TaurosRMK

У вас в кожній кімнаті датчик СО2? Це якось допомагає щось автоматизовувати чи тільки для графіків?

HU-EX6 366 - 2.2 мм В пана здається HC-EX6 366 - 2.6 мм

При вологості 35-40% конденсату настільки мало, що при нормальній роботі навіть не буде видно чи він стікає. Можна перевірити включивши на 2-3 хв витяжку на 100% і подивитися на кількість конденсату. В мене вологість більше 50%, ТО правда трохи інший і більшого розміру, при звичайній роботі на 150-160 кубів навіть не видно чи стікає конденсат, тому що там буквально декілька капель в секунду. Але коли включаю на 100%, то по прозорому шлангу помітно як конденсать тече річкою. Тобто конденсат затримується між пластинами і повільно капає в піддон, але це не заважає нормальному теплообміну. По датчиках виходять якісь дивні показники. Якщо орієнтуватися на калькулятор від виробника хоча б для звірки, то при вологості 37% і -2°C/18°C на виході показує 15,5°C в будинок і ~3°C викид на вулицю. А в пана в хату дує чуть більше 10°C, а на вулицю майже 6°C. Тому як може бути на викиді на вулиці 6°C, якщо по розрахунках показує десь 3°C, тут тоже питання. То при вологості 60% з будинку могло би бути приблизно 6°C, але пан каже що повітря сухе. Попробуйде розвернути ТО на 180 градусів, тобто вверх дном, і поспостерігати день-два, чи буде так само.

Ви ж наче купили анемометр, робили заміри? З балансом все в порядку? Для достовірності можна зробити заміри після прочистки теплообмінника, коли все ок, і через декілька днів, коли вилізе проблема. Яка у вас вологість витяжного повітря, умовно вологість в кімнатах де є витяжні анемостати/решітки? Бо по калькулятору при таких вхідних даних навіть при 60% буде приблизно 0.5 кг конденсату в годину, що є зовсім небагато. А якщо вологість нижча, то буде ще менше конденсату. Такі об'єми мали б без проблем виштовхуватися з теплообмінника. Інша сторона питання знову залежиться від вологості, якщо у вас вологість витяжки не дуже висока, то при -2С там скоріш за все починається процес обмерзання і 150 кубів з витяжки можуть різко впасти і буде дизбаланс. В такому випадку, як згадували вище, треба автоматизувати цей процес, щоб збільшувати оберти витяжного вентилятора.

Питання в тему, яке раніше обговорювалося, але так і не було розкрито суті. В мене кругом теплообмінника стояли сенсори РТ1000, ще було потрібно два сенсори - один на постнагрів, інший на вулицю. Для вулиці не критичний, це тільки для інформації, а для постнагріву бажано мати точні показники. Але оскільки в контролері тільки 4 входи під РТ1000, то додатково 1-2 сенсори не було куди підключити. Бавився з різними конвертерами для ESP32, але там через перешкоди пропадав сигнал, тому не надійне таке рішення. Потім були DS18B20 і SHT30, і в результаті помітив що цифрові сенсори показують приблизно на 1 °C нижчі показники, ніж РТ1000, або ж наоборот РТ1000 на 1 °C вище, ніж цифрові. А де правда так і не зрозуміло. Нещодавно демонтував РТ1000 і поставив всі чотири сенсори SHT30, щоб всі сенсори були цифрові. Але при підключенні попутав дроти +/- і скоріш за все всі 4 сенсори пішли по пи***. Вони то щось показують, але не впевнений чи вірні дані, по температурі показники наче змінюються, а от по вологості таке відчуття що вже брешуть, хоча були калібровані. Тому скоріш за все під заміну всі чотири. І тепер думаю, чи ставити знову всі цифрові, чи вернути назад РТ1000. З двома додатковими РТ1000 прийдеться щось придумати як їх підключити, мабуть якісь конвертери прийдеться використовувати, в цьому плані цифрові простіше, бо підключаються напряму до контрллера хоть 4 шт, хоть 8 шт, і додатково показують вологість. Але хто з них показує правду по температурі не зрозуміло, бо різниця в 1 °C, то трохи різниця. Для прикладу показання SHT40, DS18B20 і РТ1000 в кімнаті в стані спокою.

