Таблиця лідерів

Нарешті змонтував фасадне світло. Взагалі, сучасне освітлення з дротами завтовшки з волос - це зло! Недарма мені довгий час було лінь їх вішати.

Ну що, робота кипить. Тільки руки дійшли пофоткати. Що зроблено: лежні 200*100 + стійки 100*100 відстань між стійками 1.8м +-, конькова балка з 2х досок 50*100. Стропила 50*200 Торцеві стропила покрив дерево захисною пропиткою. Дивився тонну відео про влаштування даху, враховував все що можна, розмічав все не по шаблону, а по місцю із ювелірною точністю різав, але 🐏 все одно то тут, то там косо криво. Приклав правило до стропил, а там одна виже друга нижче - 3 - 5мм зазори є, де не де може і в 1 см... Капець, ну як так? Рівняв за допомогою підкладок із фанери і рубероїда. Зараз все вивів як міг, але зазори міліметрові є. Ще рубанком підстругаю і буде норм. Але дивлюсь, одну дошку вигнало дугою, іншу закрутило, не критично і видно якщо дивитись строго з одного кінця в інший, але бляха, так стараєшся в виходить шляпа якась. Ще зрозумів, що краще стропила виставляти із однієї сторони, вирівнювати і тільки потім з іншої і далі їх з'єднувати між собою. Кріпив все на конструкційні саморізи і шпильки. Далі для галочки пробою цвяхами. Всі вантажні роботи виконувались за допомогою тельфера. Ну і відповідно є кілька питань до спеціалістів (дах буде металочерепиця) 1. Яка допустима похибка при влаштуванні даху, по висоті між стропилами який зазор допускається? І краще вирівняти стропила чи вже обрешітку? 2. Чи нормально що стропила "веде і крутить" 3. Чи потрібно контр і обрешітку обробляти антисептиком? Чесно кажучи, думав що буде набагато важче, так, воно не легко, але нічого складного нема, головне не впасти))) Короче такі справи, буду вдячний за критику і поради 🙏

До багатьох дотепер не дійшло. А хто з них визнає що довбойоб?

Згадав десь я вже таке бачив, тільки не пам'ятаю в якій грі (це не критика, це про атмосферність!)

— Фімо! Ти справжній невдаха! Скільки років ти живеш за мій рахунок, у моїй квартирі... Не дав мені за все життя ні копійки... Я тебе годую, одягаю, обпираю, по всяких курортах тягаю і ще в ліжко з тобою лягаю! А ти цілими днями лежиш на дивані!!! — Сарочко, і ти після всього цього називаєш мене невдахою? ))

С ником Кантон - это чревато )

Це ти про кого? Якщо про того, що з Севастополя і з проукраїнськими поглядами, то я його знав по музичному російському форуму задовго до 2014-ого. І це я йому порадив цей форум. І погляди в нього не змінювалися, за що і банили на кацапському форумі, як і мене. А щодо твоїх думок, то, дивлюся, ти ще те "одно".

поки що сезонні роботи займають багато часу - поставили теплицю, посадили город, порізали дерева, розібрались з електрикой. на черзі - завести воду в будинок та зробити каналізацію. паралельно будемо робити ремонт в кухні та ванній кімнатах. маємо час на будинок тільки в вихідні, тому рухаємось неспішно. собі нових іграшок прикупили)

Штука яку за рекламою я мав складати 40 хвилин я мурував 7 годин майже ) Доопрацьоване фабричне вогнище - збільшив відстань між бетоном і вставкою, додав отвори для "бездимного горіння", додав під вставку шнур камінний, щоб *в теорії* була трошки компресія і тяга, мурував плитковий клей "для камінів", формально в клею мабуть нема потреби але я художник я так бачу

Зашкурив дерево та вкрив двома шарами кольорового імпрегнату. І зробив піддон під дрова.

люблю я цей містечковий нацизм зверхність. нічого що Колумбія десь приблизно вдвічі по економіці "потужніша".

я так думаю кожного разу коли берусь за реставрацію чергового вінтажу ви собі не уявляєте скільки було ввалено в цей підсилювач наприклад

Ви дуже стойкій чєлавєк.

