volomoto

Я також використовую, але ті що 45А. Дуже добре зроблені, але вимагають специфічного інструменту для обжиму.

Можу і навіть діаграму намалював, бо так легше пояснювати: Мережевий Інвертор нічого не знає про зарядну станію, а зарядна станція – про інвертор. Інвертор налаштовується на нульовий експорт в мережу і для цього треба встановити трансформатори струму після лічильника енергокомпанії. Дуже добре якщо інвертор має інтеграція з розумник будинком, як на картинці. Якщо ж не має, то прийдеться поставити ще додатковий технічний лічильник, з якого можна вичитувати поточну потужність мережі (імпорт та експорт). Основна суть, що алгоритм ватроутінгу має постійно знати Grid Power. Зарядка, точніше банальна EVSE, підключається стандартно і головне щоб вона була підключена після СТ лімітера. Також зарядка має підтримувати інтеграцію із розумним будинком, щоб можна було керувати струмом заряду. А далі пишете простий zero-export-mininum-import алгоритм на оупен хабі (думою тут не буде проблем, бо інфи по цьому є багато), який буде ступінчасто керувати струмом зарядки машини. Плюсів в тої системи є багато: 1. Сонце буде використовуватись не тільки для машини, а й для будь-якого навантаження будинку. 2. Якщо поставити трохи розумніший інвертор, то він може надлишок зберігати в акумулятор. Той же Деє з коробки вміє працювати в AC-coupled системі, головне в правильному місці поставити його СТ або смарт лічильник. І не треба ніякої додаткової силової проводки. 3. Дешево. Головним мінусом є те, що воно не зможе працювати без мережі.

А чому б не поставити мережевий інвертор з лімітером і звичайну зарядку? На опенхабі можна написати алгоритм ватроутінгу, який буде керувати зарядкою так, щоб там працювати тільки від сонця і не споживала від мережі. Мережевий інвертор коштує в два рази менше, ніж там спеціалізована приблуда, і буде також живити інше навантаження, яке є в хаті.

Бо банально дорого на ту функціональність.

Якщо у вас 3 фази, то є одна хитрість: робите 1-0-2 на кожну фазу окремо і ту фазу, від якої живляться мозги котла, перекидаєте на грід, а всі інші – на лоад.

Це у вас ТН постійно гріє до високої температури, а тоді стоять насосно-змішувальні вузли?

Бо ті, що раніше були жваві в цій темі, перейшли на теплові насоси і їм пофіг що там Шмигаль сказав

Одного кабеля достатньо, бо перемикач 1-0-2 може стояти в щитку.

Непередбачуваність була тільки в сприйнятті, бо без хорошої бази у функціональному програмуванні воно виглядає дико. Але якщо посидіти до почервоніння очей, то штука дуже гнучка. Я написав дуже багато аналітичних запитів, які на InfluxQL було б дуже важко зробити і надзвичайно важко відлагодити.

Якщо не готові інвестувати багато часу у вивчення Flux, то не рекомендую.

Якщо у вас InfluxDB2, тобто той, що працює на Flux, то можна йти наступним шляхом: import "date" from(bucket: "home_assistant") |>range(start: date.sub(d: 24h, from: v.timeRangeStart), stop: v.timeRangeStop) |> filter(fn: (r) => r["entity_id"] == "yambms_yambms_requested_charge_voltage") |> filter(fn: (r) => r["_field"] == "value") |> aggregateWindow(every: v.windowPeriod, fn: last, createEmpty: true) |> fill(usePrevious: true) |> range(start: v.timeRangeStart, stop: v.timeRangeStop) Тобто дивимось на 24 год в минуле, заповнюємо всі місця, де нема значень, попереднім значенням, а тоді обрізаємо до вибраного періоду.

Перейшов на YamBMS (github.com/Sleeper85/esphome-yambms) і воно таке прикольне, бо: 1) підтримує комбінацію шунтів та бмс. 2) має алгоритми резету на 100% здорової бмс. 3) динамічне керування струмом та напругою заряду, щоб дати коміркам час відбалансуватись. 4) open source. 5) інтеграція з Home Assistant. 6) все обладнання коштує 15 баксів. Цікаво дивитись як розподіляється струм заряду в часі і зокрема один стрінг спочатку відстає, але вкінці наздоганяє: Комірки при цьому сидять дуже кучно і загальний час балансування дуже малий: І дашборди в ХА прикольні:

Ви порушили закон збереження енергії?

