TaurosRMK

А там якраз насос дренажний, але не сильно потужний, здаєтсья 1.2 кВт 🙂 Але вмикати потрібно всього 1-2 рази на тиждень на 5-10 хв, не більше. Маю таке міні реле Zigbee, пробував, але оскільки розміщення поза будинком (інша будівля) і через декілька цегляних стін, то поганий сигнал, воно то спрацьовує, то ні. Згадав що є якісь Zigbee підсилювачі, але не знаю чи то допоможе, якщо сам пристрій ловить сигнал погано, то чи буде в тому ж місці підсилювач ловити краще. А от Wi-Fi розетка ловить сигнал значно краще. Мені то не потрібно для автоматизацій чи чогось такого, тільки графік налаштувати і забути, можливо інколи вручну запустити, тому підійшло би і Wi-Fi.

Чи надійні такі девайси саме в якості АВ? Задача вбити двох зайців, є окремий прилад, на якому стоїть звичайний АВ, а після нього добовий механічний таймер, який запускає прилад. Але зараз немає потреби щоденного запуску, тому треба внести зміни. Ставити тижневий таймер немає місця, там бокс всього на 2 модулі. Хоча можна використати звичайне Wi-Fi реле і отримати те саме. Але ще один такий розумний АВ потрібен для іншого приладу, тому питання про надійність як АВ актуальне.

А сенс при такому розході робити заміри, якщо швидкість повітря через ТО буде дуже низька і скоріш за все не зможе виштовхнути конденсат? Той самий калькулятор на сайті виробника для вашого ТО пише що мінімальний розхід 100 кубів, при цьому швидкість повітря через ТО 0.5 мс. Відповідно при 50 кубах швидкість буде ще нижчою і конденсат буде важко виштовхуватися або й взалалі не буде. Тому при малих об'ємах ще більша ймовірність випадання конденсату прямо в ТО.

Бажано напевно робити спостереження на певних обертах, щоб були однакові умови. А то ви спостерігаєте сьогодні на 50 кубах, раніше на 200 кубах, до того може ще інший розхід був. Від цього всі показання можуть плавати туда-сюда і легко вийти на дизбаланс. Хіба що ви постійно перемірюєте анемометром 😁 Я б зупинився на якісь одній швидкості, напевно тій, яка має бути розрахункова для будинку, і вже на ній порівнював результати. Бо при 50 кубах може бути одне, а при 200 кубах зовсім інше.

Сьогодні помітив що витяжний сенсор показує +/- 0 Па, подумав що вже пішов на упокій... Поліз дивитися, наче все ок, але в місці приєднання шлангів до зонду помітив що в шланзі утворилася водяна пробка. Проблема вилізла через те, що зонд розміщений горизонтально і витяжне повітря насичене вологою на холодному горищі успішно конденсує в трубці і немає змоги стікати. Тимчасово там утеплено невеликом куском мінвати, але то не спасає. На фото видно слід від води, але воду вже злив. Все ж таки розташування зонду горизонтально в таких умовах не дуже підходяще. Купив нові трубки і повітровід, буду робити по типу як VAV клапан, трубки розміщу навхрест, але не в горизонтальному положенні, щоб не було таких ситуацій. Якщо повітроводи змонтовані в теплому контурі, то це не страшно, а от в умовах холодного горища не підходить горизонтальний монтаж зондів.

А при таких обертах є баланс? Бо вигладає що скоріш за все перевага витяжки над притоком, відповідно і температура подачі в будинок буде вища, ніж при +/- балансі потоків.

Дивно що така сама ПВУ є ще у декількох людей, але показники температур/ефективності точно відрізняються в кращу сторону.

