volomoto

Сенсор температури, який на виході має аналоговий сигнал, який пропорційний температурі, називається трансдюсером. То в мене просто профдеформація Ще може бути цифровий датчик, який видає значення температури як число, наприклад по модбас протоколу. Тут питання як сенсор підключається до локсона: якщо на АІ, то це трансдюсер і важливо знати його діапазон температур, бо це вимагає PID контроллер. Якщо то якийсь цифровий сенсор — Modbus, Tree, Air, 1-wire — то значить аналогове значення трансдюсера було вже оцифроване, але трансдюсер там всеодно є. Надіюсь я вас не заплутав. Це ті ж яйця тільки в профіль.

Саме так, але, звичайно, потрібен ще трансдюсер температури. Трансдюсер — це та штука, яка видає аналоговий сигнал, який відповідає температурі повітря в певному діапазоні. Наприклад, нижня межа -30° відповідає 0 В, а верхня межа 5° відповідає 10 В. Добавлено через 3 минуты Це воно і дійсно лінка поламалась, але знайшов знову і скоротив посилання - aliexpi.com/Kjrx

Тю, на міліамперах тими реле можна клацати і клацати. Реле в першу чергу виходить з ладу через обгоряння контактів, але якщо струм дуже маленький, то обгоряння нема, а більше там нічому ламатись. Герметичне реле живе не менше 100 000 спрацьовувань на максимальному струмі. Час механічного життя (без навантаження або дуже мале навантаження) — кілька мільйонів спрацювань. Якщо взяти період ШІМ в 10 секунд (0.1 Гц), тоді максимум буде два спрацьовування за один цикл, або ж 12 в хвилину, або ж 720 в годину. За таких умов один мільйон спрацювань буде досягнуто за майже 1400 годин. А тепер пора***те скікльи годин за сезон температура опускалась нижче -5°, щоб був потрібен попередній підігрів повітря. Більшість домашніх PID котролерів для змішувальних клапанів використовують 3-точкове керування і реле для комутації. Ті реле роками клацають без жодних проблем, якщо в один момент навернуться, то будь-хто з паяльником і більш-менш прямими руками зможе замінити реле. Але якщо не хочеться мучити реле, то я там вище скидав регулятор потужності на базі SSR, який керується аналоговим сигналом 0-10В або 4-20мА

Можна, але не треба, бо виявляється що в локсона є вбудований ШІМ контроллер для елекричних нагрівачів - www.loxone.com/enen/kb/smart-electric-heating/. Можна використовувати будь-який вільний цифровий вихід (DO) Добавлено через 29 минут Покурив мануал локсона і зрозумів, що своїх грошей він повністю вартує. Можливості дуже великі, але вимагає обізнаності в системах автоматичного контролю та навиків програмування.

Я не Razzil, але відповім Для типового твердотільного реле такий сигнал не підходить, але є можна використати отакий регулятор - www.aliexpress.com/item/20000003997748.html?spm=a2g0o.detail.1000060.1.37936ef6oYRXny&gps-id=pcDetailBottomMoreThisSeller&scm=1007.13339.169870.0&scm_id=1007.13339.169870.0&scm-url=1007.13339.169870.0&pvid=141e678c-a095-48cb-aeb6-e328cfa89a5c&_t=gps-id:pcDetailBottomMoreThisSeller,scm-url:1007.13339.169870.0,pvid:141e678c-a095-48cb-aeb6-e328cfa89a5c,tpp_buckets:668%230%23131923%2328_668%230%23131923%2328_668%23888%233325%2312_668%23888%233325%2312_668%232846%238112%231997_668%232717%237561%23363_668%231000022185%231000066059%230_668%233468%2315613%23452_668%232846%238112%231997_668%232717%237561%23363_668%233164%239976%23122_668%233468%2315613%23452 Правда він дає багато гармонічних наводок в мережу. Добавлено через 6 минут Не підійде, якщо використовувати PID контроллер локсона. Локсон буде на виході плавно змінювати напругу або струм, а ШІМ там не буде. Теоретично можна зробити ШІМ, але тоді прийдеться кодати PID алгоритм на ladder logic, но результат не передбачуваний. Добавлено через 13 минут Спочатку написав, а тоді поліз читати документацію і виявляється, що локсон має вбудований перетворювач Analogue -> PWM: www.loxone.com/enen/kb/pulse-width-modulation/