😁

Тільки де його змонтувати? Для прикладу ось точки в яких роблять контрольні заміри і рахують середнє значення. Якщо цей датчик прикрутити до стінки повітроводу, то на протилежній стінці чи в центрі можуть бути зовсім інші показники. Так ще багато залежить від того де буде змонтовано - до/після вентилятора, після повороту, чи на прямій ділянці хоча б не менше 5 діаметрів до і після датчика.

Згадав що десь має бути вентилятор такого типу. Він малопродуктивний, але для 0.5-1 м труби 150 мм діаметру буде достатньо, щоб провести якісь заміри і звіритися з анемометром. От тільки немає до нього ніякого регулятора.

Ще ось такий сенсор зустрічається, на алі знаходиться якийсь клон чи просто розробка на тому ж сенсорі. В принципі готовий продукт, але куди його прилаштувати у вентиляції, треба ще подумати, і на скільки будуть точні показання також під питанням. Але за такі гроші є готові канальні датчики з RS485 для вимірювання швидкості. esphome.io/components/sensor/fs3000.html

До речі, в документах Sensirion є формули для розрахунку об'єму повітря, але я щось не зміг в них розібратися. Треба порахувати чи виходить хоча б те саме, що і по тій формулі яку я використовую. sensirion.com/media/documents/8B396696/667EA013/DP_AN_Measurement_Parameters_V1.0.pdf Пункт #4

Так я не про сенсори, а про опір анемостатів. Вони в мене викручені майже на максимум, точніше в кімнатах де більше притоку майже на максимум, а в кімнаті де менше притоку, трохи закрутив більше, щоб умовно вирівняти їх опір. Звісно це на око і пристрою для замірів поверх анемостатів в мене немає, щоб їх відрегулювати на потрібний об'єм по кімнатах. Але на максимальних обертах сенсори з та без анемостатів показують різницю всього в 5 м³/год, відповідно на менших швидкостях анемостати практично не дають опору. Ось це я мав на увазі. Хм... А якщо поглянути не на похибку, а на фактичні показання в кубах? Умовно менше 50 м³/год то окремий випадок, таку цифру зустрічав в декотрих заводських датчиках на базі диф сенсорів, де вказується мінімальний вимірюваний об'єм в 50 м³/год. Але якщо подивитися на показання вище 50 м³/год, то там різниця в кубах всього 9-13 м³/год. Так, на фоні загального об'єму до 90-100 кубів це трохи велика похибка, але розхід до 100 кубів на цілий будинок це зовсім мало, тому і похибка на такому діапазоні не критична, бо такий сценарій малоймовірний і якось без різниці буде там 50 чи 70 м³/год. Мінімальний режим встановив на 120 м³/год і то його не використовую, це так для майбутніх автоматизацій. Основний діапазон 150+ м³/год. На рахунок щільності повітря, якщо ви вже зробли табличку, можете підставити ці дані, заодно буде видно чи сильно вплине щільність повітря? А як тоді використовуються VAV клапани, фото яких вище, якщо їх встановлюють на кімнати чи зони, де розхід повітря якраз невеликий? Принцип той же самий, заміри перепаду тиску і розрахунок об'єму повітря. Не думаю що в кімнату/зону подається 300+ кубів. Хоча, ось текст з даташиту одного з таких клапанів. Навіть в заводскому виконанні вказуєтсья що допустима похибка до 9% на малих швидкостях і до 5% зі збільшенням швидкості. Тобто це цілком нормально навіть для заводського пристрою, з відкаліброваними трубками і напевно відкоригованою формулою розрахунку. Я знайшов таку фомулу і там немає ніяких поправочних коефіцієнтів, тільки можна коригувати по щільності повітря. Але в даташитах заводських зондів зустрічав формули з поправочними коефіціентами, де вони відрізняються від типу зонду, його довжини і тд. Але як ті коефіцієнти розрахувати, тут без поняття. Тому поки що використав саму просту формулу. І якщо подивитися на заміри анемометром і показання сенсорів, то не така й велика різниця, дуже близько до правди. Червоним обведено показання сенсорів, збоку від них сума по замірах анемометром. Але це показання сенсорів орієнтовні, тому що вони трохи плавають і в момент замірів вони могли бути вище/нижче тієї цифри. Раніше на графіку показував як плавають показання на притоці по відношенню до витяжки, тому і планую перенести зонд "перед" вентилятором, щоб був так як витяжний. Видно що при 145 м³/год похибка трохи збільшилася, але хоча б видно що зберігається баланс, навіть якщо умовно я виставлю 150 м³/год, а фактично буде 135-140 м³/год (-10%), то не сильно критично, тут головне підтримувати баланс. Я би вмонтував трубки у вентилятор, але де це зробити, якщо це канальний вентилятор і фактично там перехід з круглого каналу зразу на корпус вентилятора? Умовно там розширення каналу 150мм діаметру до розмірів корпусу вентилятора, як там калібрувати взагалі не зрозуміло. Фактично це буде діаметр каналу, але в безпосередній близкості до вентилятора, і як ви кажете що тиск там буде більшим, то показання будуть відрізнятися від тих, які отримую просто в каналі. Тому потрібен якийсь поправочний коефіцієнт, яке як його розрахувати це інше питання. Виробники зондів рекомендують монтувати їх мінімум за 1D до входу у вентилятор (на скріншоті вище показано). Взагалі планую купити трубу відповдного діаметру і зробити щось схоже як оті VAV клапани, тобто кусок труби ~300 мм, ближче до одного краю змонтувати трубки навхрест, і змонтувати це перед вентилятором. Трубки будуть приблизно на 1.5D перед вентилятором, що мало б показувати однаково точні дані бо буде приблизно однаковий тиск. А дальше буде видно як то все відкоригувати, щоб зменшити похибку.