Вот, вроде , наш уважаемый 7351 делает все от чистого сердца. Но, бляха муха, как у него получается вызывать только негативные эмоции. Ну всё как то через сраку. Талантище,

Ви взагалі нормальний? А якщо Бездомний цей пост прочитає?)))

Так нужно иммунитет повышать, а не неесть хлеб. Вот я поел, сейчас у меня послеобеденный сон. Все же ухилятися, не так легко, как кажеться. 😎

Почалося

Не пройшло (пройшло) 10 років як в мене нарешті в дощ нема глини по колено і я можу рухатися між точками інтересу

Звільнився з ЗСУ Длсвід є, 50+ будинків Бажано Вінниця і область

Любое общество требует инициативньіх неравнодушньіх людей и неважно их происхождение, откуда они родом и тп! Общество живет и движется благодаря им, а не инертной массе приспособленцев, иждивенцев или ловкачей! А пан Іголкін більший українець і патріот ніж ота активна гидотно-сіра маса плісняви з смердючої теми каналізації про війну. @iiigolkin, ти саме та Людина за яку варто підняти келих, бо Ти завжди прийдеш на допомогу незнайомим людям, а заради наших захисників кинеш усі справи і поїдеш куди завгодно! ...............Сергію! Здоровʼя Тобі і ще раз здоровʼя! Друже, вибач, що замотався і пізно написав, але краще пізно ніж ніколи!

Пі зда рибаку. Де ви один одного знаходите? Я хочу бачить цю бітву екстра сенсов, хоч і не багато в цьому сенсу.

зараз спостерігаю за знайомим, який вирішив з державою в азартні ігри зіграти і все по закону зробити. забронюватися. не врахував тільки що закон в цій схемі тільки він виконував

Цей день настав. Лишились дрібниці

Доброго дня, ось під описані вами вимоги:Дом 85 кв.м.pdf (правда під керамо-блок,вангую що тут один пасажир прирулить і почне нам знову лекцію читати про цілющі властивості цього матеріалу-як в будинках з керамоблоку, після заселення сліпий-побачив а не ходячий-побіг як молодий гепард😁)

Головне питання це справді фінанси. Вв'язатися в будівництво без досвіду, без спроб і помилок - ризиковано. Плюс в темі ніде не звучало, що на дворі не 2012 рік. Може я чогось не розумію, чи щось не бачу, але зараз ринку послуг прорабів і бригад фактично немає. Конкуренція за людей, які можуть стабільно щось будувати призводить до того, що на якість і ціну можна забити. То раніше люди без досвіду наймали різних спеціалістів, потім, наслухавшись порад з ютубу, інтернету, чіплялися до чого завгодно, не доплачували, знецінювали, виганяли, кликали інших, які хитали головами і казали - хто вам таке набудував, треба все переробити. Зараз так уже не зробиш. Відповідно набагато складніше купити матеріали, привезти матеріали, зберегти матеріали і знайти людей, які щось вміють робити з матеріалів, я не кажу що по кресленнях чи відповідно до стандартів якості, а просто щось робити. І ще якщо ділянка без дороги, без паркану, без світла, води, туалету, тимчасового житла. Оце так авантюра... Не знаю, де і що ви читали про топозйомку, але вона має бути в масштабі 1:500. Але навіть не втому річ. Це наскільки дикий ринок, що можна продати ділянку без комунікацій, без меж, по суті точку в полі.... По ідеї мав би бути пакет документів, який супроводжує покупку. Генплан села з червоними лініями дороги. Це коли перед тим як нарізати ділянки, хтось фахово продумав правильну ширину дороги, вніс її межі в електронну кадастрову карту, є креслення зі схемою і поперечним профілем дороги. Є розуміння, що покроково робити далі Бо це якась анархія потім - як будувати дорогу? Як прокладати вздовж неї лінії електропередач? Це все має бути продумано. А якщо в майбутньому газ треба прокласти? А тротуари зробити? Чи хоча б узбіччя для очистки від снігу взимку і стоку дощових вод? Чи то так - заїхав на ділянку по ямах, закрився за парканом і все, стан дороги і інфраструктури не хвилює. Як піти в магазин, просто вийти прогулятися? це весною воно виглядає емоційно привабливо, а взимку? Пізньої осені?

