allanek

В будинку піч-камін з герметичною топкою, зольником, первинною та вторинною подачею повітря, без шиберу. Димохід - Шидель. Що не так з безпекою ? Про комфорт не питаю, бо в кожного він свій.

Ви не відповіли на питання. Не на перше - про те, що "без зовнішньої подачі повітря купа тепла може вилітати"(ваша цитата). Можете пояснити, чому і куди? Не на друге - чому ви вирішили ( в значенні- дійшли до такого висновку), що в Європі "тільки з вулиці подача"? Про картинку та писанину про законодавство не треба. Ви чітко сказали, що "подача тільки з вулиці". Тому і питаю- звідки ви таке взяли? В Європі і від шиберів відмовляються, але ж це не означає, що їх не встановлюють.

Так ніхто і не плутає, бо тупе не розуміє сарказму та того, що з нього глузують.

Він і тоді не зрозуміє. Я йому віршика тиснула тут, від його улюбленого Васабі "Купил я сузуки, зелений металик, і в ней поменял половину деталек" Знаєте, як він зреагував? Написав, що за всі роки нічого не міняв. Він не зрозумів, що це був сарказм 😂

Ніка, ви його довели до того, що він вже фантазує про те, що ручки в Тесли ламаються. "АстАнАвитесь!!!"(с) 😂

А ми переїхали з квартири в заміське життя, в гостьовий будинок. Це було 30 грудня. Зима того року була сніжна, з вікон здавалось наче в зимову казку потрапив. Настала весна та принесла повінь, якої я більше ніколи не бачила. Вода до обрію. Другий раз таке сталося, коли в нас хлопці шлюз підірвали, то там ріка не просто розлилася, там рівень води піднявся так, що спочатку в нас паркан, кілька останніх секцій були затоплені по саму верхівку.

Це як? Чого ви так вирішили?

З приводу "росте кріп". Тут є таке собі "село" Жабляк, в якому мріють чи то жити, чи то мати хатинку відсотків 80 мешканців країни. Гірськолижний курорт. Приблизно, як в нас Буковель, тільки там ще озеро надзвичайної краси є. Ну от, якось в розмові нам кажуть: " Як? Ви ще не були в Жабляку? Вам обов'язково треба туди поїхати. В цьому році там сніг ( до цього 3 роки не було) і такі гарні ялини-сосни, треба їхати" . На що я показую ось це фото ( дорога до будинку) і питаю:" Така дорога до Жабляку?" У відповідь:" Зрозуміло. Вам не треба взимку в Жабляк. " 😁

Якби тільки в хаті, воно в них бур'яном росте де завгодно. Колись в мене була ліана з таким листям, тільки дрібним. Пам'ятаю, скільки часу я на неї полювала, поки вона в мене з'явилась. А тут воно де якісь хащі, там і ця рослина під ними. Де я її сфотографувала? Правильно, над дорогою - зверху салат з усіляких рослин, під ними оцей "лопух".

І маленький шматочок нашої набережної

Ось цю красу я місяця два спостерігаю. І весь час квіти так рясно цвітуть. Звичайний будинок біля дороги, Навіть нема двору, сходинки, що ведуть одразу до дверей будинку, вздовж яких оцей квітковий водоспад. Каміння, то шматок скелі, тут часто таке бачу, іноді будинок прямо до великого шматка скелі можуть приліпити.

Так, я пішла піццочку зроблю, потім вам ще підкину фоточек. Не з крамниці)))

Чомусь навіяло оцим"альденте". Якщо не дивились старий фільм "Аванті", із Джеком Леммоном і Джульєтт Міллз, обов'язково подивіться. Особливо зараз, в такому настрої після ночі. Угу, я ж казала про печеру Аладіна, в мене нема джина, щоб виконав усі мої бажання. Про тазик поки в роздумах😁 Так, фото не передає всієї краси, там таке дерево, не можу передати. Влучно сказала - "заліпательно".

