Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Утеплення будинку, рекомендації

TaurosRMK

Рекомендовані повідомлення

2 години тому, normal сказав:

утеплення ефекту не дасть, а теплоємність безповоротньо втратите

Це як?

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Ефекту не дасть, бо контур не закриється з утепленням відмостки і перекриття (цеглу ж не виймеш), а теплоємність цегли поза контуру піде з загальної теплоємністі будинку (як цегляну баню зсередени утеплюють, щоб взагалі виключити теплоємність і швидко нагрівати)

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

1 година тому, normal сказав:

Ефекту не дасть, бо контур не закриється з утепленням відмостки і перекриття

Не кожен здатен осилити все одночасно. Можна рухатись поступово. Спочатку стіни, потім решту. А факт що через стіни почне меньше втрачатись енергі, та виросте температура її поверхні дасть як економічний ефект так і відчуття більшого комфорту.

1 година тому, normal сказав:

(цеглу ж не виймеш)

Не зрозумів.

1 година тому, normal сказав:

теплоємність цегли поза контуру піде з загальної теплоємністі будинку

Шар зовнішнього оздоблення і в даному випадку не впливає на теплоємність стіни, бо знаходиться за повітряним прошарком. Який до того ж фактично є ближчим до вентильованого, через високу повітропроникність неоздобленої кладки.

Ось теоретичні приклади для умов +20С -5С:

1. приймаємо що прошарок є вентильованим. Отримуємо:

  • Heat storage capacity (whole component):470 kJ/m²K
  • Thermal capacity of inner layers: 165 kJ/m²K
  • Temperature of inside surface: 9,7 °C
  • image.png.b3d6a021c803acdef9855804c8280329.png

2. приймаємо що прошарок є герметично замкнутим як у склопакеті, чого фактично там не буде, але як приклад піде:

  • Heat storage capacity (whole component):686 kJ/m²K
  • Thermal capacity of inner layers: 301 kJ/m²K
  • Temperature of inside surface: 13,3 °C
  • image.png.c056f8e4f8fe270c2b93411edceb63c2.png

3. тепер заповнюємо прошарок утеплювачем:

  • Heat storage capacity (whole component):687 kJ/m²K
  • Thermal capacity of inner layers: 392 kJ/m²K
  • Temperature of inside surface: 16,9 °C
  • image.png.9093a1dcef53381224ec4f1bae214a73.png

Як бачимо з утеплювачем доступна до використання теплоємність збільшилась на 30%, в порівнянні до замкнутого прошарку, і суттєво збільшилась (в 2.4рази) в порівнянні до вентильованого прошарку. Тому власник отримає виграш як по к-ті енергії що проходить через неї, так і по температурі поверхні, так і по теплоємності. Також в подальшому можна утеплити її ззовні якщо буде потреба...

 

  • Лайк 3
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

3 хвилини тому, Dmode сказав:

Не зрозумів

Мав на увазі, що утеплювач прошарку не вийде зв'язати з утеплювачем відмостки чи цоколя (нижні цеглини вже не виймеш) і з утеплювачем перекриття чи другого поверху (плиту вже не підняти), а тонкий незамкнений контур колись все одно винудить зробити краще

17 хвилин тому, Dmode сказав:

Шар зовнішнього оздоблення і в даному випадку не впливає на теплоємність стіни

Зараз так, а якщо в подальшому утеплювати ззовні, то теплоємність зменшиться (якщо не помиляюсь), тобто у одному варіанті прошарок буде заповнений утеплювачем, а в іншому наприклад залитий бетоном чи глиною (як я зробив, щоб вітер навіть теоретично там не гуляв)

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

49 минут назад, normal сказал:

Зараз так, а якщо в подальшому утеплювати ззовні, то теплоємність зменшиться (якщо не помиляюсь), тобто у одному варіанті прошарок буде заповнений утеплювачем, а в іншому наприклад залитий бетоном чи глиною (як я зробив, щоб вітер навіть теоретично там не гуляв)


    Как это теплоемкость уменьшится ? Теплоемкость любого материала остается неизменной и независимой от того, чем вы его закрываете.

   Вы видимо несколько путаете термины. Ведь теплоемкость и СПОСОБНОСТЬ сохранять тепло (правильно - инерционность) - вещи несколько разные. 

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

6 хвилин тому, tayatlas сказав:

Как это теплоемкость уменьшится ? Теплоемкость любого материала остается неизменной

То може ви путаєте питому теплоємність з самою теплоємністю? Знайдіть різницю на малюнку: у варіанті з утеплювачем середня температура стіни (23+15)/2=19°, тоді як з розчином (23+19)/2=21°, а різниця 2° на всьому будинку може давати і 20кВт*год запасу енергії чи добу незалежності по опаленню

1.gif

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

2 години тому, normal сказав:

а тонкий незамкнений контур колись все одно винудить зробити краще

Одне друге не виключає. Можна також пробувати утеплити зовнішню оболонку наскільки це дозволяє до неї доступ.

