TaurosRMK

Трохи сумна ситуація... Є контролер на базі ESP32 (Kincony A2, www.kincony.com/download/KC868-A2-schematic.pdf), на шину I2C через мультиплексор TCA9548A підключено 4 датчики SHT30 (температура і вологість), два були підключені ще раніше, два підключав сьогодні. В кожного датчика по 4 проводи, 16 проводів від датчиків і ще 4 проводи до контролера, і це все на мультиплексор. Відповідно там жмут проводів назбирався і це було підключено "тимчасово" на клеми швидкого монтажу. Коли сьогодні підключав нові датчики то, якось так сталося, що наплутав в проводах живлення (3.3В) яке йде від контролера, тобто якийсь з проводів DC- підключив до клеми DC+... 😕 Подав живлення і бачу що немає зв'язку з датчиками, оновив прошивку і все рівно нічого, в логах пише що немає зв'язку з TCA9548A. Пішов дивитися і побачив що неправильно підключені дроти... 🙈 Підключив по нормальному в надії що нічого страшного не сталося і заодно замінив TCA9548A, спочатку ту саму помилку видавало, але включив/виключив блок живлення на хвилину-дві, після цього появився зв'язок і датчики почали надсилати дані. Відповідно питання, у такій ситуації що може статися, пострадають датчики, чи мультиплексор, чи може сам контролер? Живлення від контролера розгалужується на всі датчики і мультиплексор. Контролер наче працює як і працював, оглянув плату візуально, нічого підозрілого/паленого не помічено. На рахунок мультиплескора який був в той момент не знаю, не перевіряв чи він робочий. Датчики наче шлють дані, але один з датчиків постійно показує 100% вологості, значить він таки постраждав, але температуру при цьому показує, хоча я вже не впевнений що то вірні показники, але близькі до розрахункових. Інші три датчики показують і то, і то. Не зрозуміло чи щось критичне сталося чи ні, окрім того що один датчик по вологості показує 100%.

Якось так. Балансування яке робив анемометром, тоді витяжки було чуть-чуть більше. Щоб вирівняти потоки, треба було приток зовсім трохи підняти. По розрахунках один з режимів був такий: 47% приток / 45% витяжка, це мало бути десь ~150 м³/год. Якщо орієнтуватися на теперішні сенсори, то при таких параметрах вже притоку більше, тобто весь цей час був дизбаланс. Тепер щоб вирівняти баланс, треба витяжку трохи підняти (або ж приток зменшити), після цього зразу стало помітно як показники з датчиків температури навколо теплообмінника трохи піднялися і стали ближчими до тих, що показує калькулятор. Також подумав що тут трохи вплинули анемостати, на притоці їх 3 шт діаметром 150 мм, відкриті майже на максимум, я їх не регулював. А на витяжці анемостатів 5 шт, 4 з яких 100 мм і один 150 мм. Тому в купі вони створюють більший опір ніж ті, що на притоці, анемостат 100 мм має невелике живе січення, в порівнянні з 150 мм. Плюс до цього форма в них різна - приточна і витяжна. Тому ті показники які наміряв анемометром без анемостатів можуть бути правдиві, так само як і ці, які зараз показують сенсори, тільки тоді це було без анемостатів, а зараз з анемостатати, відповідно опір відрізняється. Єнине не зрозуміло, чому притоку стало більше, ніж було ))) Все ж таки грішу на вітер, цілком ймовірно що нагнітає в приточну решітку, на даний момент швидкість ±30 км/год. Попробую ще провести заміри анемометром без анемостатів і порівняти з показаннями сенсорів. Хоча я забув коли робив балансування, на старих фільтрах чи вже на нових... Тому що місяць назад замінив приточні фільтри, здається балансування робив ще раніше, тому можливо з новими фільтрами притоку дійсно стало більше. Треба перевірити. Видно як приток гуляє в межах 10-15 м³/год, в той час як витяжка в середньому 5-6 м³/год. Розрахунок м³/год, але поки що без врахування щільності повітря, тому що сенсори передають дані по Wi-Fi, на кожному окрема ESP32, як засунути ці дані в головний контролер на ESP32, поки не знаю. Можливо таки прийдеться додати RS485 і зробити їх slave пристроями. sensor: - platform: sdp3x name: "SDP810 Supply" id: sdp810_supply address: 0x25 filters: - multiply: 100 - exponential_moving_average: send_every: 15 unit_of_measurement: Pa accuracy_decimals: 1 measurement_mode: mass_flow update_interval: 1s - platform: template name: "Airflow Supply" id: airflow_supply unit_of_measurement: "m³/h" device_class: "volume_flow_rate" state_class: "measurement" update_interval: 15s icon: mdi:gauge accuracy_decimals: 1 lambda: |- return (((4005 * std::sqrt(id(sdp810_supply).state * 0.00401)) * 0.00508) * 0.01769 * 3600);

