volomoto

Якщо збираєтесь пити воду з системи опалення, то можна заливати туди тільки дистилят або після зворотнього осмосу. А якщо без жартів, то будь-яка прозора вода піде, бо вона туди один раз заливається і всі тверді домішки розмазуються по стінках елементів системи опалення дуже тонким шаром.

А чому причини мають бути описані в нормативних документах? Так в'яжеться, що низьковольних публічних систем майже нема. Тобто є залишки із середини минулого століття, а також специфічні внутрішні мережі, наприклад в лікарнях чи на залізниці, але там зовсім інший підхід до класу ізоляції та безпеки вцілому.

В мене контейнер з Node-RED є хабом, який збирає дані з зоопарку і зберігає в базу, відправляє нотіфікейшини і т.п. Там же можна наконфігурувати дашборд і зробити HMI. Той же Node-RED через пропріетарний протокол вичитує дані з Siemens S7-1200 PLC, який в мене керує вентустановкою та іншими низькорівневими задачами.

В мене стоїть дюмовий данфос на виході з бойлера і термостатичні змішувачі в душовій та у ванні. Все працює як книжка пише і нема ніяких коливань температури при стабільному потоці. Два термостатичних змішувачі будуть працювати каскадно, але якщо виконується кілька умов: 1. Вхідна гаряча вода має сталу температуру, або температура змінюється повільно. 2. Час реакції "дальнього" змішувача є суттєво меншим, ніж "ближнього". З перспективи джерела гарячої води. 2. Нема зворотнього зв'язку між змішувачами, по холодній та гарячій воді. Тобто якщо відкривається один, то це не повинно приводити до падіння тиску на вході іншого. @Vikctor якщо у вас самі змішувачі підключені правильно, то схоже на все, що у умови 2 і/або 3 не виконуються. Перше виправляється заміною змішувача на менший, друге — оптимізацією гідравліки системи.

Ще як варіант для гігієнічних лійок краще поствити щось півдюймове з малим KVS, відповідно там буде менша термовставка із швидшою реакцією.

Якщо газ вже підключений, то найкращий, правда і найдорожчий варіант, — #2.

А є десь короткий підсумок в текстовій формі? Бо дивитись 3.5 год юридичних деталей нам, простим сметрним, не так продуктивно.

Нк буде воно добре працювати при малому водорозборі, бо в цих термостатичних змішувачів приблизно однаковий час реакції, але дії їхніх термостатичних вставок зміщені у часі. Від цього виникає так зване "биття": інколи в обох одночасно відкрита холодна сторона, а інколи — гаряча. Якщо хочете усунути биття, але залишити рециркуляцію одним насосом, то потрібно її зробити так, щоб насос рециркуляції постійно "прогрівав" обидва змішувачі. Якщо рециркуляція не критична, то заживіть змішувач для гігієнічного душа відразу від бойлера.

Намалюйте, будь ласка, схему, бо з опису не зовсім зрозуміло як воно все підключене.

Заборонено не підключати заземлення, якщо воно передбачене класом ізоляції приладу. Все інше — на свій розсуд. Просто заземляти металеву огорожу нема ніякого змісту. Використовувати огорожу як зеземлювач не можна, бо в певних ситуаціях на ній може бути напргуа небезпечна для життя людини.

А який зміст? Якщо привід воріт вже зеземлений, то витоку на огорожу більше нізвідки взятись.

Перша і основна причина заземлення в низьковольтних системах електропередачі — це захист від ураження електромагнітним полем, яке індукується в лініях передачі ударами блискавок. Значна частина енергії блискавки знаходиться в радіодіапазоні, також в цьому дапазоні імпенданс огорожі буде достатньо великим, щоб вона працювала як антена.

Залежить яка функція цієї системи вирівнювання потенціалів. Якщо це просто заземлення, то нема змісту. Якщо ж захист від гальванічної корозії, то може і є зміст. Якщо це прилад першого класу ізоляції, то в нього має бути РЕ провідник, який потрібно підключити до зеземлення.