Я з початку на такий і дивився. Порився трохи в гуглі, не знайшов робочих прикладів під ESP чи Arduino, тобто прийшлося б самому писати, що зовсім не моя справа А то що знаходилося було не до кінця розкрито. В теорії він і міряє швидкість, але значно вищі швидкості ніж в повітроводах, тому як він буде вести себе при невеликих швидкостях не зрозуміло. Але як ви ту трубку плануєте засунути і закріпити в повітроводі, якщо потік повітря має бути направлений на носик? Можна десь в каналах в ПВУ прилаштувати, але скоріш за все показання там будуть не вірні. Або ж виготовити трубку самому і врізати її в повітровід. Лазив по алі і натрапив на ті сенсори що взяв, тоді в період розпродаж з монетками ціна на них вийшла біля $12 / шт, що було навіть дешевше ніж один MS4525D0. Тільки трубки треба самому виготовити. Але менше проблем з підключенням, в ESPHome є готовий компонент, а для Arduino на сайті виробника є бібліотека з прикладом. Може й зараз на алі з монетками можна взяти біля $15-16, але варто дивитися на продавця, бо там багато незрозумілих, по відгуках підсовують вживані товари (не тільки сенсори, а взагалі щось з електроніки). Я з продавцем спілкувався до покупки, виявився адекватним. Для прикладу ось рекомендації де монтувати трубку/зонд.

Зробив заміри в трьох точках, але попередньо знайшов табличку, де робив заміри після заміни фільтрів. Там дійсно притоку стало більше, тому порівняння даних с сенсорів і замірів анемометром які показав в таблиці вище не вірні. Ще один нюанс, анемостати не створюють великого опору, тому що заміри по сенсорах на 100% обертів без анемостатів і з анемостатами дають різницю всього 5 м³/год, що зовсім мало. А на менших обертах опір ще менший і різниці може взагалі не бути. По замірах без анемостатів, на максимальних обертах сенсори показували на приток/витяжку приблизно 445 м³/год і 415 м³/год відповідно, а по анемометру вийшло ~455 і 420 м³/год. Дуже схожі результати. На середніх обертах по сенсорах виставлено на баланс ~235 м³/год, по анемометру 225 м³/год (П) і 235 м³/год (В). Тоже близькі результати. На менших обертах по сенсорах ~145 м³/год, по анемометру 130 м³/год (П) і 135 м³/год (В). Анемометр показав трохи менше ніж сенсори. В цілому тоже близькі значення, похибка десь ~5%, що не дуже страшно. Але може то ще анемометр такий, тому що на високих обертах переважає приток, на малих вже витяжка, але наче мала би зберігатися перевага одного з вентиляторів на всьому діапазоні. В загальному показання близькі до реальних. План дальше - перенести приточний зонд в місце "перед" вентилятором, заодно переробити зонди. Як варіант поставити дві трубки в площині перерізу каналу, або навхрест як на картинці. Доречі, це VAV клапани і у багатьох трубки стоять переважно навхрест, або по одній, або спарені. Навхрест по одні трубці навіть простіше, тому що не потрібно придумовувати нічого складного, просто трубку зафіксувати.

