Россияне к нам принесли войну

[badgy]

Алексей Копытько

7 мин.  · 

В публичном пространстве раскручивается спираль деструктивного мыслевируса, который приведет к большой беде.

Спойлер

Через «военных экспертов», ломов категории «С», журналистов, бывших и нынешних нардепов-девиантов как под копирку, с элементами дословного копипаста разгоняется тезис «Запад нам даёт оружие, волонтёры обеспечивают армию – непонятно чем занимается Минобороны».

Даже заказные публикации анонимов появились, как в старые добрые (условно мирные) времена.

Атака на Минобороны строится таким образом, чтобы мы начали отвечать. Чтобы начали переводить стрелки. Потому что 98% наездов касаются тем, которые не относятся к функционалу Минобороны. И заказчики наезда это знают.

Поэтому так и построено. Потому что цель – не Минобороны.

Напишу максимально корректно для тех, у кого короткая память или эмоции мешают смотреть на шаг вперёд.

Когда вы запускаете (благословляете) кампанию с обвинениями не по делу и не по адресу, это эффективно только в одном случае – если жертва сразу скисает и её просто добить.

Если это не так (а в случае с Минобороны – это явно не так) очень быстро возникнет вопрос – а куда эти обвинения должны быть на самом деле адресованы?

Возможно, кто-то подаёт эту ситуацию как шанс переложить ответственность или прикрыть ошибки. По факту - это грубая подстава. Весьма вероятно – это подстава сознательная.

Я пока не вникал в детали, реально не до этого.

Но выглядит всё так, будто в засаде сидит какой-то генерал, оставшийся без руля. Который утром и вечером достаёт из шкафа свой мундир, примеряет его перед зеркалом. С грустью осматривает лампасы, которые могли бы быть пошире. Поглаживает дырочки для неполученных звёзд или орденов. А между примерками ходит и наполняет пространство ядом – лично или через своих мартышек.

Наверняка это плод моего перегруженного воображения. И всё это нелепое недоразумение. Потому что, если эта нелепость не прекратится, будут последствия. Но совсем не те, что ожидаются.

(Для справки).

Первое. Если вы посмотрите публичные заявления министра обороны и других членов команды, там всегда есть благодарность волонтёрам и просто гражданам, которые помогают обороне. Потому что Минобороны лучше всех понимает сильные стороны волонтёров – скорость и гибкость.

Я специально поднял список: все известные мне (я могу кого-то не знать) достойные волонтерские /благотворительные организации получили от Минобороны письма или сертификаты энд юзера для своей работы. В ряде случаев, когда злодеи обижали волонтёров, работавших с грузами для армии, Минобороны вмешивалось и делало злодеям больно.

При этом большим заблуждением являет утверждение, что волонтёры полностью обеспечивают армию. Что в 2014 году, что сейчас.

Это легко показать на примере тех же бронежилетов. За счёт скорости и гибкости граждане оказали важнейшую помощь в первый месяц. Первая большая поставка бронежилетов в марте по линии Минобороны (более 50 тыс. единиц за раз) случилась на основе контракта, который был заряжен в январе.

С апреля запустился ритмичный механизм, который набирает обороты, чтобы не только обеспечить текущие потребности, но и нарастить резерв (причём так, чтоб этот резерв можно было безопасно сохранить).

Если вы следите за официальными сообщениям, то могли заметить: уже месяца полтора как (в реальности ещё - раньше) Минобороны передаёт ЗСУ три тысячи бронежилетов В СУТКИ, не менее. До конца года уже законтрактованы циклопические объёмы (как и формы, и много чего ещё). Уже тысячами закупаются комплекты зимней формы.

Для интереса сравните с масштабами, которыми оперируют фонды. Именно поэтому опытные волонтёры еще в начале апреля начали говорить, что направление бронежилетов надо оставить и брать другие, чтобы помощь армии была эффективной.

Мы работаем в той ситуации, которая есть. Есть масса подробностей, которые ситуацию не украшают. Например, когда одни волонтёры атакуют других.

Мы исходим из того, что какой-то героической бригаде для поддержания боевого духа может немедленно понадобиться арфист и арфа в каждое отделение. Для регулярных концертов. Но арфы не стоят на вооружении, а арфисты не предусмотрены штаткой. А изменить штатку – это как изменить таблицу Менделеева. Требует времени и определённого усердия. И не факт, что это решение должно быть системным. Оно может быть временным и точечным. Поэтому на каком-то этапе крайне необходим симбиоз гибкого/быстрого с медленным, но масштабным.

Если этот симбиоз эволюционирует по мере смены потребностей армии – это фактор, который реально приближает победу и который не может просчитать Россия.

Если же кто-то поставлял фамильный фураж коннице и убеждён, что теперь будет поставлять фураж всегда – нит, так не будет. Даже если этот кто-то начнёт скандалить.

Что касается «Запад нам даёт…» - я напишу в мемуарах в 2038 году, если доживу.