Може і так, бо я з ними говорив про апгрейд автоматики існуючої ПВУ від Вентс і казали що нема проблем поставити А21. Але то було осінню і зараз могло щось змінитися. Треба шерстити аліекспрес, бо я кинув перше-краще посилання. Думаю що точно є на інший діапазон, бо ті контроллери підтримують різні типи термопар. В мене горизонтальне розташвання, ПВУ в гаражі і адаптери зовнішніх решіток заклеєні плівкою, бо я ще не переселився. В гаражі нема джерела вологи, тому не було ніяких слідів обмерзання, і в мокрій частині також не було вологи, бо витяжка не працювала. можливо в роботі в холодну пору проблеми повилазять, але я всеодно спочатку поставлю гравітаційну решітку, а тоді побачу чи потрібна мені заслонка. Я решітки ще не поставив, бо та частина фасаду має оздоблюватись клінкерною плиткою, але при моїй конфігурації будинку я брязкання чути не буду, бо решітки знаходяться діаметральнопротилежно від жилої зони. Отут замовляю решітки та інші приналежності - gsn.net.ua/catalog/ Наприклад гравітаційний клапан 500х250мм, алюміній фарбований порошком під RAL коштує 400 гривень - gsn.net.ua/catalog/gravitatsionnyye-klapany/2535-1KL/ Якщо б я таки вирішив встановити заслонки із приводом, то ставив би таку приблуду в адаптер зовнішньої решітки - gsn.net.ua/catalog/vozdushnyy-reguliruyushchiy-klapan/VRK/, тоді холодне повітря відсікається в товщі стіни

Типовий симистор/SSR керується постійною напругою 3-32В, а типова вихідна напруга промислових контролерів — 24 В. Щодо частоти, то для такого типу калориферів період імпульсів може бути до 10 секунд і при цьому PID алгоритм буде правильно відпрацьовувати. Але для керування одної ШІМ недостатньо, бо алгоритм такий: 1. Прийшла команда включення ПВУ (напруга більше 2 В на аналогоговому вході) 2. Подача напруги на вхідну і вихідну заслоноки. 3. Очікування відкриття заслонок (час конфігурується) 4. Почада сигналу керування на вентилятори. 5. Чекаєм 10 секунд (параметр конфігурується) 6. Перевірка обертів вентилятора. 7. Якщо оберти в нормі, то йдем далі. Якщо не в нормі то переходимо до пункту 5 і рахуємо невдалі спроби. Якщо спроб буде 3 (параметр конфігурується), то видаємо помилку. 8. Даємо добро на включення кафорифера (релейний вихід) 9. Запускається PID алгоритм керування калорифером. Алгоритм видає ШІМ сигнал. 10. Прийшла команда виключити ПВУ. 11. Виключаємо реле калорифера 12. Продувка тенів: чекаємо 2 хв (параметр конфігурується) 13. Виключаємо вентилятори 14. Забираємо напругу із заслонок. Як видно, ШІМ в тому всьому є найменшою проблемою, а все решта треба запрограмувати на локсоні. Тому я рекомендую купити А21, в якій це все вже реалізовано і вийде воно дешевше, бо тільки економії на калориферах буде десь 5 тис. грн., і ще десь стільки буде на модулях розширення для локсона. І не треба писати та тестувати код, що займає купу часу і вимагає певних знань. Температура на виході калорифера зазвичай один раз виставляється і забувається, тому нема змісту керувати калорифером з домогою локсона. Отака китайська приблуда - www.aliexpress.com/item/4000265628175.html?spm=a2g0o.productlist.0.0.13ea744cNiqPbi&algo_pvid=b802f4b4-8247-441a-8ff5-82bf6c7ce51d&algo_expid=b802f4b4-8247-441a-8ff5-82bf6c7ce51d-4&btsid=2100bb4916166232513341054ea399&ws_ab_test=searchweb0_0,searchweb201602_,searchweb201603_ коштує копійки і буде працювати з найтупішим калорифером. Добавлено через 1 час 43 минуты Можливо я щось не так розумію, тому давайте поміркуємо. Підчас роботи ПВУ заслонки відкриті і вихідний повітропровід "теплий", а вхідний має температуру зовнішнього повітря. Заслонки ніякої ролі ролі не грають, а повітропроводи треба добре утеплити, щоб не "плакали". ПВУ вимкнена і заслонки закриті, тоді до заслонок повітропровони мають температуру зовнішнього повітря, а після них — внутрішню (там ж градієнт, але можна ним знехтувати). Але вхідний повітропровід і так утеплений настільки, щоб на цьому не було конденсату та інію, і виграш хіба на вихдіному, але він також має бути утеплений, бо температура вихдіного повітря спокійно може бути нижче точки роси. Тобто виграш від заслонок тільки в тому, що в сильний мороз при вимкненій ПВУ буде трохи менше холодного повітропровода, який всеодно буде холодним при пряцюючій ПВУ. В мене вхідна лінія має довжиму 2.5 метри і це включає фільтр за калорифер. До фільтра ще є якісь конвективні потоки при виключеній ПВУ, а далі майже нема. Вихідна лінія має менше метра і там найпростіше поставити решітку з гравітаційними жалюзями, яка буде виконувати таку саму функцію як заслонка, але коштує копійки і є повіністю пасивною. Заслонки мають сенс як частина протипожежного захисту, але в домашніх масштабах достатньо виключити ПВУ по сигналу пожежного датчика.

