TaurosRMK

Якщо спаяти червоний елемент, а потім припаятися одним кінцем або зверху або знизу, то здаєтсья інший кінець буде складно нагріти нормально, так як елементи на паяльник будуть заходити під деяким кутом. Паяти буду другий раз в житті, а перший раз були всього дві муфти і чотири коліна ))) Тому не впевнений чи так буде нормально нагрівати. Думав може муфта з накидною гайкою, припаяти внизу до 20-ки, а дальше вже можна підганяти під розміри. Ще як варіант паяти дві точки одночасно, тобто два виводи дивляться вліво, до них припаяти два коліна 90 одночасно, але потрібен другий паяльник і помічник.

Як правильно і в якій послідовності впаяти ППР трубу між двома фіксованими точками (одна в стіні, інші в стяжчі)? Зверху зі стіни виходить 25-ка і коліно 90 дивиться вліво, після нього є десь 65-70 мм 25-ки. Знизу 20-ка з стяжки десь на 55-60мм і коліно також вліво. Вони приблизно на однаковій відстані від стіни, але по вертикалі зміщені десь на 12-13 см. Ці дві точки треба обєднати і додати між ними 2 трійники 25-ки. Знизу думав обрізати коліно і піти вверх 2 по 45 і вийти до потрібного рівня, але схоже що не кращий варіант, бо як то все потім припаяти, якщо точки нерухомі.

Бреше сенсор вологості чи що може бути не так? Час від часу бувають ночі з температурою 12-15 °С, інколи дивлюся на показники сенсорів і звіряюся з калькулятором Zern. Є сенсори температури с кожної сторони теплообмінника, сенсор вологості витяжного повітря там же, а також "пучок" сенсорів вологості на вулиці висить 🤣 Тобто маю всі дані які враховує калькулятор. Так от, ввожу в калькулятор дані і дивлюся чи на виході співпадають з тими що в мене. Приток співпадає, різниця буквально +/- 0.2-0.3 °С, а от по витяжчі після рекуперації температура не співпадає, в мене по сенсору вона завжди нижче десь на 0.8-1.2 °С від тої, що рахує калькулятор. Якби різниця була не більше 0.3-0.5 °С, ще можна списати на похибку, але 0.8-1.2 °С то вже не похибка. Червоний витяжка, зелений притік. А по калькулятору виходить ось так. Але якщо в калькуляторі зменшити вологість витяжки на 4%RH, то дані співпадуть. Тоді виходить що калібрований сенсор вологості прибріхує? Чи може потрібно врахувати те, що калібрувався він в калібраторі банці, а тут на нього дує вентилятор?

Так та 20-ка якраз до приладів, на ній тільки котел і бойлер, який вже відключений майже рік, тому тільки котел. Там просто схема закручена, "спеціалісти" робили, а я тепер переробляю... Якщо на швидку руку, то виглядає якось так, тобто ввід ПНД 32, перехід на ППР 25 і там же підключили частину споживачів 🙁 Відповідно зараз труба в стяжці і там залишиться, з нею нічого не можу зробити, тому треба нову пустити по стіні від вводу до фільтрів. Бо якщо в планах колись поставити колону, то який толк з неї, якщо частина споживачів буде підключена "перед" колоною... Це через те, що спочатку ГА і фільтри були змонтовані поруч з вводом, але так простояло десь рік з лишнім і потім плани змінилися, перенесли фільтри в сусіднє технічне приміщення, а "спеціалісти" зекономили пару метрів труби і дві годину часу, щоб протягнути трубу в сусіднє приміщення до фільтрів і вернутися назад. В той час я не розумівся в тому всьому, не ті роки були, довірився "спеціалістам", все працює, вода є всюди де треба, та й на тому все 😑 А поточні фільтри і ГА знаходять приблизно в цьому місці, фактично після фільтрів тільки ППР20 на котел.

І ще невелике питання, на скільки критично використання колін 90-45? Наприклад є варіант зробити обвязку з мінімальною кількістю колін, але буде не красиво, а можна те саме зробити, але колін буде в 2 рази більше, але все буде гарно виглядати. Для прикладу мій варіант, простіше розмістити ГА і фільтри на протилежних стінах, а можна все вмістити в куті де ГА, але тоді буде більше колін і два поверхи. Хоча все буде компактніше в одному куті, а не розкинуто на дві стіни.

Тобто щоб не спускати воду з усієї системи, а тільки з ГА? Кран для зливу на схемі є, додам ще кран між муфтою і трійником.