2 години тому, normal сказав:

Зараз так, а якщо в подальшому утеплювати ззовні, то теплоємність зменшиться (якщо не помиляюсь), тобто у одному варіанті прошарок буде заповнений утеплювачем, а в іншому наприклад залитий бетоном чи глиною (як я зробив, щоб вітер навіть теоретично там не гуляв)

 Тепер зрозумів. Дійсно за рахунок заповнення прошарку якимось рідким розчином (бетоном це наврядчи можна буде зробити) можна виграти певну к-ть доступної до використання теплоємності. Але трудоємність і складність такої процедури як на мене в рази більша ніж заповнення прошарку гранульованим утеплювачем. Тому я би вибрав задувку утеплювача.

1 годину тому, normal сказав:

у варіанті з утеплювачем середня температура стіни (23+15)/2=19°, тоді як з розчином (23+19)/2=21°, а різниця 2° на всьому будинку може давати і 20кВт*год запасу енергії чи добу незалежності по опаленню

Якщо ж розглянути яку різницю в теплоємонсті можна отримати у наступних варіантах:

  • Thermal capacity of inner layers:567 kJ/m²K
    image.png.42c92d7224e56846b9406b0a37d35247.png
  • Thermal capacity of inner layers:684 kJ/m²K
    image.png.db5d0051a394fc1836504c903d4a79dc.png

То отримаємо різницю у 117 kJ/m²K. Припустимо в будинку 70м2 стін. Тоді загальна різниця складе 70м2*117kJ/m²K/3600 = 2.3кВтг/К. Тобто для того, щоб підвищити або понизити температуру в приміщенні на 1С в другому варіанті потрібно буде використати на 2.3кВтг більше ніж у першому варіанті. У випадку ж подальшого пасивного остигання чи нагріву можна говорити про запас 2.3кВтг/С, що не є аж така суттєва величина, заради якою йти на досить трудозатратний процес заповнення прошарку розчином.  

Це міркування також підтверджуються моделюванням впливу зміну зовн.температури на внутрішню. В обох випадках теплоємність конструкції є достатньою для того, щоб добові коливання зовнішньої температури (Δ20С) не спотворювало лінію внутрішньої температури. Але фазовий зсув у першому варіанті є більшим ніж у другому, що свідчить що перший варіант за рахунок більшої сумарної к-ті утеплювача, має більшу стійкість до коливання зовн.температури, незважаючи на трохи меньшу теплоємність.

  • прошарок утеплений
    image.png.cc97b940a027e4f4bf3d4196d87fb97c.png

 

  • прошарок заповнений розчином
    image.png.c6d33d9b50724cda59b80e82cdf06bbf.png

Приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що перший варіант має майже на 30% кращі характеристики опору теплопередачі, то ідея заповнення прошарку розчином в даному випадку не є виправданою. Використання ж задувного утеплювача як на мене є меньш трудозатратно та в результаті більш ефективно. 

Змінено користувачем Dmode
  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

50 хвилин тому, Dmode сказав:

різниця складе 70м2*117kJ/m²K/3600 = 2.3кВтг/К

Я рахував приблизно будинок: довжина 10м висота 3м, це 30м2 * 4 стіни = 120м2 * 51 цеглину = 6120 * 3.7кг = 22644кг * 880Дж = 5.5кВт * 2 градуси = 11кВт ну і прибрехав ще один поверх :)

50 хвилин тому, Dmode сказав:

заради якою йти на досить трудозатратний процес заповнення прошарку розчином

В мене було навпаки: під час реконструкції будинку старий дах було повністю знято, стару глиняну стелю зруйновано, мав заливатись армопояс під новий дах, але виявлено повітряний проміжок у стіні (з легким доступом зверху), знайти у райцентрі перліт чи сидіти дерібанити пінопласт на шаріки нереально, а глини зі старої стелі чи вселяких ям і траншей на вивіз лежало тонни, тому швидко засипали і зверху пролили, а тим паче утеплення планувалось ззовні і хотілось мати більш однорідну стіну

Змінено користувачем normal
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

42 хвилини тому, normal сказав:

виявлено повітряний проміжок у стіні (з легким доступом зверху)

Тоді звісно легше щось туди залити. Але і засипати утеплювача теж зверху було легше. Кожен приймає свої рішення.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

03.12.2023 в 13:59, Dmode сказав:

Приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що перший варіант має майже на 30% кращі характеристики опору теплопередачі, то ідея заповнення прошарку розчином в даному випадку не є виправданою. Використання ж задувного утеплювача як на мене є меньш трудозатратно та в результаті більш ефективно. 