Нема там ніякого RS протоколу, натомість звичайнісінька ШІМ. Сигнальним роз'ємом в цього нагрівача є DB-9, який часто використовується для RS232, але це всього навсього роз'єм. Оцей варіант дуже навіть робочий:

GSM модуль там нафіг не потрібен і ці гроші краще потратити на безпередійне живлення, де якого з тої системи толку мало. І ставити треба кульовий кран з приводом, бо соленоїдний клапан для таких задач не підходить.

Десь було в мене фото з часів ремонту, як знайду то скину. Я псіханув і зробив на кухні 4 витяжні решітки 140х350 мм, щоб в кожній була мала швидкість потоку і фільтр створював мінімальний опір. Є таке, тому в мене ПВУ і цей вузол знаходяться в гаражі, в якому температура буде підтримуватись десь 10°, тому я просто добре утеплив повітропроводи і навіть не ставив заслонок, бо нема в них сенсу.

Я собі зробив глибокі адаптери для витяжних решіток і планую туди поставити фільтри G3-G4. Таким чином суттєво зменшиться засирання і вентканалів, і теплообмінника. На притоці перед ПВУ краще поставити великий кишеньковий фільтр G4, який сильно продовжить життя автомобільним фільтрам. В мене стоїть Вентс ФБК 200 перед ПВУ, а в самій ПВУ фільтр F7

Краще пошукати місце, бо без них шум буде відчутний, особливо вночі. У вентса клієнтоорієнтованість ще в зародковій формі, тому щось знайти дуже важко, але можна Отут трохи скупа інструкція, але загалом вона дає розуміння можливостей модуля автоматики - vents.ua/uploads/download/v55_8uaa4_02preview.pdf. Окремо продається і минулого року коштувала десь 8к грн, але купити можна хіба через дилерів вентса. Крім керування швидкістю автоматика реалізує ще купа функцій, як наприклад контроль потужності тену нагрівача, продувка тенів якщо прийшла команда зупинки вентиляторів, захист від обмерзання і ще купа всього, що можна зробити на локсоні, але це треба займатися програмуванням PLC. А потім той код треба підтримувати і виправляти помилки. А21 вже має зашиті типові аглоритми для ПВУ з рекуперацією і достатньо тільки підєднати дроти і сенсори. Контроль вентиляторів там є, а от підтримки mass flow сенсорів нема. І насправді воно і не дуже потрібне для домашньої вентиляції, бо статичним балансуванням можна досягнути 95% того, що може динамічне, але зато дешево і просто. Я по роботі працюю із Industrial IoT і дуже добре знаю реальну вартість адаптивних алгоритмів і з впевненістю можну говорити, що для домашнього використання це як забивати цвяхи мікроскопом. Динамічне балансування має сенс тоді, коли змінюється характеристика системи як по лінії подачі, так і по лінії витяжки. Навіть якщо вдома реалізувати VAV, то характеристика лінії витяжки ніколи не буде змінюватися, а для лінії подачі можна зняти десять робочих точок (кожна зона окремо та їхні типові комбінації) і прошити це статично в алгоритм. Золоте правило автоматизації (і не тільки): якщо щось можна зробити з допомогою lookup table (LUT), то це треба робити з допомогою LUT НКП працює тільки з автоматикою А11 або А21, якщо такої нема, то НКУ або НК із зовнішнім регулятором. До речі, А21 може через контактор або SSR керувати теном, тому можна спокійно брати НК і економія 2-3 тис. грн на рівному місці.

Нормальний тиск дають при такій малій кількості лопастей. Для 300 кубів вистачить з головою, правда невідомо який буде шум, але глушники зі сторони будинку треба ставити в будь-якому випадку. Тільки не ESP, бо то несерйозно для такого типу задач. Я взагалі рекомендую купити вентсівську автоматику А21 і все робити через неї, а керуючий сигнал 0-10В подавати з локсона.

Поставте манометр на газову трубу перед котлом і поспостерігайте за тиском. Манометр повинен бути на кілька кілопаскалей. Я так розумію що у вас підключення по низькому тиску, тому є ймовірність фантастики.

Ну круто получилось! Мені здається чи ті вентилятори дійсно не є сильно напорними?