Трохи зміню напрямок розмови. Потроху знайомлюсь з місцевістю, що поряд з моїм будинком. А поряд ось така крамниця. Ірі мої вітання. Зробила пару світлин, бо якось не дуже бігати по крамниці та все фотографувати. Я б там жила, то печера Аладіна 😁Першим ділом очима вперлась в ось цей тазик, металевий звісно, від комоду відірвала себе з великим трудом, про валізи мовчу, бо вони, завжди, діють на мене , як удав на кролика.

Я дуже люблю суп з сочевиці. Готується швидко, смачний та не обтяжує шлунок. Для мене зовсім протилежно квасолі.

Для мене це дуже важка їжа. Квасоля, сама по собі, ситна, гриби теж. Як і квасоля з картоплею. Тому я, якщо квасолю в горщику готую, то тільки квасолю, іноді ще моркву можу додати. В вінегреті воно все якось збалансовано- трохи квасолі, трохи картоплі, солоні огірки та морква і буряк. А так, щоб дуетом, квасоля з картоплею чи грибами, то ні. Звісно, що то діло смаку та звичок))) Дівчата, тримайтесь. Я досі не можу позбутися тих відчуттів, коли шахед чи ракета над будинком літали. Тож добре розумію. що ви відчували((( Якщо ще і падає десь поряд, то страшне(((

Це як? Якщо борщ їси, то вари з квасолею. А, не проходить, бо тільки ти її їси. Іноді я просто її в горщику заливаю окропом, додаю якихось травок та ставлю в духовку, щоб вона там потомилася. Ну і вінегрет, звісно. В нас теж квасоля ( як і авокадо), люба, не прижилась в родині. Тримаю для борщу, бо з нею смачно. Іра, над вами літало(((?

Начебто Іра колись показувала ранні нарциси в тазику. Чи то мені здалось? В мене було кашпо, зроблений кадкою. З дощок, металевими обручами перетягнуті, з ручками. Якщо ще жива та кадка, бо новим власникам залишила, то їй вже повинно бути років 15. Колись за копійки купили в Юску, коли він був один на Київ, на Видубичах. Ким те кашпо тільки не було. Молочай, як в Іри, в ній ріс, дрова в ній лежали, пеларгонії в ній теж росли. Це гарно в теплих країнах, де ті горщики ніхто нікуди не таскає. А коли треба спочатку виволокти на двір, а потім десь зберігати взимку, то краще дивитись на картинках на цю красу. Чим мені оті ящики подобались, що з Ікеї були. Для пеларгоній закінчився сезон, горщики в садовий будиночок віднесла, а ящики один на одного склав і вони гарненькими стовпчиками зимують. Тоді він може жити на терасі. Дякую за таблицю)))

Сміх сміхом, а я все частіше дивлюсь на ковану огорожу на терасах, та уявляю, як по тій ковкі плетуться огірочки🤣

Схоже, що тут така сама історія. На в'їзді до мого будинку росте кілька опунцій, розкиданих по квітнику, скоріше по тому, що повинно бути квітником. Бо там усілякі травки-бур'яни ростуть і серед них стирчать ті опунції.

Я одразу уявила скільки туди базиліку можна посадити, різних сортів- низьких, високих та різнокольорових. Я завжди по краю грядки, що близько до будинку була, саджала бордюр з базиліку. І гарно, і смачно.

Тут кактуси наче бур'яни ростуть. Підозрюю, що хтось колись посадив та забувся про те. Опунції плантаціями ростуть на вертикальних поверхнях скель. Сфотографувати ніяк, бо то над дорогою і треба шукати "кишеню" для зупинки.

Теракота, штучний ротанг, відра, бідончики, на думку спадає тільки балія, так покійна бабуся казала на корито, в якому купались. Уявляєте скільки в ту балію можна всього посадити😂

Я не тільки "кашпо" впізнала, ще і молочай теж😁. Це він зараз такого розмуру? Питаю, бо якщо не будеш йому стригти верхівки гилок, то він росте без зупину, в мене був більше 2-х метрів. І горщика чи "кашпо" буде потребувати важкого, бо перекине той бідончик. Тож ріж йому верхівки, присипай землею і формуй. Він почне бічні гилки відрощувати та товстіти. Він мені подобається тим, що з нього можна "ліпити", що завгодно- я його тримала чашею, з гілками різної висоти. Але не дуже давала рости догори. Відра теж бачу🙃