Цілком можливо, я повноцінно в тему не заглиблювався і нічого не тестував, зробив так, як було простіше в домашніх умовах. На 100% точність не орієнтувався ))) В деяких трубках зустрічаються якісь поправочні коефіцієнти, але не зрозумів звідки вони і як розраховуються. Так, багато трубок об'єднані в одну, тобто дві трубки в одній більшого діаметру, або в якомусь спеціальному аеродинамічному корпусі. Але це все в домашніх умовах точно не зробити, а з іншого боку хотів просто перевірити чи щось з того вийде. Щось тай вийшло, дальше можна думати як зробити краще. Ще є варіанти зондів де просто дві трубки, але вони розвернуті на 90 градусів, тобто обидві трубки в площині перерізу каналу, а не одна за одною вздовж каналу. Я це наче тримав постійно в голові, але все рівно взяв і змонтував так 🤣 Але це не проблема, трубки можна легко повернути на 90 градусів, тільки треба нові отвори в каналі сверліти. Це можна попробувати, все рівно планував приточний зонд перенести "до" вентилятора, а не після нього. Завтра (чи то вже сьогодні) хочу зняти анемостати і заміряти швидкість анемометром, і звірити по сенсорах, чи хоча б приблизно співпадають показники.

Трохи сумна ситуація... Є контролер на базі ESP32 (Kincony A2, www.kincony.com/download/KC868-A2-schematic.pdf), на шину I2C через мультиплексор TCA9548A підключено 4 датчики SHT30 (температура і вологість), два були підключені ще раніше, два підключав сьогодні. В кожного датчика по 4 проводи, 16 проводів від датчиків і ще 4 проводи до контролера, і це все на мультиплексор. Відповідно там жмут проводів назбирався і це було підключено "тимчасово" на клеми швидкого монтажу. Коли сьогодні підключав нові датчики то, якось так сталося, що наплутав в проводах живлення (3.3В) яке йде від контролера, тобто якийсь з проводів DC- підключив до клеми DC+... 😕 Подав живлення і бачу що немає зв'язку з датчиками, оновив прошивку і все рівно нічого, в логах пише що немає зв'язку з TCA9548A. Пішов дивитися і побачив що неправильно підключені дроти... 🙈 Підключив по нормальному в надії що нічого страшного не сталося і заодно замінив TCA9548A, спочатку ту саму помилку видавало, але включив/виключив блок живлення на хвилину-дві, після цього появився зв'язок і датчики почали надсилати дані. Відповідно питання, у такій ситуації що може статися, пострадають датчики, чи мультиплексор, чи може сам контролер? Живлення від контролера розгалужується на всі датчики і мультиплексор. Контролер наче працює як і працював, оглянув плату візуально, нічого підозрілого/паленого не помічено. На рахунок мультиплескора який був в той момент не знаю, не перевіряв чи він робочий. Датчики наче шлють дані, але один з датчиків постійно показує 100% вологості, значить він таки постраждав, але температуру при цьому показує, хоча я вже не впевнений що то вірні показники, але близькі до розрахункових. Інші три датчики показують і то, і то. Не зрозуміло чи щось критичне сталося чи ні, окрім того що один датчик по вологості показує 100%.

