Россияне к нам принесли войну

[Dmitriy_S]

9 годин тому, Dmitriy_S сказав:

Ахахах. Ви або народилися вже в дев'яностих, або кацап/малорос з "ісконно русскага" регіону, який русифікували ще до вашого народження.

Це ж треба, як я людину до сказу довів, навіть пусте повідомлення дизлайкнула

Прихований текст

 

[Вячеслав63]

11 минут назад, Салют сказал:

Насправді хочете аналізувати промови того лайна конашенкова? Навіщо?

У вас теж з гумором не дуже? Я просто дивуюся, настільки треба бути дебільним, щоб ці казочки заходили.

[Canton]

5 минут назад, allanek сказал:

 "Після спілкування з деякими людьми, у мене з'являється яскраво виражений комплекс повноцінності." Станіслав Єжі Лец

 

 

 

 

 

 

"Вы меня оскорбляете своим интеллектом" (С)

[OlaR]

15 минут назад, Alvalk сказал:

Ви завжди ходите по вулиці тільки одна?

Моя розмова на вулиці підпадає під пункт "з друзями" або з продавцем, охоронцем та т.п. З першими на будь-якій мові, з другими - українською

Цитата

А в Чехії тільки на чеському? 

Знову ж таки - або це розмова з друзями/знайомими або з тобою будуть розмовляти чешською. Туристу може пощастить, що хтось буде знати його мову. Але може не пощастити. Але всі ті, хто працює у Чехії не мийщиком туалетів повинні знати чешську

Змінено 8 січня 2023 користувачем OlaR

[миг]

14 минут назад, allanek сказал:

"Після спілкування з деякими людьми, у мене з'являється яскраво виражений комплекс повноцінності." 

 

[OlaR]

27 минут назад, Alvalk сказал:

Так.  Тут згоден, це неправильно, треба виправляти (я вище писав про сферу обслуговування)

Як виправляти таке Ви пропонуєте? Відправити всіх таких у двірники? Скільки в Одесі після цього буде двірників на Ваш погляд? Розумієте в чому справа, коли людина розмовляє на роботі виключно українською, в неї немає проблеми з мовою зовсім. І вже немає значення, на якій мові вона розмовляє у побуті. Але якось для цього потрібні наполегливі копняки. І краще, щоб це робило суспільство. Ну а Фаріон нормально так всіх небажаючих знати українську тролить  

Чесно кажучі, в мене враження, що Ви наслухались всяких "ворожих голосів" та повірили тим байкам  Мені теж один казав, що россіян в Україні хочуть змусити забути російську та будуть бити за кожне руське слово.   Ржала довго.  

Змінено 8 січня 2023 користувачем OlaR

[7351]

 

[Alvalk]

11 минут назад, OlaR сказал:

Знову ж таки - або це розмова з друзями/знайомими або з тобою будуть розмовляти чешською. Туристу може пощастить, що хтось буде знати його мову. Але може не пощастити. Але всі ті, хто працює у Чехії не мийщиком туалетів повинні знати чешську

Саме про те я й кажу. Примушувати треба держслужбовців, сферу обслуговування і таке інше, а не просту людину. З нею мають розмовляти по замовчанню  українською. Будь-якою іншою не зобов'язані. Але якщо знають і хочуть, то можуть. В Європі я бачив таке відношення. Чому в нас має бути інакше? Вважаю, що з часом людині (українцю, не туристу) самій стане комфортніше з ними розмовляти українською. 

4 минуты назад, OlaR сказал:

Як виправляти таке Ви пропонуєте? Відправити всіх таких у двірники?

Так не можна, це протизаконно. А от звільнити у зв'язку з невідповідністю займаної посади можна, і навіть потрібно. Ну якщо тільки людина різко не згадає, що знає українську.

[миг]

24 минуты назад, Canton сказал:

"Вы меня оскорбляете своим интеллектом" (С)

 

[hause]

Не так страшні роЗЗійські вощі, як українські гниди:

Южное региональное управление Госпогранслужбы попало в скандал из-за пресс-секретарши, которая во время войны ездила на курорты и встретила 2023 год в Париже

Иванну Плантовскую в сети обвинили в "хвастовстве роскошными кадрами с отдыха во время войны", после чего девушка ограничила доступ к своим страничкам.

К слову, это подчинённая того самого генерал-майора Мула, у которого ещё до войны обнаружили (https://t.me/insiderUKR/17983) паспорт гражданина Колумбии.

t.me/insiderUKR/48273   -  тут більше фото

[7351]

12 хвилин тому, hause сказав:

Не так страшні роЗЗійські вощі, як українські гниди:

Южное региональное управление Госпогранслужбы попало в скандал из-за пресс-секретарши, которая во время войны ездила на курорты и встретила 2023 год в Париже

Иванну Плантовскую в сети обвинили в "хвастовстве роскошными кадрами с отдыха во время войны", после чего девушка ограничила доступ к своим страничкам.

К слову, это подчинённая того самого генерал-майора Мула, у которого ещё до войны обнаружили (https://t.me/insiderUKR/17983) паспорт гражданина Колумбии.

t.me/insiderUKR/48273   -  тут більше фото

Вона порушила закон?

Будь ласка, назвіть цей закон.

Чи чергове "лайно на вентілятор" проти військових України?