А для чого вночі скидати тепло якщо вночі нема сонця? Я ще розумію такий підхід якщо є 100% впевненість, що наступного дня буде достатньо сонця, щоб знову норіти бак, але це вже занадто складно для такої простої задачі як нагріти воду.

Це якраз то, що першим окупиться, бо утеплення не вимагає ніяких експлуатаційних затрат, в рази зменшує витрати на опалення, служить 50 років і дасть змогу продати будинок, якщо буде потреба. Крім того, утеплення впливає не тільки на тепловтрати, а й на комфорт та здоровя, бо нема холодних поверхонь, на яких випадає конденсат і заводиться цвіль. Неутеплений цегляний будинок не проходить по санітарних нормах і кількість спаленого газу тут взагалі не допоможе, бо дельта між температурою повітря і температурою стін буде завжди великою.

Це ідеальне рішення, правда і дороге, що не дуже оправдано для домашньої кухні. Я б краще такі гроші витратив на більший рекупетратор, який зможе подати більше у вітальню і витягнути більше з кухні

Це насос включається, а не вентилятор. Але навіть якщо б то був і вентилятор, то нехай хоч і годинами працює — нічо йому не буде.

Не інвертор, не пластинчастий теплообмінник, моноблок, відсутність гарантії

В мене була схожа ситуація і я вирішив її наступним чином: Витяжне повітря в рекуператор береться із санвузлів, кухні і гардеробів. Ніякої додаткової вентиляції у санвузлах тоді не потрібно, бо ПВУ буде працювати постійно, відповідно вологість постійно буде низькою і вентилятор по датчику вологості ніколи не включиться. Додатковий вентилятор в санвузлі є зайвим. Розподіл витяжного повітря приблизно такий: Санвузол 1 — 60 кубів Санвузол 2 — 40 кубів Гардероби — 30 кубів Кухня — 220 кубів. Це на максимальній потужності. 220 кубів в годину для кухні — це дофіга і 95% часу, коли на кухні щось готується, цього достатньо для відведення запахів. Зонт включаю тільки коли йде серйозна жарка і якось не задумуюсь над тим, звідки в хату прийде повітря, бо воно знайде собі дорогу. Якщо б зонт працював годинами, тоді б треба було замислитись над притоком повітря ззовні, а при епізодичних 10-20-хвилинних включеннях можна і не паритись. В мене біля плити є дві кноки: одна включає вентилятор зонта, який знаходиться в технічному приміщенні, а друга переводить вентустановку на максимальну потужність. Зазвичай достатньо тільки другої кнопки. Вихлоп із зонта краще виводити на дах, що для нового будинку зробити легко. На фасад я б виводив тільки якщо це реконструкція і новий вентканал зробити неоправдано. Ну і я б відразу задумався над вентилятором окремо від зонта, бо звук турбіни на кухні дуже неприємний. Є дорогущі дахові вентилятори для цього, а можна просто кинути повітропровід в технічне приміщення, а там вентилятор і канал на дах Добавлено через 4 минуты Кухонній витяжці не треба повертати тягу, бо вона фактично допомагає приточному вентилятору ПВУ. На час роботи зонта приток ПВУ суттєво збільшується, тому через щілини нічого не дує. Звичайно що поступає холодніше повітря і є шанс заморозити рекуператор, але в реальних умовах тим можна знехтувати

Електрокотлу не дуже важливо чи там тепла підлога чи радіатори. Нема двох однакових будинків, які експлуатуються в однакових умовах, але один має ТП, а порівнювати різні будинки нема ніякого сенсу

Це тоді не 20С, а 1/20С, тобто 0.05С. 1С — це коли акумулятор 100 А•год розряджати струмом 100 А і теоретично він має розрядитись за 1 год. Якщо ж розряджати 20 год, то струм має бути 100/20 = 5 А, тобто 0.05 від заявленої ємності. Якщо рахувати не по ємності акумулятора, а по кількості енергії, яку з нього можна витягнути, то людям стане зрозуміліше, що чудес не буває і всеодно прийдеться заплатити ті самі гроші за довгий період часу. Багатьом зараз далеко не очевидно чим відрізняється один акум 100 А•год від іншого такої ж ємності, тому вибирають дешевший.

Як витрясете пелету з голови, то тоді поговоримо, бо покищо пелета заважає вам формулювати думку і структуровано вести дискусію

Та є, але якщо до котла треба підключити тільки один зовнішній сенсор температури, то нема змісту додавати підтримку 1-wire. Контроллер в котлі і так має аналогові входи і нічого додаткового робити не треба, а 1-wire вимагає додатковий чіп і додаткове програмування, бо замість просто зчитати значення з АЦП регістру прийдеться додати підтримку якогось цифрового протоколу.