Я цього не зміг побороти простим способом, бо в тому періоді часу, який заданий селектором, просто нема даних і логічно, що нічо не буде відображатись. Графана не має такої функції, щоб отримувати останнє відоме значення із-за меж вибраного діапазону, тому єдиний вихід – це писати кастомні запити, які це роблять, але то гєморно.

Якщо там є якийсь шаблон, бо якому та інтеграція називає сутності, то можна використати entity_globs: influxdb: include: domains: - alarm_control_panel - light entity_globs: - sensor.*_occupancy

Я смайлик забув поставити

Парадоксально, але факт: температура панелі під навантаженням є нижчою, ніж без навантаження.

15.6кВт – це максимальна сумарна потужність, яку інвертор може відбирати від обох сонячних трекерів, але панелей ви можете підключити. Так, так буде краще. Різниці між тим, коли стрінги на різних трекерах, практично не буде. В мене така ж ситуація що два стрінги підключені паралельно на PV1 і вони трохи затіняються зранку. МППТ дуже добре відпрацьовує цю ситуацію, якщо тіні різкі.

Якраз ключовим моментом є, що інвертор може працювати і так, і так, тому термінологія дуже важлива. GFL (Grid Following) інвертор працює як джерело струму і виставляє на своєму генераторі точно таку ж напругу, яку заміряв на клемах мережі. Звичайно, що напруга в мережі буде змінюватись, бо дроти мають опір і в нас ще діє закон Ома, але інвертору пофіг на природу зміни напруги, бо алгоритм в нього простий: що заміряв – то і видав на вихід. Тут зміна напруги в мережі – це побічний ефект, а не намір інвертора, тому не інвертор піднімає напругу, а напруга піднімається через експорт потужності. GFM (Grid Forming) інвертор також міряє напругу на клемах, але його алгоритм може на внутрішньому генераторі виставляти вищу або нижчу і, відповідно, змінювати напругу в мережі. Тобто зміна напруги вже є наміром і тоді можна казати, що інвертор підвищує, або знижує напругу. Ріст напруги при експорті активної потужності і зміна напруги інвертором (через експорт чи споживання реактивної потужності) – це є різні процеси, які краще не плутати. До речі, Деє має основні GFM функції:

За рахунок зсуву фази. Піднімає інвертор напругу тоді, коли хоче експортувати реактивну потужність, тобто він поводиться як конденсатор. Отут добре пояснено:

Так, але трохи не так, бо у випадку змінного струму треба чітко вказувати про яку напругу мова. Якщо ми говоримо про 220/230, тобто середньоквадратичне значення, то інвертору не треба його піднімати, щоб експортувати активну потужність. Напруга при експорті може зростати, але це не тому що інвертору треба її підняти, а тому що лінії і ТП так організовані. Тобто все залежить від конкретної ситуації В мене, наприклад, експорт практично не впливає на напругу, бо я один із перших на лінії, тобто фактично я підключений до фідера. На кінці лінії, звичайно, буде великий ріст напруги, але причина така сама, що й падіння її при навантаженні.

Я не маю посилання, бо я таке купив через контору, в якій я купував панелі та інвертор. А вони знати не будуть, ззовні це звичайний зубр.

Можна так зробити і здвоєному трекеру стане навіть краще. 12 кВт – це номінальна АС потужність, але від сонця може брати більше, бо: 1) є втрати на DC-AC перетворення. 2) коли інвертор впирається в ліміт по АС, то може надлишком сонця заряджати акум.

Вимикати функцію відключення від перевищення напруги, але при цьому саме силове реле є замкнутим. Це для тих випадків, щоб мати можливість експортувати, коли напруга в мережі перевищує 242В.

Так, деякі ОСР вимагають РН, але це їм треба, а не вам і тим більше не інвертору. Якщо у вашій місцевості так, то шукайте відразу модифіковане РН, де з пульта можна його відключити. В мене нема окремого контактора і все йде через вбудоване реле.