 

Змінено 8 січня 2023 користувачем 7351

[OlaR]

13 минут назад, Alvalk сказал:

Саме про те я й кажу. Примушувати треба держслужбовців, сферу обслуговування і таке інше, а не просту людину.

Проста людина повинна розмовляти українською на роботі, у магазині, у державних органах та тому інше. Мова, якою вона розмовляє з друзями та у родині нікого не колишить. Більш того, держава підтримує бажання людей зберегти рідну мову у родині. Коли я розповідала німцям, що в нас так російську до війни утискали, що навіть олімпіади всеукраїнські з російської мови проводили, а їх переможці отримували президенськи стіпендії. Німці були в шоці від такого утиску ...

Цитата

З нею мають розмовляти по замовчанню  українською. Будь-якою іншою не зобов'язані. Але якщо знають і хочуть, то можуть. В Європі я бачив таке відношення. Чому в нас має бути інакше? Вважаю, що з часом людині (українцю, не туристу) самій стане комфортніше з ними розмовляти українською. 

Так. Але спочатку всі повинні навчитись розмовляти українською. Після цього не буде кого утискати ...

Цитата

 

Так не можна, це протизаконно. А от звільнити у зв'язку з невідповідністю займаної посади можна, і навіть потрібно. Ну якщо тільки людина різко не згадає, що знає українську.

 

Крім знання треба вимагати обов"язкового використання на роботі. Бо вона згадає на дві години екзамену ...

Змінено 8 січня 2023 користувачем OlaR

[7351]

ЗСУ отримають американські ракети “повітря-земля” Zuni

США включили до нового пакету військової допомоги Україні 4000 авіаційних ракет Zuni.

Zuni  – 127 мм некерована авіаційна ракета “повітря-земля”.

Запускають Zuni з контейнера LAU-10 з 4-ма направляючими.

Основні харакетеристики ракети Zuni

Діаметр: 127 мм

Довжина: 2790 мм

Маса: 46,3-61,6 кг (залежить від типу двигуна та бойової частини)

Маса бойової частини: 20,7-25,6 кг

Типи бойової частини: осколково-фугасна, фугасна, бронебійна, освітлювальна, димова

Максимальна швидкість: 725 м/c

Дальність стрільби: 8 км.

Найближчим відповідником Zuni в арсеналі ЗСУ вважають радянську некеровану 122-мм реактивну авіаракету С-13. Однак С-13 суттєво поступається Zuni у дальності враження цілі.

Збройні Сили України застосовують С-13 у війні проти РФ з штурмовиків Су-25 та гелікоптерів Ми-8. Тому, ймовірно, варто очікувати технічних рішень з інтеграції Zuni з цими типами літальних апаратів.

mil.in.ua/uk/news/povitryani-syly-zsu-otrymayut-amerykanski-rakety-povitrya-zemlya-zuni/

[Alvalk]

8 минут назад, OlaR сказал:

Крім знання треба вимагати обов"язкового використання на роботі.

Сфера обслуговування чи держслужба при спілкуванні з громадянами чи клієнтами - обов'язково. А якою мовою, наприклад,  два програміста обговорюють програму, що пишуть, все одно, хоч іспанською, якщо обом так комфортніше. Чи може пропонуєте ще зобов'язати роботодавця ввести посаду мовного контролера? 

P.S. Якось був у відрядженні в Чехії, так чехі на роботі зі мною (о ужас!!!)  розмовляли російською.  

 

[OlaR]

28 минут назад, Alvalk сказал:

Так не можна, це протизаконно. А от звільнити у зв'язку з невідповідністю займаної посади можна, і навіть потрібно. Ну якщо тільки людина різко не згадає, що знає українську.

Закон такий давно є. Але щось не дуже він виконується. Схоже тре на Ваші державні органи Фаріон натравити ... Щоб вона доступно розповіла, чому працівникі державних органів України повинні на роботі вживати виключно державну мову  

[Alvalk]

26 минут назад, hause сказал:

Не так страшні роЗЗійські вощі, як українські гниди:

Та не кажіть: 

[OlaR]

12 минут назад, Alvalk сказал:

Сфера обслуговування чи держслужба при спілкуванні з громадянами чи клієнтами - обов'язково. А якою мовою, наприклад,  два програміста обговорюють програму, що пишуть, все одно, хоч іспанською, якщо обом так комфортніше.

Якщо обом комфортно, то так. Але якщо одному комфортно державною, то пофіг, якою комфортно другому. Випадки, коли в Україні людині прямо кажуть, що "у нас русскоязычный коллектив, потому Вы нам не подходите" повинні жорстоко каратись

Цитата

Чи може пропонуєте ще зобов'язати роботодавця ввести посаду мовного контролера? 

Ні. Дозволити роботодавцю утискати україномовних в угоду російськомовним

Цитата

P.S. Якось був у відрядженні в Чехії, так чехі на роботі зі мною (о ужас!!!)  розмовляли російською.  

І що? Коли до нас приїхав у відрядження Джонсон, то наші держслужбовці розмовляли з ним англійською  Не плутайте відрядження з роботою ...

Змінено 8 січня 2023 користувачем OlaR

[Alvalk]

20 минут назад, OlaR сказал:

Якщо обом комфортно, то так. Але якщо одному комфортно державною, то пофіг, якою комфортно другому. Випадки, коли в Україні людині прямо кажуть, що "у нас русскоязычный коллектив, потому Вы нам не подходите" повинні жорстоко каратись

Ну от бачите, розбіжностей у наших поглядах, як виявилось, практично немає. Просто треба  виконувати те, що вже прописано в законах. Нічого нового вигадувати не  потрібно.