Так підійде? 🙂 Справа ввід у приміщенні №1, кран на вулицю, обхід інших труб і дальше ПНД32 до сусіднього приміщення де буде ГА і фільтри. Стіна №1 і №3 протилежні, №2 між ними, але там вікно і радіатор, мало місця, тому там нічого не повісиш. Хоча можна постаратися, але то толком нічого не змінить, напевно. Зелені елементи фіксовані, до них потрібно привязуватися, тобто тільки припаятися можна. Там де ГА буде фактично розвернуто на 90 градусів по вертикальній осі, але підключення від того не зміниться, просто добавиться коліно ППР 45 або 90. Якось так. В цілому там і вузлів небегато - ввід, ГА, фільтри, байпас для фільтрів, все інше пайка ППР. Додам ще в pdf про всяк випадок. Frame 230.pdf

Як профі щось можете сказати по схемі вище?

Трохи зробив зміни. Є щось таке, що варто змінити тут (в плані фітінгів, підключення і тд)? Я не спеціаліст, але збирати планую сам, тому потрібна підказка чи все добре. Треба закупити це все і щось робити. Ще є питання по підключенню ГА, на скільки довговічні шланги такого типу? Чи краще спаяти з ППР?

Ну там не дуже довгий відрізок, в сумі десь до 3.5-4м, можна приблизно порахувати опір всіх елементів до і після змін. Але я не думаю що заміна розвороту на 180° з гнучкого на оцинкований дуже багато Па знизила. З іншого боку поворот на 180° (90+90) був після вентилятора, а тепер став до вентилятора, так навіть більше ніж 180°, там 3 рази майже по 90° (вправо (фільтр-бокс), вліво, вверх). Тобто він просто змінив положення. Але в результаті вийшло майже те саме, так навіть трошки краще, тому нема сенсу заморочуватися розрахунками опору шумоглушника 🙂 Якщо в кухні десь на 5-7% більше стало, то думаю в цілому по витяжці десь на тих же 5% більше буде. Подивився що в мене було зі старими АС вентиляторами. На максимальних обертах було 305 м³/год @209 Па. Якщо додати +5% після змін і монтажу шумоглушника, то буде 320 м³/год, а це вже 192 Па. Тобто різниця приблизно в 17 Па. І якщо умовно порахувати що це заводський глушник, при 300 м³/год там 15 Па опору, а в загальному зміна траси знизила опір десь на 30-32 Па. Але глушник не заводський 😁

Для цього треба мати манометр, щоб точно сказати. Але я не знав опір системи ні до, ні після монтажу глушника, тому що вентилятори в мене перероблені з АС на ЕС і я без поняття яка в них залежність м³/год від опору. Єдине по чому я можу судити, це заміри швидкості повітря на анемостатах. Зробив експрес заміри в кухні. 100% обертів: без глушника - 135 м³/год, з глушником - 140 м³/год 70% обертів: без глушника - 87 м³/год, з глушником - 92 м³/год 50% обертів: без глушника - 48 м³/год, з глушником - 53 м³/год Вигладає що без змін, або навіть трохи більше стало 😁 Але, нюанс в тому що відрізок фільтр бокс / глушник / вентилятор / ПВУ трохи змінився і можливо це тоже вплинуло. Після вентилятора потрібно повернути на 180° і підєднатися до ПВУ, раніше там був цілий кусок ATCO десь 1.5 м довжиною, а зараз я замінив його на 2 коліна 90° і кусок спіровенту, тобто сам розворот на 180° тепер жорсткий, що напевно дало менший опір. Але зі сторони входу в глушник, раніше там був також гнучкий АТСО з трьома плавними поворотами на 30-45°, а зараз там три повороти майже по 90°. Може в одному місці стало менше опору, а в іншому більше, а в сумі плюс-мінус те саме вийшло. Якщо б це була заміна якогось прямого куска повітроводу на шумоглушник, без інших змін, можна було б щось порівнювати. А так можна сказати що залишилося майже те саме, що було, і який фактичний опір в глушника, без поняття. Поставив глушник на місце де був прямий відрізок АТСО, умовно 1.2м АТСО замінив на глушник. Глушник з середини не гладкий, сітка напевно створює додатковий опір, але і АТСО якщо не натягнути сильно, тоже не гладкий. Тому може плюс-мінус по опору як кусок ~1.2м АТСО, але це тільки припущення. Заводський Вентс 900 мм довжиною дає не більше 25 Па опору при 400 м³/год, а при 200 м³/год десь 10 Па, що зовсім небагато.