Враховуючи, що ризик вентиляції повітря в прошарку, після виконання робіт, залишається великим, то ефект утеплення буде зведено до нуля. Це ризикована витрата грошей.

Окрім цього хочу зауважити, що в Україні не враховують матеріали після вентильованого прошарку, при розрахунку теплотехніки.

Не забувайте, що будинок - це система, яка складається не лише з стін, а й з вікон підлог, стелі та іншого, які в різній мірі впливають не енергетичний баланс будівлі, тому робити будь-які висновки про можливу економію на снові аналізу температури стіни в один момент часу не дуже ефективно.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

04.12.2023 в 16:29, vovoronale сказав:

Враховуючи, що ризик вентиляції повітря в прошарку, після виконання робіт, залишається великим, то ефект утеплення буде зведено до нуля.

Досвід автора та інших учасників відповідної теми свідчить про протилежне.

04.12.2023 в 16:29, vovoronale сказав:

Не забувайте, що будинок - це система, яка складається не лише з стін, а й з вікон підлог, стелі та іншого, які в різній мірі впливають не енергетичний баланс будівлі, тому робити будь-які висновки про можливу економію на снові аналізу температури стіни в один момент часу не дуже ефективно.

Стіна є складовою огороджувальних конструкцій будинку, і саме про цю складову йдеться в дискусії вище. Кому потрібно порахує і прийме рішення і щодо решти складових системи. Не забувайте що висновки щодо ефективності приймаються на основі R/U кожної окремої складової. А щодо аналізу температури стіни, не забувайте, що її низькі значення призводять до асиметрії радіаційного випромінювання та локального температурного дискомфорту.

04.12.2023 в 16:29, vovoronale сказав:

Окрім цього хочу зауважити, що в Україні не враховують матеріали після вентильованого прошарку, при розрахунку теплотехніки.

 "Капітан Очевидність"? Не забувайте, що за потреби приймаються міри для зниження надмірної повітропроникності кладки та закриття периметру прошарку.

Змінено користувачем Dmode
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

4 години тому, Dmode сказав:

Не забувайте що висновки щодо ефективності приймаються на основі R/U кожної окремої складової.

Ні, це не так. На основі енергетичного балансу будівлі на протязі року. Кожна окрема складова в єдиний момент часу не дає навіть часткової картини.

 

4 години тому, Dmode сказав:

"Капітан Очевидність"? Не забувайте, що за потреби приймаються міри для зниження надмірної повітропроникності кладки та закриття периметру прошарку.

Ваші результати розрахунків порушують ці очевидні речі.

 

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

4 години тому, vovoronale сказав:

Ні, це не так. На основі енергетичного балансу будівлі на протязі року. Кожна окрема складова в єдиний момент часу не дає навіть часткової картини.

Ви виходите з хибного припущення що я десь стверджував протилежне. А це не так. Не знаючи R/U кожної складової теплоізоляційної оболонки, ви не зможете скласти енергобаланс. Тому все починається з окремої складової. "Єдиний момент часу" це ваше формулювання і не варто його приписувати мені. Натомість розрахунок різних конструкцій для однакових умов дає змогу наглядно їх порівняти між собою. З прикладів вище видно, що неутеплені варіанти не відповідають поточним вимогам по мінімальній температурі внутр. поверхні. Бо навіть для -5С все виглядає сумно, не кажучи вже про -22С.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

06.12.2023 в 12:59, Dmode сказав:

Не забувайте що висновки щодо ефективності приймаються на основі R/U кожної окремої складової.

Моє припущення базується на цьому реченні.

 

03.12.2023 в 10:56, Dmode сказав:

Ось теоретичні приклади для умов +20С -5С:

Ось тут припущення про єдиний момент часу

1 годину тому, Dmode сказав:

Натомість розрахунок різних конструкцій для однакових умов дає змогу наглядно їх порівняти між собою.

Пишу ж що ні, не дає змоги порівнювати, це помилкове твердження. Жодного висновку про можливі витрати на опалення чи охолодження, порівнюючи дві конструкції, не можна зробити. Будинок це система в якій витрати на опалення/охолодження залежать від комплексу закладених рішень. Починаючи від орієнтації в просторі закінчуючи типом утеплення труб. Тому правильність висновків, на основі аналізу маленької частини одного з елементів, викликає сумнів.