[Alvalk]

10 минут назад, hause сказал:

Закони моралі в українському суспільстві хтось відміняв? 

Не спішіть. Мені цікаво, що скаже @7351, якщо (коли) вона вилетіть з роботи. Бо резонанс вже є. 

А ще мені цікаво, на підставі чого вона виїжджала з країни під час війни.

Сподіваюсь, буде ще продовження цієї історії і все стане на свої місця. 

[OlaR]

9 минут назад, Alvalk сказал:

Ну от бачите, розбіжностей у наших поглядах, як виявилось, практично немає. Просто треба  виконувати те, що вже прописано в законах. Нічого нового вигадувати не  потрібно.

А ніхто і не вигадує нічого нового. Проблема тільки в тому, як змусити на місцях їх виконувати. Навіть всі вимоги Фаріон у рамках вже існуючого законодавства :)

[OlaR]

6 минут назад, Alvalk сказал:

А ще мені цікаво, на підставі чого вона виїжджала з країни під час війни.

У відпустку виїджала. Вона жинка та не військовозобов"язана, скоріш за все ...  Це зараз робить багато хто - турфірми працюють ...

[Вячеслав63]

Класний анекдот в коментарях ютубу - 

TRIOPONIKA

1 годину тому

Сёма, я боюсь разговаривать на русском языке !

-- Боишься что тебя побьют украинцы ?

-- Нет, боюсь что меня придут освобождать россияне .

[Музей]

Потужно.

www.instagram.com/reel/CnJr9HIANiB/?utm_source=ig_web_copy_link

[badgy]

www.patreon.com/posts/76938712

Тривожна зима під час війни в Україні

Автори: Раян Еванс та Майкл Кофман для War on the Rocks 

Спойлер

Оригінальний подкаст був опублікований 5 січня 2023 року

Раян Еванс: Ви слухаєте подкаст War on the Rocks про стратегію, оборону і зовнішню політику. Мене звати Раян Еванс. З Новим роком. Це перший подкаст у 2023 році, який ми записували для War on the Rocks. І ви будете шоковані, просто шоковані, почувши, що я запросив Майкла Кофмана на ще один епізод. Дякую, Майку. 

Майкл Кофман: Дякую, що запросили мене, і радий бачити тебе у 2023 році. 

Райан Еванс: Почнемо зі стану поля бою. Що відбувається? Почнемо з півдня. Почнемо з Херсона, який Україна звільнила не так давно. 

Майкл Кофман: Україна зайняла правий берег річки, тобто західну частину Херсонщини, а потім фактично битва за Бахмут змусила Україну перекинути сили з Херсона. Росіяни також передислокувалися з цього бою до Бахмута і посилили більшу частину решти лінії комбінацією мобілізованого особового складу та повітряно-десантних підрозділів. Я думаю, що вони починають використовувати їх як свого роду сили швидкого реагування або мобільний резерв за лінією фронту. 

Раян Еванс: Чи можеш ти сказати, що Бахмут зараз є своєрідним центром бойових дій? 

Майкл Кофман: Я б сказав, що їх щонайменше два. Можна стверджувати, що навіть три. Але два, на яких зосереджено найбільше уваги, - це Бахмут, де вже досить тривалий час точаться запеклі бої на виснаження. Відверто кажучи, за Бахмут точаться бої, напевно, з липня, але вони набувають значного значення для обох сторін. Надходять як російські, так і українські підкріплення. Навколо нього сконцентрована велика кількість живої сили та артилерії. Українське керівництво надає йому політичної ваги, тобто намагається утримати там лінію фронту. Тож навіть якщо Бахмут не настільки стратегічно важливий, я маю на увазі, що він важливий, але вони надають йому трохи ваги Маріуполя з точки зору спроб утримати його. Другий бій - на ділянці Сватове-Кремінна, зокрема, навколо Кремінної. Українські сили, які досягли поступових успіхів, підповзають до Кремінної, до її околиць. І вони виглядають так, ніби готові розпочати облогу. Російські сили там виглядають досить сильно укріпленими. Там є повітряно-десантні підрозділи, що є пристойним показником того, що це сектор, який російські військові намагаються утримати. І Кремінна дозволяє отримати доступ до «логістичного конвеєра». Таким чином, це два основних напрямки, де точаться бої. 

Раян Еванс: І ти сказав, що, можливо, є третя. Що це за третя? 

Майкл Кофман: Третє - це те, що відбувається багато різних боїв, якщо чесно. І вони в основному в Донецькій області. І вони - як в Авдіївці, вони охоплюють різні міста, за які ведуться бої не тільки з початку цієї війни, за деякі з цих міст ведуться бої з 2014 року. 

Раян Еванс: І це невеликі міста, чи не так? 

Майкл Кофман: Більшість з них - невеликі міста, і вони є частиною тривалого російського просування на півдні. Наприклад, якщо ти пам'ятаєш, можливо, місяць, півтора тому, російська військово-морська бригада намагалася взяти Павлівку на південь від Вугледара. І для цього є причина. Зрозуміло, що перед росіянами все ще стоїть завдання спробувати взяти Донецьку область, так? Бахмут сам по собі, як єдиний вихід, мало що дає, тому що навіть якщо росіяни візьмуть Бахмут, вони не зможуть набрати обертів. Це не дає їм справжнього прориву. 

