати (змінювати) конфігурацію? Є або немає можливості за допомогою застосунку\додатку Android зберегти параметри, щоб пізніше, скажімо, швидко задіяти збережений профіль налаштувань? Застосунок Must (SmartClient) вміє рахувати кількість енергії, яку інвертор бере з батареї або передає споживачам зі свого виходу AC? Виглядає так, що Must рахує лише те, що стосується фотоелементів й більше нічого.

Мабуть, Ви про так звані SLI батареї. Тому що автомобільні AGM загалом можливо використовувати для роботи зі звичайними ДБЖ. Та так звану таблицю DoD рахують для всіх типів батарей, навіть для NMC та LFP.

Та батарея краща, яка має більшу площу контакту електродів та електроліту. Тому Bosch\Varta придумали відносно складну конструкцію електродів PowerFrame. В тому числі й PowerFrame робить Bosch\Varta найкращими батареями у своїх сегментах. Ще вважається, чим більше важить свинцево-кислотна батарея, тим краще (звісно, у разі порівняння деякої подібної конфігурації, умовної потужності або деякого значення кількості енергії). Кількість енергії, яка фактично потрапляє до споживача у разі свинцево-кислотних батарей, достатньо специфічне значення, яке, як відомо, залежить від потужності споживача. Якийсь умовний Gel та AGM об'єднує те, що обидва типи батарей герметичні та в більшості випадків весь час ніякі гази з корпусу батареї не виходять. Інколи додатково виробники вказують наявність технології повернення газів до електроліту. Є ще деяка середня технологія EFB.

Звернув увагу, що є в продажу ось такий матеріал Phomi MCM. Фактично це єдина ТМ або компанія, яка виробляє подібний композитний матеріал, який можливо використовувати в різних ситуаціях. Та стало цікаво застосування Phomi саме на фасаді, як деяка імітація натурального матеріалу (каменю або дерева). Можливо, хтось вже мав справу з таким матеріалом? Та й загалом цікаво, що спільнота думає про цей матеріал, який, схоже, існує на ринку 5 - 7 років та, звісно, ні в кого ще немає досвіду експлуатації навіть понад 10 років. Виробник та власник ТМ, схоже, китайська компанія з Гуанчжоу (південна частина Китаю). Більшість прикладів застосування матеріалу Phomi з китайських багатоповерхівок або якихось подібних будинків. Інші маркетингові матеріали прикладати не буду, мені цікаві саме відгуки або якісь практичні коментарі на рахунок якості цього матеріалу. Можливі конкуренти - керамограніт або якась декоративна штукатурка. Phomi підкупає деякою простотою влаштування по відношенню до інших фасадних матеріалів. Та трохи посилань - 1) phomi.eu; 2) phomimcm.eu. Цікаво, що на найбільшому українському будівельному форумі немає ще жодної згадки про Phomi.

Маю кілька бездротових датчиків (Wi-Fi 3 або Wi-Fi 4, але точно тільки діапазон 2,4 Ghz), які працюють через або на платформі Tuya. Датчики мають автономне живлення від первинних або вторинних батарей типу AA. Зв'язуються з сервером в Інтернет через локальний Wi-Fi. Далі маршрутизатор Mikrotik вже займається тим, щоб змінити канал зв'язку з одного оператора на іншого у разі, якщо один з операторів не працює. Загалом доволі зручно дивитися графіки температури та вологості повітря протягом дня або місяця. Один так званий T&H (Temperature & Humidity) датчик коштує приблизно USD 3 - 5 в залежності від ТМ. Наразі замовив кілька штук навіть по USD 2,88. Поки що не зовсім зрозуміло, як довго зможуть працювати такі датчики, коли температура буде в діапазоні від 0 до +5. Думаю, що NiMH елементи живлення значно втратять можливість постачати струм споживачам (датчикам) при відносно низькій температурі.

Спробував з китайською розеткою на платформі Tuya. Розетка керується через застосунок Smart Life. Вимкнення по перевантаженню працює, але з деякою затримкою в кілька секунд. Здається, непоганий результат. Але є сумніви, що Tuya має таку ж надійність як, наприклад, запобіжники великого струму відомих компаній Schneider Electric/Hager/Legrand.

Точно відомо, що рівень ґрунтової води 2,5 метри від поверхні (наявні поблизу ями з ґрунтовою водою) та все одно чомусь пропонували забивати стрижні метрів по 15. Рівень ґрунтової води, звісно, змінюється протягом року. Хоча саме кількість заземлювачів метрів по 7 - 8 дала значний результат зменшення опору. Все ж, схоже, багато піску у воді дає не дуже гарний опір.

