volomoto

А як скомутовані нулі тих зубрів?

Остання стабільна з правильним розрахунком 100% SoC та правильним переходом на флоат.

Ну я тут, але не дуже розумію в чому питання

Це дуже дивно, бо інвертор просто мав би переходити в автономний режим. В 3ф системі якщо хоча б одна фаза виходить за межі, то це є аварією, тому інвертор не може працювати в байпасі в такій ситуації. Але не мало б вирубуватись все, а просто переходити на акумулятор. Також має перейти на акумулятор, якщо не налаштована деградація експорту залежно від напруги в мережі. Це РКН, яке поставили для ЗТ?

То більше питання до електриків, ніж сюди, бо інверторному ТН пофіг. Однофазний буде універсальніше, бо можна заживити від 1ф генератора чи інвертора, а для 3ф треба відповідний інвертор чи генератор. Я б брав 1ф. Нема сенсу і загалом це антипрактика закладати ТН на найхолоднішу п'ятиденку, бо перерозмірений ТН – це гірше, ніж недорозмірений, якщо мова йде про постійну роботу. Якщо ж буде періодична робота, наприклад тільки вночі, коли дешевша електрика, то можна брати трохи більший, але практика показує, що навіть періодично ТН всеодно не буде працювати на макс. потужності. В мене ТН 8 кВт при розрахункових тепловтратах 5.5 кВт при -19. ТН працює 11 год на добу на опалення і десь 3-4 на нагрів води. І навіть при цьому ТН часто тактує, бо він не може модулювати теплову потужність до нуля. Краще проводити розрахунок на -8 і видйе так, що електрокотлом майже ніколи не треба буде догрівати. Ні, краще багато панелей поставити, ніж мати гідравліку на даху. Якщо не буде фанкойлів і буде тільки тепла підлога, то можна відмовитись від буфера. Треба прагнути до того, щоб циркуляційний насос ТН прокачував теплоносій через всю підлогу. Це найефективніша система, бо кожна додаткова насосна група тільки з'їдає СОР. Звичайно, що проектантам легше натикати насосів, бо тоді особливо і не треба займатись проектуванням, зокрема гідравлічними розрахунками.

Найстабільніша зараз 15.35

Якщо нормальний мережевий і не срає гармоніками більше, ніж дозволено, то ніяк не відреагує, бо синусоїда як синусоїда.

Ну так весь прикол, що тут пофіг куди заживити мережевий інвертор. Якраз найкраще його підключити прямо після лічильника енергокомпанії. Важливо тільки, що СТ лімітера мають стояти до першого розгалуження на споживачів. Отак також буде все працювати і мережевий інвертор буде живити як Other socket, так і всю хату:

Та ні, взимку буде споживатись будинком. Основна перевага AC-coupled системи в тому, що вона підключається загальної АС шини і відповідно генерація сонця доступна всім споживачам на ній.

Є насправді багато, але щось порекомендувати не можу, бо якогось дослідження не робив. Точно openevse.com/index.html може, бо це опес сорс система, але можна купити кіт. go-e.com/en/ вміє, але дорого. Wallbox вміє, але треба йти через їхній хмарний апі. Всі нові зарядки мають гранулярне керування струмом зарядом, бо всі хочуть застрибнути на поїзд заряду надлишком сонця. Правда питання наскільки відкритий апі. Єдиний нюанс, що там завжди є якийсь мінімальний струм заряду типу 5-8А.

Отут людина зробила щось дуже схоже: Правда там керування по потужності акумулятора, бо мережа відключена, але ніщо не заважає керувати по потужності, яка відбирається з мережі.

EVSE каже машині про максимальний струм АС, яка та може брати з мережі, і в хороших зарядках цю величину можна змінювати динамічно. Якщо сонце дає 500Вт, то треба виставити макс. струм АС 2А і тоді машина більше не візьме. Лімітер каже інвертору, що треба видавати не більше потужності, ніж споживає навантаження, бо інакше почнеться експорт в мережу. А якщо буде достатньо навантаження, то інвертор буде видавати все, що зможе. Якщо ж навантаження більше, ніж сонця, то буде імпортувати з мережі. Алгоритм такий: Потрохи (наприклад з кроком 1А) нарощуємо макс. струм АС і дивимося чи нема імпорту з мережі. Якщо сонця достатньо, то інвертор буде збільшувати генерацію синхронно з тим, як ми дозволяємо машині заряджатись із більшою потужністю. Як тільки генерація вийде на свій максимум в даних момент, то збільшення потужності заряду приведе до збільшення імпорту з мережі. Тоді залежно від вибраного гістерезису або зупиняємо сетпойнт макс. АС струму там, де він зараз є, або відкочуємося на крок назад. Чекаємо трохи і дивимось знову на споживання з мережі. Якщо воно збільшилось, значить треба ще зменшити струм заряду. Якщо споживання стало майже нульовим, то значить спрацьовує лімітер інвертора і потенційно є запас по генерації і можна знову збільшувати струм заряду.