Раян Еванс: І якщо зупинитися на секунду, здається, що існує певна залежність шляху до Бахмуту, що Бахмут важливий, тому що Бахмут розглядався як важливий в основному засновником групи «Вагнер», який забезпечив успіх для нього та його найманців, його солдатів у Бахмуті, що дуже важливо для його політичного майбутнього. Чи справедливо це? 

Майкл Кофман: Я думаю, що те, що сталося в Бахмуті, - це те, що «Вагнеру» було надано основне зусилля для наступу за підтримки решти російських підрозділів. Але що також важливо, тому що зрозуміло, що Путін все ще хоче отримати решту Донеччини, так? І єдиний спосіб дістатися до Слов'янська-Краматорська - це піти на Бахмут. Бахмут, я думаю, тут ти маєш рацію, підпадає під дію помилки безповоротних витрат, так? Росіянам потрібно взяти Бахмут, а українцям потрібно захистити Бахмут, тому що обидві сторони вклали в нього величезну кількість людської сили і ресурсів. Проблема з Бахмутом полягає в тому, що взяття Бахмута не є безглуздим. Воно може вирівняти російську лінію, особливо якщо буде російський контрнаступ на Луганщині, наприклад, воно може зробити інші речі. Але ось у чому реальна проблема. Немає успіху в прориві, який би забезпечив доступ з півдня. Росіяни не можуть пробитися до Вугледару. Вони не можуть успішно наступати з південної частини Донеччини. Вони втратили Харківщину і вони втратили доступ до Ізюму, північну частину того напрямку, який тиснув на Слов'янськ-Краматорськ. Так що Бахмут в деяких аспектах, як би тактично це не здавалося актуальним, стратегічно - це міст в нікуди. Тому що він змушує росіян витрачати артилерійські боєприпаси і сили і засоби, які їм знадобляться для утримання. І до певної міри це змушує повторити помилку - ну, можна сперечатися, наскільки це помилка, але я нещодавно написав статтю з Робом Лі про те, що втрата російської живої сили і артилерійських боєприпасів в боях за Донбас з квітня по кінець червня 2022 року - це те, що підготувало їх до всіх проблем, з якими вони в кінцевому підсумку зіткнулися восени того ж року. 

Раян Еванс: Просто тому, що вони витратили занадто багато боєприпасів. 

Майкл Кофман: Так. Проблема полягає в тому, що я бачу її досить простою, і це дещо банально або просто, але російська армія мала структурну проблему з живою силою з весни і протягом більшої частини 2022 року, аж до жовтня. Вони компенсували це величезними витратами артилерійських боєприпасів і вогневих засобів, використовуючи перевагу, яку вони мали. Тепер, після мобілізації та запровадження заходів воєнного часу, у них є жива сила. Ну, вони не мають якості живої сили, щоб проводити хороші наступальні дії, але вони мають живу силу. Чого їм не вистачає, так це того, що вони втратили занадто багато техніки, використовуючи не дуже технічний термін, найкращої техніки, яка у них є, але найголовніше, вони витратили дуже багато артилерійських боєприпасів, тому вони повинні їх економити. Ось чому ви чуєте скарги від «Вагнера* на двох фронтах. Їм не вистачає кращої техніки. Воно не виділяється на їхню кампанію, і їм не вистачає достатньої кількості артилерійських боєприпасів, тому що я думаю, що росіяни все частіше воюють в режимі економії. 

Раян Еванс: Отже, як це змінило російську тактику і чи є зміна тактики рівномірною чи нерівномірною серед різних угруповань російських військ: «Вагнера», регулярної російської армії чи будь-кого іншого? 

Майкл Кофман: Я думаю, що це чудове запитання. Я не думаю, що це рівномірно. Я думаю, що Бахмут - це в значній мірі його власна битва, і ви чітко бачите, що росіяни розвернулися практично на 180 градусів з початку війни, починаючи з використання металу, тобто бронетехніки, для проведення розвідки, потім обстрілюючи українські позиції танками, але втрачаючи при цьому машини, а потім здійснюючи артилерійські обстріли, щоб спробувати взяти ці позиції, до того, що зараз вони кажуть: «Ну, у нас є жива сила». Вони повинні поберегти техніку. Бронетехніку важко замінити. Якщо ви проходите через мобілізацію, людей набагато легше знайти, легше використовувати піхоту, щоб викрити українські позиції, потім вдарити по них артилерією, а потім атакувати силами, що йдуть слідом. Але суть в тому, що зараз вони намагаються поберегти свою техніку і намагаються зберігати артилерію порівняно з тим, як вони воювали раніше. Чого вони не шкодують, так це людей, і оскільки «Вагнер» воює, чесно кажучи, з великою кількістю в'язнів, які погодилися воювати, і з усіма іншими людьми, я думаю, що вони розглядають це як абсолютно витратну живу силу. 

Раян Еванс: Я маю на увазі, що втрати значні з обох сторін. Схоже, що росія, наскільки ми можемо судити, а ми не дуже добре можемо судити, на мою думку, зазнала набагато більших втрат, ніж Україна, в битві за Бахмут, але ми не знаємо точно. 