Щоб точно зрозуміти можливості BMS або функції, які є в BMS, все ж батарею треба розібрати та подивитися якісь написи на платі. Звісно, треба фактично виміряти можливості такої системи, але LFP значно краще працюють у разі великих струмів, ніж свинцево-кислотні батареї. Хоча все ще залежність між кількістю наданої енергії споживачу та потужністю споживача не лінійна, що у разі великих струмів зменшує кількість енергії свинцево-кислотних батарей значно (інколи в кілька разів від деякого номіналу). Але наразі в роботі саме LFP-батарея. На жаль, схоже, Must не має налаштувань для обмеження струму споживачів, хоча могли б й додати. ) Не завжди всі люди пам'ятають обмеження споживання, побутових користувачів ДБЖ деяка кількість та не всі знають який пристрій скільки споживає. Хтось й фен на 3 хвилини захоче ввімкнути. Тому здається, щоб обмежити спрацювання BMS в батареї можливо встановити автоматичний запобіжник на AC-лінію споживання, скажімо, якогось швидкого класу спрацювання. Можливо, навіть розетка реле, яка вимірює струм та керується через Інтернет, вирішить задача обмеження потужності споживання.

Загалом розбирати батарею поки що бажання немає, хоча, мабуть, якби була якась статистика по кожному елементу було б зручно. Навіть не знаю, є такі готові батареї в продажу або ні. Моя батарея розрахована зберігати, схоже, приблизно 2 kWh (на батареї вказано 90 Ah та номінальна напруга 25,6 V, яка, звісно, не завжди така, тому, мабуть, слід рахувати не 2,304 kWh, а десь приблизно 2+ kWh). Якби це була свинцево-кислотна батарея, а не LFP, то ще й була б велика залежність кількості енергії, яка доходить до споживача, від потужності споживача, але у разі LFP залежність, наскільки я розумію, значно менша (як мінімум на струмах до 80 A). Минулого року були режими 4/6-12, навіть не 4/4 (4 години є електропостачання, 4 години - немає). В моєму випадку мій сонячний інвертор Must PV18-3024 VPM має максимальну потужність для споживачів 3 kW, та з батареї можливо взяти не більше 80 A, а це приблизно 1,9 kW. Тому на ось таку максимальну потужність й розраховую. Та загалом від розуміння на скільки довго буде вимкнення й будемо корегувати навантаження. Можливо, очікуваний мінімум десь в районі 200 - 300 W, а це десь годин 8 - 10 роботи від батареї. Потужність всіх приладів, які повинні працювати постійно вже відома, тому вимкненням якихось приладів й коригується навантаження в нашому випадку. До речі, виявляється, що було б правильно обмежити струм розряджання моєї батареї значенням 80 A. На батареї вказано, що максимальний струм розряджання 80 A (й, до речі, заряджання теж), тому, думаю, BMS заблокує батарею, якщо струм розряджання буде більшим, ніж 80 A. Й фактично з 3 kW потужності інвертора маю лише приблизно 1,9 kW. Та питання в тому має інвертор Must налаштування максимального струму розряджання батареї або ні.

Тобто рахую так, що, мабуть, краще зробити "Bulk Voltage" трохи менше і якщо буде необхідність заряджати батарею трохи швидше, то збільшити "Bulk Voltage". Минулої осінні в моєму випадку були інтервали приблизно по 4 години, коли була можливість заряджатися (мабуть, у всіх по різному). Тому поки що теоретично беру як деякий параметр для розрахунків часу заряджання 4 години (в моєму випадку максимальні струми заряджання 80 A, що, звісно, достатньо багато й, мабуть, краще більше ніж 40 A не використовувати, щоб все ж трохи продовжити час життя батареї та, можливо, мати деякий конструктивний запас). Немає ніякої інформації про BMS. Мабуть, можливо щось зрозуміти, якщо розібрати батарею, але, здається, батарея поки що на гарантії (краще не розбирати, хоча цікаво, що всередині). Якби був балансир, мабуть, це було б додатково зазначено на батареї або в описі батареї. Але такої інформації немає. Якщо я правильно розумію, інколи BMS має інтерфейс для зв'язку з користувачем або інвертором. У разі користувача це, схоже, Bluetooth. У моєму випадку нічого такого немає.

Мабуть, якийсь BMS в батареї є. Думаю, як мінімум максимальний струм відстежується (тобто заряджання струмом не більше 80 A у моєму випадку). Та теоретично коротке замикання на клемах батареї (але, звісно, невпевнений шодо цього). Загалом зустрів ось такий цікавий тест заряджання LFP батареї методом CC\CV з різною напругою - lygte-info.dk/info/BatteryLiFePO4Charging UK.html. Впливу на кількість енергії у разі розряджання не було, але заряджання займало різний час. Мабуть, є сенс трохи знизити напругу заряджання (саме "Bulk charging voltage (CV voltage)"). Можливо, до 3,5 VDC (28 VDC) на елемент. Наскільки я розумію, мабуть, "Bulk charging voltage (CV voltage)" - це напруга заряджання розрядженої батареї, а "Floating charging voltage" - це напруга заряджання для підтримання батареї в зарядженому стані, коли, скажімо, батарея не використовується.

