volomoto

Отут я не зовсім зрозумів що від чого більше. Мої розрахнуки завищені, а реально буде в два рази менше? П.С. Для розрахунку я використовував діаграми вентса для оцинковки. Гофри звичайно не буде

Тут є два підходи: бінарне управління і плавне. Бінарне — це коли заслонки мають тільки два положення, тобто 70% йде в одну зону, 30% —*іншу, або навпаки. Для таких випадку потрібен привіт типу Відрито/Зкрито. Це найпростіший тип приводу і він є у всіх виробників. Наприклад, привід Белімо - planetaklimata.com.ua/instr/Belimo/Belimo_LM_NM_SM_GM_Installation_Manual_Rus.pdf Плавне регулювання доволяє виставляти будь-яке проміжне положення, але для цього потрібен привід з трьохточковим, або аналоговим управліннями (0-10В) і відповідний контроллер. Ну укр ринку добре представленні приводи від Belimo, Siemens, MyCond. Напевно є й інші, але я не вкурсі. Можна ставити привід на кожну заслонку, а можна зцентрувати їхні осі і тоді достатньо одного приводу. В мене, воно виглядає так: Після трійника встановленні заслонки, а між ними буде сервопривід.

Я рекомендую розділити приточну частину вентиляції на дві зони: спальна і відпочинкова, між якими зробити переключення за допомогою двох заслонок і одного сервопривода. Розподіл можна виставити будь-який, але найоптимальніше 70/30 або 80/20. Переключати зони можна по програматору: вночі првітря йже у спальні, вдень і ввечері — у вітальню. Таким чином можна взяти установку меншої продуктивності, відповідно загальний момпентальний потім буде меншим, та й витрати на догрів зменшаться.

Витяжка має створювати потік хоча б 0.3 м/c на всмоктувальній поверхні, відповідно якщо зонт має розмір 60х60 см, то продуктивність витяжки повинна бути не менше 0.6•0.6•0.3•3600 ≈ 400 м куб. в годину. Прогнати 400 кубів через 100 мм канал можна, але краще не треба, бо швидкість повітря в 14 м/c — це вже не хухри-мухри. Без розхідно-напірної зарактеристики вентилятора важко сказати, яка буде реальна його продуктивність і може вийти так, що витяжка ніби є, але толку з неї ніякого. Але в будь-якому випадку краще порахувати падіння тиску, щоб мати хоча б порядок чисел. Наприклад, в мене всі вентканали винесені на "задню" стіну, а кухня знахоиться на протилежному кінці будинку, тому прийшлось робити довгу магістраль трубою 150 мм. Ось розрахунок втрати тиску і підбір вентилятора: docs.google.com/spreadsheets/d/1rh7PCFnsPLm9i_1yaEaJPlVUWDKVv99W2y3LhzOXRTw/edit?usp=sharing

Є дані по США - www.energystar.gov/ia/home_improvement/home_sealing/ES_HS_Spec_v1_0b.pdf www.aivc.org/sites/default/files/airbase_7556.pdf

