
volomoto
Пользователи-
Публікації
3 449 -
Зареєстрований
-
Відвідування
-
Днів у лідерах
7
Тип публікації
Профілі
Форум
Календар
Усі публікації користувача volomoto
-
Правильно, бо у вас тоді виходить ізольована система — IT. А як тільки ви підключаєте мережу, то стає TT чи TN, а це вимагає повної ізоляції PV входів інвертора від землі. Так працюють майже всі високочастотні інвертори, які не мають вихідного розділюючого трансформатора. Мало того, якщо ви підключете інвертор на мережі і заміряєте напругу між землею та PV входами, то на одному з них буде повна мережева напруга. Якщо у вас перед інвертором стоїть ПЗВ, то воно мало б вибивати.
-
Котел чи колонка — це також обмеження, просто ви до них пристосувались і для вас це стало нормою. З бойлером легко мати рециркуляцію, з бойлером можна мати стабільну температуру гарячої води незалежно від того, скільки кранів відкрито, а також з бойлером можна мати малий потік ледь теплої води. З бойлером також можна мати нескінченну кількість гарячої води, якщо це бойлер непрямого нагріву, який підключений до потужного котла (газового чи електричного).
-
Ви про автоматичні вимикачі чули? PS. У вас істерія чи дефіцит уваги? Можна обійтись одним знаком оклику і одним знаком питання, щоб передати суть свого повідомлення.
-
Я колись паяв люміній свинцевим припоєм з допомогою ацетилсаліцинової кислоти Заранічне тільки механічне з'єднання і тільки з антикорозійною струмопровідною пастою. Можна в одну гільзу засунути і мідь, і алюміній, але алюміній спочатку треба обмазати пастою і обжати нікельованим наконечником, а потім вже можна запресовувати з міддю в іншій гільзі. Але я б таке робив, якщо з якоїсь причини з'єднання треба заштробити в стіну. Якщо є розпоільча коробка чи підрозетник, то з вагами простіше і можна потім роз'єднати, правда я б всеодно обжимав алюміній в наконечник, щоб не возитися з пастою в самій клемі.
-
Це не має сенсу, бо того робота треба переставляти з панелі на панель. Якщо ви маєте змогу таке робити, то вже простіше здути пилюку мийкою високого тиску.
-
171 кв. м, два поверхи, другий поверх мансардний. Стіни — газоблок D300 375мм ще утеплені 100 мм пінопласту. Мансарда має трохи складний утеплюючий бутерброд, але загальний теплоопір десь 8, в тому числі там є шар твердого ППУ для герметизації і пароізоляції. Під підлогою 100 мм екструдованого пінопласту, фундамент стрічковий і цоколь утеплений 150мм ЕППС, відмостка шининою 1м утеплена 50 мм ЕППС. Будинок обладнаний механічною вентиляцією з рекуперацією. Система опалення — тепла підлога.
-
На опалення та ГВП спожито за березень 1213 кВт•год (окремий лічильник). Сатистично ГВП брало 250-300 кВт•год в літні місяці, тобто 275 кВт•год всередньому, але в березні витрата води вийшла десь на куб більшою, ніж в передні місяці, відповідо і гарячої води спожито більше. Тому я буду використовувати верхню межу, тобто 300 кВт•год. На опалення залишається 913 кВт•год. За даними Метеостата середня температура лютого у Львові — 4.6º C. Середня в будинку +21º C Витрати на 1° C дельти на 1м2: 913/171/16.4 = 0,33. Розподіл енергоспоживання день/ніч: 21/79 %. Котел переважно працював вночі, але точний розподіл споживання котлом порахувати не можу. В квітні опалення ще буде працювати, але епізодично і його вклад в загальні сезонні витрати буде невеликий, тому можна вже підводити підсумки зими 2022-2023 р. Отже за зиму системою опалення було спожито (кВт•год): Листопад - 798 Грудень - 1422 Січень - 1300 Лютий - 1271 Березень - 913 Всього - 5704 кВт•год З цей період ГВП споживо 1390 кВт•год Всього за цей період спожито 8927 кВт•год, з яких: Опалення - 64% ГВП - 16% Все інше - 20% (1833 кВт•год) Загальне співвідношення день/ніч за цей період - 30/70 %.
-
Якщо збираєтесь пити воду з системи опалення, то можна заливати туди тільки дистилят або після зворотнього осмосу. А якщо без жартів, то будь-яка прозора вода піде, бо вона туди один раз заливається і всі тверді домішки розмазуються по стінках елементів системи опалення дуже тонким шаром.
-
А чому причини мають бути описані в нормативних документах? Так в'яжеться, що низьковольних публічних систем майже нема. Тобто є залишки із середини минулого століття, а також специфічні внутрішні мережі, наприклад в лікарнях чи на залізниці, але там зовсім інший підхід до класу ізоляції та безпеки вцілому.
-
В мене контейнер з Node-RED є хабом, який збирає дані з зоопарку і зберігає в базу, відправляє нотіфікейшини і т.п. Там же можна наконфігурувати дашборд і зробити HMI. Той же Node-RED через пропріетарний протокол вичитує дані з Siemens S7-1200 PLC, який в мене керує вентустановкою та іншими низькорівневими задачами.
-
В мене стоїть дюмовий данфос на виході з бойлера і термостатичні змішувачі в душовій та у ванні. Все працює як книжка пише і нема ніяких коливань температури при стабільному потоці. Два термостатичних змішувачі будуть працювати каскадно, але якщо виконується кілька умов: 1. Вхідна гаряча вода має сталу температуру, або температура змінюється повільно. 2. Час реакції "дальнього" змішувача є суттєво меншим, ніж "ближнього". З перспективи джерела гарячої води. 2. Нема зворотнього зв'язку між змішувачами, по холодній та гарячій воді. Тобто якщо відкривається один, то це не повинно приводити до падіння тиску на вході іншого. @Vikctor якщо у вас самі змішувачі підключені правильно, то схоже на все, що у умови 2 і/або 3 не виконуються. Перше виправляється заміною змішувача на менший, друге — оптимізацією гідравліки системи.
-
А є десь короткий підсумок в текстовій формі? Бо дивитись 3.5 год юридичних деталей нам, простим сметрним, не так продуктивно.
-
Нк буде воно добре працювати при малому водорозборі, бо в цих термостатичних змішувачів приблизно однаковий час реакції, але дії їхніх термостатичних вставок зміщені у часі. Від цього виникає так зване "биття": інколи в обох одночасно відкрита холодна сторона, а інколи — гаряча. Якщо хочете усунути биття, але залишити рециркуляцію одним насосом, то потрібно її зробити так, щоб насос рециркуляції постійно "прогрівав" обидва змішувачі. Якщо рециркуляція не критична, то заживіть змішувач для гігієнічного душа відразу від бойлера.
-
Перша і основна причина заземлення в низьковольтних системах електропередачі — це захист від ураження електромагнітним полем, яке індукується в лініях передачі ударами блискавок. Значна частина енергії блискавки знаходиться в радіодіапазоні, також в цьому дапазоні імпенданс огорожі буде достатньо великим, щоб вона працювала як антена.