Майкл Кофман: Ну, чесно кажучи, я впевнений, що вони вищі, але ми цього не знаємо, і самі українціповинні були провести ротацію наприкінці року, щоб замінити виснажені підрозділи. Вони проводили обмежені контратаки, але правда полягає в тому, що я більше думаю, що ситуація навколо Бахмута стабілізувалася, але росіяни перетворюють цю битву на дуже запеклу боротьбу, і українці теж. Це певним чином повторює ситуацію навколо Сєвєродонецька-Лисичанська, але тактика явно змінилася з російського боку, росіяниі готові кидати живу силу і нести більші втрати, намагаючись зберегти техніку та артилерійські боєприпаси, намагаючись бути більш розважливими у використанні вогневої сили. Втрати з обох сторін не є незначними, і вони можуть бути набагато більшими з російського боку, але очевидно, що Україна також втрачає хороших людей. 

Раян Еванс: Як Україна адаптує свою власну кадрову стратегію, оскільки війна затягується на всю зиму?

Майкл Кофман: Зрозуміло, що з українського боку існують питання спроможності, а також відновлення. Обидві сторони намагаються відновитися, і ви знаєте мою нудну приказку, яка полягає в тому, що багато звичайних війн зводяться до виснаження. Сторона, яка краще здатна до відновлення з часом, є тією стороною, яка здатна продовжувати війну і, зрештою, перемогти, але з українського боку можна бачити, що вони намагаються відновити підрозділи і створити додаткові з'єднання, створити додаткові бригади, створити кілька корпусів, які можуть бути використані як в оборонних, так і в наступальних операціях. Гаразд, це загальна розпливчаста відповідь, але я намагаюся сказати, що обидві сторони тиснуть одна на одну. Здавалося, що, входячи в зиму, росіяни були найбільш вразливими, і завдання українців полягало в тому, щоб тиснути на росіян, щоб запобігти їх відновленню, утримати ініціативу протягом зими і весни, а потім провести наступ у зручний для них час, щоб диктувати темп операцій. Це не те, як все відбувалося в реальності наприкінці жовтня, в листопаді. Росіяни намагалися відновитися, українці намагалися їм завадити, але росіяни нав'язали українцям, особливо на Донеччині і навколо Бахмута, важкі бої. Таким чином, ми бачимо, що росіяни намагаються просунутися під Бахмутом, українці намагаються просунутися під Кремінною, і обидві сторони намагаються запобігти відновленню одна одної. І на додаток до цієї боротьби, яка відбувається на більш тактичному оперативному рівні, ви маєте російську ударну кампанію, яка намагається виснажити Україну, націлену на електроенергію, інфраструктуру, управління водними ресурсами, тощо. 

Раян Еванс: І я хочу повернутися до ударної кампанії пізніше, але спочатку я хотів би запитати - є всі ці очікування, особливо після того, як Україна звільнила місто Херсон, щодо подальших українських наступальних дій. І ми з тобою обидва розуміли, я думаю, що це, напевно, було нереально взимку, але є багато цих великих очікувань щодо того, що Україна збирається робити далі. Як ти дивишся на це питання? 

Майкл Кофман: Дивлячись на листопад і грудень, я відчув, що це було дещо схоже на серпень. Були всі ці очікування. Ми перебували на перехідному етапі. Україна значною мірою готується до наступу. Стратегічно вона не може робити багато чого іншого. Ви можете запитати, де, і я не люблю спекулювати на цьому, але на даний момент, дивлячись на карту, не так вже й багато місць, де можна було б його проводити. При цьому, як завжди, є питання щодо стану українських сил, наскільки вони вже готові. І саме тому розмова про відновлення є досить важливою. Україна намагається отримати доступ до додаткового обладнання. Вона намагається відновити підрозділи, ті, що постраждали на Херсонщині, ті, що були ротовані з Бахмута. Моє загальне відчуття полягає в тому, що Україна значною мірою володіє ініціативою, але не володіє ініціативою по всьому фронту, так би мовити. Ми можемо побачити наступ цієї зими або, можливо, навесні. Я думаю, що росіяни - і з цього приводу, можливо, варто було б почати іншу розмову, через внутрішні обмеження, в основному обмежуються локальними наступальними діями, намагаючись досягти своїх цілей. Я можу помилятися щодо цього. У мене є деякі великі припущення, які пов'язані з цим аналізом, але це моє відчуття. Картина, яку я бачу, полягає в тому, що ця фаза є скоріше перехідною, ніж ні. І велике питання насправді буде вирішуватися щодо того, як виглядатиме наступний наступ України, і як він відбуватиметься. Моя особиста думка, що це буде більше схоже на Херсон, ніж на Харків. 

Раян Еванс: Тобто, я б сказав, що це більше схоже на повільне «вигризання», ніж на повільний пресинг, а не на щось на кшталт несподіваної атаки зненацька, як вже доконаний факт. 

Майкл Кофман: Так, за винятком того, що цього разу росіяни не будуть не на тому березі річки. І це буде непросто. Я вважаю, що це була війна на виснаження, де виснаження уможливило маневр у випадку з Харківщиною, а не те, що маневр загальновійськових сил був особливо успішним сам по собі. 