Ох блін, і чому не звернувся за допомогою раніше )))) Сидів пару днів розбирався як написати простий код, а тут за декілька хвилин готовий результат 🤣 Це про сенсори швидкості повітря, в темі про вентиляцію. sensor: - platform: dht pin: D2 temperature: name: "Air Temperature" id: air_temperature humidity: name: "Air Humidity" id: air_humidity update_interval: 60s - platform: adc pin: A0 name: "Pressure Difference Sensor" id: pressure_difference unit_of_measurement: "Pa" accuracy_decimals: 2 filters: - multiply: 100.0 # Коефіцієнт для перетворення значень сенсора interval: - interval: 30s then: - lambda: |- float T = id(air_temperature).state + 273.15; // Температура в Кельвінах float RH = id(air_humidity).state / 100.0; // Відносна вологість у долях float P = 101325.0; // Атмосферний тиск в Па (можна налаштувати) // Обчислення тиску насиченої пари при температурі T (у Па) float e_s = 610.78 * exp(T * 17.27 / (T + 237.3)); // Обчислення парціального тиску водяної пари float e = RH * e_s; // Обчислення парціального тиску сухого повітря float p_d = P - e; // Обчислення густини повітря (кг/м³) float R_d = 287.05; float R_v = 461.5; float rho = (p_d / (R_d * T)) + (e / (R_v * T)); float delta_p = id(pressure_difference).state; // Перепад тиску в Па float air_speed = sqrt((2 * delta_p) / rho); // Швидкість повітря в м/с // Розрахунок об'ємного потоку через канал діаметром 150 мм (0.15 м) float diameter = 0.15; // Діаметр каналу в метрах float area = 3.14159 * pow((diameter / 2), 2); // Площа перетину каналу в м² float volumetric_flow_rate = air_speed * area; // Об'ємний потік в м³/с // Об'ємний потік за годину в м³/год float volumetric_flow_rate_per_hour = volumetric_flow_rate * 3600; ESP_LOGI("custom", "Air Temperature: %.2f °C", id(air_temperature).state); ESP_LOGI("custom", "Air Humidity: %.2f %%", id(air_humidity).state); ESP_LOGI("custom", "Air Density: %.3f kg/m³", rho); ESP_LOGI("custom", "Air Speed: %.2f m/s", air_speed); ESP_LOGI("custom", "Volumetric Flow Rate: %.2f m³/s", volumetric_flow_rate); ESP_LOGI("custom", "Volumetric Flow Rate per Hour: %.2f m³/h", volumetric_flow_rate_per_hour);

Як то кажуть, не пройшло і пів року, нарешті почав робити автоматизацю ПВУ 🤣 Але тим не менше, початок покладено. Роблю це вперше, тому паралельно вивчаю. Вирішив по можливості писати все в коді на ESP32 (прошивка ESPHome), щоб контролер працював незалежно від сервера НА. Попередньо не бачу що там будуть якісь складні розрахунки і тд, в більшості лише логічні операції, з чим контролер на ESP32 має без проблем справлятися. Якщо щось піде не так, то ніколи не пізно перенести все в НА. Ось кусок з того, що можна сказати готове. Здається все написано правильно, але може гуру бачать якісь нюанси, щось не правильно або не логічно зроблено, або щось потрібно додати щоб працювало більш коректно? Я ще не перевіряв чи взагалі працює 😄 Що тут відбувається. Автоматизація нагрівача вуличного повітря (для постнагріву буду аналогічна). По-перше, нагрівачі (переднагрів і постнагрів) можуть працювати тільки за умови що працює приточний вентилятор і має оберти які забезпечують швидкість повітря не менше 1.5 м/с (рекомендація виробника). В моєму випадку це ~95 м³/год для 150 мм діаметру при 750-775 RPM. Записав не менше 700 RPM, думаю не страшно. Якщо умова не виконується, то нагрівачі зразу переходять в стан "Вимкнено". Також є ще додаткові умови при яких нагрівач переходить в стан "Вимкнено". Можна в ручному режимі вимкнути, або ж по спрацюванню термореле, або по датчку, якщо зафіксується занадто висока температура. Запускаєтсья автоматизація по датчику температури витяжного повітря на виході з теплообмінника. Якщо температура падає нижче 5°C на час більше 3 хв, то запускається автоматизація, якщо температура піднімаєтсья вище 5.5°C на час більше 30 хв, то автоматизація вимикає нагрівач і обезточує його. Нагрів керується PID регулятором через твердотіле реле 4-20 mA. Коефіцієнти підібралися автоматично в режимі "Автотюнінг". # Режим роботи нагрівачів # Переднагрів - platform: template id: preheater_mode name: "PreHeater Mode" options: - "Auto" - "Disable" initial_option: "Auto" restore_value: true optimistic: true # Прапорець - нагрів дозволено - platform: template name: "Heating Allowed" id: heating_allowed condition: and: - switch.is_on: do_1 - fan.is_on: supply_fan - sensor.in_range: id: supply_fan_rpm above: 700 # Переднагрів - platform: template name: "PreHeater Automation" id: preheater_automation condition: and: - lambda: 'return id(preheater_mode).state == "Auto";' - binary_sensor.is_on: heating_allowed - binary_sensor.is_off: alert_heater1_ts - binary_sensor.is_off: alert_overheating_heater1 on_press: then: - if: condition: for: time: 3min condition: sensor.in_range: id: sht30_eha_temp below: 5 then: - switch.turn_on: heater1_relay - delay: 3s - climate.control: id: pid_preheater mode: HEAT else: - if: condition: for: time: 30min condition: sensor.in_range: id: sht30_eha_temp abowe: 5.5 then: - climate.control: id: pid_preheater mode: "OFF" - delay: 3s - switch.turn_off: heater1_relay on_release: then: - climate.control: id: pid_preheater mode: "OFF" - delay: 3s - switch.turn_off: heater1_relay # PID - PreHeater # Регулятор нагрівача №1 - platform: pid name: "PID PreHeater" id: pid_preheater sensor: sht30_oda_temp default_target_temperature: 1°C heat_output: preheater_power visual: min_temperature: -5 max_temperature: 10 temperature_step: 0.1 control_parameters: kp: 0.20034 ki: 0.00072 kd: 13.92368 deadband_parameters: threshold_high: 0.25°C threshold_low: -0.25°C Я тут що попробував, якщо задати правильно запит, то MS Copilot навіть пропонує якісь автоматизації ))) Може він і напише все що треба 🤣

