Військовий гумор

[US7IGN]

43 хвилини тому, МаТраС сказав:

Бажаю міцного! чернігівського. Да ,це ж друге в мене,так що ,як в піонертаборі було там.

що, вже в СЗЧ пішов?

[МаТраС]

11 хвилин тому, US7IGN сказав:

що, вже в СЗЧ пішов?

fuck your business

[Dr.Yura]

https://www.youtube.com/shorts/g9jSPIpFbnA?feature=share

[Viorel]

Сашко був своєрідною людиною. Він наче був і одруженним, і мав дитей. Але він був самим спражним довбойобом - з великої літери. Сашко розумів це, і тому дуже ображался на людей, котри його так в відкриту називали. Хотя сам при наснаги полюбляв так назвати когось. Один раз сидили ми на позиції і не знали горя: інтернет від Старлінку працював. Всі по вайфаю щось качали, щось дивились. І тут інтернету не стало. Причому різко... В кожному колективу є специ - почали перевіряти. Все вказувало на те, що "тарілка" відключена. Виходити на вулицю по світлому було небезпечно, тому решили дочекатися "сіряку". І тут зайшов Сашко, на обличчі якого було "написано"  : в кінці кінців я знайшов більшого придурка, чім  сам. На нього ніхто не звертав уваги, тому він откехвався і дуже гучно сказав: Там якійсь Довбойоби викинули на звалку маленький столик на чотирьох ножках. І причому, вони ще його прив'язали якімось сірим дротом. Прийшлось відрізати та забрати собі. На наступний день Сашко отримував на Нової пошті від жінки посилку. Він почав її перевіряти - кабель від Старлінку був новенький. Поруч лежав сложеним аркуш паперу, на котрому жінкіною рукою та великими літерами було написано ДОВБОЙОБ.

[Dealer]

[Dr.Yura]

[Александр Аврамчук]

[Бездомный]

В 04.03.2026 в 19:03, Dealer сказал:

я щось пропустив ? 

сша пропонували Україні розмістити  військові бази ?

Змінено 20 березня користувачем Бездомный

[Dr.Yura]

 

[US7IGN]

8 хвилин тому, Dr.Yura сказав:

 

www.instagram.com/reel/DVyzHGVESWA/

[Dealer]

[МаТраС]

брат чмоні

https://www.facebook.com/reel/4430499487234424

Змінено 10 травня користувачем МаТраС

[МаТраС]

https://www.facebook.com/reel/1624934131923179

[irina1969]

“Пленки Залужного”: дилетант рвется к власти

Василь Рибников

03.07.2026

С тех пор как президенту Зеленскому путем титанических усилий удалось уйти от ответа на вопрос “Кто такой Вова?”, на внутриполитическом фронте снова стало скучно, поэтому информация о тайных встречах главы государства и его команды с главными конкурентами на будущих выборах, в частности, генералами Залужным и Будановым, которых Владимир Александрович уговаривает убраться с его несокрушимой дороги к следующему президентскому сроку, стала главной сенсацией этого лета.

На сегодняшний день известно пока лишь то, что Залужный категорически отверг предложение Зеленского, так как “многие люди возлагают на него надежды”, а Буданов “не говорит ни “да” ни “нет”, - но люди жаждут подробностей. Поэтому, идя навстречу пожеланиям читателей, редакция СЕМААТ нашла, расшифровала и публикует ниже стенограмму вышеупомянутой встречи.

“ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Бажаю здоров’я.

ЗАЛУЖНИЙ: Здоров’я бажаю.

БУДАНОВ: Може бажаю, а може не бажаю.

АРАХАМІЯ: Ох ти, Кирило, у нас і развєдчік, нічого у тебе не поймеш.

БУДАНОВ: Може не поймеш, а може і поймеш.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Провів Ставку. Ракети. Патрони. У першу чергу. Особлива увага. Покращив мідл-страйки, улучшив атаки по НПЗ, добиваю Крим. Рейтинги агонь. А ви, Залужний, до речі, що сьогодні робили?

ЗАЛУЖНИЙ: Я? Ну, я оце сьогодні приїхав…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Негусто.

БОГУЦЬКА: Хі-хі-хі.

ЛЕЩЕНКО: Да, робота не бий лежачого, канєшно. От би мені таку. Костюм, Лондон, тьолкі… А тут, бляха, вкалуєш, як проклятий, з окопів не вилазиш.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ну, досить лірики, тут нам не Англія, ніколи байдики бити. Пане Залужний, у вас польські нагороди є?