Напомню, что никакой 155-мм калибр не предполагался в принципе, от слова совсем. И много чего ещё не предполагалось. Но случилось.

Сознательное, подчёркиваю – сознательное искажение причинно-следственных связей со стороны публичных лиц, претендующих на наличие некой репутации и морального авторитета, может преследовать какую угодно цель, кроме благой…

Вся эта возня ужасно злит, потому что отвлекает и съедает невосполнимый ресурс. Например, когда у тебя есть 5 минут, чтобы достучаться до партнёра и решить крайне важный вопрос в интересах армии, но целую минуту (!) приходится тратить на пояснение всякой ерунды (нейтрализацию вбросов, освещение особенностей молодой украинской демократии), значит 20% ресурса кто-то съел.

 

[Агидель]

5 минут назад, Vinsol2009 сказал:

как?, каким образом? организовать военный переворот и сместить президента?

Нет, мозги свои вставить святому та божому народу.

Которому по жизни все должны, бо он, святой народ, весь такой офуитительный. И глаза еще красивые.

[unreal1975]

2 минуты назад, badgy сказал:

Алексей Копытько

7 мин.  · 

В публичном пространстве раскручивается спираль деструктивного мыслевируса, который приведет к большой беде.

  Показать контент

Через «военных экспертов», ломов категории «С», журналистов, бывших и нынешних нардепов-девиантов как под копирку, с элементами дословного копипаста разгоняется тезис «Запад нам даёт оружие, волонтёры обеспечивают армию – непонятно чем занимается Минобороны».

Даже заказные публикации анонимов появились, как в старые добрые (условно мирные) времена.

Атака на Минобороны строится таким образом, чтобы мы начали отвечать. Чтобы начали переводить стрелки. Потому что 98% наездов касаются тем, которые не относятся к функционалу Минобороны. И заказчики наезда это знают.

Поэтому так и построено. Потому что цель – не Минобороны.

Напишу максимально корректно для тех, у кого короткая память или эмоции мешают смотреть на шаг вперёд.

Когда вы запускаете (благословляете) кампанию с обвинениями не по делу и не по адресу, это эффективно только в одном случае – если жертва сразу скисает и её просто добить.

Если это не так (а в случае с Минобороны – это явно не так) очень быстро возникнет вопрос – а куда эти обвинения должны быть на самом деле адресованы?

Возможно, кто-то подаёт эту ситуацию как шанс переложить ответственность или прикрыть ошибки. По факту - это грубая подстава. Весьма вероятно – это подстава сознательная.

Я пока не вникал в детали, реально не до этого.

Но выглядит всё так, будто в засаде сидит какой-то генерал, оставшийся без руля. Который утром и вечером достаёт из шкафа свой мундир, примеряет его перед зеркалом. С грустью осматривает лампасы, которые могли бы быть пошире. Поглаживает дырочки для неполученных звёзд или орденов. А между примерками ходит и наполняет пространство ядом – лично или через своих мартышек.

Наверняка это плод моего перегруженного воображения. И всё это нелепое недоразумение. Потому что, если эта нелепость не прекратится, будут последствия. Но совсем не те, что ожидаются.

(Для справки).

Первое. Если вы посмотрите публичные заявления министра обороны и других членов команды, там всегда есть благодарность волонтёрам и просто гражданам, которые помогают обороне. Потому что Минобороны лучше всех понимает сильные стороны волонтёров – скорость и гибкость.

Я специально поднял список: все известные мне (я могу кого-то не знать) достойные волонтерские /благотворительные организации получили от Минобороны письма или сертификаты энд юзера для своей работы. В ряде случаев, когда злодеи обижали волонтёров, работавших с грузами для армии, Минобороны вмешивалось и делало злодеям больно.

При этом большим заблуждением являет утверждение, что волонтёры полностью обеспечивают армию. Что в 2014 году, что сейчас.

Это легко показать на примере тех же бронежилетов. За счёт скорости и гибкости граждане оказали важнейшую помощь в первый месяц. Первая большая поставка бронежилетов в марте по линии Минобороны (более 50 тыс. единиц за раз) случилась на основе контракта, который был заряжен в январе.

С апреля запустился ритмичный механизм, который набирает обороты, чтобы не только обеспечить текущие потребности, но и нарастить резерв (причём так, чтоб этот резерв можно было безопасно сохранить).

Если вы следите за официальными сообщениям, то могли заметить: уже месяца полтора как (в реальности ещё - раньше) Минобороны передаёт ЗСУ три тысячи бронежилетов В СУТКИ, не менее. До конца года уже законтрактованы циклопические объёмы (как и формы, и много чего ещё). Уже тысячами закупаются комплекты зимней формы.

Для интереса сравните с масштабами, которыми оперируют фонды. Именно поэтому опытные волонтёры еще в начале апреля начали говорить, что направление бронежилетов надо оставить и брать другие, чтобы помощь армии была эффективной.

Мы работаем в той ситуации, которая есть. Есть масса подробностей, которые ситуацию не украшают. Например, когда одни волонтёры атакуют других.