Змонтував шумоглушник, вибрав місце зразу перед вентилятором, тобто один за одним. Результат чудовий, я б сказав навіть дуже. Якби може був довшим, або придумати всередині глушника якийсь розсіючав, щоб розкидував потік більше по стінках, то може було б ще краще, але і такого варіанту з головою вистачає. Без глушника на витяжці було приблизно так, до 50-55% обертів витяжки маже не чути, тільки легкий шум. При чому шум однаково був відчутній як в самих дальніх точках ~8-10 м від вентилятора, так і в ближніх, які на відстані 2-4 м від вентилятора. При збільшенні обертів шум наростав і при 100% було доволі не комфортно навіть вдень, шуміло добряче, наче літак над хатою пролітає. Це було чути навіть в сусідніх кімнатах. Все ж таки ~430м³/год на 4 точки для анемостатів 150-125-100 мм, це трохи багато. Вже при 60-65% вночі було не дуже тихо, було чути навіть в сусідню кімнату при відкритих дверях. А це якраз розрахункові 220-250 м³/год. Після встановлення глушника стало значно краще, на слух шум який був при 60-65% зараз такий самий при 90-100%. І більше всього чути в кухні, там самий більший розхід і точка дуже близько до вентилятора. І це якщо стояти під самим анемостатом або в радіусі ~2-2.5 м, трохи дальше значно тихіше. Але на фоні працюючого інверторного холодильника майже не чути. В інших кімнатах трохи тихіше. А от при обертах нижче 85% дуже тихо у всіх кімнатах, на слух так, як без глушника було при 50-55%. На 100% обертів якщо походити по всіх кімнатах, то майже не відчувається різниці в шумі, ну може зовсім чуть-чуть сильніше чути приток. А без глушника шум від витяжного вентилятора було чути по всій хаті. Якісь заміри не робив, чисто так для порівняння заміряв шум до і після встановлення шумоглушника. Заміряв на телефон, тому можуть бути не дуже точні, але різниця явно помітна. І це заміри на самому анемостаті і ~15 см від нього, а стоячи на підлозі то напевно трохи тихіше. Як результат - стало значно тихіше. Основним пріоритетом було зниження шуму в кухні, де більше всього часу проводиться, інші витяжні приміщення відвідуються не часто. І взагалі в цілому без глушника витяжка шуміла як турбіна, що було не дуже приємно. Єдине що треба знову переміряти куби, бо трохи змінилася схема повітроводів в обв'язці вентилятора/глушника/фільтр бокса. Може різниця не дуже велика, але все рівно ще не балансував систему, то треба хоча б знати які вхідні дані.

Не знаю про які саме накінечники ви пишете, але провід 0.34 мм2 знімав більше ізоляції і загинав вдвоє, тобто вийшло 2 рази по 0.34 мм. В звичайний трубчастий накінечник 0.5 мм2 заходить з трудом (хоча декілька засунув, але то довго), а в 0.75 мм2 заходить нормально, після обжиму тримає добре.