Відео залити не дає але виглядає так що моя "бездимна" модифікація працює, горить компактно, чисто і з мінімальним димом, навіть трошки тяга відчувається в "приточке"

Робота кипить. Перекриття зроблено. По боках кріпив на анкери, по центру з'єднував шпильками і конструкційними саморізами. Доречі дуже сподобалось їси працювати, легко закручуються і відмінно тримають колосальні навантаження. Також завчасно розмістив і зробив отвір під горищні сходи

тому я і казав що спочатку треба визначитися з термінами. не просто ж так в контрактах спочатку йде відповідний розділ. тобто стати мільярдером та президентом США це хитродупість, а розбирати пралки ховаючись від ментів це розумність?

в Ростове горит центр управления полетами 🔥 Утро в Ростове-на-Дону началось с густого черного дыма. В результате атаки беспилотников пострадал региональный центр «Аэронавигации». Последствия для гражданской авиации уже катастрофические. Минтранс подтвердил экстренную приостановку работы сразу 13 аэропортов на юге страны. Именно этот центр управлял всем воздушным движением над южной частью России. Сейчас небо полностью закрыто, а специалисты пытаются оценить работоспособность оборудования, от которого напрямую зависят жизни пассажиров и координация полетов.(С) IMG_0771.MP4

з мого досвіду адвокат який дає результат і той який просто щось пише і робить це різні речі. я би спочатку запитав про його результативність в аналогічних справах. ще раз, якщо є розуміння мети, то навіть пересічний з ШІ може зробити більше ніж поганий адвокат. але якщо терпіла сам все підписує і на все погоджується то жоден адвокат разом з ШІ йому не допоможе. це одна з причин того чому я не працюю з бідними. бідність це наслідок світогляду терпіли. а над цим треба з дитинства працювати.

Как известно, все науки делятся на естественные и противоестественные.

"можна жить так, но лучше ускориться. я лично бухаю, а кто-то колется"

батько в 76 років точить на зсу з 22 року деталі. залізо в основному купує на базах за свої гроші,які заробив на тому ж станку

Українців вбивають кацапи, а не ТЦК. Не було б агресії кацапів - не було б ніяких ТЦК. Ти причинно-наслідкові зв'язки відслідковуй. Чи треба, щоб ТЦК, як ти кажеш, не "відправляли людей на смерть" і не було ніякого спротиву кацапам? "Нєпротівлєніє злу насілієм"?

Да все просто. От Династии до имения Петра Алексеевича метров 500 на другой берег Козинки. Явно Порошенко схему придумал для расширения своего имения. Сейчас скупит за недорого майно патриотов и будет олигархом по двум берегам Козинки.

Історія нічому не навчила?

еще раз - росло не количество украинцев, а количество населения УССР

У меня сестра в соседнем доме живёт. Там не до подьебок. Иногда, всё-таки лучше промолчать. Да бы дурь из ушей не лезла. Хотя, кому я это говорю.

Иди на*уй довбоеб тупорылый.

"В придачу". І такі люди думають, що вони розумніші за інших.

Ну все, фермер

www.president.gov.ua/documents/3742026-59389

О, VHS! Минулоріч такий ледве за 200 продав в комплекті з касетою де були німецькі документальні фільми * типу, темі UP.