Мы исходим из того, что какой-то героической бригаде для поддержания боевого духа может немедленно понадобиться арфист и арфа в каждое отделение. Для регулярных концертов. Но арфы не стоят на вооружении, а арфисты не предусмотрены штаткой. А изменить штатку – это как изменить таблицу Менделеева. Требует времени и определённого усердия. И не факт, что это решение должно быть системным. Оно может быть временным и точечным. Поэтому на каком-то этапе крайне необходим симбиоз гибкого/быстрого с медленным, но масштабным.

Если этот симбиоз эволюционирует по мере смены потребностей армии – это фактор, который реально приближает победу и который не может просчитать Россия.

Если же кто-то поставлял фамильный фураж коннице и убеждён, что теперь будет поставлять фураж всегда – нит, так не будет. Даже если этот кто-то начнёт скандалить.

Что касается «Запад нам даёт…» - я напишу в мемуарах в 2038 году, если доживу.

Напомню, что никакой 155-мм калибр не предполагался в принципе, от слова совсем. И много чего ещё не предполагалось. Но случилось.

Сознательное, подчёркиваю – сознательное искажение причинно-следственных связей со стороны публичных лиц, претендующих на наличие некой репутации и морального авторитета, может преследовать какую угодно цель, кроме благой…

Вся эта возня ужасно злит, потому что отвлекает и съедает невосполнимый ресурс. Например, когда у тебя есть 5 минут, чтобы достучаться до партнёра и решить крайне важный вопрос в интересах армии, но целую минуту (!) приходится тратить на пояснение всякой ерунды (нейтрализацию вбросов, освещение особенностей молодой украинской демократии), значит 20% ресурса кто-то съел.

 

уже наверно народная примета- если пошла зрада зрадная, значит наши наваляли на фронте

[Propeller]

1 час назад, US7IGN сказал:

от зараз прям скупа чоловіча сльоза потекла по неголеній щоці...

мачо style ?

Змінено 11 червня 2022 користувачем Propeller

[John_]

41 минуту назад, Vinsol2009 сказал:

как?, каким образом? организовать военный переворот и сместить президента?

Так. На кацапії

[US7IGN]

15 минут назад, Propeller сказал:

мачо style ?

pohuy style. нема для кого, та й економія на лезах )

[US7IGN]

11 минут назад, John_ сказал:

Так. На кацапії

бажано щоб вони ще й повбивали один одного там...

[Propeller]

А пока  к Вове З. сегодня приезжал Robert Ben Lobban Wallace. И тут пойми, чего он Ben, когда он Robert. Ну и малышка Урсула. Наши люди в Европе. 

Да Вовын караван имеет большую массу (меру инерции), что позволяет ему двигаться выбранным курсом, не взирая на суету легковесных собачек.

Это я так провоцирую  

Змінено 11 червня 2022 користувачем Propeller

[Propeller]

13 минут назад, US7IGN сказал:

pohuy style. нема для кого, та й економія на лезах )

ну это ж и есть мачо  

[ukrainian]

Змінено 11 червня 2022 користувачем ukrainian

[US7IGN]

15 минут назад, Propeller сказал:

ну это ж и есть мачо  

натяк на анекдот зрозумів. дякую 

17 минут назад, Propeller сказал:

А пока  к Вове З. сегодня приезжал Robert Ben Lobban Wallace. И тут пойми, чего он Ben, когда он Robert. Ну и малышка Урсула. Наши люди в Европе. 

Да Вовын караван имеет большую массу (меру инерции), что позволяет ему двигаться выбранным курсом, не взирая на суету легковесных собачек.

Это я так провоцирую  

насправді це і показує справжню ієрархію

[AndyAntonov]

41 хвилину тому, Propeller сказав:

И тут пойми, чего он Ben, когда он Robert.

Англосаксы часто в полное имя ставят "общепринятое" "погоняло". Хотя, обычно, в кавычках.

[vadimv]

1 годину тому, Vinsol2009 сказав:

как?, каким образом? организовать военный переворот и сместить президента?

Я писал подробный список еще ДО 24.02

[vadimv]

1 годину тому, Агидель сказав:

Нет, мозги свои вставить святому та божому народу.

Как вариант - вернуть на место тысячи ядерных боеголовок и ракет вместе с сотнями стратегических бомбардировщиков, силой отобранные в обмен на папирець

[hause]

t.me/truexanewsua/50231 - Вот так на Закарпатье выписывают повестки прямо возле магазина.

