volomoto

Нема якогось розподілення, бо споживані на вході і на виході фактично підключені до мережі, до якої також підключений інвертор, який підмішує туди стільки потужності, скільки може. А може стільки, скільки є сонця, та скільки дозволено з акумуляторів в табличці Time Of Use. Ось так виглядає функціональна схема цього інвертора:

До мене сьогодні приїхали комірки МВ31 і все як книжка пише: є різьбові втулки, в комплекті алюмінієві та мідні шини (і два набори гвинтів), плівка гарно наклеєна та майже ідеальна геометрія.

Звичайно

З інвертором спілкується саморобний монітор батареї, який складається з Victron SmartShunt 500A та VE.Direct->CAN конвертера на базі ESP32. БМС в мене різні і не вміють спілкуватись ні з інвертором, ні між собою. А навіть якщо б вміли, то всеодно точність вимірювання SoC в них далеко від віктронівського шунта. Отак воно виглядає:

На кожній своя бмс. 8 та 12 кВт•год. До одного інвертора.

В мене вже кілька років різні батареї паралельно працюють беж жодної комунікації.

Сухий, це коли дають два троти і їх треба замкнути між собою, незалежно яка там напруга. "Мокрий" – це коли треба подати напругу від зовнішнього джерела. Можна знехтувати, бо це 2.5–3 кВт*год за місяць в режимі очікування.

Так і має бути, бо налаштування бмс захисні, а інвертора – робочі, тому макс. струм бмс має бути більшим, ніж макс. струм в налаштуваннях інвертора.

Якщо мова HDO, то він також сухий. Протерм туди сюди рухає 3-ходовий, якщо він більше 24 год був в одному положенні.

Погано, коли придумують свою термінологію, навіть якщо це великий виробник інверторів як Віктрон. Backfeed Safety Relay дослівно означає, що воно не дозволяє експортувати в мережу, але пропускає з мережі, що є носенсом, бо реле такого робити на може. Всі нормальні називають це просто Grid Relay.

Але вам спочатку треба зарядити до 100%, бо якщо жодного разу цього не робили, то бмс показує випадкове число в SoC.

На головному екрані клікніть на батарею, а потім в нижньому правому кутку на сектор Li BMS. Тоді сфотографуйте цей скрін і викладіть сюди.

Якщо хочете від мережі заряджати, то треба поставити галочку Grid Charge. Без неї він тільки від сонця буде заряджати.

Та якраз радіатори більш критичні, ніж дроселі бо дроселям 100 градусів не проблема, а якщо радіатор такої температури, то транзисторам вже дуже важко.

Нема такого як backfeed relay, бо є тільки одне реле байпасу і воно завжди замкнуте якщо є мережа, а інвертор працює в режимі упса. Просто без ESS інвертор не пробує компенсувати потужність, яка споживається навантаженням і вся споживана потужність береться з мережі. Ніхто нічого не буде знати, тому включайте ESS і не хвилюйтесь.

А чому не дуже строго? Він дуже добре лімітує експорт, а дрібні короткочасні коливання навколо нуля можна ігнорувати, бо це буде максимум кілька кВт*год за місяць.

Я б тут послухав проектатна і робив 21, бо це гарніше виглядає і менший час затінення другого ряду. 200 кВт*год впродовж року для такого поля – це на рівні похибки вимірювання.

Якщо у вас єдиного на лінії буде повторне заземлення, то це можливо, але якщо у всіх є повторне заземлення та ще й на опорах, то така ситуація виключена. А коли відгорить PEN від ТП десь на лінії, то через мережу розподілених заземлень, які сумарно мають малий опір, ви цього навіть не дуже відчуєте. TN-C-S схожа на комунізм: вона працює, якщо вона є у всіх на лінії.

Втрати збільшились, але по температурі важко судити, бо вона швидше покашує неефективність системи охолодження. Додаткових 50Вт, які треба розсіяти на тих мікроскопічних радіаторах, відчутно піднімуть температуру, але це менше 1% втрат.

В 3ф Деє дуже нефективно зроблелене примусове охолодження, бо коли вентилятори не працюють, то вони всеодно блокують природню конвекцію, а коли працюють, то обдувають тільки малу частину радіатора. Також відсутнє плавне регулювання обертів, що не додає до тишини. Мод з вентиляторами, який я кидав вище, практично виключає роботу штатних кулерів і при вартості десь 2–2.5к грн. – це просто незамінна річ тим, кому важлива тишина.

В Деє нема, але в інших виробників є.

Якщо вже в коробці, то треба ставити, але 3ф дешевший, ніж 3х1ф в кінцевому результаті. Особливо велика різниця в ціні матеріалів для монтажу. Також власне споживання трьох 1ф інверторів більше, ніж одного 1ф. Також 3ф вміє вирівнювати навантаження по фазах і це допомагає мережі. Щодо гучності, то є моди для монтажу тиходіних зовнішніх вентиляторів, що шуму майже нема – www.thingiverse.com/thing:6180237

Якщо навантаження розкинуте по фазах і є по інвертору на кожну фазу, то не завжди так буде, що на тому інверторі, де є навантаження, буде достатньо сонця, але при цьому на інших його може бути з надлишком. Тоді єдиний шлях сонячної енергії для компенсації власного споживання буде через акумулятор, але це працює не так гладко як би хотілось і є ще кілька додаткових етапів перетворення, а це додаткові втрати. У випадку 3ф інвертора все сонце доступне для всіх фаз і буде використовуватись туди, де в даний момент є навантаження. Ну і при добре підібраних напругах стрінгів втрати на DC-AC перетворення будуть мінімальними. ЗТ стає щораз менше прибутковим і систему в першу чергу треба дизайнити на компенсацію власного споживання, але окремі 1ф інвертори на кожну фазу трохи не вписуються в цю концепцію.

Рекомендую не робити цього і відразу ставити 3ф інвертор, тоді не треба нічого переробляти в щитку і утилізація сонця буде кращою.

2 і 3 відрізняються тільки тим, що інвертор вважає точної розділення хата-мережа: Zero Export To Load – це вбудований в інвертор СТ, а Zero Export To СТ – зовнішній. Все інше в тих режимах ідентичне і також в тих режимах можна експортувати в мережу, якщо є більше генерації, ніж можна запхати в батарею. Selling First довзоляє експортувати в мережу навіть з акумуляторів, що неможливо в інших режимах.