volomoto

Якщо у вас при зникання електрики є тиск у водопроводі, то краще поставити спеціальний захист від перегріву. Спрацьовує автоматично і нема ніякої небезпеки для людей. Перша лінка, яка попалась — prom.ua/ua/p1518107470-klapan-zaschity-peregreva.html

Я розумію чому так, але цю проблему можна обійти додатковим модулем інтеграції, який для аджакса чомусь є єресю. Можна легко зробити так, що внутрішні події не будуть в явному виді покидати систему, а будуть там же перетворюватись на бінарні сигнали управління. По складності це той же IОN, але який ще може брати на вхід події від хаба, використовуючи свій супер-дупер пропріетраний захищений протокол. І вівці були б цілі, і вовки ситі. То так, наболіло

У вас нема, а в мене є Треба просто купувати ті речі, які працюють згідно ваших вимог, а не ті, де на коробці пише "захист від сухого ходу". Я, наприклад, спеціально вибирав котроллер тиску, який має автоматичний рестарт після сухого ходу: Для мене 15-секундні повтори не є проблемою, бо в мене на станції підвищення тиску двигун з повітряним охолодженням і потужністю всього 370 Вт. Для іншого насоса таке можливо не підійде і треба шукати щось з довшим інтервалом.

Ще для ВЧ інверторів є сенс ставити SPD (ПЗІП) типу 2+3 на всі входи і виходи інвертора, бо циклічний захист від перевантаження може давати багато високовольтних викидів.

Для захисту від сухого ходу має бути якийсь контроллер, який має якусь логіку автоматичного рестарту. Зазвичай там є кілька спроб кожних кілька хвилин, а потім довгий інтервал очікування, а потім знову пробує чи щось качається. Якщо посатити ПП на радіатор відповідного розміру, то нічого йому станеться.

Електричне опалення може працювати в таких умовах, але має бути правильний баланс між потужністю котла, тепловтратами і теплоємністю будинку. Це не є дешево і може бути дуже непросто у випадку реконструкції. Я свій будинок проектував під опалення по нічному тарифу і зараз достатньо щоб елекрика була 8 год на добу (неважливо яким графіком) для комфортної температури всередині. Але якщо довго не буде електрики, то ніяка теплоємність не допоможе. Якщо у вас вже є газ і є котел, то як перехідний варіант можна залишити існуючий котел, добавити до нього змішувальний вузол, а більше грошей і сил вкласти в утеплення, герметизацію, енергозберігаючу вентиляцію і т.п. Коли війна закінчиться, то краще вже в нових умовах подумати над найоптимальнішим теплогенератором.

Ну ні, стартовий струм зменшується, бо напруга плавно наростає з якогось малого значення (наприклад 100 В) і до номінального.

Ну тоді вас зберігається ТТ (якщо не відключати вхідний автомат), але в автономному режимі навантаження інверторів не захищене ПЗВ, що суперечить нормам.

Добре, йду курити мануал, бо не дуже зрозуміло що воно дасть на розряді. При заряді будь-яке балансування можливе і я цього ніде на заперечував. І саме при зяряді балансування найважливіше, щоб БМС не вирубила батарею через перевищення напруги однією коміркою. Мені більше подобається шунтування посвідовно з'єднаних комірок

Інвертор, коли є мережа, та інвертор, коли мережі нема, — це різні інвертори Заземляти нуль інвертора можна, навіть якщо до інвертора стоїть ПЗВ, але для цього мають виконуватись наступні умови: 1. Навантаження інвертора має свою N шину, яка гальванічно не з'єднана з іншими нульовими шинами. 2. В автономному режимі байпас інвертора розмикає також нуль. Якщо ці умови виконуються, то в автономному режимі нуль можна з'єднувати із землею. В мого інвертора для цього є навіть окремий вихід для реле, яке замикає нуль на землю: І тут нема ніякого значення чи то ТТ чи TN, бо при нявності марежі нуль повторно не заземляється. Але можна заземляти не означає, що треба і потрібно розуміти різницю між TT/TN i IT при автономній роботі. Якщо мережа в будинку зроблема під TT/TN, а інвертор виступає заміною мережі, то краще заземлити один із виходів інвертора, щоб зберегти системність. Якщо ж інветор живить щось дуже локально, то можна обійтись і ІТ. Я б заземляв вихід інветора і ставив після нього ПЗВ, бо якщо так станеться, що десь в інверторі щось проб'є на заземлений корпус, то у вас автоматично появиться на виході фаза і нуль. Навіть якщо при цьому виб'є вхідне ПЗВ, інвертор всеодно буде продовжувати генерувати і один з його дротів буде мати потенціал відносно землі, а витік на землю буде виловити нічому.

Я так розумію, що маєтсья на увазі пожежне ПЗВ до інвертора і гропові ПЗВ або дифавтомати після? Якщо ж після інветора нічого нема, то якщо виб'є ПЗВ до інветортора, то той всеодно буде продовжувати генерацію і є далі небезпека ураження струмом.