Якось так. Балансування яке робив анемометром, тоді витяжки було чуть-чуть більше. Щоб вирівняти потоки, треба було приток зовсім трохи підняти. По розрахунках один з режимів був такий: 47% приток / 45% витяжка, це мало бути десь ~150 м³/год. Якщо орієнтуватися на теперішні сенсори, то при таких параметрах вже притоку більше, тобто весь цей час був дизбаланс. Тепер щоб вирівняти баланс, треба витяжку трохи підняти (або ж приток зменшити), після цього зразу стало помітно як показники з датчиків температури навколо теплообмінника трохи піднялися і стали ближчими до тих, що показує калькулятор. Також подумав що тут трохи вплинули анемостати, на притоці їх 3 шт діаметром 150 мм, відкриті майже на максимум, я їх не регулював. А на витяжці анемостатів 5 шт, 4 з яких 100 мм і один 150 мм. Тому в купі вони створюють більший опір ніж ті, що на притоці, анемостат 100 мм має невелике живе січення, в порівнянні з 150 мм. Плюс до цього форма в них різна - приточна і витяжна. Тому ті показники які наміряв анемометром без анемостатів можуть бути правдиві, так само як і ці, які зараз показують сенсори, тільки тоді це було без анемостатів, а зараз з анемостатати, відповідно опір відрізняється. Єнине не зрозуміло, чому притоку стало більше, ніж було ))) Все ж таки грішу на вітер, цілком ймовірно що нагнітає в приточну решітку, на даний момент швидкість ±30 км/год. Попробую ще провести заміри анемометром без анемостатів і порівняти з показаннями сенсорів. Хоча я забув коли робив балансування, на старих фільтрах чи вже на нових... Тому що місяць назад замінив приточні фільтри, здається балансування робив ще раніше, тому можливо з новими фільтрами притоку дійсно стало більше. Треба перевірити. Видно як приток гуляє в межах 10-15 м³/год, в той час як витяжка в середньому 5-6 м³/год. Розрахунок м³/год, але поки що без врахування щільності повітря, тому що сенсори передають дані по Wi-Fi, на кожному окрема ESP32, як засунути ці дані в головний контролер на ESP32, поки не знаю. Можливо таки прийдеться додати RS485 і зробити їх slave пристроями. sensor: - platform: sdp3x name: "SDP810 Supply" id: sdp810_supply address: 0x25 filters: - multiply: 100 - exponential_moving_average: send_every: 15 unit_of_measurement: Pa accuracy_decimals: 1 measurement_mode: mass_flow update_interval: 1s - platform: template name: "Airflow Supply" id: airflow_supply unit_of_measurement: "m³/h" device_class: "volume_flow_rate" state_class: "measurement" update_interval: 15s icon: mdi:gauge accuracy_decimals: 1 lambda: |- return (((4005 * std::sqrt(id(sdp810_supply).state * 0.00401)) * 0.00508) * 0.01769 * 3600);