Ну це трохи перебір, бо для того конектора достатньо будь-чого, що створює зусилля в центральній точці.

В мене флюкс тільки вдома для Home Assistant і запити переважно такого плану, але метрик на дашборді максимум два десятки, тому не помічаю якогось сповільнення. Але я часто люблю експериментувати з всякою аналітикою, де багато мапінгу, агрегацій і пайвотів і тоді воно дійсно повільніше працює, але мені пофігу, бо ті кілька секунд погоди не робить. Ну і я один користувач, а на сервері 8 ядер.

Тобто ви встановлюєте системи клієнтам і не знаєте альтернатив? Дуже дивно. А взагалі мене не цікавить що там можна ставити клієнтам, бо я не інсталятор. Я будую розумний будинок сам для себе, тому відкритість системи є основною вимогою, а простий пропріетарний плк, переоцінений як мінімум в два рази, явно цю вимогу не задовольняє.

В мене такого не було, але тепер буду знати його "можливості". Я якось не звертав на це увагу. А що у вашому випадку тривіальний запит і з чим порівнюєте?

Я також використовую, але ті що 45А. Дуже добре зроблені, але вимагають специфічного інструменту для обжиму.

Можу і навіть діаграму намалював, бо так легше пояснювати: Мережевий Інвертор нічого не знає про зарядну станію, а зарядна станція – про інвертор. Інвертор налаштовується на нульовий експорт в мережу і для цього треба встановити трансформатори струму після лічильника енергокомпанії. Дуже добре якщо інвертор має інтеграція з розумник будинком, як на картинці. Якщо ж не має, то прийдеться поставити ще додатковий технічний лічильник, з якого можна вичитувати поточну потужність мережі (імпорт та експорт). Основна суть, що алгоритм ватроутінгу має постійно знати Grid Power. Зарядка, точніше банальна EVSE, підключається стандартно і головне щоб вона була підключена після СТ лімітера. Також зарядка має підтримувати інтеграцію із розумним будинком, щоб можна було керувати струмом заряду. А далі пишете простий zero-export-mininum-import алгоритм на оупен хабі (думою тут не буде проблем, бо інфи по цьому є багато), який буде ступінчасто керувати струмом зарядки машини. Плюсів в тої системи є багато: 1. Сонце буде використовуватись не тільки для машини, а й для будь-якого навантаження будинку. 2. Якщо поставити трохи розумніший інвертор, то він може надлишок зберігати в акумулятор. Той же Деє з коробки вміє працювати в AC-coupled системі, головне в правильному місці поставити його СТ або смарт лічильник. І не треба ніякої додаткової силової проводки. 3. Дешево. Головним мінусом є те, що воно не зможе працювати без мережі.

А чому б не поставити мережевий інвертор з лімітером і звичайну зарядку? На опенхабі можна написати алгоритм ватроутінгу, який буде керувати зарядкою так, щоб там працювати тільки від сонця і не споживала від мережі. Мережевий інвертор коштує в два рази менше, ніж там спеціалізована приблуда, і буде також живити інше навантаження, яке є в хаті.

Бо банально дорого на ту функціональність.

Якщо у вас 3 фази, то є одна хитрість: робите 1-0-2 на кожну фазу окремо і ту фазу, від якої живляться мозги котла, перекидаєте на грід, а всі інші – на лоад.

Це у вас ТН постійно гріє до високої температури, а тоді стоять насосно-змішувальні вузли?

Бо ті, що раніше були жваві в цій темі, перейшли на теплові насоси і їм пофіг що там Шмигаль сказав

Одного кабеля достатньо, бо перемикач 1-0-2 може стояти в щитку.

Непередбачуваність була тільки в сприйнятті, бо без хорошої бази у функціональному програмуванні воно виглядає дико. Але якщо посидіти до почервоніння очей, то штука дуже гнучка. Я написав дуже багато аналітичних запитів, які на InfluxQL було б дуже важко зробити і надзвичайно важко відлагодити.