Нові — це збудованні останніми роками з думкою про енергоефективність. Якщо б я замість "мали б" написав "могли б", то швидше за все моє твердження не звучало б так ніби я щось від когось вимагаю Новий будинок ще зовсім не означає, що він буде грметичним і зажди будуть хороші приклади і дуже погані. Я лиш веду до того, що деякі елементи мурованого будинку вже самі по собі є герметичними і працювати треба над вузлами, що є простіше, ніж наприклад, каркасний буднинок, який без повного обклеювання мембраною (чи агалогічних дій) сифонить по всій поверхні огороджувальних конструкцій. Є певний зв'язок між n50 і природнім повітрообміном і згрубша його можна визначити формулою: n = n50/k n - натуральний повітрообмін k - коефіцієнт, який залежить від різниці температур всередині та назовні, поверховості будівлі, кліматичної зони. В наших широтах k можна приймати за: 10 при темп -20С 12-14 при 0С 20 при + 20С А далі кожен рахує собі сам і приймає відповідне рішення. Пасів хауз вибрав значення n50<0.6, бо воно знаходиться в балансі з іншими вимогами цього стандарту. Якщо не будувати пасивний будинок, то нема ніякого змісту виривати з контексту тільки одне лиш значення 0.6 і орієнтуватися на нього. В мене будинок має об'єм 450 куб метрів, відповідно при -20С буде: Qприр = 45 куб м за год при n50=1 Qприо = 27 куб м за год при n50=0.6 Якщо перевести в енергію, то 15.6 і і 9.4 кВт•год/доба втрат через інфільтрацію. Тобто різниця в 6 кВт•год на добу в найсуворішу львівську п'ятиденку, в загалом за сезон різниця буде ще меншою, точніше майже непомітною. Відповідно якщо тест покаже n=50<1, то я на цьому зупинюся.

Можна поставити сенсор якості повітря, який включить вентилятори зимою тільки тоді, коли буде висовий рівень CO2 або VOC. Відповідно можна взяти вентилятори без таймера, але встановити імпульсні реле з таймером, які будуть керуватись як вимикачами біля санвузлів або сенсорами руху, так і сухими контактами сенсора якості повітря. 300 кубів — явно задофіга для санвузла, бо буде відчутно протяг. Краще нехай вентилятор попрацює довше на меншій швидкості, ніж із щілину під дверима буде дути холодним повітрям.

Порівнюю зі своїм ідеалом Визнаю, що трохи перебільшив, так висловлюючись, просто в моєму розумінні нові муровані будинки мали б легко досягати <2. Поштукатурена кам'яна стіна вже є герметичною, тому інфільтрація можлива тільки через погано продумані або погано реалізовані вузли (або ж і одне, і друге, що вже дуже сумно). Я для свого будинку поставив високу планку — ACH50 < 1 —*і з нею зазвичай порівнюю.

якщо будинок ще у відносно сирому стані, то результати ок А хіба внутрішнє шпаклювання чи штукатурка не закриють всі шви?

Вся краса електромоторів із зворотнім зв'язком. Мало того що в них більший ККД, так ще й контроллер тримає стабільні обороти незалежно від навантаження

Я не читав всю тему спочатку, але ACH50=4.15 – це якась доволі дирява хата. Дим показав куди куди саме втікаю повітря?

Ось напорна характеристика тої установки: Звідти виходить, що 200 кубів буде при тиску 50 Па, що є дуже мало, бо тільки на глушнику буде падіння десь 15-20 Па, 3-5 Па на кожному коліні, 4 Па/м лінійні втрати в 125 мм гладкому повітропроводі, в гофрі і то більше. Тут гарно показаний розрахунок падіння тиску - vents.ua/cto-takoe-potera-davlenia

Розмір повітропроводів є похідним від об'єму повітря, який потрібно прокачати, допустимого падіння тиску та допустимого рівня шуму. Для термінальних гілок (тих, які підключені безпосередньо до решіток чи дифузорів) не бажано перевищувати швидкість в 3 м/c. Для магістралей — не більше 5 м/c. Відповідно якщо магістраль 125 мм, то маємо до 220 м куб./год В кожному відгалуженні діаметром 100 мм — до 80 м куб./год Ну і обов'язково потрібно балансувати систему по гілці з найбільшим падінням тиску. Інакше на нафкоротшому відгалуженні буде основна витрата повітря, а далеким родичам мало що залишиться. Найпростіший спосіб балансування — це різьбові дифузори, але вони шумні, найкращий — дросельні заслонки на початку термінальних відгалужень. Чим більша швидкість повітря, тим більші лінійні втрати тиску і тим більший шум. З шумом можна боротися хорошою шумоізоляцією, в тиску можна нагнати потужнішим вентилятором. В будь-якому випадку конкретну систему треба розраховувати і саме розрахнуки мають сказати, який діаметр повітропроводів використовувати.

