volomoto

3.33 – це що показувало?

Напругу ні, але розкидати навантаження з одної фази на всі три може.

Деє 3ф так вміє робити

Це таке спрощення, бо ті, хто в темі, використовують таблиці або калькулятори для переводу тиску в температуру. Поміряти температуру конденсації чи кипіння дуже непрактично і дорого, а заміряти тиск — як два пальці.

Швидше там PID для оборотів ніхто не відтюнив з точки комфорту для користувача.

Я на прикладі Данфос Лінк зрозумів, що не вміють вони робити софт. Їхня стихія – це прецизійна механіка та силова електроніка, але софт вони просто не розуміють. Це проблема багатьох продуктів з того регіону, зокрема Нідерландів та Німеччини. Вони можуть зробити офігенні окремі спеціалізовані рішення, але не дай боже дати їм проектувати якісь інтегровані системи.

Глибина обмерзання ТО визначається алгоритмом, який закладений в мозги. В моєму випадку алгоритм простий і покладається тільки на показання сенсори зовнішнього блоку: ї Тобто чим нижча температура кипіння по відношенню до зовнішньої температури повітря, тому не дуже розумію як по обмерзанню одному можна визначити повноту заправки. Не розумію що таке перехідний процес. Якщо щось міряти манометром, то тільки температуру конденсації, тобто ви вважаєте, що при температурі вихідної води 35 температура конденсації буде 45. Це звичайно можливо, але якщо хтось так неефективно вибрав ППТО, але це не мій випадок, бо в мене температура вихідної води десь така сама, як температура конденсації, тому якщо в мене вода на виході +30, то десь значить при такій же температурі йде конденсація, тому температура. Тому 45 градусів для газу цілком нормально в таких умовах. Ну ППТО не повинен бути заповнений рідким фреоном. Достатньо щоб межа між газом і рідиною була трохи вище тонкої трубки на ППТО. Чим більше залити конденсатор рідиною, то буде краще переохолодження рідини, але тоді зменшується ефективна площа, на якій відбувається конденсація. Я це рахував і вийшло що заводської заправки має бути достатньо, а якщо і треба долити, то якихось 100-150мл, що і не дуже робить різницю. Ну і в мене є ревізійне віконечко на виході рідини з ППТО, яке практично завжди заповнене рідиною. Тільки коли змінюється потужність компресора та просвіт ЕРВ я бачу у віконечку бульбашки. З цього роблю висновок, що із заправкою все ок.

В мене нема нічого твердопаливного, бо в мене травма з дитинства з тими дровами. Прикольно, а в нас таке:

Так можна на зиму підключити як два окремих стрінга і спати спокійно.

Це де так тепло? В нас на західній середня температура листопада +2С, що є типовою зимою.

Ну 520В я точно бачив і все ок, але 10 панелей з Voc 51В я б не рекомендував ставити. Виробник сам про це каже. В цього інвертора загалом трохи нижча напруга шини, ніж в класичних клонів вольтроніка, бо нема бак конвертера для керуванням струмом заряду. Напруга шини росте тільки при заряді акума, а якщо той заряджений і сонця працює тільки на АС, то напруга тримається десь біля 370В. Може бути більшою, якщо напруга в мережі вища за номінальні 230В.

Насправді пофіг. Буде різниця в потужності деяких приладів, зокрема ТЕНів, але не думаю що то якось буде відчутно.

Наявність термозмішувального клапана на виході, який обмежить вихідну температуру, а також відсутність будь-якої циркуляції в води в баку, яка б порушувала стратифікацію. Тоді тепловий напір можна порахувати як LMDT. Якщо так, то для 20л/хв вийде десь 4.5 м2 для мідної стінки товщиною 1мм, але 18мм труба для цього не підійде, бо при 20л/хв спад тиску буде більше 3-х бар. Якщо намотати 2 таких труби паралельно, то спад тиску буде "тільки" 1.5 бар. Також вра***те, що труба займає об'єм, тому чим більше її в баку, тим менший корисний об'єм того баку. Якщо брати 18мм трубу, то на таку площу треба десь 85 м, тобто тільки труби буде на 30к грн, яку хтось в три паралельні котушки має запхати в бак. При такому потоці єдиним практичним рішенням є тільки ППТО.

Можу підказати лиш те, що це задача, яка розв'язувається з допомогою диф рівнянь. Якщо задати певні умови, то її можна звести до лінійних, але це треба підбирати умови під ваш конкретний випадок. Температура води на виході не є константою, бо залежить від протоку і розподілу температур всередині бака, який в свою чергу в часі залежить від протоку. Ви з допомогою часу пробуєте розв'язати це як часонезалежну (time invariant) систему, хоча вона такою не є, тому виходить дичина.

Треба машину із V2G, де передбачено підключення до мережі, а V2L — як великий екофлов, де все має бути ізольованим від землі. Для повної гарантії роботи треба ставити ізолюючий трансформатор.