В ось так виглядає туалет в госпблоці

Fire Point не був ракетною школою, де формують технології, конструкторів, принципи, системи, а ще 3 роки тому обирав майданчики для зйомок серіалів та забезпечував кавою знімальну групу Україна не вчора навчилася робити ракети. У нас із 1990-х була власна ракетна база, хай недофінансована, розірвана, частково знищена російською агентурою, політичною тупістю і хронічною байдужістю держави. Але вона була. Київ, Дніпро, Харків, Львів, Шостка, Сміла, Запоріжжя, Павлоград, Одеса — це не географія для презентації, це ланцюг компетенцій: ракета, двигун, паливо, бойова частина, головка самонаведення, інерціальна навігація, автопілот, електроніка, приводи, контроль, випробування, серія. Саме такою має бути справжня ракетна промисловість. Не один “успішний” приватний бренд із політичним доступом, а десятки підприємств, які роками тримали компетенцію, навіть коли держава робила вигляд, що ракети їй не потрібні. КБ “Луч” у Києві — це не стартап і не вивіска. На офіційному сайті підприємство прямо вказує: воно займається дослідно-конструкторськими роботами зі створення ракетних комплексів наземного, повітряного і морського базування, авіаційних і зенітних керованих ракет, систем керування ракет, а також виробництвом у кооперації з українськими підприємствами протитанкових керованих ракет і комплексів морського ракетного керованого озброєння. Це означає просту річ: “Луч” — це інженерна школа повного циклу в українській кооперації, а не посередник між бюджетом і підрядниками. Дніпро — це КБ “Південне” і “Південмаш”. Саме там тягнули лінію українського оперативно-тактичного комплексу: “Борисфен”, “Сапсан”, “Грім-2”. Defense Express описував, що “Грім-2” робився за участі КБ “Південне”, а в 2014 році “Південне” ініціювало відновлення “Сапсана”, використовуючи напрацювання за “Громом-2”. Тобто українська балістична ракета не народилася з нуля у 2025 році в кабінеті приватної компанії. Її промислова логіка існувала десятиліттями, просто її роками не фінансували нормально. Київська й українська кооперація “Нептуна” — ще один доказ. У розробку й виробництво комплексу були включені “Луч”, “Оризон-Навігація”, “Імпульс”, “Візар”, ЦКБ “Арсенал”, “Радіонікс”, “Телекарт-Прилад”, “УкрІннМаш”, “Мотор Січ” та інші. Це не “одна компанія зробила диво”. Це нормальна ракетна кооперація, де кожен відповідає за свій складний шматок. І саме така кооперація потопила “Москву”, а не піарна казка про ракетного виробника, який три роки тому був у цивільному бізнесі. “Артем” у Києві — це ракети Р-27. За словами керівника підприємства в інтерв’ю ArmyInform, після 2014 року Україна відмовилась від російської кооперації, а з 2019-го Р-27 виробляється самостійно, у кооперації з українськими компаніями. І він прямо підкреслював: ракети класу “повітря-повітря” — це дуже складний виріб, який у світі виробляють одиниці заводів. Ось це і є реальна виробнича спроможність: п’ять років імпортозаміщення, українська кооперація, складний виріб, відповідальність за результат. Харків — це системи управління, приладобудування, школа “Хартрона”, ФЕД та суміжні компетенції. Львів — це ЛОРТА, радіотехнічна апаратура, спецзв’язок, електроніка. Шостка — “Імпульс”, “Зірка”, ДНДІ хімпродуктів, тобто боєприпасна й хімічна база. Сміла — “Оризон-Навігація”. Запоріжжя — “Мотор Січ”. Одеса — “Телекарт-Прилад”. Київська область — “Візар”. Це все не декорації. Це ті підприємства, без яких ракета не стає ракетою. Корпус без навігації — не ракета. Двигун без системи керування — не ракета. Бойова частина без надійного підриву — не ракета. Презентація без серійної кооперації — взагалі не оборонна політика. І тут з ніх..я з’являється Fire Point. За матеріалами україгських журналістів, Fire Point ще на початку повномасштабної війни була кастинговим агентством для кіно- й телепроєктів. Нині компанія описує себе як одного з найбільших підрядників ЗСУ з контрактами приблизно на 1 млрд доларів і близько 30 секретними виробничими майданчиками. Тобто за кілька років компанія з цивільного, неракетного бекграунду перетворилася на великого оборонного підрядника...