З підручних матеріалів зробив такі зонди. Мідна трубка 8х1 мм, на розрахованій відстані насвердлів симетрично отворів діаметром 2 мм, один кінець трубки заглушений, на іншому штуцери під шланг. Вирізав з кришки для зовнішньої каналізації пластини для кріплення до повітроводу, додатково трубки зафіксував скобою. Планував на макетній платі розпаяти все що треба, але ці плати як на мене трохи не дуже для пайки, маленькі відстані між отворами, коли паяєш щось, полюбому припій перетікає на сусідній отвір. Треба або дуже акуратно, або дуже мало припою давати, бо є ймовірність що сусудні отвори злипнуться. Вирішив не ризикувати. Є ще схожі макетні плати, але зелені, там відстань між отворами трохи більша і можна не боятися напливів припою на сусідні отвори. Якщо тестування пройде вдачно і результат буде задовільняти, то замовлю на алі друк плати по розмірах з потрібними отворами і доріжками. На притоці розмістив зонд зі сторони будинку, на рівній ділянці, приблизно 4.5-5D після повороту і приблизно 7.5D до іншого повороту. Змонтував вертикально, хоча в даташитах схожих зонтів рекомендується монтувати горизонтально. На витяжці змонтував вже горизонтально, Також зі сторони будинку, зробивши невелику вставку в єдине доступне місце для монтажу. По даташитах такі зонди можна монтувати мінімум 1D перед входом у вентилятор. В мене між вентилятором і глушником було десь 1D, але додав ще вставку і вийшло добрих 2D до вентилятора, з іншої сторони прямий відрізок шумоглушника 1 м довжиною. Відповідно на притоці зонд розміщений після вентилятора, на витяжці до вентилятора, і думаю це впливає на показники. Поки що розрахунки вручну. Від сенсору отримую ΔPa, потім по такій формулі розраховую м3/год. Зчитую дані з інтервалом 1 с, при цьому показники дуже плавають, тому застосував фільтр exponential_moving_average: 10. Деякий час спостерігав, бачу що розташування зонду після вентилятора не дуже удачне, тому що показання дуже плавають, навіть здавалося би на ідеально рівній ділянці, яка відповідає всім вимогам. Для порівняння показання на витяжці, де зонд розміщений приблизно в 2D від входу у вентилятор, набагато стабільніші. Також можливо на приток впливають інші умови, останні два дні дуже сильні пориви вітру, а приточна решітка розташована на фасаді, в сторону якого дує вітер. Витяжна решітка розташована на сусідньому фасаді, паралельному до напрямку вітру. Коливання на витяжці не більше 0.3-0.4 Ра, в той час на притоці доходить до 1 Ра і більше, в залежності від обертів. Така сама картина була коли робив заміри анемометром, на витяжних точках швидкість стабільна, а на приточних плаває. Пройшовся на кожні 1V керованої напруги, саме при таких значеннях робив заміри анемоментром коли балансував систему. Зліва показання теперішні по розрахунках, справа показання коли міряв анемометром. Звичайно на 100% довіряти анемометру і ручним замірам не варто, не виключно що десь не правильно міряв або не правильно порахував (особливо на притоці де швидкості плавали). Розрахунки з сенсорів близькі до тих що наміряв анемометром, але є невелика розбіжність. По витяжці більш близько до правди, розрахунки з сенсора в середньому на 20-25 м3/год менші, ніж заміри анемометром, але заміри анемометром робив при знятих анемостатах, а зараз анемостати вставлені і вони створюють додатковий опір, плюс до цього всього трохи забився фільтр, хоча думаю що не дуже сильно, трохи більше місяця пройшло. На притоці ситуація протилежна, розрахунки з сенсору показують в середньому на 25 м3/год більше, ніж заміри анемометром. При тому що тут також анемостати створюють додатковий опір і фільтр приточний напевно більше забився ніж витяжний. Тому мало би бути менше ніж заміри анемометром, а виходиться більше. Не виключно що при замірах анемометром на притоці була похибка через плаваючу швидкість в різних точках труби, запам'ятовував якесь середнє значення в чотирьох точках замірів і рахував середнє з чотирьох. Або ж вітер таки допомагає приточному вентилятору ))) Тому що при вимкненому вентиляторі приток показує 0.1-0.2 Ра і навіть стрибає до 0.5 Ра, а це приблизно 30-50 м3/год, в той час витяжка показує нулі. А коли закриваю приточну заслінку, то показує по нулях. Значить якийсь додатковий рух повітря в приточних каналах є. Потрібно якось цю формулу записати в ESPHome щоб зразу рахувала м3/год. Думаю щоб отримувати більш стабільніші показання, треба збільшити кількість показань для розрахунку середнього, думаю 15 значень з інтервалом 2 с, тобто результат раз в 30 с трохи виправить ситуацію з плаванням показників. Також думаю що розташування зонда перед вентилятором більш правильне, там більш стабільний потік повітря, тому попробую перенести зонд на притоці в інше місце. Дивлячись на відео яке раніше скидував, де ремонтують ПВУ Zehnder, там сенсори міряють перепад тиску саме на вході у вентилятор, а не після вентилятора. Приточний вентилятор зі сторони вулиці, а там температура повітря відрізняється від температури повітря яке витягується з будинку. Але у формулі є коригування від щільності повітря. Єдине що є варіант розмістити зонд після нагрівача або перед ним. Якщо перед ним, то там температтура буде вулична, тобто цілком ймовірно там може бути -15...-20С, якщо після нагрівача, то менше -3 напевно не буде, нагрівач в таких випадках буде підігрівати повітря. Напевно краще змонтувати після нагрівача. Хоча по даташиту можна до -40С. Поки так, вже можна орієнтуватися на приблизні куби і підтримувати баланс. Вийшло значно дешевше в порівнянні з заводськими сенсорами швидкості. Хоча не скажу що точність ідеальна і калібрована, але близько до замірів анемометром і для DIY цілком достатньо. Можна вважати тестовим зразком, якщо все буде добре, то можна прикупити рівну трубку (тому що ця розрівняна з бухти), насвердліти отвори більш точно, зараз є незначні відхилення від лінії. Також можливо застосування двох зондів навхрест, один горизонтально, інший вертикально, що збільшить точність.