ЗАЛУЖНИЙ: Нема.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Не заслужив, значить. А у тебе, Кирило?

БУДАНОВ: Може є, може нема.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ну подивись, якщо шось є, то скажеш мені, добре?

БУДАНОВ: Може добре, а може і не добре.

АРАХАМІЯ: Послухай, Вова…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Я не Вова!

АРАХАМІЯ: Та ладно, всі вже забули…

ЗАЛУЖНИЙ: Хто такий Вова?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Не твоє діло!.. Вибачте, Валерію Федоровичу, нічого особистого. А ти, Давиде, якщо ще раз назвеш мене Вова…

УМЄРОВ: То доведеться ще й з молдаванами воювати. Скажемо, що Фет-Фрумос - підарас, вони самі на роги стануть, і всім знову стане не до Вови…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ну от, власне. Ти цього добиваєшся, Давиде?

АРАХАМІЯ: Та всьо, всьо, не буду.

ЗАЛУЖНИЙ: Щось мені у голові запаморочилося.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Тому що ви, пане генерале, в політиці не петраєте. Звичайно, вам важко спілкуватися з такими професіоналами, як ми. До речі, ви на вибори президента збираєтесь?

ЗАЛУЖНИЙ: Так, збираюсь.

По кімнаті розноситься розчарований стогін.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: А ти, Кирило?

БУДАНОВ: Може збираюсь, а може не збираюсь.

АРАХАМІЯ: Слухайте, Валерію Федоровичу, от я, наприклад, не йду на президентські вибори. Давайте і ви не йдіть.

ЗАЛУЖНИЙ: А я піду.

АРАХАМІЯ: А зачєм? Ви що, збираєтеся зануритися в політику? Це ж брудне діло.

ЗАЛУЖНИЙ: Нє, в політику не хочу, але люди покладають на мене надії.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: А, он воно як, я так і знав, що є якісь люди…

БОГУЦЬКА: Госдєп, НАБУ і банда Трампа! Їм потрібен розкол в українському суспільстві, щоб довести нас до капітуляції. Їм заважає лише наш величний президент, сталеві яйця якого осяяли увесь…

УМЄРОВ: От сьогодні, наприклад, СБУ, виконуючи поставлені президентом України Володимиром Зеленським завдання у межах 40-денної операції впливу на РФ, завдала успішного удару по Нижньогородському нафтопереробному заводу. От ви б, Валерію Федоровичу, змогли б поставити СБУ таке потужне завдання? Я б, наприклад, не зміг.

ЗАЛУЖНИЙ: А без президентського завдання в СБУ вже нікому дрони запустити?

УМЄРОВ: Я вам більше скажу, президент сам їх часто запускає. У нього найкращі страйки. Бачили кришку у Капотні? То Володимир Олександрович ***нув.

ЗАЛУЖНИЙ: Ого.

АРАХАМІЯ: Отож. Ви, пане генерале, не ображайтеся, але воювати у сучасній війні ви, на відміну від нашого президента, не вмієте. Навіщо воно вам, те президентство, взагалі потрібне, особливо зараз, коли у країни вже є найкращий лідер за всю її історію?

ЗАЛУЖНИЙ (вперто): Люди покладають на мене надії.

АРАХАМІЯ: На Буданова теж покладають, правда, Буданов?

БУДАНОВ: Може покладають, а може не покладають.

АРАХАМІЯ: Тому Буданов у президенти й не лізе.

БУДАНОВ: Може не лізу, а може і лізу.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Розумієте, пане Залужний, я за чесну конкуренцію на виборах, але я проти розколу в суспільстві. Тому якщо на вибори піду один я, ніякого розколу не буде.

ЗАЛУЖНИЙ: А якщо один я?

ЛЕЩЕНКО: Ти диви яке лицемірне. То це тому ви, генерале, не пишете кожного ранку радісні пости про точні удари, які завдають ворогу наші “Фламінго”, виконуючи поставлені президентом України Володимиром Зеленським завдання у межах 40-денної операції впливу на РФ? Вони вам як кістка у горлі, так?

БОГУЦЬКА: Це ті “Фламінго”, які, на думку представників однієї політичної сили, не літають, ха-ха-ха?

ЛЕЩЕНКО: Так, це вони, ха-ха-ха!

