volomoto

Два дешевших ПЗІП, які рознесені в просторі, будуть краще одного дорогого. Чим більше ПЗІП с системі — тим краще, але всеодно це гра з ймовірностями і ніяких гарантій ніхто не дасть. В одних випадках ПЗІП може врятувати обладнання від виходу з ладу, а в інших — хату від пожежі. І якщо хтось скаже, що в мене є ПЗІП і підчас грози згорів телевізор, відповідно ПЗІП не виконав свою роботу, то ймовірно було якраз навпаки: ПЗІП виконав свою роботу достатньо добре, що згорів тільки телевізор, а не ціла хата.

Не в всіх у фланець можна поставити тен. В мене є Дражице з фланцем (OKC 300 NTRR/SOL), але туди тен без допилювальння напильником не стає, правда є різьба 1 1/2 дюйма під різьбовий тен, але він може нагріти тільки половину бака. Одним словом, потрібно дуже детально читати інструкцію.

Так в мене не по напрузі контролюється рівень заряду, а по фактично прокачаній енергії, просто займається тим не БМС, а сам інвертор.

Я спочатку не дуже довіряв режиму battery percentage, але вже десь пів року на ньому і загалом точності вистачає. Покази інвертора не сильно відрізняються від показів БМС, але головне щоб відносно часто батарея заряджалась до 100% з точки зору інвертора. Наприклад в мене батарея Li NMC 14S, для якої 56.5 В — це 90%, але інвертору я виставив це як верхню межу і він рахує 56.5 В за 100%. Якщо хоча б кілька разів в тиждень батарея відстоїться на 56.5 В до зниження зарядного струму майже до нуля, то інвертор доволі точно (пихибка 1-2% відносно БМС) рахує SOC.

Працювати буде, єдине що треба котлом керувати з допомогою сухого контакту термостата або з допомогою ПЗА. Тоді котел буде плавно включати і виключати тени, відповідно генератору буде легше підлаштовуватись під споживану потужність. Економічну складову такого підходу то ви вже вирішуйте для себе самі, бо кВт•год електрики від генератора коштує десь 15-20 грн. при теперішніх цінах на паливо.

Частково так, але не зовсім. У випадку ТН площа теплообмінника напряму впливає на ефективність насоса. Чим більша площа — тим менша різниця температур між середовищами і тим краще ми зможемо відбирати тепло від фреону. Ми можемо відбирати 10 кВт потужності при температурі конденсації фреону і 45 град., і 35 град., відповідно час нагрівання баку буде однаковий. Але в першому випадку компресору потрібно видавати більший тиск, а для цього потрібно витратити більше електричної потужності. Крім того, чим нижча температура конденсації — тим нижчої температури випаровування можна досягнути в зовнішньому теплообміннику, тобто це дасть вищу ефективність (СОР) при нижчих температурах.

Не знаю, бо це треба лізти специфікації до кожної моделі і дивитись їх параметри, а в мене нема на таке часу.

Нема такого як теплообмінник на скількись там кВт, бо все залежить від різниці температур. В двохконтурному газовому котлі стоїть маленький теплообмінник, який передає 25 кВт, але у випадку ТН такий теплообмінник передасть всього 1-2 кВт. Вам потрібно мінімум 0.3 м2/кВт, тобто загальна площа 3-3.5 м2. 4 м2 буде краще. Діаметр під'єднань пропорційний площі, тому який буде — такий і підключайте.

Я на аліекспесі купував - www.aliexpress.com/item/1005005387752680.html

Без спеціалізованого контроллера ви не досягнете температури достатньої для ГВП і не зможете керувати 3-ходовими, тому краще про ГВП забудьте. Тоді схема зводиться до того, що ТН працює на буфер як на гідрострілку, а ЕК тягне з буфера і подає в систему опалення: Щоб не боятись розморозити теплообмінник, то в додаток до зупинки компресора можете до поставити соленоїдний клапан для фреону, але тоді ускладнюється логіка контролю, бо потрібно уникнути роботи компресора на закритий клапан.

Це не до мене питання, а до великого експерта, який зрівняв всі лічильники. Окей, я трохи не так сказав. Мав на увазі, що не лічильник визначає систему заземлення, а проект, і якщо в проекті є повторне заземлення після лиічильника, то лічильник підключається відповідним чином. В мене підключено так як рисунку 14 (Bild 14), тому я заземлив PEN повторно після лічильника. Для цього треба було трохи повозитись із контуром, бо досягнути менше 4 Ом вимагало багато металу, але РЕМівці все погодили і підключили.

Це якщо лічильник має таку функцію, але не у всіх лічильниках, вона є.