Раян Еванс: І ми говорили в останньому епізоді про те, чому наступ на Крим у найближчій та середньостроковій перспективі є малоймовірним. Але давай перейдемо до російської ударної кампанії. Як ти правильно визначив, я думаю, коли багато людей говорили про це - це один з найнебезпечніших аспектів війни, в тому сенсі, що він накладає великий тиск на Україну з точки зору забезпечення базової інфраструктури для своїх громадян, і змушує йти на компроміси між протиповітряною обороною над містами і населеними пунктами і протиповітряною обороною для своїх військ. Зараз Сполучені Штати оголосили, що системи Patriot будуть відправлені в Україну, але вони ще не були доставлені. Які, на твою думку, перспективи ударної кампанії росії у порівнянні зі здатністю України розгорнути протиповітряну оборону, надану її західними прихильниками? 

Майкл Кофман: Звичайно, ми зараз перебуваємо в конкретній області боротьби. Ми зараз ведемо розмову, яка дещо нагадує травень-червень, коли Україна гостро потребувала артилерійських можливостей, систем та боєприпасів. Так от, коли ви дивитеся на забезпечення протиповітряної оборони, ви бачите, що Україні знову надається зоопарк, по суті, різноманітних систем протиповітряної оборони із Заходу. Деякі з них мають великі можливості, але не мають достатнього запасу боєприпасів. Інші - з не такими великими можливостями, але з великими запасами боєприпасів і всього іншого. Тепер, «розмін» може на поверхневому рівні виглядати сприятливим для росіян тому що іранські безпілотники дешеві і так далі. Але найголовніше - це цінність об'єкту, який ви насправді захищаєте. І мені не подобається, коли протиповітряна оборона і взаємодія між протиповітряною обороною і повітряних сил нападом вимірюється у вартості, тому що це не відображає реальну стратегію і те, що ви намагаєтеся зробити. Тим не менш, схоже, що російські поставки крилатих ракет повільно зменшуються. Ця частина правдива. Російські військові продовжують виробляти Х кількість крилатих ракет щомісяця. Ми бачимо, що вони стріляють ракетами, які були зроблені в жовтні, листопаді. Це означає, що між можливостями, які вони мають, в залежності від їх доступу до іранських безпілотників, росіяни, ймовірно, будуть в змозі підтримувати ударну кампанію, але це в значній мірі буде обмежено тим, що вони виробляють щомісяця в ракетах. Отже, скажімо, я просто накидаю тут цифри, і вони схожі на цифри на зворотному боці конверта, тому, будь ласка, не використовуйте їх для чогось конкретного. Скажімо, російський оборонно-промисловий комплекс виробляє від 40 до 50 крилатих ракет на місяць, так що їх, швидше за все, буде достатньо для одного удару на місяць. А на додачу до цього, можливості безпілотників, і якщо вони отримають БРМД або інше балістичне ракетне озброєння. Отже, це виклик. І я думаю, що Україна зараз перебуває у складному періоді, починаючи з січня і закінчуючи, скажімо, тим часом, коли вони, ймовірно, матимуть більше батарей або оборонних можливостей, або більший потенціал пізніше навесні і влітку. Спрямованість кампанії, з моєї точки зору, насправді є більш значущою, ніж багато тактичних боїв, тому що вона впливає на спроможність держави, і вона накладає цю дилему, про яку ти згадав, що якщо росіяни можуть змусити Україну зосередитися на об'єктах протиповітряної оборони, то вони відкривають фронт для використання російської повітряної могутності. При цьому сама ударна кампанія має свої фундаментальні проблеми, які полягають у тому, що росіяни, перш ніж перейти до стратегічної кампанії, використали основну частину високоточної зброї великої дальності. Тому зараз ми бачимо, що вони все частіше наносять удари, але ці хвилі ударів, з точки зору балансу озброєнь, які в них є, і їх частоти - росіяни можуть їх витримати, але я думаю, що вони будуть ставати все рідшими і рідшими. 

Раян Еванс: Отже, час на боці України в цьому сенсі, як ти вважаєш? 

Майкл Кофман: У середньостроковій перспективі, я думаю, що так, але це насправді дуже складний етап, який треба пройти, і є великі питання щодо того, скільки боєприпасів залишилося в України для протиповітряної оборони? Як швидко Захід може надати системи ППО? Чим вони будуть забезпечені? Ось правда про це. Ми бачимо, що удари постійно тривають у часі, знищуючи українську електромережу, і я не знаю, що відбувається з цього боку. Я не знаю, що відбувається з українською протиповітряною обороною. Я не знаю нікого, хто б знав, щоб бути абсолютно чесним, але що я можу сказати, так це те, що я думаю, що це важливе питання. Це одне з найбільш важливих питань зараз у цій боротьбі протягом наступних кількох місяців. І, звичайно, окрім цього, триває дискусія про наявність артилерійських боєприпасів, наявність ударних засобів, тому що це війна, яка ведеться за допомогою інтенсивних вогневих ударів, і хто має перевагу в коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі. 

Раян Еванс: Це дійсно змушує мене замислитись над внутрішньоукраїнськими дебатами про характер погоди і про те, як може виглядати російський наступ наприкінці зими, на початку весни. Як ми вже неодноразово обговорювали на подкасті і протягом усього цього процесу, Росія мобілізувала багато сил. Це не обов'язково добре підготовлені сили. Це не обов'язково добре екіпіровані тіла. Багато з них вже мертві тіла, але багато тіл. І як казав Сталін, кількість переходить у якість під час мобілізаційної кампанії. І Україна поставилася до цього більш серйозно, ніж багато західних коментаторів. Здається, що в Україні точаться дебати з цього приводу. Ми бачили, як головнокомандувач українських військ, їхній провідний генерал говорив про те, що наприкінці зими, на початку весни можливий наступ з білорусі, з півночі. Потім ми бачили, як керівник української військової розвідки вийшов і сказав, що насправді це не так. Ми знаємо, що це відображає певну внутрішню українську політичну динаміку з військовими, але є також, напевно, законно конкуруючі оцінки щодо того, що буде далі і що росія може спробувати зробити далі. У мене є своя точка зору, але я думаю, що всім цікавіше почути твою думку. Отже, що ти думаєш? 