Ні, бо у випадку блискавки це може бути величезною антеною з великим імпендансом, а це є небезпекою для людей і може викликати пожежу.

Швидше за все у вас переплутані деякі нулі на нульових шинах в щитку. У вас кожне ПЗВ повинно мати свою нульову шину і лінії, які підключається до ПЗВ, мають мати нуль на відповідній шині. Якщо завести нуль лінії на шину іншого ПЗВ, то при включенні навіть малого навантаження виб'є ПЗВ. Це не показник, бо якщо підключення TN-C чи TN-C-S, то в проводці буде коротке між нулем і землею, але це нормально для таких систем.ї Спочатку потрібно продзвонити всі лінії і переконатись, що в щитку вони підключені до правильних місць.

Для цього банально потрібно підключити осцилограф на вихід і дивитись, що там бігає. Якщо нічого не бігає, то може бути модбас, який віддає тільки за запитом, але це не проблема, бо функції запитів описані стандортом, а кількість регістрів є скінченною, тому можна їх всіх опитати і проаналізувати дані, які там зберігаються. Складніше буде зрозуміти що є що, бо модбас не підтримує метаданих.

Дивно що тут рахується тільки явно теплота, хоча правильніше було б рахувати по ентальпії, а не по температурі, бо тоді буде враховуватись втрачена чи набута (в умовах кондиціонування) вологість. В мене зараз ефективність по притоку по явній телоті десь під 90%, але при цьому працюють ще два зволожувачі дось на 0.5—0.6 л/год сумарно, на які потрібно 0.35 кВт для випаровування. Якщо цю потужність записати у втрачену (а це і є втрачена енергія), то буде явно менше, ніж 90% ефективності рекуператора.

Це сумно. Залишається хіба займатись реверс інженерією і це не буде дуже складно, бо достатньо тільки вичитувати регістри і вгадувати що в них зберігається.

Тоді потрібно шукати специфікацію протоколу для даного лічильника. Можна подати запит напряму до виробника

Рахувати потрібно не загальну масу панелей, а вагу на квадратний метр. Для скатного даху зі всіма кріпленнями це виходить до 20 кг/м кв, що є дуже мало. Для орієнтиру, розрахункове снігове навантаження даху — 200 кг/м кв.

Вам РЕМ не дасть доступу до RS485 порта лічильника, тому краще поставити окремий технічний облік. Це може бути як готове рішення (наприклад smart-maic.com) або лічильник з модбасом на дін рейку (наприклад Eastron SDM), до якого прийдеться дописувати софт.

Ця формула має відносно велику похибку, бо вона не враховує дисбаланс потоків, а також приховану теплоту. Також ККД залежить від продуктивнсті і заводські рекуператори вказують ККД на максимальній швидкості.

Струм міряється в розрив кола, або кліщами. Я б рекомендував використовувати саме кліщі, бо в розрив можна спалити мультиметр, якщо бути необережним. Є ще варіант із струмомірним шунтом, але це якщо потрібно побачити форму сили струму на осцилографі. На ютюбі є повно відео як міряти струм мільтиметром. У вашому випадку обов'язково потрібен TrueRMS мультиметр, бо тиристорний регулятор дає багато грамонік струму, які будуть неправильно трактуватись звичайним мультиметром.

Ото все, що ви описали, настільки копійчане повірняно з перевагами електрики після штукатурки (та й взагалі після всього), що я б на то навіть не звертав уваги. Я б штукатурку робив ще до встановлення вікон, а електрику в самому кінці, бо дротами можна обійти будь-що. Оптимальною є така послідовність: Каналізаційні стояки. Повітропроводи. Всякі закладні в стінах. Штукатурка. Сантехніка та опалення. Електрика. Дротами можна обійти все, бо вони гнучкі та тонкі, що не скажеш про труби опалення, каналізації, а тим більше про повітропроводи. Ну і каналізація завжди перша, по гімно тече тільки вниз.

Потрібен мультиметр, який міряє TrueRMS, тоді міряєте струм і напругу, а потім перемножуєте для отримання потужності. Можна також використати будь-який ватметр з функцією TrueRMS