Ви б читали уважніше )) Я не задавав питання про конкретний датчик, а показав фото для прикладу. Питання було про то, чим захистити контакти/плату.

А, ну тобто фіксується температура поверхні, але видно як розподіляється тепло. Тобто при закритій кришці температуру самих пластин ТО нереально дізнатися через тепловізор?

🤔🤔🤔 Так при чому тут 150°C взагалі? Не про це мова, а про захист контактів від високої вологи і конденсату. Не важливо який датчик, хоть температура/вологість, хоть тиску, хоть чогось іншого, питання тільки як захистити контакти, а точніше всю плату. Але вище вже підказали, тому питання закрите.

А в процесі роботи, тобто при закритій ПВУ, є можливість подивитися тепловізором з боків (зліва/справа)? На скільки точно тепловізор показує інформацію? Тобто якщо на виході з ТО датчик показує +6, то тепловізором можна якось це перевірити? Якось звірити чи на виході витяжки дійсно те, що показує датчик.

Думаю це не має значення, в ТО відстань між пластинами однакова і створюють вони однаковий опір, тому не може повітря проходити між одними пластинами більше/швидше, ніж між другими.

Якщо ще раз надумаєте витягнути ТО, витягніть обережно і поверніть в сторону приточного потоку і залиште на декілька хвилин, може до пів години. Якщо з приточного каналу почне стікати конденсат, то цілком можливо що є розгерметизація між пластинами. По нормальному потоки ніяк не мають пересікатися і відповідно конденсат ніяк не перетікає в приточні канали ТО. Чисто моя думка, може хибна, але я б спробував. Приблизно ось так.