Ні, немає. Можливо, колись трохи додам. В моєму випадку можливе підключення одного так званого поля фотоелементів, загальна потужність якого не більше 1,5 kW (якщо я правильно розумію, це максимальна можлива потужність, на яку інвертор розрахований у разі під'єднання фотоелементів (сонячних панелей)). Загалом мій інвертор підтримує одне поле, напругу якого може корегувати за допомогою MPPT. Поки що планую використовувати такий інвертор, як звичайний ДБЖ, який буде подавати струм на споживачів завжди. Й у випадку вимкнення електропостачання з загальної мережі, цей сонячний інвертор буде перемикатися на батарею. Й потім заряджати батарею від загальної мережі. Тобто "Output source priority" в моєму випадку "Utility" (позначається як щось подібне UEi - навіть не знаю, що закодовано цією короткою назвою).

Будь ласка, підкажіть по такому питанню. Маю сонячний інвертор Must PV18-3024 VPM, який розрахований на роботу з батареєю на 24 VDC. Купив нещодавно LFP батарею LogicPower в металічному корпусі, на якій вказано номінальну напругу як 24 VDC або 25,6 VDC. Питання в тому, яку краще напругу вказати як "Bulk charging voltage (CV voltage)", "Floating charging voltage" та "Low DC cut off battery voltage setting"? Трохи вивчивши питання, розумію, що, можливо, в акумуляторній батареї типу LFP в моєму випадку 8 окремих елементів, кожний з яких в загальному випадку працює приблизно в діапазоні напруг 2,8 V - 3,65 V. Тобто помноживши на 8 елементів отримую діапазон напруг послідовного з'єднання як 22,4 V - 29,2 V. Тобто, скажімо, нижній кордон можливо встановити, як 24,0 VDC (з розрахунку 3,0 V на один елемент), а верхній кордон - 29,2 VDC. У цьому випадку, скажімо, "Low DC cut off battery voltage setting" - це як раз напруга батареї, нижче якої інвертор постачати струм споживачам більше не буде. Тобто в моєму випадку це може бути 24,0 VDC (або трохи краще з точки зору кількості циклів заряджання - розряджання 24,8 VDC). Але трохи не зрозуміло, на що впливають параметри "Bulk charging voltage (CV voltage)" та "Floating charging voltage"? "Floating charging voltage" - це напруга в режимі CC (Constant Current), тобто режим заряджання, який вмикається першим та протягом якого батарея споживає максимальний струм, який дозволяє споживати інвертор (скажімо, 20 A або більше)? Та "Bulk charging voltage (CV voltage)" - це напруга вже другого режиму заряджання, коли струм споживання починає зменшуватися на поступово від, скажімо, 20 A стає меншим до якогось запрограмованого значення, наприклад, 10% від 20 A? Виходить, що параметри "Floating charging voltage" та "Bulk charging voltage (CV voltage)" краще встановити в значення верхнього розрахованого кордону напруги LFP батареї, тобто 29,2 VDC (3,65 VDC на один елемент). Будь ласка, підкажіть вірні розрахунки вище?

Схоже, що рівень ґрунтової води не єдиний важливий параметр. Є приклад, коли подібний рівень ґрунтової води особливо нічого не вирішував та робили навіть кілька вертикальних заземлювачів, які пізніше об'єднали в один. Це, до речі, достатньо дорогий процес, а якщо ще робити й нержавійкою, ще дорожче, мабуть, буде.

Цікавий варіант. Дякую за посилання. Пишуть, що всі компоненти з якоїсь нержавійки. На рахунок муфт зрозумів. Мабуть, багато таких стрижнів (10 - 12 штук) один за одним не заб'ються тому, що є муфти, які будуть додатково створювати опір руху.

nVent ERICO також має деяку кількість стрижнів для заземлювачів з нержавійки. Й різьбові, й безрізьбові. Але пишуть, що в них 304 сталь. www.nvent.com/en-us/erico/products/stainless-steel-ground-rods До речі, скільки коштують такі стрижні ERICO (скажімо, 16 мм для порівняння)?

Мова про один стрижень (довжина - 1,5 метра та діаметр - 16 мм) вагою 1,5 - 2 кг за ціною EUR 200+? Є ще повністю мідні варіанти стрижнів, які, схоже, мають при тих же розмірах ще більшу вагу й те ж, мабуть, коштують EUR 100+ за один стрижень. Але це, мабуть, якийсь спеціалізований варіант. Трохи дивно, що ніхто з українських заводів не робив якісні стрижні з нержавійки (будь який варіант нержавійки). Деяка кількість металургійних заводів, які можуть виготовити такі сталі в Україні є. Можливо, в заземлювачі з нержавійки немає особливого сенсу в глобальному маштабі, тому й ніхто не робить?