volomoto

Мені лінь детально вникати в сіа і транлятор, але якщо там нема PKI та взаємної автентифікації між хабом та сервером, то це треш. В документації транслятора нічо не говориться про генерацію, заливку і ротацію сертифікатів для транлятора і для хабів, але це не означає, що її нема. Аджакс через клауд спокійно може заливати Х509 сертифікат на хаб, коли той напряму реєструється в трансляторі. Так само і джарка транслятора може вже йти із TLS сетрифікатом згенерованим під конкретний ПЦС ендпойнт. Із SIA, судячи з цього скріншоту з документації: все дуже сумно, бо автентифікації нема зовсім, а шифрування по замовченню виключене. Та навіть якщо включити, то це буде через shared key, а не через X509 сертифікат. Тобто вся надія на те, що в користувача забирають адмін права, а люди із охоронної компанії знають, що роблять. А якщо ти не підключений до ПЦС і хтось прописав із поганими намірами свій сервер в налаштуваннях моніторингової станції, то хаб буде слати туди події, бо якоби ти ж адмін і мав би слідкувати за тим, хто бере в руки твій телефон. Ну це піздєц.

Це не теорія, а спосіб пройти сертифікацію. Так може тому її і можна слати, бо це не чутлива (sensitive) інформація? Тут не суть в неможливості фізично конектитись до інших серверів, а в тому, що є певні категорії подій, які не повинні покидати захищену систему.

Ви сплутали з живленням систем безпеки, бо лінії життєзабезпечення виконуються по схемі IT, щоб там не було ніякої потреби в ПЗВ.

Вам сюди:

В різних інверторах по-різному реалізований захист від перевантаження і деякі мають вбудований "плавний старт": під великим навантаженяям в них струм тримається на максимумі, а напруга сильно просідає (це відбувається за рахунок "відрізання" частини синусоїди) і якщо через певний час струм не зменшиться, то інвертор переходить в перевантаження, якщо ж струм падає, то інвертор піднімає напругу. Отут детально описано - medium.com/@TimDolidze/everything-you-need-to-know-about-inverter-instability-bfd1ce0471a5

Насправді це є витік інформації, який хоч і не впливає на роботу сигналізації, але дозволить зловмисникам взнати, наприклад, чи є рух в будинку, чи система зараз під охороною і т.п. Давати можливість користувачу відправляти події на будь-який брокер — це несекюрно в корені, незалежно від того, чи є там TLS і з СА сертифікатом, чи ні. Хаб може слати події тільки тому, кому він довіряє, а це є клауд системи безпеки та інші пристрої, під'єднані до хаба. Тому реально єдиний робочий мехінізм — це коли події не покидають системи, а інтерпретуються нею в керучий сигнал, наприклад, сухий контакт. Тобто в аджакса має бути додатковий пристрій, які функціонально схожий на PLC, але в програмах там можна використовувати не тільки бінарні входи, але й події з хаба. Цей пристрій так само автентифікується через клауд, як і всі інші пристрої аджакса, і тоді хаб знає, що йому можна довіряти. Хоча навіть цей підхід не є 100% безпечним, бо не дуже мудрий користувач може виставити в публічний доступ стан сухого контакту, який говорить, чи система під охороною, але але це не буде рахуватись як витік інформації (security breach) іх системи безпеки.

Кислотність конденсату сильно залежить від конкретного хімічного складу природнього газу. Я колись читав дослідження з різних регіонів світу і там pH було в межах від 2 до 5, де 2 — це оцет чи лимонний сік, а 5 — дощова вода. І тих 10 літрів конденсату, які потраплять в кількакубовий септик разом із кількома сотнями літрів стоків ніякої різниці там не зроблять.

Тобто ви або не читаєте, або читаєте і не аналізуєте, перед тим як відповідати. Я написав, що для захисту від сухого ходу має бути контроллер з відповідною логікою. Це була порада не вам, а тим, кому потрібен такий захист. Що там у вас стоїть і чому воно стоїть чи не стоїть (як виявилося що не стоїть, бо ви його не поставили) до теми ніякого відношення не має.