Я таки довірюся калькулятору, ніж видумовуватиму як самому це розрахувати. Думаю розробили його не першокурсники як курсову роботу, а все ж таки інженери які щось знають і не виключно що проводили якісь випробовування. Тому якщо по розрахунках показує що конденсату не буде, то може його дійсно і не буде. Інша справа що це ідеальні умови, тобто стабільний баланс потоків приток/витяжка і точні показання датчиків. Якщо десь буде дизбаланс, то це вже змінить результати в ту чи іншу сторону. Наприклад трохи більше притоку охолодить пластини більше в глибину ТО, відповідно температура витяжки в цій зоні знизиться і можливо наблизиться до точки роси. В такому випадку конденсат почне по трохи осідати між пластинами в найхолоднішій зоні і збільшувати опір витяжного потоку, що вплине на ефективність рекуперації, а це може знизити температуру на виході витяжки і холодна зона почне по трохи збільшуватися, а з нею і кількість конденсату між пластинами, яку витяжний вентилятор не зможе виштовхнути, бо можливо вже почнеться процес кристалізації. Також якщо подивитися на форму ТО і прийняти за умову що вентиляція працює, а не запускається вперше при таких умовах, то отримаємо наступне. Нехай з вулиці температура від +5°C опускається до 0°C, з будинку +18°C стабільно, потоки рухаються назустріч один одному. І в момент коли з вулиці буде 0°C повітря поступає на прогріті пластини ТО. Зверху вони більш нагріті, а сама холодніша зона (приблизно) обведена жовтим. При 0°C з вулиці на виході з витяжки температура опуститься до +2°C (по калькулятору), а в автора датчик взагалі показує майже +6°C. Датчик знаходить скоріш за все не біля самого ТО, а напевно десь дальше, але думаю максимум на відстані 30-40 см. Але навіть якщо орієнтуватися на калькулятор і його +2°C, то така температура не є точкою роси для вхідного повітря 18°C/30%, а +6°C у автора тим більше. Тут одна загадка, як дачтик витяжки на виході показує майже +6°C, якщо при вхідних 0°C і 18°C/30% (сухе повітря) вихлоп наближається до +1°C (довіримося калькулятору). А де +1°C, там недалеко 0°C, а це вже точка роси і випадання конденсату. Якщо не помиляюся то захист від обмерзання (підігрів вуличного повітря) спрацьовує при +5°C (по замовчуванню), а якщо датчик показує майже +6°C, то система думає що все добре і не вмикає підігрів повітря, а можливо там вже почався процес обмерзання. Хоча пан каже що не бачить обмерзання і датчики наче перевірив, але ТО весь у воді, що трохи суперечить одне другому, тому якась містика 😁 Ставлю на то, що або проблема з датчиком на виході з витяжки, відповідно не спрацьовує захист від обмерзання, або проблема з ТО, можливо розгерметизація і є перетік вуличного повітря прямо між пластинами, де витяжне повітря успішно конденсує.

Вирішив попробувати з ESP32 передавати дані через Modbus на головний пристрій, тобто зробити пристрій на ESP32 як slave. На практиці це може пригодитися якщо є якийсь DIY пристрій на базі ESP32 і потрібно передати дані по Modbus на Master пристрій. Прошивка ESPHome, код скопійований з документації, але там трохи заплутаний приклад, тому методом тику вийшло ось так. Може хтось поправить, якщо щось не правильно. Для тесту взяв ESP32 C3 Super Mini, модуль TTL to RS-485 MAX485 і датчик DS18B20. Відповідно ESP32 зчитує дані з датчика і відправляє їх на Master пристрій, чи точніше Master пристрій їх зчитує (не знаю як воно правильно працює). Дані по Modbus передаються в цілих числах, тому показання датчика множаться на 10, щоб при даних з датчика 21.7°C на виході отримувати значення 217, а не округлення до 22. Тут не знаю чи це так нормально, чи щось потрібно змінити, щоб результат відправлявся з крапкою. На Master пристрої їх потрібно помножити на 0.1, щоб отримати 21.7°C. На комп'ютері підключився через Modbus Poll, все ок, дані отримую. uart: - id: uart_modbus_server baud_rate: 115200 tx_pin: 21 rx_pin: 20 stop_bits: 1 modbus: - uart_id: uart_modbus_server id: modbus_server role: server modbus_controller: - modbus_id: modbus_server address: 0x3 # Slave ID server_registers: - address: 2 value_type: S_DWORD_R read_lambda: |- return id(ds18b20_rs485).state; one_wire: - platform: gpio pin: GPIO2 # 0xc60119373c9a4328 sensor: - platform: dallas_temp address: 0xc60119373c9a4328 id: ds18b20_rs485 name: temperature update_interval: 1s accuracy_decimals: 3 filters: - multiply: 10

А точніше?