Перший може працювати тільки, якщо є мережа, а другий може працювати автономно. Якщо у вас мережевеий, то при відсутності мережі ви не зможете використовувати сонце для власних потреб. При наявності мережі обидва компенсовують власне споживання однаково.

БМС не регулює кому скільки, бо при послідовному з'єднання в режимі заряду чи розряду через всі комірки однаковий струм йде. На картинці йде активне балансування в статичному режимі, тобто просто DC-DC перетворювач підключається до двох банок, коли струм заряду або дуже малий, або відсутній. При розряді балансування відключене завжди. Балансування (пофіг активне чи пасивне) не є регулюванням струму зяряду окремих комірок.

Ага, і весь район буде зрівнювати потенціал нуля з землею через ваш контур заземлення. Тип підключення вказаний в технічних умовах від РЕМ і якщо там ТТ, то нетраль заземляти не можна. Якщо це відносно нова лінія, то швидше за все буде TN-C-S, в іншому випадку буде класний розігрів землі навколо контура і десятки ампер між нетраллю та землею через ваш ввідний щит.

Та можна, просто написи будуть догори дригом, а функціонально нічого не зміниться. Вам головне запам'ятати яке положення відповідає якому джерелу живлення.

MPPT трекер — це алгоритм керування PWM сигналом для DC-DC перетворювачі. Сам алгоритм MPPT робить 100 калькуляцій за секунду, а різка зміна освітленості — це на 500 Вт/м2 за 2-3 секунди, тобто за той час Алгоритм кілька сотень разів перерахує робочу точку. Зіичайно, що алгоритм не ідеальний і має дуже короткочані непоппадання, але мудрі люди зробили так, що непопадання йдуть у нижчу сторону, а не вищу, а DC-DC перетворювач має банк конденсаторів, який підібраний під час реакції трекера. Іншими словами, якщо є великий фронт напруги на виході DC-DC (а там стоять тисячі мікрофарад), то контроллер просто закриє мосфети і нічого не буде відбиратись від панелей. Контроль по вихідій напрузі DC-DC має час реакцій в десятки мікросекунд в гіршому випадку. Майже всі побутові комбайни мають обмеження МППТ в 500 В, бо це продиктовано мосфетами, які там використовуються. А мофсфети там якраз для дуже малого часу реакції. Мережеві інвертори великої потужності використовують IGBT, які можуть і 1500 В брати, але працюють на нижчій частоті, бо їм пофігу на час реакції, то в мережу можна влити дуже багато. Ось порівняння швидкодії різних алгоритмів трекінгу:

Якщо писати з впевненістю про речі, в яких не розбираєшся, то рано чи пізно знайдеться той, хто розбирається і задасть незручне питання. А відповідати за свої слова вам дуже важко дається і починається всяке бекання-мекання.

Тобто інвертор змінює роботу точку за 0.005 сек, а освітленість змінюється від повністю хмарно до повністю ясно за 0.001 сек, що інвертор не встигає зреагувати?

Вам кріпили до облаштування гідроізоляції чи після? Якщо дорбре обварити, то мало б витримати

Так, я думав що це і так зрозуміло

Максимальна потужність МППТ — 1600 Вт, а максимальний струм — 40 А, тобто при 85 В панелей більше, ніж 19 А той трекер не візьме. Мінімальна напруна, при якій трекер буде видавати максимальну потужність, — 1600Вт/40А = 40 В. Але на заряд піде максимум 1400 Вт, бо 200 Вт зарезервовано на внутрішнє споживання і втрати. Це максимум, якщо сонце світить перпендикурярно і освітленість 1000Вт/м2, а реально буде меншою, хоча в деякі моменти буде перевищувати 1600 Вт, тоді відбувається сонячне обрізання (solar clipping), яке само по собі мало що означає і не мало б становити ніякої небезпеки для сонячної системи, якщо зроблене в допустимих межах. Мало того, воно навіть корисне, бо можна загалом витиснути більше енергії впродовж довшого періоду часу: Напевно із обмежень системи охолодження.

Я думав, що там є чорнова стяжка, але якщо нема, то можна і прямо в пісок, правда монтаж чогось на піску або в піску не дуже приємний. Ну хіба ви будете верхній шар тримати постійно вологим і втрамбованим.

А краще візьміть і почитайте як працює магнетрон у мікрохвильовці, зокрема, яка там нелінійність його АЧХ, а тоді поговоримо. В РЛС використовуються пустотні магнетрони від мікрохвильовок?

Робите анкерні пластини, до яких приварюєте оцинковані або нержавіючі шпильки М14-М16 довжиною хоча б 100 мм. Пластини кріпите прямо до бетонної стяжки дюбелями. Робите гідроізоляцію поверх стяжки разом з пластинами, з правильним проходом елементів згідно технології вашої гідроізоляції. Потім на шпильки кріпите будь-що. Анкерні пластини можна заливати навіть прямо в бетон стяжки.

Дешевше ні, але для комфорту це буде хорошим рішенням, бо частотник може підтримувати однаковий тиск в системі, незалежно від поточного споживання. Правда потрібно ще поставити реле протоку, яке буде служити захистом від сухого ходу.