Всі, окрім Залужного і Буданова, регочуть. Буданов чи то регоче, чи то не регоче.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Знаєте, Валерію Федоровичу, ви собі, звичайно, як хочете, але я вам одне скажу. Подумайте, на яку небезпеку ви наражаєте державу своїм недолугим балотуванням. Коли у країні війна, немає нічого гіршого, аніж дилетант, який рветься до влади, і дурні, які покладають на нього надію. Коли ти все просрав, мало перевдягнутися у фліску, відростити бороду і робити вигляд, що то все просрав хтось інший, а у тебе другий сезон, а у другому сезоні - інший головний герой. Людей не обдуриш!

ЗАЛУЖНИЙ: Та невже?

БОГУЦЬКА (плескає руками): Яке ж воно цинічне!

У Зеленського дзвонить телефон. Він слухає співбесідника, киває і відбиває зв’язок.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: На жаль, мені треба терміново відлітати у Шотландію на відкриття фестивалю волинок “Рішуча дудка - 2026”. Розвідка доповіла, що сьогодні буде великий обстріл. Прошу всіх, окрім Залужного, цієї ночі перебувати в укриттях, а я полетів у Едінбург. Дуже хотів би залишитись, але це страшно важливий міжнародний захід, можливі доленосні домовленості. Але я ненадовго, як тільки балістика полетить, все скасую і повернусь.

ЗАЛУЖНИЙ: А чого так швидко? Якщо захід такий важливий…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: А хто потім пообіцяє справедливу відповідь?!

УМЄРОВ: Володимир Олександрович, на відміну від вас, пане паркетний генерале, особисто бере участь у відбитті повітряних нападів ворога. По балістиці він, звичайно, не б’є, але дрони збиває, як груші. У нього є власний “P1SUN”.

БОГУЦЬКА (плескає руками): Боже, наш президент збиває дрони власним пі… Ааааа! Я, звичайно, здогадувалася, але щоб… Аааа! Аааааа!

Зеленський гордо крокує до дверей, зупиняється на порозі і повертає голову до співбесідників.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (буцімто недбало): Хотілося б усе ж таки знати, що за люди покладають свої надії на пана Залужного. Кириле, ти бува не знаєш?

БУДАНОВ: Може знаю, може не знаю.

ЛЕЩЕНКО: Я знаю!

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Хто?

ЛЕЩЕНКО: Порошенко!

ЗЕЛЕНСКИЙ: Так і знав.”

 

[Canton]

[vadimv]

"А зараз дискотека! Кулеметник Ганс прокрутить вам два нових диска" (с)

[irina1969]

[Бездомный]

збувається пророцтво расторгуєва - расея от волги до енисея

 

[US7IGN]

www.instagram.com/reel/DZFeJfPtkkS/

[Фрай]

Креативно! 

[МаТраС]

https://www.facebook.com/reel/1778489076632632

[hause]

Зима буде важкою, купіть собі на запас гречки, цукор, консерви, бо їжі не буде, води бо води не буде, екофлоу бо світла не буде, старлінк бо інтернету не буде, всіх операторів звʼязку і проплатіть іх на перед бо звʼязку не буде, купить собі петріот та підпишіть контракт з приватним ппо бо ппо немає в держави, атомну електростанцію щоб на всяк випадок, купіть ще будинок десь в області на західній бо в містах буде хуево, купіть на всяк випадок собі ще коня бо бензину не буде, ну звісно ще телегу до коня, ще поля десь купіть собі щоб коня кормити бо склади всі згоріли.

Ну українці повині собі все купити самі на зиму, а ну і ціни на все ще підняти щоб людям ще тяжче було на все.

Дякую всім блогерам та депутатам які радять нам українцям купляти щось на зиму, бо буде важко ж, щоб ми робили без вас.

[Danylo Ivanov]

[Viorel]

Сашко не планував бігти в армію поперед паровозу. Чоловіків в селі за півроку повномасштабної добре поменшало - конкуренції  не було ніякої. Кому підкрутити, кому щось налагодити, дрова порубати, розетку починити…. Він розслабився- став приходити на шабашки з крутим перегаром, після роботи частенько зависав в сільському генделику зі пляшкою горілки, де його одного разу і загреблі тцкашники. 

 Батьки Сашка за порадою сільського лікаря наказали йому  прикидатися хворим. І Сашко десь через місяць служби почав безсоромно “косити”.

-Коли зранку встаю з кроваті у мене голова, як пропеллер літака. Все вертеться і трохи нудить.. - розказував він Ростику (фельдшеру роти).

