volomoto

Залежить яка функція цієї системи вирівнювання потенціалів. Якщо це просто заземлення, то нема змісту. Якщо ж захист від гальванічної корозії, то може і є зміст. Якщо це прилад першого класу ізоляції, то в нього має бути РЕ провідник, який потрібно підключити до зеземлення.

Ні, бо у випадку блискавки це може бути величезною антеною з великим імпендансом, а це є небезпекою для людей і може викликати пожежу.

Швидше за все у вас переплутані деякі нулі на нульових шинах в щитку. У вас кожне ПЗВ повинно мати свою нульову шину і лінії, які підключається до ПЗВ, мають мати нуль на відповідній шині. Якщо завести нуль лінії на шину іншого ПЗВ, то при включенні навіть малого навантаження виб'є ПЗВ. Це не показник, бо якщо підключення TN-C чи TN-C-S, то в проводці буде коротке між нулем і землею, але це нормально для таких систем.ї Спочатку потрібно продзвонити всі лінії і переконатись, що в щитку вони підключені до правильних місць.

Для цього банально потрібно підключити осцилограф на вихід і дивитись, що там бігає. Якщо нічого не бігає, то може бути модбас, який віддає тільки за запитом, але це не проблема, бо функції запитів описані стандортом, а кількість регістрів є скінченною, тому можна їх всіх опитати і проаналізувати дані, які там зберігаються. Складніше буде зрозуміти що є що, бо модбас не підтримує метаданих.

Дивно що тут рахується тільки явно теплота, хоча правильніше було б рахувати по ентальпії, а не по температурі, бо тоді буде враховуватись втрачена чи набута (в умовах кондиціонування) вологість. В мене зараз ефективність по притоку по явній телоті десь під 90%, але при цьому працюють ще два зволожувачі дось на 0.5—0.6 л/год сумарно, на які потрібно 0.35 кВт для випаровування. Якщо цю потужність записати у втрачену (а це і є втрачена енергія), то буде явно менше, ніж 90% ефективності рекуператора.

Це сумно. Залишається хіба займатись реверс інженерією і це не буде дуже складно, бо достатньо тільки вичитувати регістри і вгадувати що в них зберігається.

Тоді потрібно шукати специфікацію протоколу для даного лічильника. Можна подати запит напряму до виробника

Рахувати потрібно не загальну масу панелей, а вагу на квадратний метр. Для скатного даху зі всіма кріпленнями це виходить до 20 кг/м кв, що є дуже мало. Для орієнтиру, розрахункове снігове навантаження даху — 200 кг/м кв.

Вам РЕМ не дасть доступу до RS485 порта лічильника, тому краще поставити окремий технічний облік. Це може бути як готове рішення (наприклад smart-maic.com) або лічильник з модбасом на дін рейку (наприклад Eastron SDM), до якого прийдеться дописувати софт.

Ця формула має відносно велику похибку, бо вона не враховує дисбаланс потоків, а також приховану теплоту. Також ККД залежить від продуктивнсті і заводські рекуператори вказують ККД на максимальній швидкості.

Струм міряється в розрив кола, або кліщами. Я б рекомендував використовувати саме кліщі, бо в розрив можна спалити мультиметр, якщо бути необережним. Є ще варіант із струмомірним шунтом, але це якщо потрібно побачити форму сили струму на осцилографі. На ютюбі є повно відео як міряти струм мільтиметром. У вашому випадку обов'язково потрібен TrueRMS мультиметр, бо тиристорний регулятор дає багато грамонік струму, які будуть неправильно трактуватись звичайним мультиметром.

Ото все, що ви описали, настільки копійчане повірняно з перевагами електрики після штукатурки (та й взагалі після всього), що я б на то навіть не звертав уваги. Я б штукатурку робив ще до встановлення вікон, а електрику в самому кінці, бо дротами можна обійти будь-що. Оптимальною є така послідовність: Каналізаційні стояки. Повітропроводи. Всякі закладні в стінах. Штукатурка. Сантехніка та опалення. Електрика. Дротами можна обійти все, бо вони гнучкі та тонкі, що не скажеш про труби опалення, каналізації, а тим більше про повітропроводи. Ну і каналізація завжди перша, по гімно тече тільки вниз.