Трохи DIY шумоглушника. Вентилятори стоять по відношенню до теплообмінника "перед ним". Приточного вентилятора майже не чути на бажаних обертах, так навіть на максимальних обертах чути більше потік повітря, ніж сам вентилятор, тому що весь шум вентилятора гаситься на теплообміннику. А от з витяжним вентилятором ситуація наоборот, його трохи чути навіть на розрахункових обертах, а от на максимумі шум з витяжних анемостатів як з турбіни літака. Тому вирішив зробити шумоглушник, чи буде якийсь толк від цього побачу на практиці (думаю що буде). Що знадобилося: два ніпелі спіровент, сітка зварна (була в наявності 12х12 і 25х25, але перша занадто тонка, тому краще з товстішого дроту), якесь полотно, в моєму випадку геотекстиль 100 г/кв.м, кусок ЕППС, герметик, стяжки, хомути, скотч звичайний і алюмінієвий, ну і мінвата. Вирізав з ЕППС 40 мм два круги діаметром 300 мм, в них зробив отвір 150 мм під ніпелі, які посадив на клей-герметик. З сітки 25х25 зробив циліндр, зв'язав її саму з собою своїми ж "вусиками", якраз так вийшло до діаметр циліндра чуть більше 150 мм, добре сів на ніпелі. Стягнув сітку до ніпелів хомутами, наче сидить добре, але додатково ще закрутив по три саморізи, щоб не рухалося. Зверху циліндр з сітки обтягнув двома шарами геотекстилю, зстягнув стяжками і шов проклеяв скотчем. Нагрітим шилом наробив отворів, крок і діаметр отворів однакові на око. Зверху полотна обмотав два шари мінвати 100 мм, загальна "товщина" 200 мм, але фактична 75 мм (300 мм діаметр зовнішній мінус 150 мм внутрішній = 150 мм / 2 = 75 мм). Зверху мінвати ще один шар геотекстилю, який обмотав звичайним скотчем і придав більш-менш якусь форму. Після цього стягнув сіткою 12х12, яку зв'язав і загнув на торцях. Це все покрив одним шаром фольгованого полотна ППЕ 3 мм. Всі шви проклеяв алюмінієвим скотчем і вийшов якийсь такий результат. Загальна довжина шумоглушника (без врахування фланців) 960 мм, діаметр 300 мм. Не знаю чи можна якось перевірити ефективність цього шумоглушника, але бачив на youtube ставили смартфон з музикою в шумоглушник і порівнювали шум. Попробував так само, взяв смартфон з стереодинаміками, звук добрячий, включив на максимум, на іншому смартфоні запустив шумомір. Спочатку поставив телефони з обох сторін шумоглушника, фіксував десь 64-65 дБ, коли граючий смартфон засунув в глушник і закрив отвір з його сторони, то шумомір показував вже 40-43 дБ. Тест може до одного місця, але коли смартфон на максимальній гучності грає у відкритому просторі, а коли в шумоглушнику, то різниця відчутня. Як буде на практиці подивлюся, думаю що якийсь ефект точно буде. Ще б зрозуміти де його змонтувати, чи прямо перед самим вентилятором, чи трохи дальше від нього. В мене і місця як такого небагато, після останнього трійника десь 1.2-1.3 м повітроводу, потім фільтр-бокс, знову повітровід ~1.7м (гнучкий з поворотом на 90 гр) і вентилятор. Ставити шумоглушник на одній прямій з вентилятором, чи може повернути на 45-90 гр? Цей кусок від трійника до вентилятора можу трохи переробити. Як варіант, може спочатку шумоглушник, потім фільтр-бокс (один за одним), кусок повітроводу і вентилятор. На скріншоті приблизна схема повітроводів. Відмітив три зони де можу встановити шумоглушник. Де буде оптимальніше?

Тобто вугільний картридж? Поки хочу попробувати так, як написав вище, з трьома ВВ20. Комбінація картриджів може змінитися. Але питання було більше в обв'язці, а не які фільтри ставити. Хоча я вже сам деякі вузли переробив, дещо викинув, трохи змінилася схема, але ще не закінчена.

Ну хай буде так, що то змінить, якщо частина споживачів врізана до фільтрів?

Дякую. Знаходяться стандартні 3.81 мм.

@yur43 чи може пан підказати який крок в цих клемних колодках (які знімаються)? Замовив собі плату, поки їде, хочу замовити клеми push-in або такі самі, але щоб були під іншим кутом. Бо ті що на платі наче трохи впираються в лицеву кришку, прийдеться підрізати кришку або перепаяти колодки.

Відкопав стару тему, яка так і не реалізувалася, зараз знову до неї вернувся. Що ж, поки варіант такий, 3 шт ВВ20 (20 мікрон, картридж від жорсткості, картридж вугільний). В подальшому коли буде можливість то замість середнього картриджа може буди врізана колона. Цікавить по схемі чи все плюс-мінус нормально, чи може щось можна зробити по іншому, тобто якісь елементи замінити або перенести, або щось лишнє. По схемі, там де ввід ПНД 32, це під кухонною мийкою, кутовий модуль, дальше труба в стяжку і пішла в інше приміщення, де знаходиться ГА і фільтри. Але є підозри що майстри схитрили і в цьому місці зробили розв'язку, частина споживачів врізана до фільтрів, а частина пішла до ГА і фільтрів 🙁 Розбивати стяжку, перевіряти і щось там змінювати немає бажання, тому вирішив ту розв'язку заглушити і пустити окрему трубу поверх стіни до приміщення з фільтрами, а звідти все вернеться назад по тій трубі в стяжці. Кран на вулицю буде перед фільтрами. Також в обв'язці фільтрів зробив байпас. ГА і реле буде стояти до фільтрів, але як варіант поставити там самоочисний на 100 мікрон. Манометр до фільтрів на п'ятірнику, після фільтрів на трійнику. Також додав злив для ГА, щоб зручно обслуговувати його (зараз він висить на стіні в горизонтальному положенні, без можливості злити воду з нього). Там де труба входить в приміщення з фільтрами невеликий нюанс, труба входить в куті, на одній стороні стіни буде висіти ГА, на сусідній фільтр самопромивний і п'ятірник з реле. Дальше там невелике вікно і радіатор, тому пройде кусок труби і з іншої сторони будуть фільтри. Якось так. Ще з питань, чи потрібен зворотній клапан на вході? Здається на самому насосі є, але може як запасний/дублюючий 🙂 І кран на вході, чи також він там потрібен? Зараз є кран на вході, але ним ніколи не користувалися, бо не було необхідності. А враховуючи що там буває конденсат і трохи вода була з залізом, зараз закрити/відкрити той кран напевно буде дуже важко. У всьому іншому все має бути зрозуміло по схемі.