-(Ще пак, так бухати) - думав про себе Ростик. - (А може і дійсно, щось у нього з головою. Заїбали вони, направлю його к лікарю, бо  ще окондратиться, а відповідати потім мені.) -  Добре, завтра повеземо тебе до лікарні. В наряди поки його не ставити и хай зранку на поверку не виходе. Йому треба висипатися.

Сашко повертався до намету і був задоволений собою. В наряди вже не буде ходити, зранку можна поспати і вилежитися після будуна. 

 В районної лікарні невролог прописав Сашку якусь ***ню два раза на день після їжі і спокій протягом двох місяців.

 Всім нам відомо слово Піздець. В залежності від інтонації і ситуації воно могло означати, як погани обставини , так і гарний обо щасливий кінець. Сашко повертався з лікарні і на його обличчі було написано це слово великіми літерами в смислі щасливого кінця. Два місяці ніхуя не робити, крім жерти та спати - це ж шара! Два місяці він в день спав в наметі, ходив тільки на сніданок, обід і вечерю. Після вечері тягнув стакан горілки. І знов ложився спати.

 В нашому Всесвіту найбільшу швидкість має світло. І як казав старик Ейнштейн, нічого найшвидшого за світло в Всесвіті не має. Але повірте мені, а армії люба шара або відпустка пролітають набагато швидше. Не встиг Сашко обернутися, як пройшло два місяці і фельдшер Ростислав запитав - як твої справи, що там з головою? Все так же вертеться? 

- Все так, так і є, тобто також. Як на гелікоптері! - с переляком відповів Сашко.

- Добре, повеземо тебе до шпиталю.

Яков Борисович був нейрохірургом з багатим досвідом - професор! Скільки він людей на ноги поставив… Деякі, правда, не всі літери після операції вимовляли. Но то вже наслідки… Він уважно подивився на пику Сашка, потім на МРТ його мозку і зразу все зрозумів.

- Так, є проблема - застаріла. Добре, що Ви його вчасно привезли. Залишайте нам, завтра будемо робити операцію. - з артистичним мастерством сказав професор.

- Яку таку операцію - Сашка аж в піт бросило.

- Будемо вскривати черепа, а там подивимось…

Піздець( в смислі як погода з дощем) , довийобувався. - у Сашка вся жизнь перед очами пролетіла. Реальним дурачком з армії повернуся. Ні в генделику посидіти, ні в ліжку з дівками покувиркатися… Фельдшер Ростислав сховався за дверима і ледь тримався від сміху.

- Дохтору, а навіщо операція? Воно, вона, тобто голова зараз кружляє набагато меньше. - Сашко почав хоть якось спасати ситуацію.

- А вот дивиться сюди, - профессор ткнув пальцем в перший попавшийся знімок, - тут якесь затемнення. Це якраз воно і давить на вестибулярний апарат. Треба вирізати…

Сашко з цих заумних слів майже нічого не зрозумів крім того, що в його “качані” будуть ковирятися скальпелем.

- Все! Дохтору - збилося! Перестало боліти, в смислі - кружляти, тобто вертеться… - Сашко не знав даже, якi ще слова підібрати.

Но професор своє діло добре знав, результат треба було закріпляти.

- Гаразд, - сказав він, - давай остукаю голову.

Він достав невеличкий медичний молоточок і так йобнул їм по лобу Сашка, що у того пика з квадратної форми перетворилося в трикутну.

- Так больно?

- Ні, ні, ні. Зовсім ні, - протремтив Сашко.

- А так? - і професор замахнувся в темечко…

- Дохтору, не треба. Нічого не болить..

- Точно? 

- Точно так, нічого.

- Ну, добре.- професор звернувся до фельдшера Ростислава - Забирайте його. Якщо головокружіння знову з’явиться, то везить до нас. Тут головне не втратити час. Може потім буде занадто пізно.

По поверненню в підрозділ ротний сообщил Сашкові, що той буде ходити в наряд через день протягом двох місяців. Після чого “за потребі” його ще раз для контролю можуть повезти до шпиталю. 

 Вечером ротний з фельдшером опрокинули по стаканчику зі словами “За здоров'я особового складу". А Сашко шов до намету і не міг зрозуміти, який саме Піздець у нього був сьогодні: чи то в смислі -"молнія вдарила в метрі від чоботів”,  чи то  -“ цегла пролетіла поруч, но все ж таки мимо".