Мій досвід показує, що при 520В ті інвертори ще працюють. Вище падають в помилку, але звичайно це не знімає напругу з шини. Загалом я б орієнтувався на номінальну напругу, тобто Vmpp всього стрінга щоб була якомога ближче до 370В, а Voc вже як вийде. Якщо напруга панелей достатньо висока, то повишайка тоді нічого не робить і єдині втрати — це падіння напруги га діоді та дроселі. Але сильно більше перевищувати номінальну напругу сонця також не треба, бо тоді збільшуються втрати на вихідному Н мості, бо він фактично працює як понижайка. Також DC-DC на батарею має максимальний ККД при певній напрузі шини. Правда все це має більше значення при постійній роботі на макс. потужності, наприклад при наявності ЗТ.

Того не знаю, бо не займаюсь ремонтами, але не в тому суть. В цих інверторах спалити транзистори від перевантаження дуже важко. Від перенапруги так, але попробуй ще візьми десь більше 1000В. Програмне забезпечення і обвʼязка по керуванню зроблені дуже якісно, тому надзвичайно мала ймовірність, що транзистор не закриється, коли йому це сказали зробити. На вхідну напругу, звичайно, впливу нема, тому виробник ставить транзистори із великим запасом по напрузі. Ці інвертори в 99.9% випадків горять або від кривих ручок, або від блискавки.

Там ігбт на 1200В, які важко спалити

Бо ви не ту вісь дивитесь. Для батареї показується SoC і він у відсотках справа.

І там шини, а не кабелі.

Можна, звичайно: Це температура газової трубки десь за 20см до входу в ПТО.

А тепер найцікавіше: як тим всім керувати. В переробках інверторних кондиціонерів є два основних підходи до керування: 1. Використання рідного контроллера шляхом обману сенсорів. 2. Зміна контроллера на універсальний. Я пішов першим шляхом, бо він для мене виглядає легшим, і оскільки в мене низькотемпературне опалення, то особливо обманювати треба небагато. Типово в інверторних кондиціонерах контроллер власне інвертора, як і сам інвертор, знаходиться у зовнішньому блоці. Внутрішній також має плату, але її основна задача – це бути користувацьким інтерфейсом і керувати вентилятором та передавати дані сенсорів контроллеру. Внутрішній блок каже, що хоче користувач, а вже зовнішній вирішує, що треба зробити, щоб користувач залишився задоволеним. В моєму кондиціонері внутрішній блок має вай-фай свисток і апку на телефоні. Також цей свисток підтримує керування по локальній мережі, тому протокол реверснули і виклали у відктритий доступ - github.com/cmroche/greeclimate. На базі нього також зробили інтеграцію в Home Assistant, яка є частиною ядра - www.home-assistant.io/integrations/gree/. Саме наявність інтеграції в ХА мене найбільше переконала залишити всі рідні мозги, бо в такому випадку я з допомогою ХА можу робити все те, що можна робити з пульта, а цього є достатньо, щоб повністю керувати тепловим насосом. Схема того всього виглядає отак: В щиті управління є котнроллер на базі ESP32, який має трохи цифрових входів та аналогових входів та виходів, а також реле та різні шини комунікації. Там же є плата внутрішнього блоку з вентилятором, бо обманювати вентилятор виявилось складно, бо він на кожній швидкості хоче конткретну частоту імпульсів з тахометра. Цей же контроллер керує електричним котлом, тому там так багато клемних колодок: На момент фото я ще не вкоротив міжблочний кабель, тому воно все виглядає захаращено: Сеносор температури повітря знаходиться на поверхні ППТО, а сенсор теплообмінника внутрішнього блоку там же, але близько до газової трубки. Про розміщення сенсорів ще напишу детально, бо там є нюанси в треба було багато експериментувати. В силовому електричному щиті для живлення зовнішнього блоку поставив дифавтомат та лічильник ЕЕ: Лічильник підключений по модбасу до контроллера і на тій же шині висить ультразвуковий лічильник тепла: З цим лічильником також є нюанси і про них я ще якось напишу. На ESP32 є прошивка зроблена з допомогою ESPHome, яка дозволяє Home Assistant читати всі сенсори, а також керувати всіма реле. Самі алгоритми реалізовані в автоматизаціях ХА. ТН може гріти воду в бойлері і для цього я перемикаю теплоносій в ТО болйера з допомогою 3-ходового клапана. В той же час розмикається реле, яке шунтує резистор сенсора повітря і від цього рідні мозги думають, що температура повітря низька, хоча насправді вона висока. Я підібрав опір так, щоб 50 градусів реальних давали сумарний опір як NTC15k сам має при 20 градусах. В наступних дописах буде про самі алгоритми керування.

Ви мене аж ніяк не розчаруєте, бо в мене є більше плюшок і в мене є повна свобода ці плюшки змінювати під себе, чого нема у випадку dsolar.

Так ніби він той прогноз сам робить Ну і якщо вже ставити якийсь такий софт для гіків, то вже краще поставити Home Assistant, який куди більший має функціонал, ніж просто моніторинг інвертора.

Можливо в якихось блоках, де пожаліли міді на теплообмінник, так є, але точно не в моєму. В мене розподіл десь 60-40%, тому ніякого натяку не нестабільність.