Загалом варіант №1 для обидвох поверхів простий і надійний, єдина його проблема в тому, що є 6 вентиляторів, які працюють в різнобій. На папері можна дуже гарно розмальовувати потоки повітря, але в реальності воно буде йти по найменшому опору. Відповідно дуже ймовірно, що без включеної кухонної витяжки запахи з кухні будуть розноситись по цілій хаті. Я б вніс такі зміни у варіант №1: 1. Заткнув безвентиляторний канал на кухні, бо через нього майже весь час буде зворотня тяга. 2. Налаштував лосней так, щоб подача була значно більшою, ніж вихлоп, тоді буде щось схоже на підпор. 3. Витяжна на кухні має бути завжди сильнішою, ніж сумарна витяжка всіх інших витяжних вентиляторів. 4. Обладнав всі витяжні вентилятори зворотніми клапанами. На кухні бажано завжди включати витяжку, коли хоч щось готується. Тут в нагоді стане плавне регулювання вентилятора, щоб шум не виїдав мозок.

Якщо є можливість розвести повітропроводи, то однозначно центральний. Кімнатні рекуператори, які працюють в реверсивному режимі, не синзхронізуються, відповідно можуть одночасно працювати на витяжку або на подачу. Якщо в той момент ще працює витяжка в кухні, то кімнатні рекуператори працюють тільки на подачу, незалежно, куди крутить їхній слабельний вентиляторчик Один-два кімнатних рекуператори ще можна поставити, а от більше —*і економічно недоцільно, і ефективність падає.

Якщо будинок не супер утеплений та герментичний, то нема змісту ставити рекуператор. Якщо ж є фінансова можливість його заінсталювати, то вже краще один центральний, щоб збалансувати всі притоки та витяжки. Зоопарк із дрібник рекуператорів, приточних клапанів, витяжних вентиляторів і тому подібного приводить повного розбалансування і виходить, що потратили купу грошей і роботи, а ефекту мало. Краще вже тоді зробити по старій добрій схемі: адаптивна механічна витяжна через санвузли та кухню, а подача через приточні клапани в спальнях та вітальні. Ну і кухонний зонт на випадок смаження стейків. Всі вентилятори можна обладнати регуляторами та програматором, щоб вони працювали тільки тоді, і там, де є потреба. Якщо сходова клітка є відктритою, нема змісту балансувати перший і другий поверх: витяжка на кухні буде спокійно тягнути через приточні клапани в спальнях на другому поверсі. Не так енергоефективно, але дешево, надійно і збалансовано. Якщо ж хочеться максимальної енергоефективності, то тільки цетральна ПВУ з рекуперацією, ніяких природніх вентиляцій, все витяжне повітря, крім кухонного зонта, йде через ПВУ, максимальна герметизація будинку, в т.ч. між котельнею та рештою будинку. До речі, а камін має подачу повітря ззовні?