Andriy Cherkas'kyi

"Декілька тижнів тому написав колонку в «Українській правді» про своє бачення щодо заборони на виїзд чоловікам з України у воєнний час. Отримав дуже багато відгуків у «лічку».
Публічно теж отримав відповідь від прем'єра, який заявив, що уряд свою позицію змінювати не збирається, і поки йде війна, всі чоловіки призовного віку мають залишатися в Україні.
Питання неоднозначне, щодо нього нема єдиної точки зору у суспільстві. Я для себе також зрозумів: ті, хто за обмеження виїзду, бачать у такому підході справедливість. Діє викривлена логіка: якщо хтось воює, то інші теж мають воювати або сидіти і чекати. Часто це просто перегини з патріотизмом або залишки радянського мислення, коли обмежували персональні свободи людей заради єдиної мети. Я - за прагматичний підхід, спрямований на підсилення військової й економічної потужності нашої країни та максимальне врахування свобод громадян, бо інакше за що ми тоджі воюємо? Я переконаний, що захищати батьківщину - це привілей: нам потрібні найкращі у військовій справі та наймотивованіші. Решта мають заробляти та утримувати сім'ї, підтримувати нашу економіку, розвивати себе та дітей.
Але пропоную звернутись до мови цифр і подумати разом, наскільки адекватним є рішення щодо обмеження виїзду чоловіків.
Наразі у країні знаходяться близько 10,5 млн чоловіків призовного віку, тобто віком від 18 до 60 років. Всім їм заборонено виїзд за кордон через потенційну необхідність призову у випадку наступних хвиль мобілізації.
Наразі безпосередньо у військових діях та забезпеченні правопорядку задіяні біля 600 000 (ЗСУ, спецслужби, Нацгвардія, поліція, тероборона).
Максимальна кількість, яку можемо мобілізувати та підготувати, - 1 млн осіб (це абсолютний максимум), оптимально - 500 000.
Отже, потенціал залучення чоловіків до військових дій - від 600 до 1600. Таку кількість мотивованих служити знайдемо без проблем - на мою думку, їх не менше 3 млн по всій країні. Додаймо сюди ще 200 000, що працюють у бюджетній сфері. Таким чином, у приватному секторі знаходяться 8,7 млн чоловіків, які з ймовірністю 99% ніколи не будуть мобілізовані і чий дохід повністю залежить від бізнес-діяльності.
Всі вони наразі мають можливість працювати лише в Україні. Водночас у дуже складних умовах - відсутність інвестицій, пошкодження виробництв, порушення міжнародної співпраці, ускладнення розвитку нових ринків (іноземці до нас не приїжджають через небезпеку, а ми до них - через заборону), і все це в умовах різкого скорочення попиту на ринку внутрішньому.
Розглянемо три теоретичні сценарії.
Сценарій 1. Війна закінчиться протягом двох місяців, як українцям обіцяли деякі розпіарені аматори-всезнайки. Тоді сенсу зберігати заборону на виїзд нема - бо за цей час їх ні призвати, ні підготувати до ладу неможливо. Але і втрати від збереження заборони не будуть великими за такий короткий проміжок часу.
Сценарій 2. Війна закінчиться протягом року. За цей час частково можуть бути мобілізовані десь 500 000 чоловіків. А ось понад 9 млн чоловіків не будуть задіяні у війні - вони витратять всі свої заощадження, втратять кваліфікацію, деякі зіп'ються через нереалізованість чи розірвані зв'язки з родинами. Я вже чув про напруження на заході України між сім'ями тих, чиї чоловіки відправилися воювати, і чоловіками, які ховаються від війни у безпеці. Зрозуміло, що це може створити підґрунтя для напруги та дестабілізації у суспільстві. Але після війни ситуація має повільно вирівнятися - просто сім'ї цих незадіяних чоловіків стануть значно біднішими.
Сценарій 3. Війна буде продовжуватись три - п'ять років або навіть протистояння з РФ стане частиною нашого життя протягом 10 років. Ми маємо усвідомити, що цей сценарій вимагає перегляду всіх процесів, які відбуватимуться в Україні, зокрема і підходу до мобільності населення. Наша держава має забезпечити розвиток економіки, зайнятість населення, якісне навчання молоді і головне - зберегти сім'ї, розірвані війною. Ми маємо стати таким собі Ізраїлем, який постійно бореться за свою безпеку і існування, водночас розвиває економіку та суспільство. Тут нема простих рішень - «заборонити» та/або «просити гроші» - уряд має працювати максимально професійно і віддано.
Зрозуміло, що це вимагатиме зняття обмежень на пересування населення, - інакше економічний та соціальний вибух просто неминучий. Тоді зміни вимушені будуть внести, але навіщо доводити до кризи?
В усіх сценаріях обмеження недоцільні та шкідливі. Чому ж їх тоді не відмінять? У дії довоєнна хвороба - не ініціювати нічого, чекаючи на вказівки згори, та острах сказати щось президенту.
Вмикайте розум зараз - вам за це гроші платять із держбюджету й надають бронь від мобілізації. Думайте та дійте!"

[US7IGN]

1 минуту назад, hause сказал:

Чому ж їх тоді не відмінять?

тому що наріт повинен страждати. завжди. і чим тупіша ініціатива, тим більше шансів бути впровадженою. вас псеводвірус нічому не навчив?