З підручних матеріалів зробив такі зонди. Мідна трубка 8х1 мм, на розрахованій відстані насвердлів симетрично отворів діаметром 2 мм, один кінець трубки заглушений, на іншому штуцери під шланг. Вирізав з кришки для зовнішньої каналізації пластини для кріплення до повітроводу, додатково трубки зафіксував скобою. Планував на макетній платі розпаяти все що треба, але ці плати як на мене трохи не дуже для пайки, маленькі відстані між отворами, коли паяєш щось, полюбому припій перетікає на сусідній отвір. Треба або дуже акуратно, або дуже мало припою давати, бо є ймовірність що сусудні отвори злипнуться. Вирішив не ризикувати. Є ще схожі макетні плати, але зелені, там відстань між отворами трохи більша і можна не боятися напливів припою на сусідні отвори. Якщо тестування пройде вдачно і результат буде задовільняти, то замовлю на алі друк плати по розмірах з потрібними отворами і доріжками. На притоці розмістив зонд зі сторони будинку, на рівній ділянці, приблизно 4.5-5D після повороту і приблизно 7.5D до іншого повороту. Змонтував вертикально, хоча в даташитах схожих зонтів рекомендується монтувати горизонтально. На витяжці змонтував вже горизонтально, Також зі сторони будинку, зробивши невелику вставку в єдине доступне місце для монтажу. По даташитах такі зонди можна монтувати мінімум 1D перед входом у вентилятор. В мене між вентилятором і глушником було десь 1D, але додав ще вставку і вийшло добрих 2D до вентилятора, з іншої сторони прямий відрізок шумоглушника 1 м довжиною. Відповідно на притоці зонд розміщений після вентилятора, на витяжці до вентилятора, і думаю це впливає на показники. Поки що розрахунки вручну. Від сенсору отримую ΔPa, потім по такій формулі розраховую м3/год. Зчитую дані з інтервалом 1 с, при цьому показники дуже плавають, тому застосував фільтр exponential_moving_average: 10. Деякий час спостерігав, бачу що розташування зонду після вентилятора не дуже удачне, тому що показання дуже плавають, навіть здавалося би на ідеально рівній ділянці, яка відповідає всім вимогам. Для порівняння показання на витяжці, де зонд розміщений приблизно в 2D від входу у вентилятор, набагато стабільніші. Також можливо на приток впливають інші умови, останні два дні дуже сильні пориви вітру, а приточна решітка розташована на фасаді, в сторону якого дує вітер. Витяжна решітка розташована на сусідньому фасаді, паралельному до напрямку вітру. Коливання на витяжці не більше 0.3-0.4 Ра, в той час на притоці доходить до 1 Ра і більше, в залежності від обертів. Така сама картина була коли робив заміри анемометром, на витяжних точках швидкість стабільна, а на приточних плаває. Пройшовся на кожні 1V керованої напруги, саме при таких значеннях робив заміри анемоментром коли балансував систему. Зліва показання теперішні по розрахунках, справа показання коли міряв анемометром. Звичайно на 100% довіряти анемометру і ручним замірам не варто, не виключно що десь не правильно міряв або не правильно порахував (особливо на притоці де