Можна, але зменшиться температура поверхні і тепловіддача. Треба рахувати

Воно і так, і ні. Чим менший крок модуляції, тим точніше вибирається потужність, і тим рівномірніше завантажуються фази. Наприклад, від котла відбирається 3 кВт, тоді при кроці 1 кВт маємо кожну фазу завнтажену на 1 кВт. Якщо з крок вже 2 кВт, то задіюються тільки 2 фази і потужності забагато. Не сказав би що то щось критичне, але я б краще уникав такої ситуації, враховуючи, що всього доступно 15 кВт, які треба ділити з іншим навантаженням. Я тут не придумую нічого свого, а всього лиш хочу собі те, що вже порахували зовсім не дурні люди. Отож, якщо будинок обладнаний тепловим насосом, то він (ТН) в бойлері нагріває воду до 50 градусів і два рази на місяць тен прогріває бойлер до 75, щоб вбити всі бактерії. В мене буде приблизно так само і, до речі, бойлер відразу беру з великим змієвиком, бо в планах є поставити тепловий насос, якщо електрика сильно подорожчає. Добавлено через 9 минут Всі чотири пункти вже виконані і нічого тут змінити не можу. Мало того, якщо б я зараз починав будуватись, то зробив ти 25 см Д500 і 25 см пінопласту, тоді б вийшов на норми пасивного будинку. Пінопласт дає ще й яку користь, бо він зменшує коефіцієнт теплопровідності стіни в 1.5 рази, якщо порівнювати з неутепленим газобетоном. Плюс, будучи суцільним шаром утеплення, він перекриває всі містки холоду. Плюс з нього сформована черверть, до якої прилягають вікна.

Не хочу більший, бо починаючм з 12 кВт потужність модулюється з кроком 2 кВт, а дев'ятці крок 1 кВт Бойлер планую об'ємом 300 літрів і запрограмую його нагрівання на ніч, відповідно кожного ранку буде дофіга гарячої води. В бойлері також буде тен, який допоможе догрівати, якщо котлової потужності не вистачить

Система опалення має бути спроектована під конкретний будинок чи квартиру. І тут не повинно бути ніякого гадання, а всього лиш скучні розрахунки для кожного конкретного випадку. В мене будинок 180 кв. м + 27 кв. м гараж, який має з будинком спільну стіну. Газу на районі нема, з твердим паливом бавитись не хочу, тому залишається електрика, яка, як ми знаємо, дорога. Відповідно задача була максимально зменшити тепловтрати, щоб мінімізувати витрати на опалення. Я зупинився на таких конструкціях: 1. Стіни 37.5 см газобетон - D300 + 10 см пінопласт 2. Похила частина мансарди - 15 см ППУ 40 кг/куб із закритими комірками + 10 см ековати (задувається між ППУ та гіпсокартоном) 3. Перекриття мансарди - 5 см того ж ППУ + 30 см мінеральної вати зверху. 4. Вікна з профілю Рехау Генео, склопакет 4і-16Кр-4-16Кр-4і, пластикова дистанція, теплий монтаж з плівками і ЕППС на відкосах. Розрахунок тепловтрат на найхолоднішу львівську п'ятиденку можна побачити в додатку. Для енергоефективного будинку герметичність є критичною, тому для утеплення мансарди я вибрав ППУ, який суцільним шаром закриває всі щілини. Щоб мешканці мали чим дихати, буде примусова вентиляція з рекуперацією та догрівом вхідного повітря, відповідно система опалення не буде компенсовувати тепловтрати через вентиляцію. Такі тепловтрати дуже легко покриваються тільки теплою підлогою, при цьому внутрішня поверхня вікон не буде опускатись нижче 15 градусів, а отже не буде холодних конвекційних потоків біля вікон. Планую встановлювати електрокотел Протерм на 9 кВт, який без змішувального вузла напряму буде підключений до колекторів ТП, а також до бойлера непрямого нагріву. Також не треба буде додаткового насоса, бо котловий видає 0.75 куба на годину при стовпі 4 метри, яких з хорошим запасом достатньо, щоб пропхати всі петлі (гідравліка вся порахована). Так, 0.75 куба води при перепаді 6 градусів достатньо, щоб покрити тепловтрати, при цьому щоб достатньо, щоб середня тепмература теплоносія буда 32 градуси. Те, чи можна обігріти житло тільки теплою підлогою, має сказати калькулятор, а не кум, сват, брат чи знайомий сантехнік, який ставить батареї, бо він завжди їх ставив. П.С. Я не заробляю на життя встановленням систем опалення чи продажем супутніх матеріалів. Я всього лиш інженер, який цікавиться енергозберігаючими технологіями та хоче жити в комфортному будинку Тепловтрати.pdf