Потрібен мультиметр, який міряє TrueRMS, тоді міряєте струм і напругу, а потім перемножуєте для отримання потужності. Можна також використати будь-який ватметр з функцією TrueRMS

Я відразу все планував під нічний тариф, тому брав бойлер на 300 л і ще не було такого, щоб його не вистачило на цілий день. Навіть якщо ввечері набирати ванну, то є достатньо гарячої води. В мене десь такі самі витрати енергії як в @mib і економія відчутна. Але з малим бойлером я б також не парився і включив би йогл на постійно.

Таке можливо, якщо подача в кухні, а забір — в кімнатах. Не думаю, що вас так зроблено.

Я б таке використовував хіба якщо зробити щось треба негайно, а грошей обмаль. Набагато краще перейти на різьбу і туди вкрутити металеву американку. Це, звично, в кілька разів дорожче, але надійніше і можна замінити/обслуговувати, а паяну американку прийдеться вирізати і впаюювати нову.

Виходить, що я неправильно зрозумів, що мається на увазі під: Мені здавалося, що йшлося про резерв теплої води, а насправді автор хоче безтисковий резерв води, яку потім в проточному режимі можна догріти до комфортної температури. Тоді дійсно бойлер не підійде, але і відкритий бак з водою 25-30 градусів також так собі затія, бо там дуже швидко буде буяти життя. Я б функції накопичення та підігріву розділив повністю, тоді не буде проблем ні з легіонеллою, ні з тепловтратами.

І як та "слабість" лінії проявляється? Якщо автомати по 25 А, то що обмежує потужність до 2000 Вт?

Поставте бойлер, бо в ньому вже все врахували. Можете на вхід бойлера пустити воду через проточник, тоді ефективний об'єм бойлера суттєво збільшиться, або ж просто зможете обійтись бойлером меншого об'єму.

То яка з осцилограм показує напругу на ТЕНі?

Ви щось недоговорюєте, бо якщо є можливість і бажання провести повітропровід, то тим більше має бути можливість кинути новий дріт від щитка до кондиціонера. Я щось сумніваюся, бо що вас запас по потужності на цілий будинок всього 500 Вт.

Це насправді то саме, бо якщо зворотній звязок по миттєвому значенні напруги, а в синусних інверторів він саме такий, то форма виходить сама собою. Дякую за очцилограми, правда маю до них кілька питань. Отут навантаження включається при високій напрузі, а виключається при переході через нуль: А тут навпаки: Це регулятор сам визначає в якому режимі йому працювати?

Мене цікавить тільки ця частина: Бо там є цікавий момент із природою фазоімпульсного регулювання: на 50% потужності навантаження включається на піку напруги, відповідно інвертор має встигнути відреагувати на такий великий стрибок струму. І це відбується 50 разів в секунду. Чим швидше і точніше інвертор реагує тим менше гармонік буде утворюватись і тим більший буде коефіцієнт потужності (PF): В даному випадку причина коефіцієнта потужності не в індуктивному чи ємнісному навантаженні (тому Var = 0), а у відносно великому коефіцієнті гармонік. Але ефект PF завжди однаковий: він показує корисну потужність, яку можна взяти від джерела. Відповідно навіть вносяти тиристорний регулятор, який керує навіть активним навантаженням, ми обмежуємо максимальну потужність інвертора. Я б хотів знати наступну залежніть: PF = f(a), де a — кут вмикання тиристора (від 0 до 180º). Ідеально було б ще побачити осцилограми стурму і напруги та проааналізувати їх на предмет піків та провалів.

@yur43ваш інвертор нормально пореносить навантаження, яке регулюється фазовим зсувом? Мені цікаво яка залежність коефіцієнта потужності від зсуву фази і як це впливає на максимальну вихідну потужність інвертора.

В мене водопровід, але різниця температури вхідної води між літом і зимою не перевищує 5 градусів. І то це екстремальні значення, а всередньому там всього кілька градусів, тому це не суттєво впливає на нагрів води. Але, вода у водопровід в моєму регіоні всеодно потрапляє із свердловин, бо я живу в районі підземного водозабору. Водоочисний завод знаходитсья за кілька кілометрів від мого будинку, тому зовнішня температура мінімально впливає на температуру води у водопроводі. У вас, я підозріваю, вода подається з річки, яка має +5 взимку і може мати понад +15 влітку, тому дійсно витрати енергії на нагрівання будуть суттєво відрізнятися.