я думаю наступним етапом буде примусова праця. похєру на стан здоров'я чи кваліфікацію. бо головне не ефективність та раціональність, а щоб задовбались. ото подивимось на айтішніков з лопатою )

[loader]

10 часов назад, Canton сказал:

Мое видение совпадает на 100500% !!!

  Скрыть контент

"Я пишу цей допис з єдиною метою - попередити та підготовити вас всіх, маючих розум до тих процесів, які незабаром розпочнуться. Просто запам'ятайте його. А потім, коли почнеться біснування у ЗМІ та соцмережах, просто згадайте про те, про що я вас попереджав. А як не почнеться, то можете мене назвати параноїком та божевільним.

А я поїхав далі справами займатися.

Понакидали мені тут перлів "журналіста" Бутусова. Ну що я вам хочу сказати. Ласкаво зарошую в 14 рік, коли після Іловайську Бутусов почав сіяти невіру у військове керівництво та просувати разом з «ушлимі днепровскімі рєбятами» Хомчака. Якого, до речі, просунули, який два роки кончав ЗСУ та майже кончив весь волонтерський транспорт. В чому зараз «внєзапно» починають звинувачувати Залужного. Але про то вам зараз ніхто не скаже, а самі ви вже забули.

Повернемось до "журналіста". Я не хочу про особистість. Я хочу про суть. Зараз чувак знову починає сіяти зневіру у вище керівництво ЗСУ. При чому робить це з Дніпра. Оточення те ж саме. Корбан, Філатов і таке інше. Спочатку хайпує на чому може, потім починаються вкиди - а як ви відноситесь до наказів "тримати за будь яку ціну", а потім починаються інсайдіки типу від тих хто лобіює ленд ліз. В інсайдіках та в коментарях червоною стрічкою про те, що воювати треба ефективніше, стріляти треба ефективніше, зброю та БК використовувати ефективніше. І гроші витрачати ефективніше. І все це до керівництва ЗСУ. Посил простий як двері. Зараз все не ефективно. Зупинити таку навалу, при співвідношенні артилерії 1 до 10 стволів, виявилось не ефективним.

В коментарях ходить Філатов и дублює ті ж самі думки, підтверджуючи що він також спілкується з різними інсайдиками і вони йому кажуть те ж саме.

Бутусов каже що треба ефективніше витрачати гроші, використовувати зброю, навчати людей, та готувати фахівців. Бо часу в нас необмеженого не буде. Правда? А як можна готувати фахівців якщо нема часу? Як витрачати гроші, яких в нас нема? А ще чомусь забуває писати, що саме його улюбленець Хомчак два роки того не робив. Ба більше, два роки він ламав. Нищив під виглядом «реформ» ЗСУ. Скорочував штати, різав навпіл артилерійські дивізіони, та «забував» замовляти БК для арти. Але про то ані слова.

А тепер дві хвилинки історії. В 14 році, після Іловайська, Бутусов, Корбан, Філатов та їх оточення почали масовану кампанію проти Муженка. Теж спочатку було багато "гарячого" матеріалу від Бутусова, теж напрацьовували довіру до "журналіста", теж ліпили образ військового експерта. А потім почалися інтриги. Збирали якісь підписи офіцерів за його відсторонення і таке інше. Тоді це не вийшло. Зламав цей намір Мікац, давши інтерв’ю, що недоречно таке робити. За це потім Мікаца медійно нищив Бутусов кілька років. Але «класову ненависть» до Муженка вони зберегли аж до 19 року. І проводили цю кампанію, аж поки не призначили Хомчака на НГШ.

Трошки треба відмотати назад, в 14 рік. Тоді вони були на гребні популярності, типу зупинили "новоросію", батьки добробатів і все в цьому плані. Потім рейдернули назву "Укроп" та пішли в політику.

Зараз Дніпро (слава Богу) не бачив війни. Але цим чувакам не йметься і вже починаються ігріща. Корбан піариться що його оборона області найпотужніша, всі йому підспівують і починається формування думки, що то не Маріуполь, Рубіжне, Ізюм та Харків прийняли на себе удари, а росіяни забоялися йти на Дніпро токмо тому що Гєна там накопав траншей.

Але і це ***ня. Зараз я бачу підготовку до повторення формування армійської "опозиції" як у 14 році. Вже формується суспільна думка, що щось не так, не правильно, не ефективно. Вже збираються та підтягуються «поближче» до центру прийняття рішень офіцери, які незадоволені тим як до них відноситься керівництво. На жаль є випадки, коли офіцери, які за якийсь героїчний вчинок були нагороджені, потім показали свою неспроможність. Або навіть злякалися відповідальності. Або зламалися під «легкими грошима» та «необмеженими можливостями» військового часу. Є за три місяці ряд переводів, призначень, які викликані втратою управління командирами над своїми підрозділами. Які викликані тим, що деякі військові не втримали режим "на знос". А зараз по іншому не можна. Просто нема іншої можливості. Всі впахують 27/7 з віддачею у 150%. І от саме зараз формується пул таких офіцерів, які по різним причинам «не змогли» і вони в Дніпрі бажані гості. Їм там зараз про наболіле розповідають, як їх недооцінили, яке керівництво в них погане. А ще придумують альтернативні історії, що їх змістили не тому що наказів не виконали, а тому що «правду матку» в очі начальству різали.