Якщо я правильно розумію, для цього має бути правильно налаштований домашній сервер. В мене просто на міні ПК встановлено HAOS і все. Коли це робив, чув одним фухом про Proxmox і таке інше, але тоді було ліньки розбиратися і просто встановив HAOS.

Трохи по темі НА. Чи можна якось через НА передавати файли на інший комп'ютер в одній мережі? Задача: зі смартфонів кидати фото/відео на основний ПК, на якому є папка зі спільним доступом. До тепер робив це через якийсь файловий менеджер на смартфонах, де додавав папку з ПК і воно працювало. Правда час від часу зв'язок з папкою втрачався і треба було заново додавати, сьогодні взагалі не може підключитися.

Ну не знаю... в мене ESP32 стоять в боксі управління вентиляцією, де напхані всі дроти в купу (і 220В, і 24В/5В, і датчики різні) і деяке обладнання яке точно створює шуми, при цьому ESP32 працюють без збоїв. Буває при перепрошивці інколи може не з першого разу підключитися до wi-fi, але через пару секунд підключається. А в звичайному режимі збоїв в роботі самої ESP32 не помічено.

Це зрозуміло, цікавило трохи інше, чи достатньо там зовнішньої різьби, щоб нормально прокладку притиснути? Це якось заважає нормальному функціонуванню? Все рівно того не видно. Ну можна і довший шланг купити, він змінний, але це треба зняти змішувач, зняти шланг, подивитися який треба і знайти такий самий, але довший. В результаті отримати те саме, тільки більше проблем і витаченого часу.

Отримав такі сенсори, в планах з них зробити сенсори швидкості повітря. Підключаються до ESP (ESPHome або Arduino), щось навіть показують 😁 По замовчуванню там перепад тиску, але можна конвертувати в швидкість, тільки треба з тим всім розібратися або знайти якісь приклади (поки не знайшлися ніякі). Хоча в pdf-ках на сайті Sensirion щось пише, якісь формули є, треба розбиратися. І потрібно якийсь зонд/трубку придумати. З варіантів розглядаю такі. Є в наявності мідна (чи латунна) трубка 8х1 мм, отвори насверлити можна, і якусь таку конструкцію зробити наче не складно. Одна трубка отворами на зустріч потоку, інша в протилежну сторону. Складніше розібратися з тим, як розраховувати швидкість, а трубку зробити не так складно 🙂 Також прикупив коробочки, плати і хотілося щось схоже як на відео зробити, тільки не на батарейках. Але є ще варіант засунути це все в звичайні диф реле тиску (пресостат), маю два лишніх, місця наче має вистачити - сам сенсор SDP810, ESP32 C3 Super Mini, можливо плата RS485 і клемна колодка.

Потрібно подовжити шланг до змішувача. Звичайний шланг Вн-Зн підійде, не буде протікати, чи краще брати Вн-Вн і ніпель між шлангами?

А положення вентилятора якось буде впливати на вимірювання? Якщо сенсор буде перед вентилятором чи після вентилятора, то при умові що однаковий діаметр повітроводів то і швидкість буде однакова? Планував розмістити сенсори зі сторони будинку, на притоці це відрізок де немає нічого крім нагрівача (вентилятор зі сторони вулиці), а на витяжці вентилятор зі сторони будинку. Єдине місце де можна врізати сенсор, і то прийдеться дещо переробити, це відрізок між вентилятором і першим трійником. Вентилятор, перед ним шумоглушник, потім гнучким повітроводом поворот до витяжного фільтр боксу, після нього знову поворот і вже трійник.