Якщо у вас при зникання електрики є тиск у водопроводі, то краще поставити спеціальний захист від перегріву. Спрацьовує автоматично і нема ніякої небезпеки для людей. Перша лінка, яка попалась — prom.ua/ua/p1518107470-klapan-zaschity-peregreva.html

Я розумію чому так, але цю проблему можна обійти додатковим модулем інтеграції, який для аджакса чомусь є єресю. Можна легко зробити так, що внутрішні події не будуть в явному виді покидати систему, а будуть там же перетворюватись на бінарні сигнали управління. По складності це той же IОN, але який ще може брати на вхід події від хаба, використовуючи свій супер-дупер пропріетраний захищений протокол. І вівці були б цілі, і вовки ситі. То так, наболіло

У вас нема, а в мене є Треба просто купувати ті речі, які працюють згідно ваших вимог, а не ті, де на коробці пише "захист від сухого ходу". Я, наприклад, спеціально вибирав котроллер тиску, який має автоматичний рестарт після сухого ходу: Для мене 15-секундні повтори не є проблемою, бо в мене на станції підвищення тиску двигун з повітряним охолодженням і потужністю всього 370 Вт. Для іншого насоса таке можливо не підійде і треба шукати щось з довшим інтервалом.

Ще для ВЧ інверторів є сенс ставити SPD (ПЗІП) типу 2+3 на всі входи і виходи інвертора, бо циклічний захист від перевантаження може давати багато високовольтних викидів.

Для захисту від сухого ходу має бути якийсь контроллер, який має якусь логіку автоматичного рестарту. Зазвичай там є кілька спроб кожних кілька хвилин, а потім довгий інтервал очікування, а потім знову пробує чи щось качається. Якщо посатити ПП на радіатор відповідного розміру, то нічого йому станеться.

Електричне опалення може працювати в таких умовах, але має бути правильний баланс між потужністю котла, тепловтратами і теплоємністю будинку. Це не є дешево і може бути дуже непросто у випадку реконструкції. Я свій будинок проектував під опалення по нічному тарифу і зараз достатньо щоб елекрика була 8 год на добу (неважливо яким графіком) для комфортної температури всередині. Але якщо довго не буде електрики, то ніяка теплоємність не допоможе. Якщо у вас вже є газ і є котел, то як перехідний варіант можна залишити існуючий котел, добавити до нього змішувальний вузол, а більше грошей і сил вкласти в утеплення, герметизацію, енергозберігаючу вентиляцію і т.п. Коли війна закінчиться, то краще вже в нових умовах подумати над найоптимальнішим теплогенератором.

Ну ні, стартовий струм зменшується, бо напруга плавно наростає з якогось малого значення (наприклад 100 В) і до номінального.

Ну тоді вас зберігається ТТ (якщо не відключати вхідний автомат), але в автономному режимі навантаження інверторів не захищене ПЗВ, що суперечить нормам.

Добре, йду курити мануал, бо не дуже зрозуміло що воно дасть на розряді. При заряді будь-яке балансування можливе і я цього ніде на заперечував. І саме при зяряді балансування найважливіше, щоб БМС не вирубила батарею через перевищення напруги однією коміркою. Мені більше подобається шунтування посвідовно з'єднаних комірок