В найближчий час, як тільки буде резонансний привід, почнеться медійна атака на керівництво ЗСУ, яку очолить Бутусов. Буде кілька офіцерів маючих медійну вагу, буде який трендовий військовий з якого зроблять "стяг" та якого будуть просувати на найвищу посаду, та будуть ліпити нового "Хому". Все це вже було. І знову все це буде. Рипнутись на главкома та його команду в ГШ поки побояться, але спробують звалити когось з командувачів угруповань масштабом нижче. А потім, з огляду на реакцію суспільства та влади, будуть йти далі піднімаючи ставки.

Для чого я це все пишу? Бо є люди, які не міняються ніколи. І Бутусов, Корбан и вся ця мішпуха саме цей випадок.

Просто згадайте все те, що зробив Бутусов. Не сказав, або написав, а зробив. Нищив довіру до керівництва ЗСУ, МО та України всі роки починаючи з 14 року. Потім підтримав Зеленського (як і Корбан). Потім призначення своїх людей. Той же Оцерклевич, той же Хомчак. Потім, коли їм не обломилося те на що вони розраховували підтримуючи Зеленського, перехід в "опозицію" та критика влади. Похід в МО радником до Тарана (як успіхи там?), вилизування та медійна підтримка Хомчака.

А потім, зненацька всім відключили мізки, бо Бутусов щось там "дєрзко та рєзко" запитав в Зеленського і став "героєм". А зараз, знову як і 14 році, починаються антидержавницькі по своїй суті дії. Сіється недовіра до керівництва ЗСУ, та формується пул "обіжених" офіцерів.

Але зараз ціна інша. Це не АТО, не ООС. Досі під загрозою майбутнє, та навіть існування України.

А і ще. Самі стрьомні часи, що Філатов, що Корбан завжди пересиджували за кордоном. Це з часів Майдану в них така традиція. Як підіпре, вони з'їбнуть. А ви?

Я не починаю срача. Мені це не потрібно. Я просто хочу привернути увагу до того про що ніхто не осмілюється казати. В мене нема ніякої іншої мети крім тої, щоб захистити ЗСУ від нападок "журналістів" та інтриганів. Я усвідомлюю, що зараз викликаю вогонь на себе. І з боку журналістів, і з будь якого іншого. Але я знаю, що військові завжди мовчать. Навіть якщо розуміють що йде травля. Але це не правильно. Бо потім все летить до біса. Це вже було.

Якщо ми не захистимо керівництво ЗСУ та в корні не будемо рубати такі речі, нам знову просунуть якогось "ваєначальніка" близького до дніпровских політиків. А в нас війна. На знищення. За виживання." Роман Доник

Нам по***, зараз не 14й рік.  Зеленського не ***ят бо так треба і армії будуть довіряти скільки треба. 

[badgy]

Мурлокотан Паштетофф-сосискин

1 ч  · 

На Херсонском направлении сегодня идут тяжёлые бои с переменным успехом... Противник отчаянно контр-атакует в районе Посад-Покровского и Снигуривки... а так же пытается продвинутся на левом фланге нашего Ингулецкого плацдарма в районе Давыдова Брода.

На Харьковском направлении, противник задействует свои оперативные резервы в районе Козачьей Лопани и Терновой, контр-атакует в направлении на Борщевую и Байрак.

На Запорожском направлении, дорога Васильевка - Орехов, в районе Щербаки и Малые Щербаки идут упорные бои, противник пытается сдержать продвижение ВСУ в сторону Нестерянки и Степового.

Вечером обзор... по ситуации на Донбассе...

[badgy]

Sharp's

🍁 Одеса. Відкриття пляжного сезону.

[ozzy]

3 минуты назад, badgy сказал:

...

🍁 Одеса. Відкриття пляжного сезону.

По данным полиции, погибший был переселенцем из Донецкой области. Он пошел купаться вместе с другом. Товарищ чудом не пострадал.

Змінено 11 червня 2022 користувачем ozzy

[Игорь UA]

Спойлер

🇺🇦

1. Область було окуповано дуже швидко. І так само швидко зникла можливість виїзду. Спочатку відсікли дорогу на Миколаїв через Посад-Покровське, потім через Станіслав і Олександрівку. Потім відрубали шляхи в напрямку Кривого Рогу, останній з яких був через сумнозвісний Давидів Брід, де колону цивільних накрили Градами. В тій колоні була моя колега, їй та її маленькій доньці пощастило лишитись живою, але вона мовчить про те, що там коїлось. Виїхати зараз можна лише через Крим і територію РФ до країн Балтії. Це щонайменше 600$ і чотири доби в дорозі автобусом. Для пересічної родини це нереально.
В області дуже багато росіян, і вони почуваються господарями. В селах коїться страшне. В Осокорівку (вона наразі звільнена, якщо не помиляюсь) разом з військовими зайшли лікарі, які констатували масові згвалтування. Як сказала одна з постраждалих, вік і зовнішність для загарбників значення не мали, гвалтували навіть дуже літніх жінок.

