volomoto

Можу підказати лиш те, що це задача, яка розв'язувається з допомогою диф рівнянь. Якщо задати певні умови, то її можна звести до лінійних, але це треба підбирати умови під ваш конкретний випадок. Температура води на виході не є константою, бо залежить від протоку і розподілу температур всередині бака, який в свою чергу в часі залежить від протоку. Ви з допомогою часу пробуєте розв'язати це як часонезалежну (time invariant) систему, хоча вона такою не є, тому виходить дичина.

Треба машину із V2G, де передбачено підключення до мережі, а V2L — як великий екофлов, де все має бути ізольованим від землі. Для повної гарантії роботи треба ставити ізолюючий трансформатор.

Мій досвід показує, що при 520В ті інвертори ще працюють. Вище падають в помилку, але звичайно це не знімає напругу з шини. Загалом я б орієнтувався на номінальну напругу, тобто Vmpp всього стрінга щоб була якомога ближче до 370В, а Voc вже як вийде. Якщо напруга панелей достатньо висока, то повишайка тоді нічого не робить і єдині втрати — це падіння напруги га діоді та дроселі. Але сильно більше перевищувати номінальну напругу сонця також не треба, бо тоді збільшуються втрати на вихідному Н мості, бо він фактично працює як понижайка. Також DC-DC на батарею має максимальний ККД при певній напрузі шини. Правда все це має більше значення при постійній роботі на макс. потужності, наприклад при наявності ЗТ.

Того не знаю, бо не займаюсь ремонтами, але не в тому суть. В цих інверторах спалити транзистори від перевантаження дуже важко. Від перенапруги так, але попробуй ще візьми десь більше 1000В. Програмне забезпечення і обвʼязка по керуванню зроблені дуже якісно, тому надзвичайно мала ймовірність, що транзистор не закриється, коли йому це сказали зробити. На вхідну напругу, звичайно, впливу нема, тому виробник ставить транзистори із великим запасом по напрузі. Ці інвертори в 99.9% випадків горять або від кривих ручок, або від блискавки.

Там ігбт на 1200В, які важко спалити

Бо ви не ту вісь дивитесь. Для батареї показується SoC і він у відсотках справа.

І там шини, а не кабелі.

Можна, звичайно: Це температура газової трубки десь за 20см до входу в ПТО.

А тепер найцікавіше: як тим всім керувати. В переробках інверторних кондиціонерів є два основних підходи до керування: 1. Використання рідного контроллера шляхом обману сенсорів. 2. Зміна контроллера на універсальний. Я пішов першим шляхом, бо він для мене виглядає легшим, і оскільки в мене низькотемпературне опалення, то особливо обманювати треба небагато. Типово в інверторних кондиціонерах контроллер власне інвертора, як і сам інвертор, знаходиться у зовнішньому блоці. Внутрішній також має плату, але її основна задача – це бути користувацьким інтерфейсом і керувати вентилятором та передавати дані сенсорів контроллеру. Внутрішній блок каже, що хоче користувач, а вже зовнішній вирішує, що треба зробити, щоб користувач залишився задоволеним. В моєму кондиціонері внутрішній блок має вай-фай свисток і апку на телефоні. Також цей свисток підтримує керування по локальній мережі, тому протокол реверснули і виклали у відктритий доступ - github.com/cmroche/greeclimate. На базі нього також зробили інтеграцію в Home Assistant, яка є частиною ядра - www.home-assistant.io/integrations/gree/. Саме наявність інтеграції в ХА мене найбільше переконала залишити всі рідні мозги, бо в такому випадку я з допомогою ХА можу робити все те, що можна робити з пульта, а цього є достатньо, щоб повністю керувати тепловим насосом. Схема того всього виглядає отак: В щиті управління є котнроллер на базі ESP32, який має трохи цифрових входів та аналогових входів та виходів, а також реле та різні шини комунікації. Там же є плата внутрішнього блоку з вентилятором, бо обманювати вентилятор виявилось складно, бо він на кожній швидкості хоче конткретну частоту імпульсів з тахометра. Цей же контроллер керує електричним котлом, тому там так багато клемних колодок: На момент фото я ще не вкоротив міжблочний кабель, тому воно все виглядає захаращено: Сеносор температури повітря знаходиться на поверхні ППТО, а сенсор теплообмінника внутрішнього блоку там же, але близько до газової трубки. Про розміщення сенсорів ще напишу детально, бо там є нюанси в треба було багато експериментувати. В силовому електричному щиті для живлення зовнішнього блоку поставив дифавтомат та лічильник ЕЕ: Лічильник підключений по модбасу до контроллера і на тій же шині висить ультразвуковий лічильник тепла: З цим лічильником також є нюанси і про них я ще якось напишу. На ESP32 є прошивка зроблена з допомогою ESPHome, яка дозволяє Home Assistant читати всі сенсори, а також керувати всіма реле. Самі алгоритми реалізовані в автоматизаціях ХА. ТН може гріти воду в бойлері і для цього я перемикаю теплоносій в ТО болйера з допомогою 3-ходового клапана. В той же час розмикається реле, яке шунтує резистор сенсора повітря і від цього рідні мозги думають, що температура повітря низька, хоча насправді вона висока. Я підібрав опір так, щоб 50 градусів реальних давали сумарний опір як NTC15k сам має при 20 градусах. В наступних дописах буде про самі алгоритми керування.