Доречі, щось згадалося, маю тижневий програматор Salus 091FLRF, бездротовий, приймач знаходиться біля котла, а сам програматор носиться по кімнатах. Так от іноді буває що на програматорі температура вже перевищила задану, а він все ще не може відправити сигнал щоб виключився котел, або ж наоборот, щоб котел включився коли потрібно. І наче на дисплеї відображається значок що йде зв'язок з приймачем, але нічого не відбувається. Грішив на сам програматор, думав може с датчиком температури проблеми, а цілком ймовірно що може бути описана вами проблема, глушиться радіо сигнал і програматор працює не коректно.

Обв'язка фільтрів, ГА, 32мм і 1" різьба, чи 25мм і 3/4"? На вводі ПНД 32, а сам ГА і фільтри знаходяться в іншому приміщенні, тому від ПНД до ГА потрібно провести трубу. Думаю що на цей кусок потрібно ППР 32мм, потім буде ГА і реле, а дальше тоже 32 мм, чи можна на 25 мм переходити, чи аж після всіх фільтрів переходити на 25 мм? Колби будуть ВВ20, а там переважно всі з різьбою 1".

Тоді ще невелике питання - чи шкідливо це на постійній основі? Ну навіть не на постійні, а тільки на період коли є потреба вмикати нагрівачі, тобто це зимовий період. І то може не завжди буде вмикатися в тому діапазоні, коли блоки живлення починають гудіти, а це десь в проміжку 50-80% на сигналі 4-20 мА. Може більшість часу буде працювати нижче цього діапазону. Трохи не звично гудить, то хай гудить, до цього можна звикнути з часом. Це буде керуватися через ESPHome, там є варіант зробити наприклад щось таке Sigma-Delta Output / Slow PWM Output, задати потрібний період і буде просто ON/OFF. Але щось не впевнений що аналоговий вихід 4-20 мА саме для такого призначений, щоб працювати в режимі 0%/100%, тут напевно був би краще якийсь транзисторний вихід і відповідне SSR.

Тобто в тих же інверторах чи UPS-ах вже є фільтри, які зглажують це все і воно не так впливає на інші прилади в мережі? Не користувався ні інверторами, ні UPS-ами, тому не знаю. Блок живлення в ПК напевно також має якісь нормальні фільтри, наче його робота нікому в мережі не шкодить, але він сам реагує на інші перешкоди в мережі, як от від тих же SSR 🙂 Якби не почув що при роботі цих SSR блок живлення ПК почав трохи незвично гудіти, то мабуть не знав би що якісь шуми в мережі, тому що крім цього більше ніде не чути так, щоб на це звернути увагу. До різних зарядок для телефонів треба прислухатися, зовсім трохи по іншому починають гудіти і то не всі. Телевізор чи холодильник також ніяких дивних звуків не видають. А комп'ютер стоїть на столі на відстані витягнутої руки і все гарно чути. Стояв би під столом, напевно не звернув би увагу 😁 Знаходив на aliexpress якісь LC фільтри, але не впевнений що підійдуть і чи поможуть взагалі. А може то не так страшно і тільки незначне гудіння як побічний ефект, а до цього можна звикнути.

А може пан підкаже, є ж різні UPS та інвертори, у яких також спотворена синусоїда, значить вони аналогічні перешкоди створюють? Тобто при використанні UPS наприклад для комп'ютера той же блок живлення буде на це реагувати і почне гудіти? Або ж інвертори, які вважаються як автомобільні, у багатьох також синусоїда модифікована, і якщо їх використовують як резервне живлення то прилади в будинку також відчують це на собі? Якщо так, то тіж UPS якраз для ПК і розраховані, і напевно їм модифікована синусоїда не шкідлива, бо тоді виробники не випускали б такі UPS для ПК.

Чудом все працює років десь 7-8, 2 колби слім 10, груба очистка і 10 мікрон, ГА і реле після колб. Воду все ж таки не з калюжі качаю, щоб фільтри забилися до такого стану, щоб реле не могло спрацювати. Але дякую за підказки, коли буду переробляти, то перенесу реле і ГА до фільтрів.