Майкл Кофман: Гаразд, моя думка така: я не бачу перспектив для росії відновити наступальний потенціал у такому масштабі. Я думаю, що вони суттєво обмежені наявністю артилерійських боєприпасів на озброєнні. Я думаю, що якщо вони чекали російського наступу, то вони його вже побачили. Він фактично розпочався ще в грудні. Його можна бачити в багатьох аспектах. Кампанія за Бахмут і контратаки по всій лінії фронту. 

Раян Еванс: Тобто росія розглядає це як контрнаступ. 

Майкл Кофман: Так. Насправді це спроба захопити решту Донбасу. Я вважаю, що Суровікін зміг вивести війська з тієї частини Херсонської області, яку вони не змогли утримати, але також пообіцявши, що ми продовжимо кампанію по захопленню решти Донеччини, яка, до речі, є мінімальною російською військовою метою в цьому конфлікті. Тож я думаю, що ми насправдs бачимо саме це. Я думаю, що у росsян є людські ресурси з точки зору кількості. Вони здатні оборонятися і вести вперту оборону, і у них є боєприпаси для підтримки оборони. Я думаю, що їхні можливості для наступу дещо обмежені. І тому я не бачу ніяких додаткових російських сил, здатних провести кампанію, окрім більш локальних атак, скажімо, контрнаступу на такі міста, як Лиман, який вони втратили ще восени, Бахмут, або наступу з півдня на Донеччину. Я також дивлюся на білорусь і не бачу значного нарощування російських сил, яке б дозволило провести там наступальну операцію. 

Раян Еванс: Навіть за білоруської підтримки? 

Майкл Кофман: Навіть за білоруської підтримки, я думаю, що ознаки попередження будуть. Я думаю, що на їх підготовку підуть місяці. Я думаю, що ця кампанія реально може мати лише дві реальні цілі - або намагання розірвати наземні лінії зв'язку в Західній Україні, що вимагатиме дуже значного наступу. Ми говоримо про тисячі і тисячі солдатів, як про дуже значний наступ. 

Раян Еванс: На відстань у сотні кілометрів. Так. 

Майкл Кофман: Так. Або просування до української атомної електростанції поблизу Рівного. Але, тим не менш, це має бути велика операція, і для того, щоб виявити російські війська і важку техніку, яка має бути розгорнута для її проведення, потрібен час, протягом якого здійснбватиметься розгортання. Поки що я цього не бачу. Є лише зона, за якою такі люди, як я та інші військові і громадськість, слідкують. Ми не виключаємо, що це можливо, але поки що багато з того, що можна було б очікувати, ще не зроблено для того, щоб це сталося. 

Раян Еванс: Останнє запитання, і на цьому ми завершуємо. У перші місяці цієї війни було так багато дискусій про те, як звільняють міністра оборони, або як Герасимова саджають під домашній арешт, або як його звільняють, або як відбувається те, інше і третє. І що насправді вражає, так це стабільність на найвищому рівні тих, хто формує режим Путіна. Здається, що дуже мало людей було притягнуто до відповідальності. Як ти вважаєш, чим це пояснюється? 

Майкл Кофман: До речі, ти не згадав Бєсєду і всіх людей з ФСБ, які нібито були кинуті в Лєфортово та інші місця, але насправді не були. І зі списку людей, які облажалися під час російського вторгнення, ти поставив на перше місце вищих військових чинів, хоча я, можливо, поставив би на перше місце офіцерів ФСБ. 

Раян Еванс: Але навіть у них, здається, було таке прагнення Твіттера поширювати ці чутки про те, що насправді відбувалося з людьми, які створювали росію, без будь-яких фактичних доказів, а потім ми побачили, що ці люди або продовжили свою кар'єру, або пішли на пенсію за графіком, або що б це не було. Як ти вважаш, чим це пояснюється? Можна подумати, що Путін мав би притягнути цих людей до відповідальності. Чому він цього не зробив? 

Майкл Кофман: Звичайно, і щоб бути відвертим, я не вважаю себе політичним аналітиком або кремлінологом в цьому сенсі, але ось мій погляд на це. Я не думаю, що все це було правдою з певних причин. Гаразд, ми бачимо, що ані Герасимов, ані різні люди з ФСБ не були притягнуті до відповідальності за те, що чітко або обіцяли, або виконували. Я думаю, що цим персоналістським авторитарним режимом по суті керує людина, яка, можливо, не дуже добре розбирається у військовій стратегії або великій стратегії, або в чомусь іншому, але розуміє, як вижити в умовах персонального авторитарного режиму, який вони побудували. Ось чому вони були на чолі протягом тривалого часу. 

Раян Еванс: Вони оптимізовані для того, щоб досягти успіху в системі, якій вони служили. 