Прекрасне село на березі лиману, Олександрівка, більше не існує, його зрівняли з землею. Голова Станіславського ОТГ та мешканці Станіслава досі займаються евакуацією та похованням тіл загиблих, все на свій страх і ризик, бо обстріли не вщухають.
Славнозвісна Чорнобаївка... "Серіал", про який з таким захватом і гумором жартували всілякі експерти. Нам не було з того ані смішно, ані радісно, бо там люди. Це велике село, яке кожну серію цього пекельного серіалу платить людськими життями. Є загиблі і поранені, діти і дорослі. Є вулиці, на яких не лишилось жодного цілого будинка. 
Білозерка. Там танки стоять між хатами і від пострілів здригається земля. Таких сіл безліч по області, і в кожному своя історія жахів війни пишеться пакетами Градів.

Херсон. Моє чудове південне місто, мій дім. Трагедія окупації Херсона почалась одразу і криваво, битвою за Антонівський міст. Передмістя Херсона, Антонівка і Киндійка були під обстрілами кілька днів, а потім ще кілька не вдавалося домовитись про евакуацію мешканців, які вціліли під обстрілами. Люди тікали в чому були і як могли. Серед них мій знайомий, йому довелось разом з родиною рятуватись під обстрілами, бо від їх будинку лишилась одна стіна. З  того часу він від голосних різких звуків просто втрачає свідомість. 
А потім в місто заїхали танки. І сталась трагедія Бузкового парку: там містяни пішли на танки з коктейлямт Молотова. Крупнокаліберним кулеметом їх розірвали за секунди. Росіяни довго не пускали нікого, щоб забрати тіла. Місцевий священик, панотець Сергій Чудинович, на свій страх і ризик разом з кількома чоловіками поховав героїв у братській могилі прямо там, у парку.  В перші дні окупації Херсона з важкої зброї обстріляли будинки на вулицях Тарле і Перекопській. Сказали, це помста за опір в Бузковому парку.

Наприкінці квітня в області відрубали зв'язок. Липкий жах від неможливості подзвонити рідним і дізнатись, чи живі вони, я не забуду до скону. Ми їздили на околицю міста, бо туди добивав зв'язок з Миколаївщини. Потім зв'язок повернули, але лише для того, щоб за місяць вимкнути знову, і його нема вже другий тиждень. Взагалі ніякого і ніде, навіть міські телефони не працюють.
Інтернет є лише в тих, хто ще до війни підключив його від маленьких локальних провайдерів. Ю Люди знімають паролі з домашнього вайфаю, щоб сусіди теж могли скористатися. Всі заклади і установи, які мають інтернет-звязок, познімали паролі в повідомили про це у соцмережах, щоб люди мали можливість зв'язатися з рідними.
На центральній вулиці Суворова в одній точці слабенько ловить зв'язок оператора лайфсел, там юрба людей, на лавках,на парапетах.
👇👇👇

👆👆👆Руський мір позбавив нас аптек і ліків. Ліки продаються на узбіччях доріг і на базарах з багажників машин під пекучим сонцем. Або через телеграм-групи, з тих-таки машин. В телеграм -групах щоб підкреслити, що ліки якісні, роблять приписку "українські" або "не Крим". Якщо, не доведи Боже, щось серйозне - ліки будуть шукати всі родичі і друзі хворого у всіх кінцях міста одночасно. І не факт, що знайдуть. Був момент, коли пляшечка перекису водню коштувала до ста гривень. Сьогодні за упаковку препарату Лінекс хотіли 850 грн.

В перших числах травня можна було йти повз парк тротуаром і раптом помітити, що в траві лежать снайпери. І одночасно по дорозі їде БТР з автоматниками. Звернути нікуди, пришвидшити крок не варто, може бути розцінено як завгодно і просто застрелять.
Десь під кінець квітня росіяни вгатили по центру міста ракетою, щоб звинуватити в цьому ЗСУ. Результат - ніхто не повірив в обстріл ЗСУ, в центрі годі було знайти цілої шибки. Прилетіла ця залізяка метрів за 600 від мого дому, на щастя я там не ночувала, але ранком бігла так, що думала серце вилетить. Того разу пощастило, вибухова хвиля пішла в іншому напрямку, навіть вікна цілі.

Сьогодні вже 105-та доба, як я не вмикаю світло. Росіяни в темний час доби їздять містом на важкій техніці і світять у вікна потужним прожектором, якщо вікна світяться.
Вихід з дому прирівнюється до виходу у відкритий космос: видалити з телефона взагалі ВСЕ, бо телефон можуть перевірити в будь-який час і за результатами перевірки можна не повернутись додому. Люди зникають. Деяких потім повертають, а хтось в полоні вже більше місяця і доля їх невідома. Причому в полон втрапляють навіть зовсім юні, після одного з мітингів схопили 18-річного хлопця. Відпустили рівно через місяць, день в день.