швидкості плавали). Розрахунки з сенсорів близькі до тих що наміряв анемометром, але є невелика розбіжність. По витяжці більш близько до правди, розрахунки з сенсора в середньому на 20-25 м3/год менші, ніж заміри анемометром, але заміри анемометром робив при знятих анемостатах, а зараз анемостати вставлені і вони створюють додатковий опір, плюс до цього всього трохи забився фільтр, хоча думаю що не дуже сильно, трохи більше місяця пройшло. На притоці ситуація протилежна, розрахунки з сенсору показують в середньому на 25 м3/год більше, ніж заміри анемометром. При тому що тут також анемостати створюють додатковий опір і фільтр приточний напевно більше забився ніж витяжний. Тому мало би бути менше ніж заміри анемометром, а виходиться більше. Не виключно що при замірах анемометром на притоці була похибка через плаваючу швидкість в різних точках труби, запам'ятовував якесь середнє значення в чотирьох точках замірів і рахував середнє з чотирьох. Або ж вітер таки допомагає приточному вентилятору ))) Тому що при вимкненому вентиляторі приток показує 0.1-0.2 Ра і навіть стрибає до 0.5 Ра, а це приблизно 30-50 м3/год, в той час витяжка показує нулі. А коли закриваю приточну заслінку, то показує по нулях. Значить якийсь додатковий рух повітря в приточних каналах є. Потрібно якось цю формулу записати в ESPHome щоб зразу рахувала м3/год. Думаю щоб отримувати більш стабільніші показання, треба збільшити кількість показань для розрахунку середнього, думаю 15 значень з інтервалом 2 с, тобто результат раз в 30 с трохи виправить ситуацію з плаванням показників. Також думаю що розташування зонда перед вентилятором більш правильне, там більш стабільний потік повітря, тому попробую перенести зонд на притоці в інше місце. Дивлячись на відео яке раніше скидував, де ремонтують ПВУ Zehnder, там сенсори міряють перепад тиску саме на вході у вентилятор, а не після вентилятора. Приточний вентилятор зі сторони вулиці, а там температура повітря відрізняється від температури повітря яке витягується з будинку. Але у формулі є коригування від щільності повітря. Єдине що є варіант розмістити зонд після нагрівача або перед ним. Якщо перед ним, то там температтура буде вулична, тобто цілком ймовірно там може бути -15...-20С, якщо після нагрівача, то менше -3 напевно не буде, нагрівач в таких випадках буде підігрівати повітря. Напевно краще змонтувати після нагрівача. Хоча по даташиту можна до -40С. Поки так, вже можна орієнтуватися на приблизні куби і підтримувати баланс. Вийшло значно дешевше в порівнянні з заводськими сенсорами швидкості. Хоча не скажу що точність ідеальна і калібрована, але близько до замірів анемометром і для DIY цілком достатньо. Можна вважати тестовим зразком, якщо все буде добре, то можна прикупити рівну трубку (тому що ця розрівняна з бухти), насвердліти отвори більш точно, зараз є незначні відхилення від лінії. Також можливо застосування двох зондів навхрест, один горизонтально, інший вертикально, що збільшить точність.