і типу, це ОК? Але це НЕ нормальний шлях ракетної школи. Це аномально швидкий доступ до оборонного ресурсу! Fire Point не був історичним ракетним виробником України НІКОЛИ. Не був “Лучем”. Не був “Південним”. Не був “Артемом”. Не був “Радіоніксом”. Не був “Арсеналом”. Не був харківською школою систем управління. Не був львівською радіоелектронною базою. Не був шосткинською хімією. Не був промисловою кооперацією “Нептуна”. Він міг стати інтегратором, збирачем, організатором майданчиків, швидким приватним оператором під конкретну потребу із підручних матеріалів і готових вузлів. Але повноцінним ракетним виробником у сенсі школи, циклу, глибини і відповідальності він за три роки стати не міг. Для цього потрібні не політичні контакти, а десятиліття інженерії, випробувань, суміжників, серійних провалів, виправлень і технологічної пам’яті. Ось чому останні плівки по Міндічу б’ють не по репутації однієї компанії, а по всій логіці оборонних рішень. За переказом оприлюднених матеріалів, у розмовах Міндіча й Умєрова йшлося про Fire Point, FP-1, FP-5, FP-7, фінансування, продаж частки, інвесторів і “кешаут”. DOU пише, що Міндіч, який раніше заперечував бенефіціарний зв’язок із Fire Point, на записах обговорює з імовірним Умєровим фінансування виробництва, державні контракти та потенційний продаж Fire Point; також ідеться про можливий продаж 33% за 600 млн доларів, із яких половина мала піти в компанію, а половина — як cash-out акціонерам. Окремий шок сама цифра 311 млрд грн. За даними роздруківок, у діалозі Міндіч просить прискорити виділення грошей на FP-1, а Умєров говорить про “311 ярдів”, тобто 311 млрд грн; NV також наводить фрагмент, де в контексті Fire Point звучить: “311 ярдов это все”, після питання “на нас?” — “на тебя”. Fire Point уже заперечує, що компанії виділяли 311 млрд грн, і просить НАБУ підтвердити автентичність записів; це важлива юридична деталь. Але політичне питання від цього не зникає: чому сума масштабу сотень мільярдів взагалі звучить у розмові Міндіча з міністром у контексті одного приватного виробника? 311 млрд грн — це не “ще один контракт”. У бюджеті-2026 на закупівлю озброєння, військової техніки, дронів, боєприпасів та обладнання передбачено 709,8 млрд грн. Тобто 311 млрд — це майже 44% цієї річної лінії. А на створення нових і розширення наявних оборонних виробничих потужностей для боєприпасів, ракет, ППО та іншої продукції закладено 44,4 млрд грн. Отже, цифра, яка звучить у плівковому контексті, приблизно у сім разів більша за офіційний річний ресурс на розширення виробничих потужностей ОПК. Ось де кримінальна, політична й промислова логіка змикаються. 311 млрд могли б не “підтримати одного виробника”, а перезапустити українську ракетну промисловість як систему. “Луч” міг би масштабувати “Нептун”, “Вільху”, керовані ракети, системи управління і серійні лінії. “Південне” і “Південмаш” могли б отримати нормальне довге фінансування для балістичного напряму, а не виживати від уривка до уривка. “Артем” міг би розширити виробництво авіаційних ракет і суміжних керованих виробів. “Радіонікс”, “Арсенал”, “Хартрон”, ФЕД, ЛОРТА, “Оризон-Навігація”, “Візар”, “Телекарт-Прилад”, “Мотор Січ”, Шостка, Павлоград — усі могли б отримати не подачки, а державну програму компонентів: головки самонаведення, навігація, електроніка, приводи, паливо, бойові частини, стенди, контроль якості, розосереджені виробництва, захист цехів, зарплати інженерам, серія. А що ми бачимо замість цього? Компанію з неракетним походженням, стрімкий злет, закриті майданчики, великі контракти, питання до власності, плівки з Міндічем, розмови про cash-out, 311 млрд у контексті Fire Point і пояснення заднім числом. Компанія без історичної ракетної школи, без публічно видимого повного циклу, з цивільним бекграундом і політично токсичним шлейфом навколо бенефіціарів не може отримувати концентрацію ресурсу без повного аудиту. Бо ракета — це не бренд. Це промисловий ланцюг. Якщо держава дає сотні мільярдів одному приватному контуру, вона не будує ракетну незалежність. Вона створює нового монополіста. А монополіст в оборонці — це завжди майбутній шантаж, майбутній провал контролю і майбутня залежність фронту. Саме так треба ставити питання по кейсу Міндіча та Fire Point: чому країна, яка має власні розробки рівня «Нептуна», «Сапсана» та Р-27, країна з унікальною школою систем управління та ракетної хімії, повинна раптом має повірити, що приватний виробник із кастингового минулого став головним ракетним контрактоутримувачем від держави? Владислав Смірнов