2. Попри весь цей жах, опір є! Ми не коримось мовчки. Попервах були велелюдні мітинги, і то дуже часто. Люди з прапорами йшли на БТРи і озброєних людей.
Потім мітинг розстріляли, кілька людей з тяжкими пораненнями втрапили до лікарні (розрив легені в жінки, відкритий перелом стегна в літнього чоловіка, і т.д.). Опір став прихованим, але він є! Від розклеювання листівок до мазків фарби в кольорах нашого прапора, стрічки наших колоьрів на деревах. А днями відомий херсонський волонтер дядя Гриша (Григорій Янченко) їздив дніпровським ринком із увімкненим на всю гучність треком "Вова, їбаш їх". Вуличні співаки співають українських пісень, українська музика лунає з магазинів. "Ой у лузі червона калина" співають літніми вечорами у дворах багатоповерхівок, щоб незрозуміло було, звідки саме звук.
Херсон щодня доводить, що ми Україна! Як може, в умовах тотального терору.

3. Наша єдина, одна на всіх притомних херсонців, мрія - звільнення Херсона і перемога. Ми віримо в ЗСУ як в Бога! Так, ми боїмося. Так, плекати надію щодень важче. Так, росіян тут як сарани, у нас прямий портал з пекла через Крим. Але ми чекаємо і сподіваємось на звільнення!
Пограбована, обікрадена, понищена і сплюндрована Херсонщина чекає і сподівається! Ми стали боятися тиші. Бо коли ми чуємо гуркіт канонади, ми думаємо, що це наші до нас ідуть.
Щодня крається серце, бо від нас обстрілюють тоннами смертоносного залізяччя Миколаїв. Листування в месенджерах "від нас полетіло, тікайте в укриття бігом". Після артобстрілу перекличка з миколаївцями "ви цілі?"

4. Найстрашніше - що забудуть. Коли не гуркотить над головою і повз вікно не проїздять Z-ки, дуже легко забути.

👆👆👆Ще страшніше - що не стане сили нас відвоювати.

Найболючіше - коли кажуть "ви самі винні", "давайте віддамо росіянам Херсонщину, тоді вони не підуть далі". Дико боляче, коли профільний міністр транслює меседж "ви маєте зробити вибір на користь України і виїхати". Нам три місяці казали "покажіть, доведіть, що Херсон - це Україна" - і ми показували і доводили. Нам казали "зелених коридорів нема, не виїздіть, небезпечно".

А тепер міністр у справах окупованих територій закидає нам ледь не співпрацю з ворогом. 

Про те, як виїздити з області, розкажуть сотні розстріляних автівок цивільних громадян і волонтерів, яких просто розстріляли як в тирі.

Коли таке каже міністр, то складається враження, що нас вже просто списали у незворотні втрати.

 

А світ має почути і зрозуміти: Україна щодня платить криваву дань молоху війни, і якщо не підтримати нас в цій боротьбі, то Наша окупована реальність стане і їхньою також.

 

П.С. Знаєте, що сказала мені ця людина після розмови? Я просто процитую. 

"Нат, страшно. Не вмерти страшно. Страшно вмерти не моментально. Вже думаю собі купити пачку каптопрезу, і якщо раптом що - випити її всю, просто обвалить в ноль тиск і всьо. Якщо, наприклад, привалить стінами при артобстрілі. Або якщо по мене прийдуть, мало лі... вже три дні думаю. Просто не розумію як дозу розрахувать".

Наталя Ведмедик

P. S.

#колаборанти

З 60-ти директорів шкіл Херсона, перевести учнів на російську систему освіти зголосилося лише ДВОЄ!

 

Тримайся, Український Херсон 💪🏻🇺🇦
👇👇👇

🇺🇦Про Херсонщину. З перших вуст. 

Ганна Гопко зібрала свідчення земляків

👇👇👇

Змінено 11 червня 2022 користувачем Игорь UA

[МаТраС]

40 хвилин тому, badgy сказав:

Sharp's

🍁 Одеса. Відкриття пляжного сезону.

саме смішне, що це навряд чи фейк) одесити ,вони такі

 

Змінено 11 червня 2022 користувачем МаТраС

[US7IGN]

3 часа назад, AndyAntonov сказал:

Англосаксы часто в полное имя ставят "общепринятое" "погоняло". Хотя, обычно, в кавычках.

запитав у знайомої англійки, відповіла наступне

He is known as Ben Wallace. All I know is that Lobban is a Scottish surname. So he seems to have two first names and two surnames.

[Privet]

 

[Propeller]

14 минут назад, US7IGN сказал:

запитав у знайомої англійки, відповіла наступне

He is known as Ben Wallace. All I know is that Lobban is a Scottish surname. So he seems to have two first names and two surnames.

ох уж эти Скотиши