Якщо я правильно розумію, для цього має бути правильно налаштований домашній сервер. В мене просто на міні ПК встановлено HAOS і все. Коли це робив, чув одним фухом про Proxmox і таке інше, але тоді було ліньки розбиратися і просто встановив HAOS.

Трохи по темі НА. Чи можна якось через НА передавати файли на інший комп'ютер в одній мережі? Задача: зі смартфонів кидати фото/відео на основний ПК, на якому є папка зі спільним доступом. До тепер робив це через якийсь файловий менеджер на смартфонах, де додавав папку з ПК і воно працювало. Правда час від часу зв'язок з папкою втрачався і треба було заново додавати, сьогодні взагалі не може підключитися.

Ну не знаю... в мене ESP32 стоять в боксі управління вентиляцією, де напхані всі дроти в купу (і 220В, і 24В/5В, і датчики різні) і деяке обладнання яке точно створює шуми, при цьому ESP32 працюють без збоїв. Буває при перепрошивці інколи може не з першого разу підключитися до wi-fi, але через пару секунд підключається. А в звичайному режимі збоїв в роботі самої ESP32 не помічено.

Це зрозуміло, цікавило трохи інше, чи достатньо там зовнішньої різьби, щоб нормально прокладку притиснути? Це якось заважає нормальному функціонуванню? Все рівно того не видно. Ну можна і довший шланг купити, він змінний, але це треба зняти змішувач, зняти шланг, подивитися який треба і знайти такий самий, але довший. В результаті отримати те саме, тільки більше проблем і витаченого часу.

Отримав такі сенсори, в планах з них зробити сенсори швидкості повітря. Підключаються до ESP (ESPHome або Arduino), щось навіть показують 😁 По замовчуванню там перепад тиску, але можна конвертувати в швидкість, тільки треба з тим всім розібратися або знайти якісь приклади (поки не знайшлися ніякі). Хоча в pdf-ках на сайті Sensirion щось пише, якісь формули є, треба розбиратися. І потрібно якийсь зонд/трубку придумати. З варіантів розглядаю такі. Є в наявності мідна (чи латунна) трубка 8х1 мм, отвори насверлити можна, і якусь таку конструкцію зробити наче не складно. Одна трубка отворами на зустріч потоку, інша в протилежну сторону. Складніше розібратися з тим, як розраховувати швидкість, а трубку зробити не так складно 🙂 Також прикупив коробочки, плати і хотілося щось схоже як на відео зробити, тільки не на батарейках. Але є ще варіант засунути це все в звичайні диф реле тиску (пресостат), маю два лишніх, місця наче має вистачити - сам сенсор SDP810, ESP32 C3 Super Mini, можливо плата RS485 і клемна колодка.

Потрібно подовжити шланг до змішувача. Звичайний шланг Вн-Зн підійде, не буде протікати, чи краще брати Вн-Вн і ніпель між шлангами?

А положення вентилятора якось буде впливати на вимірювання? Якщо сенсор буде перед вентилятором чи після вентилятора, то при умові що однаковий діаметр повітроводів то і швидкість буде однакова? Планував розмістити сенсори зі сторони будинку, на притоці це відрізок де немає нічого крім нагрівача (вентилятор зі сторони вулиці), а на витяжці вентилятор зі сторони будинку. Єдине місце де можна врізати сенсор, і то прийдеться дещо переробити, це відрізок між вентилятором і першим трійником. Вентилятор, перед ним шумоглушник, потім гнучким повітроводом поворот до витяжного фільтр боксу, після нього знову поворот і вже трійник.

До речі, де правильно монтувати сенсори швидкості повітря? Мається на увазі "до" чи "після" теплообмінника? І "до" чи "після" вентиляторів, чи це не має значення? В мене вентилятори стоять перед теплообмінником.

Пару дурацьких питань )) Який кабель використовується, то якийсь комплектний чи дома валявся? Може там обтиснуто по іншому, варто перевірити. Драйвер для свистка установлено і COM порт вибрано правильно? Може попробувати швидкість 19200?

Може тут перевірити?