Я отакі використовую: із кутовими вилками вони повністю закриваються і обжимають манжетою кабель.

На трансформаторній підстанції є лічильник і після нього йде PEN — це також результат роботи диванних теоретиків? І яке взагалі відношення має лічильник (тобто вузол обліку) до системи заземлення?

В такому випадку вам потрібна подача 40 градусів (радіатори також мають бути підібрані під цю температуру) і для цього ТН з кондиціонера підійде тільки якщо ви поставите туди спеціалізований контроллер.

Це якщо в буфері є теплообмінник, а якщо це просто велика гідрострілка, то СОР піднімається, бо через великий потік через великий потік між буфером і теплообмінником ТН на теплообміннику зменшується дельта. Тобто у вас циркуляційні насоси протерма і ТН з'єднані послідовно? У вас фірмові ТН, а автор теми хоче ТН з когдиціонери без спеціалізованого контроллера. Такий ТН не буде гарантувати стабільну температуру подачі і невідомо як він буде працювати при тій чи іншій дельті на внутрішньому теплообміннику. Тому я б радив гідравлічно розв'язати контури ТН, щоб мати більше простору для налаштування системи.

Так ніби у вас герметичний будинок і нема ніякого притоку. Коли ви включаєте витяжку на кухні, то задумуєтесь звідки для неї візьметься повітря? А люди звідки беруть свіже повітря щоб дихати? Котлові потрібно кілька десятків кубів в годину — це взагалі не впливає на повітрообмін в приміщенні.

Залиште існуючий димохід, а для подачу повітря зробуть із приміщення. Для турбокотла вихлоп і забір повітря можуть йти різними шляхами, а коаксіальний димохід, який виходить через стіну, це всього лише один із варіантів. Турбіна котла робить розрідження більше 1000 Па, тому вона перетягне будь-яку кухонну витяжку. Навіть закриті пластикові вікна не витримають такого розрідження і будуть сифонити, відповідно котел ніколи не залишиться без повітря.

Отак як тут, але без бойлера: Продублюю картинку тут, бо посилання не завжди кидає на правильний коментар: На цій схемі, правда, на ЕК переплутані подача з обраткою, але суті то не змінює.

Трохи простішу, коли котел бере з буфера і качає в колектори теплої длоги, а зворотка повертається в буфер. ТН зі своїм насосом в той час працює тільки на бефер.

В мене дейе пережив всі блекаути і не було жодних проблем. Також Дейе має великий відсоток ринку в Південній Африці, яка славиться нестабільною мережею постійними відключеннями електрики, і я на їхніх форумах не помічав щоб хтось писав про вихід з ладу при зникненні мережі. Ну і в Дейе стоять хороші транзистори, правильно розраховані фільтри і послідовно два реле на байпасі, щоб процесор міг примусово розмикати мережу, не надіючись на пружину реле.

Поставити в хаті кондиціонер і проблема зникне як така. Всі ті охолодження вентиляції або дорогі, або складні, але всеодно не заміняють кондиціонер, тому чого взагалі паритись? І якщо вентиляція з рекуперацією, то витяжне холодне повітря буде охолоджувати приток.

Так, і дуже яскраво запрацює

ТН буде час від часу йти на розморожку зовнішнього теплообмінника і для цього він буде брати тепло із внутрішнього, по якому тече вода. Якщо вона тече, то все добре, якщо ж вона не тече, то нізвідки взяти достатньо енергії і вода замерзне. Це вам так здається, а реально воно буде працювати по своєму і незрозумілому вам алгоритму. Отут є ціла тема про це: Без експериментів ніхто вам не дасть відповіді, бо якщо це не фірмовий ТН повітря-вода, то ніхто наперед не знає як він буде працювати. Вам спочатку потрібно поганяти ТН в різних умовах, познімати покази датчиків, а тоді вже можна подумати як це все автоматизовувати. Можливо все зведеться до банального "якщо надворі нижче -7, то включити котел на нагрів теплоносія до 40 градусів", тоді автоматизація буде коштувати дві копійки не виїсть вам мозок.

Якщо Протерм буде працювати за еквітермальною кривою, то є великі шанси, що електрокотел буде гріти більше, ніж ТН, навіть якщо ТН загалом може покрити тепловтрати. Якщо б там був також ТН із погодозалежним керуванням, то проблеми не було б, а для умовно статичної температури теплоносія на виході ТН потрібна також статична температура на котлі. Можна побавитись із кривими, але тоді треба ставити логер, щоб можна було тюниити систему. Тут контроллер ТН буде жити свіїм життям, бо він був налаштований на роботу в режимі повітря-повітря і здружити його із котроллером протерма може бути дуже цікавою інженерною роботою.