Ви мене аж ніяк не розчаруєте, бо в мене є більше плюшок і в мене є повна свобода ці плюшки змінювати під себе, чого нема у випадку dsolar.

Так ніби він той прогноз сам робить Ну і якщо вже ставити якийсь такий софт для гіків, то вже краще поставити Home Assistant, який куди більший має функціонал, ніж просто моніторинг інвертора.

Можливо в якихось блоках, де пожаліли міді на теплообмінник, так є, але точно не в моєму. В мене розподіл десь 60-40%, тому ніякого натяку не нестабільність.

А я собі уявляю, що він пердить в пробірку, потім дуже прискіпливо винюхує все з неї і завжди залишається задоволеним результатом.

Привіт, В мене із заводу в піддоні є тен, тому там нічого не замерзає. Щодо дренажу, то зараз є отака конструкція, яку я вважаю тимчасовою, але якщо вона покаже свою працездатність впродовж всього сезону, то стане постійною: Це звичайна лійка із куском гофрованого шланга. Лійку я причепив під великим круглим отвором в піддоні, а всі інші отвори заклеїв бітумною стрічкою. В лійці та гофрі нема ніякого підігріву, бо кут великий і вода стікає залпово, тому нічого не замерзає. Отут описано куди стікає вода: Гофру я швидше за все заміню на гладку трубу 40 або навіть і 50мм, добре утеплю і тоді шанси замерзання, щоб не було зовсім протоку, мінімальні. Накприклад ціє ночі було отак: Типово подача десь коло 27-30, а дельта 2-4 градуси.

Залежить наскільки перевищується напруга. Якщо то до 0.2 В, то можна не паритись, а якщо більше, то вартує відкалібрувати напругу в бмс. В мене майже всі заводські батареї плюються на високу напругу вкінці заряду, бо інвертор може трохи перевищувати макс. напругу заряду, яку йому говорить бмс.

Ні скільки, залишився на заводській заправці і цього покищо виглядає досить. Цим займаються рідні мозги і воно просто працює. Залежить в якому режимі. Якщо гріти воду в бойлері, то більше 80 я не бачив. Типово 60-75 градусів. При роботі на опалення більше 45 не бачив. Правда в мене зараз нема моніторингу температури газу, бо для цього треба додаткову плату для сенсора, яка їде з китаю. Як поставлю це все, то буду мати точні графіки. Вихідний фреон має таку майже таку ж температуру, як і вхідна вода, бо в мене трохи перерозмірений ППТО. Це найкраще демонструє графік: Зверху потужність компресора і зовнішня температура. Внизу – подача, зворотка і температура ПЗА (про ПЗА це я детальніше якось напишу) Нижній графік починається з нагріву води в бойлері, а потім йде робота на теплу підлогу. Так, де подача менша, ніж зворотка, – це розморожування.

Правильно і тут явно видно, що БМС забороняє заряд.

Що бмс говорить інвертору?

Так. При ручному запуску безумовно відпрацьовує секція Actions (Тоді виконати).

Звичайно що це на кожен мппт окремо. Напруга на одному трекері не має ніякого відношення до напруги на іншому, тому спокійно можете мати два стрінги, в яких напруга 500 В. Тут важливо розуміти, що 800В – це макс. напруга відкритого кола, MPPT Range – типова напруга під макс. навантаженням, тобто те, що в спеках панелей фігурує як Vmpp. Варто також звертати увагу на Rated PV Input Voltage, яка ще часто фігурує як Nominal, – це робоча напруга сонячного входу, тобто під навантаженням, коли інвертор має найбільший ККД. Для цього інвертора на один стрінг оптимально підключати 12-14 таких панелей, як у вас.

То в Мурави такий впізнаваний почерк? Він і робив.

Приїхали хлопці-кондиціонерники і поставили зовнішній блок на підставка. Та бандура важка і велика: Якщо добре придиватись, то під стіною є вихід труби, куди заходять кабелі. Це закладна із 110мм каналізаційної труби, через яку ідуть кабелі, а також буде трубка дренажу піддона ТН. За межами відмостки є я запопав пластикову бочку, зробивши їй отвори в дні і посадивши на гравійну подушку, і туди витікає вода, а також туди сходяться всякі кабелі. Фреонову трасу проклали в металевому лотку, бо він виглядає солідно. Правда таким зовсім не виглядає фасад будинку, бо нема фінішної штукатурки і все позеленіло, бо це північна сторона Ще трохи деталей: Монтажна коротка де закінчується лоток не має ніякого відношення до ТН. Туди приходять кабелі від сонячних панелей і в коробці є отвір через стіну, яким кабелі заходять в гараж. Всередині траса також йде в такому ж лотку: В наступному повідомленні я опишу як я всім цим ділом керую.

Все буде і дуже скоро.

Тому в мене гаражна саморобка:

Я просто хочу щоб мені заздрили