То не мій калькулятор, всі питання до виробника теплообмінників, це їх розробка ))) Рахує він багато чого, але я не вдавався в деталі, звіряюся тільки по температурах (на скріні розширені розрахунки). Дійсно, при 300 кубах приблизно 1 л в годину і 25 л на добу набіжить. Але є нюанс, це при вологості 54% і 21°C, а ви говорили про 30% і 18°C, при таких умовах калькулятор показує що буде без конденсату. На скільки зрозумів ви про абсолютну вологість з будинку, то у випадку 54%/21°C видно що абсолютна вологість з будинку яка поступає в ТО і на виході з ТО відрізняється, значить частина вологи конденсує. У випадку 30%/18°C абсолютна вологість яка на вході, така і на виході, значить таки нічого не конденсує. І ще один нюанс, це не металеві ТО, а полістирольні, з високою ефективністю.

А звідки цифра така в 30 л на добу? Може то тепло якраз і йде на підігрів приточного повітря, тобто відбувається теплообмін між приточним і витяжним повітряними потоками? Калькулятор показує температуру повітря вже на виході, думаю що з урахуванняв всіх фізичних процесів, тобто температуру повітря яке вийде з ТО і видується на вулицю, котре вже ніяк не взаємодіє з ТО. Ось мій кейс в даний момент, трохи більше 0.5 л конденсату в годину при 160 кубах, 0°C з вулиці, 21°C і 54% з будинку. Виділяється ~1 кВт тепла і якраз ця енергія витрачається на обігрів приточного повітря з 0°C до 20°C. А на виході з витяжки ~8°C, по датчиках приблизно це і показує. Тому як повітря там може ще додатково нагрітися на 3°C незрозуміло, якщо воно просто видувається по повітроводу. Щось я тут не дуже зрозумів як ви то рахуєте. Той самий калькулятор теплообмінника при 300 кубах, 0°C з вулиці і 18°C/30% з будинку показує що конденсату не буде зовсім 🤔 Точка роси 18°C/30% приблизно 0°C і саме така температура поступає в ПВУ, але на вході в ТО температура починає збільшуватися, тому що починаєтсья теплообмін, холодне повітря зустрічається з теплими пластинами ТО. Тому щось там конденсувати наче не має, ну може зовсім трохи, декілька крапель, але точно не 36 л на добу, як ви написали. При 20°C/30% також далеко не 50+ літрів конденсату, а лише ~0.5 л/год.

Ну точно не занурення у воду. В теорії такий датчик може стояти у ПВУ зі сторони теплообмінника де постійно є конденсат і підвищена вологість (в зимовий період), і краплі конденсату можуть переноситися і осідати на датчку. Тому подумав чи можна якось ізолювати всі контакти.

Десь одним оком бачив, що ви при увімкненні кухонної витяжки вимикаєте витяжку в ПВУ. Як то реалізовано? Також є такий пункт в списку задач, але поки він відтермінувався. Але я думав не вимикати витяжку, а збільшувати приток, щоб рекуперація все ж таки відбувалася. Витяжка в мене звичайна побутова, 3 швидкості, і тут напевно якось потрібно для кожної швидкості збільшувати приток на відповідну величину, тому що продуктивність витяжки значно відрізняється на 1й і 3й швидкості.

Забув додати, якщо то має значення, питання про низьковольтні плати (3-5В), наприклад по типу таких чи схожих модулів. Наприклад на цьому фото, думаю було б добре щоб волога/конденсат не потрапляли на плату і спричинили КЗ. Можна припаяти потрібні дроти і все залити чимось, залишивши тільки сам сенсор (обведено червоним). Ось заводський датчик залитий чимось, на дотик тверде, наче якись епоксидний герметик, чи що. Поруч схожий датчик, але вже ніяк не захищений.

Чи є якийсь герметик, який твердіє і не боїться вологи? Тобто раз замастив і на вічно. Для прикладу треба загерметизувати датчик, який буде в умовах підвищеної вологи і конденсату, сам датчик має бути відкритим, він може бути розпаяний на платі з іншими компонентами, а всі контакти мають бути ізольовані.

У вас в кожній кімнаті датчик СО2? Це якось допомагає щось автоматизовувати чи тільки для графіків?