Майкл Кофман: Так. Я просто дивлюся на годинник. Ніхто не може оглянути в цьому подкасті 23 роки, що є досить довгим проміжком часу. І причина цього проста. У системі найбільше винагороджується лояльність, а не компетентність. Це правда, що всі ці люди в тій чи іншій мірі продемонстрували те, що вони абсолютно некомпетентні. Я переглянув свою власну думку про Гєрасімова, яка, можливо, спочатку була не такою вже й великою, але, тим не менш, я переосмислив ряд речей. Я переосмислив російську армію. Це розмова, яка ведеться в цьому подкасті протягом останнього року. Але правда в тому, що ця система винагороджує лояльність. Вона не винагороджує компетентність. Ці люди всі лояльно дуже помітно для російського режиму облажалися, але вони не були нелояльними, не зрадили систему, і я думаю, що персоналістський режим розуміє, що якщо вони почнуть внутрішні зміни, на які всі очікують, то вони їх передбачать їх з самого початку. І ти знаєте, що приблизно в ста відсотках випадків політологів, які коментують російську систему, яких я знаю в цій сфері - ніхто з них в принципі ніколи не був в уряді. І навіть ті, хто були, ніколи не мали досвіду управління владою при режимі такого типу. І очевидно, що Путін, принаймні, імпліцитно, здається, розуміє, що якщо він почне чистку цих людей, особливо під час цієї війни, це призведе до розколу режиму, дезертирства, і всі інші будуть хвилюватися за себе, тому що вони всі будуть думати, чи не стануть вони наступними, кого торкнеться чистка. Вони будуть думати, чи не піддаються вони ризику. І система насправді демонструє, що стабільність Путіна, принаймні, цей аспект його режиму, з моєї точки зору, не є пов'язаним викликом. Це свідчить про те, що...

Раян Еванс: Добре, але як ти узгоджуєш це з усіма тими людьми, яких виштовхують з вікон і спускають зі сходів, яких вбивають по всьому світу, з цими російськими мільярдерами? 

Майкл Кофман: Я збираюся посперечатися з тобою, тому що віриш ти чи ні...

Райан Еванс: Це мій подкаст. Тобі не дозволено цього робити. 

Майкл Кофман: Хіба? У росії багато людей постійно випадають з вікон, і, вибач, не все пов'язано з інтригами режиму. У мене була розмова з кимось раніше, близько місяця тому, коли я коментував, Марк Галеотті висловив думку, що всі, хто випадає з вікна в росії, не пов'язані з їхнім зв'язком з режимом. В росії трапляються всілякі речі з точки зору суперечок. 

Райан Еванс: Майку, чи не ти відпочивав в одному з цих місць нещодавно, де був російський мільярдер, який... Я жартую. 

Майкл Кофман: А інша частина полягає в тому, що я пожартував, я сказав: «Агов, у мене для вас інші новини». Не кожна пожежа в росії є диверсією, пов'язаною з цією війною. Вірте чи ні, але в росії зазвичай багато пожеж з різних причин, і не кожна будівля в росії, яка загоряється, або кожна промисловість, яка загоряється, є містичним актом саботажу. Але моя думка полягає в тому, що режим, якщо він зробив одну чи дві речі правильно, то це те, що він зміг створити набагато більшу громадську підтримку і мовчазну згоду на війну, ніж очікували такі люди, як я, і саме тому я не вважаю себе політологом з добрим знанням динаміки громадської підтримки в системі. І друге - це те, що насправді вона захистила всіх людей, які були жахливими, і насправді я вважаю, що вона зробила велику послугу військовим зусиллям, тому що я думаю, що Гєрасимов і Шойгу все ще причетні і все ще штовхають систему на речі, які не можуть бути досягнуті військовими методами. Але як би там не було, я думаю, що сама система показала, що вона винагороджує лояльність, а не компетентність. І таким чином вона обмежує те, що вона може зробити, але вона запобігає фрагментації, розколу і дезертирству. Це сприяє стабільності режиму, який, врешті-решт, є найважливішим для Путіна. 

Стисло:
- виснажлива битва за Бахмут, у яку росіяни втягнули ЗСУ, дещо поламала українські плани на цю зиму;
- битва за Бахмут не є безглуздою сама по собі, але у ширшому контексті є «мостом в нікуди»;
- росіяни зробили поворот на 180 градусів у порівнянні  з першою фазою кампанії - тепер вони бережуть техніку та боєприпаси, абсолютно не рахуючись зі втратами у живій силі;
- Україна значною мірою володіє ініціативою, але не володіє нею на всій лінії фронту;
- наступний український наступ буде, скоріше, схожий на Херсонщину, аніж на Харківщину;
- російські ракетні удари ставатимуть все рідшими;
- росія не має потенціалу для повторного наступу з білорусі, якщо ви чекали на контрнаступ росіян - ви вже його бачите під Бахмутом;
- вищі військові чини росії не були усунуті з посад, бо режим винагороджує не за компетентність, а за лояльність.

Змінено 8 січня 2023 користувачем badgy

[7351]

1 годину тому, hause сказав:

Вона яскравий приклад української гниди

Тобто, для тебе всі вродливі українські жінкі, що служать Україні, -- повинні носити паранжу і ніколи не відпочивати в Новий рік?

Таки "лайно на вентилятор", поки що.

І якщо не звіздобол -- напиши, в чому моя продажність, з доказами, звісно.

Впевнений, що не напишеш, бо ......

Змінено 8 січня 2023 користувачем 7351