Ось приклад: Для кутової квартири на 14 поверсі, з площею зовнішніх стін 150м2, кількість утеплювача на стіні не має жодного значення, оскільки 92% стіни це скляний вітраж. І навпаки, для будинку, 5 поверхів і розміром в плані 5x6м, є критично важливим утеплення стін, бо це основна площа контакту з зовнішнім середовищем.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

1 година тому, vovoronale сказав:

Моє припущення базується на цьому реченні.

Речення стосувалося порівняння ефективності різних варіантів стін для автора питання.

1 година тому, vovoronale сказав:

Ось тут припущення про єдиний момент часу

Це ваша хибна інтерпритація. Бо це лише умови для порівняння. В наших нормах теж існує вимога такої самої перевірки для певних умов, тільки умови там суворіші. Я ж у прикладі показав, що все сумно навіть при більш лагідних умовах.

1 година тому, vovoronale сказав:

Пишу ж що ні, не дає змоги порівнювати, це помилкове твердження.

Це дає змогу порівняти різні варіанти конструкції.

1 година тому, vovoronale сказав:

Жодного висновку про можливі витрати на опалення чи охолодження, порівнюючи дві конструкції, не можна зробити.

А я десь стверджував зворотнє? Я порівнював ефективність різних конструкцій, а ви помилково вирішили, що я порівнюю витрати на опалення які можна визначити лише коли відомі дані по решті складових оболонки, та низку інших факторів. 

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

трошки міф що теплоізоляція відсікає доступну для використання теплоємність. Логіка зрозуміла але є нюанс, теплоємність окрім питомої та ваги має "в формулі" ще дельту температур, коли ви вводите теплоізоляції в багатошарову конструкцію ви зменшуєте вагу АЛЕ збільшуєте дельту температур, і вище показані реальні кейси коли друге більше першого. в пределе зовнішня поверхня не втепленої стіни має зовнішню температуру і в теплоємності взагалі участі фактично не приймає, в іншому переделе втеплена з внутрішньої сторони стіна має майже нульову массу і теж не має теплоємності. Ектремум десь в середині.  

  • Лайк 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

А в нас ступор з утепленням. Проблеми з майстрами які використовують пінопластову крихту, а перлітом дуже дорого. Ми вже самі купили матеріал, а хто може задути, знайти не можемо.

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Шкода, що ви закупили матеріал, а майстрів не знайшли. Тут пробували tp-dom.com/ua/poslugi/zaduvannja-polostej-pinoplastom/   ?

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

  • 4 тижні потому...
15 часов назад, deonisys сказал:

Хто використовув для утеплення пінопластну крихту? Є відгуки про єфективність?

   Пенопластовая крошка НЕ является утеплителем сама по себе. Её использование бессмысленно.

   Пенопластовая крошка может использоваться только вместе с связующим веществом в качестве наполнителя. 

   Я подобным полистиролбетоном (цемент/песок/крошка) утеплял цоколь и фундамент. Результатом доволен. Но для стен использовать бы его не стал, так как есть более эффективные утеплители

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

14.01.2024 в 00:06, deonisys сказав:

Хто використовув для утеплення пінопластну крихту? Є відгуки про єфективність?

Є про крихту ціла тема. І відгуки користувачів теж там є.

 

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

14.01.2024 в 15:55, tayatlas сказав:

   Пенопластовая крошка НЕ является утеплителем сама по себе. Её использование бессмысленно.

   Пенопластовая крошка может использоваться только вместе с связующим веществом в качестве наполнителя. 

   Я подобным полистиролбетоном (цемент/песок/крошка) утеплял цоколь и фундамент. Результатом доволен. Но для стен использовать бы его не стал, так как есть более эффективные утеплители

в теме выше говорят обратное

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

1 час назад, deonisys сказал:

в теме выше говорят обратное

На заборах дети-оболтусы тоже многое пишут не соответствующее реальности. :)

   Подумайте сами (говоря простым языком): будет ли являться эффективным утеплителем среда, которая легко продувается сквозняком ? Чем тогда эти шарики лучше обычного воздуха ?

   

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Скільки бачив фото прильотів з відірваним утеплювачем всюди ляпухи є, а коробочки по краю листа нема. Схоже це массове явище.

Це що, хуяк-хуяк і в продакшен? А де технадзор?

Змінено користувачем Enot123h
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

1 година тому, tayatlas сказав:

будет ли являться эффективным утеплителем среда, которая легко продувается сквозняком ? Чем тогда эти шарики лучше обычного воздуха ?

За такою хибною логікою, жоден повітропроникний матеріал не може бути утеплювачем.

Для даного виду утеплення (EPS гранули у колодцевій кладці) є міжнародні нормативи EN 16809-1 та EN 16809-2.

image.png.813d8a8775b6775c1a76d05695aed21d.png

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз
×
×
  • Створити...