Інвертор, коли є мережа, та інвертор, коли мережі нема, — це різні інвертори Заземляти нуль інвертора можна, навіть якщо до інвертора стоїть ПЗВ, але для цього мають виконуватись наступні умови: 1. Навантаження інвертора має свою N шину, яка гальванічно не з'єднана з іншими нульовими шинами. 2. В автономному режимі байпас інвертора розмикає також нуль. Якщо ці умови виконуються, то в автономному режимі нуль можна з'єднувати із землею. В мого інвертора для цього є навіть окремий вихід для реле, яке замикає нуль на землю: І тут нема ніякого значення чи то ТТ чи TN, бо при нявності марежі нуль повторно не заземляється. Але можна заземляти не означає, що треба і потрібно розуміти різницю між TT/TN i IT при автономній роботі. Якщо мережа в будинку зроблема під TT/TN, а інвертор виступає заміною мережі, то краще заземлити один із виходів інвертора, щоб зберегти системність. Якщо ж інветор живить щось дуже локально, то можна обійтись і ІТ. Я б заземляв вихід інветора і ставив після нього ПЗВ, бо якщо так станеться, що десь в інверторі щось проб'є на заземлений корпус, то у вас автоматично появиться на виході фаза і нуль. Навіть якщо при цьому виб'є вхідне ПЗВ, інвертор всеодно буде продовжувати генерувати і один з його дротів буде мати потенціал відносно землі, а витік на землю буде виловити нічому.

Я так розумію, що маєтсья на увазі пожежне ПЗВ до інвертора і гропові ПЗВ або дифавтомати після? Якщо ж після інветора нічого нема, то якщо виб'є ПЗВ до інветортора, то той всеодно буде продовжувати генерацію і є далі небезпека ураження струмом.

Перший може працювати тільки, якщо є мережа, а другий може працювати автономно. Якщо у вас мережевеий, то при відсутності мережі ви не зможете використовувати сонце для власних потреб. При наявності мережі обидва компенсовують власне споживання однаково.

БМС не регулює кому скільки, бо при послідовному з'єднання в режимі заряду чи розряду через всі комірки однаковий струм йде. На картинці йде активне балансування в статичному режимі, тобто просто DC-DC перетворювач підключається до двох банок, коли струм заряду або дуже малий, або відсутній. При розряді балансування відключене завжди. Балансування (пофіг активне чи пасивне) не є регулюванням струму зяряду окремих комірок.

Ага, і весь район буде зрівнювати потенціал нуля з землею через ваш контур заземлення. Тип підключення вказаний в технічних умовах від РЕМ і якщо там ТТ, то нетраль заземляти не можна. Якщо це відносно нова лінія, то швидше за все буде TN-C-S, в іншому випадку буде класний розігрів землі навколо контура і десятки ампер між нетраллю та землею через ваш ввідний щит.

Та можна, просто написи будуть догори дригом, а функціонально нічого не зміниться. Вам головне запам'ятати яке положення відповідає якому джерелу живлення.

MPPT трекер — це алгоритм керування PWM сигналом для DC-DC перетворювачі. Сам алгоритм MPPT робить 100 калькуляцій за секунду, а різка зміна освітленості — це на 500 Вт/м2 за 2-3 секунди, тобто за той час Алгоритм кілька сотень разів перерахує робочу точку. Зіичайно, що алгоритм не ідеальний і має дуже короткочані непоппадання, але мудрі люди зробили так, що непопадання йдуть у нижчу сторону, а не вищу, а DC-DC перетворювач має банк конденсаторів, який підібраний під час реакції трекера. Іншими словами, якщо є великий фронт напруги на виході DC-DC (а там стоять тисячі мікрофарад), то контроллер просто закриє мосфети і нічого не буде відбиратись від панелей. Контроль по вихідій напрузі DC-DC має час реакцій в десятки мікросекунд в гіршому випадку. Майже всі побутові комбайни мають обмеження МППТ в 500 В, бо це продиктовано мосфетами, які там використовуються. А мофсфети там якраз для дуже малого часу реакції. Мережеві інвертори великої потужності використовують IGBT, які можуть і 1500 В брати, але працюють на нижчій частоті, бо їм пофігу на час реакції, то в мережу можна влити дуже багато. Ось порівняння швидкодії різних алгоритмів трекінгу:

Якщо писати з впевненістю про речі, в яких не розбираєшся, то рано чи пізно знайдеться той, хто розбирається і задасть незручне питання. А відповідати за свої слова вам дуже важко дається і починається всяке бекання-мекання.