Ось ці дані треба знати точно, тут все вірно? п.с. фото екрану на телефон не одобряю 🙂

Щось воно каже шо треба ще раз спробувати ))

Знав би я ці всі тонкості )) Знайшов відео такого самого генератора. Ось тут голка, якщо це про неї мова, вона до поплавка чіпляється, вставляєтсья в отвір і поплавок нею рухає, там нема що регулювати. Заслонки є дві, зі сторони патрубка яка тросиком тягнеться в положення закрито/відкрито (Choke/Run), коли заводиш генератор, то вона закрита. Тут я тільки тросик знімав, але прикрутив на те місце де і був, там видно слід від гвинта. Інша з протилежної сторони карбюратора, керуєтсья моторчиком, її я не чіпав взагалі. Що там регулювати не знаю, масимум що можна зробити, це трохи натягнути тросик, більше там регулювань немає 😐 Хоча є ось тут гвинт, я так зрозумів то регулювання холостого ходу, але його не чіпав, хіба що сам попустився.

Що ж, методом тику якось завелося, але не з першого разу. Причина мені не відома, може хтось знає краще що це могло бути. Патрубок від карбюратора вставляється в блок з фільтром (губка), заводили при знятому фільтрі але закритому пальцями патрубку. Заводився, відкривали отвір і глохнув. Якщо перекрити тільки половину отвору то працював стабільно. В рузультаті попрацював трохи і потім поставив фільтр назад, то вже заводився нормально і не глохнув. Патрубок зняв і вставив заново, чи там десь гума загнулася чи не повністю сів в отвір, не знаю що було. Зібрав, запустив, працює, подивлюся чи завтра запуститься.

Здається є, принаймні лампочка про низький рівень оливи є, значить є і датчик. Але коли знімав корбюратор, дроти не чіпав, вони не мішають. Не розумію що пішло не так, спочатку він глохнув, хоча до цього працював нормально, а після чистки карбюратора, заміни свічки і оливи, перестав заводитися зовсім. В 2022 була схожа ситуація, глохнув, але прочистив карбюратор і перестав глохнути. Зараз перестав заводитися 😁

Свічка іскру дає, бензин в карбюраторі є, при спробах завести з вихлопної наче чути бензин. Але все одно не заводиться... 🤔 Фігня якась. Купив промивку для карбюратора, промив його, нічого не змінилося.

А що це таке? ))

Може до завтра попустить )))

А де нюхати? )) Ну поки я з ним возився, там все бензином смерділо, тому без поняття. І диркання взагалі нема. В нормальному режимі після того як потягнув стартер, секунда на якусь діагностику чи щось таке і тоді двигун стартує. Зараз тільки ось ця секунда, чути що там щось клацає чи щось таке і все, двигун не реагує. Підсос відкритий, чи в робочому положенні, чи закритий - поведінка однакова. Це не знаю, треба переверити, а як це зробити треба знати )) Здається так, ну мусору/пилу там точно нема. Пробував один раз без фільтру завести - ноль емоцій. Знати б що він з себе представляє. Хоча те що знаходиться в гуглі, виглядає ось так і це якраз в перемикачі Off / Run / Choke. Тобто цей перемикач і тросик карбюратора тягне (підсос) і відкриває кран.

Так і робив, але щось пішло не так. Але тримав буквально 15-20 сек і все було ок. Але це вже в минулому, зараз зовсім не стартує 😁

Так, коли стартую, перекидаю на позначку Choke, тягну стартер, декілька секунд чекаю и переключаю на Run, тобто в робоче положення, після цього глохне зразу або оберти не стабільні і потім все рівно заглохне. Завжди давав 2-3 хвилини прогрітися, тільки тоді підключав навантаження. Але це було сьогодні коли треба було запустити генератор. Потім провів описані вище маніпуляції (заміна оливи, нова свічка, прочистив (і так чистий) карбюратор) і тепер взагалі не заводиться... Свічка нова, але і зі старою це саме було. Стара була суха, але чорна, чистка не помогла, тому поставив нову. Фільтр, якщо це він, якийсь такий, знімав, але не зрозумів як його розібрати, може він взагалі не розбірний. А де кран шукати не знаю. Але після 10-15 спроб завести, вирішив подивитися чи є бензин в карбюраторі, зливається, правда небагато, але є.